Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Философия( методичка).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
09.11.2018
Размер:
280.58 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

Київський національний лінгвістичний університет

Базові

Навчально-методичні матеріали

З дисципліни

Філософія“

для студентів ІІ курсу

напрям підготовки: 6.030500 “Мова та література”

6.030500 “Переклад”

6.030500 «Прикладна лінгвістика»

6.040100 «Психологія»

Факультети германської, романської філології, перекладачів та сходознавства

Київ – 2011

І. Загальні вимоги до знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни.

Мета курсу: метою вивчення філософії є формування культури світоглядної і громадянської позиції студентів, їх мисленнєвої суверенності, сприйнятливості до нового етосу людини і соціуму, змістом життєдіяльності котрих є смислотворчість і діалог, та здатності до власної самореалізації в такому контексті.

Навчальний курс іманентно утримує також постійну увагу до процесу формування ментальних структур мовленнєвої діяльності, особливостей розвитку національного духу в його соціокультурній історії, проблем національної та культурної ідентичності, соціальних програм в галузі мови та культури.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:

  • розрізняти в тій чи іншій системі філософського знання його загальноцивілізаційні, національні та екзистенціальні виміри, застосовувати зазначене розрізнення в справі формування власного відношення до гуманітарної культури людства в цілому;

  • уміти орієнтуватись в особливостях різних форм освоєння світу (наукова, філософська, етична, релігійна, художня тощо);

  • вміти обґрунтовувати свою світоглядну позицію, ієрархію своїх життєвих цілей та ідеалів з опертям на культурні досягнення людства;

  • вміти здійснювати рефлексію над власним життєвим досвідом, професійним та гуманітарним знанням, феноменами духовного життя суспільства;

  • вміти в системі суспільної комунікації реалізовувати гуманістичний зміст вироблених людством духовних відношень – моральних, правових, естетичних тощо;

  • вміти використовувати інтелектуальний потенціал філософії для розбудови власного духовного світу та професійного становлення;

  • вміти толерантно ставитись до інших світоглядних позицій і образів життя.

Викладання навчального курсу з філософії передбачає і певну стратегію щодо освоєння студентами необхідного кола теоретичних знань. Студент мусить знати:

  • основні принципи філософського світовідношення, специфіку філософської запитальності, природу полемічності філософських систем між собою, прикметність сучасних типів філософського дискурсу;

  • концептуальний характер засадничих способів буттєвості людини (суспільство, практика, комунікація., виробництво тощо);

  • історичні типи світовідношення людини та соціокультурні передумови їх принципових трансформацій;

  • основні тенденції руху національної свідомості і культури в контексті загальноцивілізаційного поступу;

  • ключові стратегії розв’язання основних соціокультурних колізій сучасності;

  • стратегію формування нового типу суб‘єктивності, природу духовних імперативів життєдіяльності сучасника та характер розгортання сучасної соціальної стратегії.

Місце дисципліни у структурно-логічній схемі підготовки фахівця: базова, передує вивченню логіки, політології, соціології, риторики та філософських проблем мовознавства, слідує після вивчення культурології. Входить до програми підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

Вивчається протягом навчального року (всього – 144 год., лекційних – 40, семінарських – 28, самостійна робота – 76 год.). Курс завершується екзаменом.

Позааудиторна самостійна робота студентів з навчальної дисципліни зорієнтована на максимальне залучення таких форм продуктивної роботи студента, які б у своїй взаємопов‘язаності виступали “експериментальним полем” для практичного формування певного кола якостей, а саме: мисленнєвої суверенності, культури запитальності та узагальнення, рефлексивності тощо. З урахуванням такої педагогічної цілі позааудиторна самостійна робота являє собою певну систему пізнавальних зобов‘язань студента, в котрій можлива індивідуальна варіативність виконання завдань згідно з рейтинговим оцінюванням. В цю систему входять такі елементи:

  • Методична карта індивідуальної підготовки до семінарських занять;

  • Тематизовані круглі столи;

  • Завдання до філософських першоджерел (реконструкція тексту, коментар до нього тощо);

  • Реферування наукової літератури з теми;

  • Творчі проекти;

  • Завдання для самоконтролю.

ІІ. Короткий зміст навчальної дисципліни.

Система змістових модулів:

Модуль І. Філософія як атрибут життєдіяльності людини та форма самосвідомості культури.

Тема 1-2. Проблемність питання про предмет філософії та її життєве призначення. Специфіка філософського знання. Філософія і світогляд. Світоглядна культура особистості і роль філософії в її формуванні.

