§ 6. Declinatio prima перша відміна

До І відміни належать іменники жіночого роду і узгоджені з ними прикметники (§ 17), що мають закінчення в Nominativus singularis -a і в Genetivus singularis -ae. До першої відміни нале­жать також іменники, що означають осіб чоловічої статі: nauta, ae m — моряк, po¸ta, ae m — поет, agricôla, ae m — хлібороб, collega, ae m — товариш, incôla, ae m — житель.

У латинській мові форми прикметників не відрізняються від форм іменників, з якими вони узгоджуються.

Зразок відмінювання:

Відмінок	Singularis	Pluralis
Nom.	terra incognita — невідома земля	terrae incognltae — невідомі землі
Gen.	terrae incognltae	terrarum incognitarum
Dat.	terrae incognltae	terris incognltis
Acc.	terram incognltam	terras incognitas
Abl.	terra incognita	terris incognltis

§ 7. Відмінювання дієслова esse — бути в теперішньому часі

Дієслово esse — бути зустрічається в латинських текстах дуже часто. Це неправильне дієслово, його форми необхідно запа­м’ятати:

Особа	Singularis	Pluralis
1	sum — ЯЄ	sumus — миє
2	es — ти є	estis — виє
3	est — він є	sunt — вони є

15

Вправи

I. Визначте відміну іменників:

poena, ae f - покарання; fides, ei f - віра; popûlus,i m народ; ius, iuris n право; manus, us f - рука; lex, legis f — закон; testis, is m - свідок; lingua, ae f — мова; res, ei f — справа; fructus, us m плід; furtum, i n крадіжка; spes, ei f - надія; coetus, us m - сходка; crimen, nis n - злочин; edictum, i n едикт; dies, ei m(f) - день; patria, ae f — батьківщина; libertas, atis f — воля; arbîter, tri m третейський суддя; civis, is m(f) громадянин.

II. Провідміняйте словосполучення:

tabûla rasa - чиста дошка; lingua Latina - латинська мова; culpa magna - велика провина; copia vera - пра­вильна копія.

III. Прочитайте і перекладіть:

1. Scientia potentia est ¹. 2. Ibi victoria, ubi concordia. 3. Aurora Musis amica est. 4. Via Appia est regina viarum. 5. Vita rustîca parsimoniae, diligentiae, iustitiae magistra est (Cicêro). 6. Historia est schola vitae. 7. Experientia bona magistra est. 8. Ira saepe causa iniuriae est 9. Pro forma. 10. In curia. 11. Ex curia. 12. In camêra. 13. Lingua Latina est lingua antiqua. 14. Roma est in Italia. 15. Persona grata. 16. Persona non grata. 17. Tabûla rasa.

2

Ñловник

1. scientia, ae f — знання; potentia, ae f — сила.

2. ibi — там; victoria, ae f — перемога; ubi — де; concordia, ae f — згода.

3. Aurora, ae f — зоря; Musa, ae f — муза; amica, ae f — по­друга; зміст виразу: ранкові години сприяють розумовій роботі.

4. via, ae f — дорога, Appia — Аппієва; regina, ae f — цариця.

5. rustîcus, a, um — сільський; parsimonia, ae f — ощадливість; diligentia, ae f — старанність; iustitia, ae f — справедливість; magistra, ae f — учителька.

¹ У вправах курсивом подані юридичні фразеологізми, крилаті вис­лови, прислів’я, які пропонуються для вивчення напам’ять.

² Переклад слів до вправ в основному дається, коли вони зустрічають­ся вперше. Далі, якщо слово не засвоєно, звертайтися до латинсько-ук­раїнського словника, який знаходиться в кінці підручника.

16

6. historia, ae f — історія; schola, ae f — школа; vita, ae f — життя.

7. experientia, ae f — досвід; bonus, a um — гарний.

8. ira, ae f — гнів; saepe — часто; iniuria, ae f — образа, не­справедливість.

9. pro (з abl.) — заради; forma, ae f — форма.

10. in (прийменник на питання де? з abl.) — у; curia, ae f — суд.

10. ex (з abl.) — поза.

11. camêra, ae f — тут: кабінет слідчого.

10. lingua, ae f — мова; antiquus, a, um — стародавній, давній; Latinus, a, um — латинський.

10. Roma, ae f — Рим.

10. persona, ae f — особа, людина, персона; gratus, a, um — ба­жаний.

10. non — не (заперечна частка).

11. tabûla, ae f — дошка; rasus, a, um — чистий.

DE VITA ROMAE ANTIQUAE

PERSONALIA Domitius Ulpianus

Доміцій Ульпіан (народився у Сирії у другій половині II ст. н. е.)

Доміцій Ульпіан був помічником (assessor) Папініана (див.: Рersonalia, lectio 6), начальником, головою (praefectus) annonae (annona — річний врожай), префектом гвардії (praefectus praetorio) і головним радником Олександра Севера (римський імператор 193–211 рр.) Ульпіан на посаді префекта гвардії нама­гався навести порядок у військовому таборі (castra), тому що привілейовані когорти замість прямого обов’язку охороняти жит­тя і безпеку імператора часто були головною зброєю двірцевих переворотів, тому дисципліна в цих таборах була слабша, ніж того вимагала військова служба. Преторіанці зненавиділи Уль-піана і під час бунту в 228 р. він був убитий на очах імператора.

Доміцій Ульпіан досконало знав усі галузі права і всю по­передню літературу. Він залишив величезну літературну спадщи­ну, ім’я його посідає гідне місце серед прославлених юристів Дав­нього Риму. Дигести Юстініана містять 2 462 фрагмента з творів Ульпіана, що становить приблизно третину всього їхнього обся­гу. Ульпіан і Павл ніде не цитують один одного, можливо через наукове суперництво, що існувало між ними. Ad edictum (83 кни­ги коментарів), яка є головною працею Ульпіана, вважається

17

одним з найвидатніших творів усієї римської науки права. Де­тальний виклад цівільного права — Ad Sabinum (51 книга) — містить значну кількість цитат із попередників. Обидва ці твори Ульпіана аналогічні за тенденціями і технікою. Вони поєднують у собі копіткий текстологічний аналіз і чисту, ясну й елегантну мову Ульпіана, що сприяло його величезній популярності. Бага­то його сентенцій (sententia — рішення, судження) і визначень за­лишаються і донині як необхідні наукові постулати (postulatio — вимога) для юристів.

Ульпіан залишив багато трактатів: De appellationîbus (Про аппеляції), De fideicomissis (Про фідеікоміси; неформальні за­повітні відмови), Ad legem (За законом), De officio consulorium (Про обов’язки консулів), Responsa, Disputationes (Роздуми), Institutiones, Regûlae, De officio curatori rei publîcae (Про обов’яз­ки куратора республіки), De officio praefecti urbi (Про обов’язки міського префекта), De officio proconsûlis (Про обов’язки прокон­сула) та інші.