8.3. Поняття та види виборів. Виборчий процес в Україні

Однією з найдієвіших форм безпосередньої демократії в Україні є вибори. Саме вибори дозволяють перетворити волеви­явлення громадян України у волю українського народу при фо­рмуванні представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вибори - одна з найдавніших форм прямого народовладдя, відома ще з часів так званої «вічової демократії». Вони пройшли складний шлях становлення і розвитку, набуваючи нових юри­дичних властивостей. Нині вибори на загальнодержавному та місцевому рівні проводяться у більшості країн світу, за винят­ком теократичних монархій.

Вибори є не тільки найбільш поширеною формою безпо­середньої реалізації народного суверенітету, а й показником рі­вня розвитку громадянського суспільства, правової держави, прав і свобод людини і громадянина тощо. В Україні вибори на демократичних засадах почали проводитися одночасно з прого­лошенням незалежності нашої держави. Нагадаємо, що 1 грудня 1991 р., одночасно з проведенням Всеукраїнського референду­му, який надав найвищої юридичної сили Акта проголошення незалежності України, були проведені вибори Президента Укра­їни. З того часу, відповідно до чинного законодавства України, в нашій країні регулярно проводяться вибори представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Під виборами слід розуміти форму безпосередньої демок­ратії, зміст якої полягає у формуванні представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом голосування громадян України.

За своїм змістом вибори є волевиявленням народу щодо формування представницьких органів державної влади та орга­нів місцевого самоврядування.

За формою вибори являють собою вибір найбільш гідного кандидата на виборну посаду до органів державної влади та ор­ганів місцевого самоврядування шляхом голосування громадян за його кандидатуру. Вибори класифікуються за різними підста­вами, зокрема:

1. За суб' єктами вибори поділяються на:

• парламентські;

• президентські;

• місцеві.

2. Залежно від підстав проведення:

• чергові;

• позачергові (дострокові);

• повторні;

• проміжні.

3. Залежно від того обирається виборний орган повністючи частково:

• загальні;

• часткові (коли обирається частина колегіального органу).

4. Залежно від способу волевиявлення виборців:

• прямі;

• непрямі.

Сутність і зміст виборів найбільш узагальнено виражають їх принципи. Вони опосередковують основні, фундаментальні засади правового регулювання правовідносин, що утворюються в процесі організації та проведенні всіх видів виборів в Україні.

Загальними принципами виборів як основної форми без­посередньої демократії є принципи:

• суверенності народу;

• єдиновладдя народу;

• повновладдя народу;

• безпосереднього волевиявлення народу;

• поєднання безпосередньої і представницької демократії;

• пріоритетності безпосереднього народовладдя в системі демократії;

• політичного плюралізму;

• конституційності й законності;

• загальності у здійсненні безпосереднього народовладдя;

• рівності у здійсненні безпосереднього народовладдя;

• відкритості та гласності тощо.

Принципи виборчого права втілюються у процедурі ор­ганізації та проведення виборів, яку ще називають виборчим процесом.

Виборчий процес - це система врегульованих Конституці­єю та законами України основних послідовних процесуальних стадій (етапів) організації та проведення виборів в Україні.

Виборчий процес - це певна діяльність й система правових норм, які цю діяльність регулюють.

У першому значенні можемо визначити виборчий процес як врегульовану законом та іншими соціальними нормами дія­льність індивідів, органів, організацій і груп з підготовки і про­ведення виборів у державні органи та органи місцевого само­врядування.

Будучи нормативно врегульованою, ця діяльність є впоря­дкованою, складається з певних, розміщених у встановленій по­слідовності, елементів - стадій.

Призначення виборів. Ця стадія може бути відсутньою, якщо дата виборів встановлена законодавчо.

1. Стадія визначення виборчих округів.

2. Визначення виборчих дільниць (секцій тощо).

3. Утворення виборчих органів (комісій, бюро).

4. Реєстрація виборців.

5. Висунення кандидатів.

6. Агітаційна компанія.

