Vііі. Підсумковий контроль.

Матеріали до рейтинго-модульного іспиту з філософії

Обсяг навчального курсу – 108 годин (лекції – 20, практичні заняття – 14, самостійна робота - 74).

Семестр ІІІ, ІV

Форма контролю – іспит

Призначення іспиту в системі контролю та оцінювання якості підготовки студентів з філософії

Мета іспиту: З’ясування ступеню розвиненості способу мислення студентів, їх базової філософської компетентності, здатності до інноваційного використання отриманих знань, що передбачає поєднання різних типів гуманітарної рефлексії в процесі самостійного пошуку відповідей на проблемні питання.

Призначення: іспит виступає підсумковим етапом контролю якості засвоєння студентами основного змісту навчального курсу з філософії. Оскільки основною формою поточного і проміжного контролю є принцип рейтинго-модульної діяльності студентів, іспит виступає підсумковою формою рейтингового оцінювання якості знань студентів.

Структура та зміст іспиту:

Екзаменаційні питання складають систему завдань, що диференційовані за рівнем складності:

Рівень А – репродуктивний (вимагає відтворення основної навчальної інформації з дисципліни);

Рівень В – алгоритмічний (передбачає здатність застосування знань в стандартній ситуації);

Рівень С – творчий (інноваційний) – передбачає здатність приймати рішення в нестадартній ситуації

У відповідності з означеними рівнями розбудовуються екзаменаційні завдання і відповіді на них оцінюються в балах.

Організаційні засади:

Кожен студент отримує екзаменаційний білет , в який включені питання різного рівня складності.

Базою для системи завдань є коло теоретичних та практичних проблем, що розглядались протягом семестру в процесі вивчення модуля, а також матеріал, що передбачався програмою самостійної роботи студентів.

Освоєння навчальної дисципліни з філософії передбачає такі вимоги до знань:

- вміння висвітлити проблемність філософських питань, полемічність, альтернативність їх осмислення в контексті історико-філософського та інтелектуального поступу;

- знання філософських першоджерел з проблематики, що вивчається (усвідомленість, систематичність, розуміння екзистенціальної значущості);

- знання основної проблематики сучасного філософствування, основних етапів її руху;

- знання характеру антиномічності соціального та індивідуального в життєдіяльності людини;

- філософських основ своєї професійної діяльності;

- пріоритетні проекти сучасної соціальної стратегії.

Вимоги до навичок та умінь студента:

- розрізняти в тій чи іншій системі філософського знання його загальноцивілізаційні, національні та індивідуальні виміри, уміти застосовувати зазначене розрізнення в справі формування власного відношення до гуманітарної культури людства в цілому;

- уміти розрізняти наукову картину світу і філософську;

- уміти здійснювати рефлексію над власним життєвим досвідом, професійним та гуманітарним знанням;

- уміти обґрунтовувати свою світоглядну позицію до явищ і процесів дійсності;

- уміти аналізувати різноманітні механізми “включення” людини в суспільство та історію;