Mancipatio

1. Mancipatio est imaginaria quaedam venditio, quod ad ipsum ius proprium civium Romanorum est. Eaque res ita agîtur: coram non minus quam quinque testîbus civîbus Romanis puberîbus et praeterea alio eiusdem conditionis qui libram aeneam teneat, qui appellatur librîpens, is qui mancipio accîpit, aes tenet et ita dicit: Hunc ego homrnem iure Quiritium meum esse aio1, is que mihi emptus esto hoc aere aeneaque libra. Deinde aere percûti, libram idque aes dat ei, a quo mancipium accîpit, quasi pretii loco (Gai.).

2 Ideo autem aes et libra adhibetur, quia olim aereis tantum nummis utebantur, nec ullus aureus vel argenteus in usu erat, sicut ex lege Duodêcim tabularum intellegêre possumus. Eorumque num-morum vis et potestas non in num&o erat, sed in pondêre (Gai.).

3. Mancipatio locum habet inter cives Romanos eosque pereg-rinos, quibus commercium datum est (Ulp.).

imaginarius, a, um - фіктивний, символічний;

quidam, quaedam, quoddam - деякий, якийсь;

venditio, onis f - продаж;

venditio imaginaria = mancipatio;

[mancipatio manus + capio, capêre];

¹ Курсивом позначено інфінітивний зворот Accusativus cum infinitivo см.:§ 56

72

is, ea, id — той;

ita — так, у такий спосіб;

que — і; ago, egi, actum, agêre — робити, діяти, укладати угоду;

pubes, pubêris — повнолітній, зрілий;

coram — особисто, на очах в усіх;

praeterea — крім того;

ullus, a, um — який-небудь;

eius Gen. sing. до is, ea, id;

dem див.: do;

condiñio, onis f — умова;

aereus, a, um — мідний;

accipio, cepi, ceptum, êre — приймати, одержувати;

deinde — потім;

aes, aeris n — мідь;

percutio, cussi, cussum, êre — бити, ударяти;

libra, ae f — ваги;

ei Dat. sing. до is, ea, id;

pretium, i n — ціна, вартість;

ideo — тому що;

adhibeo, hibui, hibîtum, ere — застосовувати;

quia — так, як;

olim — колись;

nummus, i m —монета;

utor, usus sum, êre — користуватися;

ullus, a, um — якийсь;

intellêgo, lexi, lectum, êre — розуміти, визнавати;

eorum — Gen.pl. до is, ea, id;

vis f — сила;

potestas, atis f — влада, могутність;

pondêro, avi, atum, are — зважувати;

eos — Acc. pl. до is, ea, id;

quibus —Abl. pl. до qui, quae, quod;

datum див.: do

DE VITA ROMAE ANTIQUAE

PERSONALIA Modestinus Herennius

Модестін Геренній (точні дати народження і смерті невідомі) Учень Ульпіана Модестін був останнім представником шко­ли класичного права. Можливо, грек за походженням. У 226– 244 рр. обіймав у Римі посаду префекта пожежної команди (praefectus vigîlum). Після префекта гвардії ця посада була дру­гою за значенням. Vigîles — це пожежна команда, у нічний час здійснювала також поліцейські функції. У 426 р. Модестін (ра-73

зом з Папініаном, Павлом, Ульпіаном і Гаєм) законом був включений до числа авторів, на твори яких дозволялося посила­тися в суді. Його праці, що охоплюють всі галузі права, в основ­ному були пов’язані з навчанням і юридичною практикою: Pandectaе, Regûlae, Responsa, монографії De excusationîbus (Про виправдовування — єдиний твір римських класичних юристів, написаний грецькою мовою), De praescriptionîbus (Про приписи) та інші.