7. Голосування.

8. Підрахунок голосів і визначення результатів голосування.

9. Можливий другий тур голосування (або нові вибори).

10. Остаточне визначення й опублікування результатів ви-борів.

У багатьох країнах загальні вибори проводяться тільки в неробочі дні.

Виборчі округи - це територіальні одиниці, що об'єднують громадян для обрання депутатів у представницькі органи держави і місцевого самоврядування.

Вони можуть утворитись спеціально, але нерідко вибор­чими округами виступають території суб'єктів федерації або одиниць політико-територіального поділу, а іноді історичних територіальних одиниць. У тих випадках, коли виборчі округи не утворюються, вся країна є єдиним виборчим округом.

В залежності від кількості депутатів, які обираються в окрузі, виборчі округи поділяються на одномандатні (уніномі-нальні, тобто однойменні) і багатомандатні (поліномінальні, тобто багатойменні, в яких обирають багато, до декількох деся­тків, депутатів і плюриномінальні, тобто, в яких обирають декі­лькох депутатів).

Зустрічаються випадки, коди єдина норма представництва умисно порушується при визначенні меж виборчих округів.

Така практика називається «виборчою географією (геометрією)».

Виборчі дільниці - це територіальні одиниці, що об'єднують виборців спільним місцем голосування.

Вони мають суто технічне значення і часто регулювання їх організації здійснюється не законом, а підзаконним актом аж до інструкції.

Виборчі органи (комісії, бюро, президії) - здійснюють ор­ганізаційне керівництво виборчим процесом. Серед них розріз­няють:

• територіальні, охоплюючи центральні, система яких ба­зується на системі політико-територіального устрою держави;

• окружні, що діють у виборчих округах у випадку, коли виборчі округи не співпадають з політико-територіальними одиницями;

- дільничні, що діють у виборчих дільницях.

Реєстрація виборців - необхідна умова здійснення вибор­цем свого права голосу і означає внесення особи у список ви­борців, за допомогою якого він може бути допущеним до голо­сування.

Залежно від того, хто виконує реєстрацію, вона вважаєть­ся публічною (обов' язковою) і особистою (добровільною).

Ключовою стадією виборчого процесу є висунення канди­датів у депутати. У деяких країнах відповідна діяльність зако­ном віднесена виключно до політичних партій. Та в більшості країн висунення кандидатів здійснюється не тільки партіями, а й самими виборцями, при цьому для реєстрації кандидатів потріб­но, щоб відповідні документи були підписані певною кількістю виборців по кожному округу.

Виборче право має і порядок самовисунення кандидатів. Особливістю виборчого права країн, де встановлений порядок самовисунення кандидатів або формального їх висунення за іні­ціативою виборців є наявність так званої виборчої застави.

Виборча застава - це певна грошова сума, визначена за­коном, яку кандидат у депутати вносить у момент його реєстра­ції. Після виборів ця сума повертається йому лише за умови пе­вної підтримки виборців, визначеної за результатами голосуван­ня. Значними особливостями характеризується порядок вису­нення кандидатів у депутати й на виборні посади у США. Тут він практично завжди є партійний.

Так звані «встановлені партії» висувають кандидатів шля­хом первинних виборів - праймеріз.

Праймеріз - це висунення кандидата із застосуванням го­лосування виборців. Але на відміну від самих виборів на прай-меріз обираються кандидати на виборні посади, які після цього балотуються у звичайному порядку. Як правило, праймеріз ма­ють закритий характер, тобто кожна партія проводить голосу­вання окремо і залучає до нього тільки своїх прихильників. У семи штатах проводяться відкриті праймеріз, коли у відповідних процедурах беруть участь усі виборці незалежно від партійного членства.

Діяльність політичних протій визначає зміст інших стадій виборчого процесу. Вони беруть участь у роботі органів, ство­рюваних для проведення виборів, ведуть передвиборну агітацію, забезпечують контроль за можливими порушеннями в процесі виборів тощо. Вибори в розвинутих країнах є суто партійними.