Тема 3-4. Філософська онтологія: постановка проблеми буття в історії філософії. Альтернатива “буття- небуття” в системі відношень життя індивіда. Класичний і посткласичний онтологічний дискурс. Простір і час як форми присутності людини у бутті. Світ повсякденності, сенс життя, смерть-безсмертя в горизонті онтологічної рефлексії

Тема 5. Філософія свідомості. Свідомість як ідеальна реальність. Свідомість і самосвідомість. Феномен несвідомого. Діалектика свідомості і мови. Екзистенціальний та педагогічний виміри проблеми

Тема 6. Пізнання та освоєння людиною світу. Філософське вчення про пізнання. Знання і його предмет. Форми та методи наукового пізнання. Теорія істини та проблема критеріїв істини. Істина, омана, брехня. Місце пізнання в багатоманітності форм духовної діяльності.

Тема 7. Філософська антропологія: філософський підхід до пізнання людини. Феномен людини та її сутнісних сил як засади “людиномірності” історії та культури. Життєвий світ людини як соціум. Соціалізація, соціальна детермінація та свобода в життєорієнтації людини.

Тема 8. Людина у вимірах матеріального та духовного буття. Проблема духовної саморозбудови особистості. Ціннісно-смисловий універсум людини. Персоніфікація як формоутворення людського буття. Особистість в пошуках смислу життя.

Тема 9. Проблема сенсу історії та її рушійних сил. Парадокси ідеї прогресу в історичному поступі людства. Революції, їх типологія як фактору соціальних змін. Сучасні соціальні стратегії. Чи існує в історії смисл? Єдність і багатоманітність суспільно-історичного процесу.

Тема 10. Сучасні глобалізаційні процеси та формування всесвітнього співтовариства. Україна в контексті сучасних глобалізаційних процесів.

ІІІ. Розподіл навчального часу за модулями, темами і видами занять.

Види занять, кількість годин

Всього навчальних годин

З них:

Лекції (год.)

Семінарські, практичні заняття (год.)

Позааудиторна самостійна робота студента (год.)

Номер і назва модуля, тематика занять

Тема 1-2. Проблемність питання про предмет філософії та її життєве призначення. Специфіка філософського знання. Філософія і світогляд. Світоглядна культура особистості і роль філософії в її формуванні.

14

4

2

8

Тема 3-4. Філософська онтологія: постановка проблеми буття в історії філософії. Альтернатива “буття- небуття” в системі відношень життя індивіда. Класичний і посткласичний онтологічний дискурс. Простір і час як форми присутності людини у бутті. Світ повсякденності, сенс життя, смерть-безсмертя в горизонті онтологічної рефлексії

18

4

2

12

Тема 5. Філософія свідомості. Свідомість як ідеальна реальність. Свідомість і самосвідомість. Феномен несвідомого. Діалектика свідомості і мови. Екзистенціальний та педагогічний виміри проблеми

14

2

2

4

Тема 6. Пізнання та освоєння людиною світу. Філософське вчення про пізнання. Знання і його предмет. Форми та методи наукового пізнання. Теорія істини та проблема критеріїв істини. Істина, омана, брехня. Місце пізнання в багатоманітності форм духовної діяльності.

12

2

2

8

Тема 7. Філософська антропологія: філософський підхід до пізнання людини. Феномен людини та її сутнісних сил як засади “людиномірності” історії та культури. Життєвий світ людини як соціум. Соціалізація, соціальна детермінація та свобода в життєорієнтації людини.

14

2

2

10

Тема 8. Людина у вимірах матеріального та духовного буття. Проблема духовної саморозбудови особистості. Ціннісно-смисловий універсум людини. Персоніфікація як формоутворення людського буття. Особистість в пошуках смислу життя.

12

2

2

8

Тема 9. Проблема сенсу історії та її рушійних сил. Парадокси ідеї прогресу в історичному поступі людства. Революції, їх типологія як фактору соціальних змін. Сучасні соціальні стратегії. Чи існує в історії смисл? Єдність і багатоманітність суспільно-історичного процесу.

Тема 10. Сучасні глобалізаційні процеси та формування всесвітнього співтовариства. Україна в контексті сучасних глобалізаційних процесів.

2

Підготовка до іспиту

36

36

Всього за навчальний рік

108

20

16

72

Модульний контроль

Вид роботи

Кількість балів

1.

Модульна контрольна робота (рівнева).

20

2.

Виконання самостійної роботи

10

ІV. Плани семінарських (практичних) занять.

Семінар №1

Проблемність питання про предмет філософії та її життєве призначення.