16. Словотвірні моделі французької та укр. мов: засоби, якісна та кількісна характеристика.
УКР. 1) без змін в основі: учитель — учительство’, 2) із ствердінням кінцевої приголосної основи і випаданням почат¬кової фонеми с від приєднуваного суфікса: молодець — молодецтво; 3) з відпаданням кінцевої приголосної твірної основи: товариш — товариство; 4) з чергуванням к, ч з ц і випаданням від суфікса -ств- початко¬вої фонеми с: юнак-юнацтво, козак- козацтво; 5) з усіченням твірної основи: боярин — боярство.
Fr. Parmi les moyens productifs de la formation on doit citer l’affixation (formation morphologique) – boxeur, sportif, relire – la conversion (formation morphologo-syntaxique) – pouvoir-le pouvoir, élu-les élus, et la composition (caractère syntaxique) – lance-parfum, vaisseau-spoutnik. La dérivation (formation morphologique) reste en français d’une vitalité intarissable.
La dérivation (ou affixation) Avant de présenter les différents modes de dérivation (préfixation et suffixation, dérivation inverse et formation parasynthétique), il nous faudra distinguer les différents éléments qu’on peut isoler dans le mot dérivé : la base, le radical et les affixes.
La préfixation
|
préfixe + base mot dérivé |
La suffixation
|
base + suffixe mot dérivé |
La dérivation « inverse »
Dans la perspective diachronique, vu les dates de leur première apparition[5], le nom galop (v. 1135) doit être dérivé du verbe galoper (1808) par suppression du suffixe -er.
La composition « populaire »
La composition à partir de mots français se fait par juxtaposition de deux mots (ou plus), autrement dit « de deux éléments qui peuvent exister à l'état libre » ; ces composés ne sont pas toujours écrits « en un mot » :
e
17. Словоскладання у фр. та укр. мовах: типи, типологічні характеристики.
Укр. С л о в о с к л а д а н н я , або ю к с т а п о з и ц і я (лат. juxta — поряд, біля і positio — місце), — це поєднання двох слів або словоформ в одному складному слові (салон-перу- карня, вагон-ресторан).
Основоскладання, словоскладання та абревiацiя рiзнi типи складання основ, унаслiдок чого виникають складнi та склад- носкороченi слова: двовiрш, свiтловодолiкарня, агiтпункт, Днiпрогес. Складання це спосiб творення складних слiв поєднан- ням двох або бiльше основ чи цiлих слiв або ïх скорочень (усiчень). Цим воно вiдрiзняється вiд iнших способiв мор- фологiчного словотвору, орiєнтованих на творення простих слiв. Складнi слова функцiонують у тiсному зв'язку iз системою словосполучень, якi стають основою творення ïх. Основним способом творення складних слiв iменникiв, прикметникiв, прислiвникiв є основоскладання. О с н о в о с к л а д а н н я це поєднання кiлькох основ слiв за допомогою iнтерфiксiв -о-, -є- (доброзичливий, праце- здатний), -и-, -ох- (триповерховий, двохатомний). Результа- том основоскладання є складнi слова, або композити (лат. compositus складний, складений iз частин).
Fr. La composition
Nous distinguons la composition « populaire », à partir de mots français, de la composition savante, à partir d‘éléments grecs ou latins, et nous y ajoutons les mots-valises, qui sont des composés à partir de mots tronqués.
2.1 La composition « populaire »
La composition à partir de mots français se fait par juxtaposition de deux mots (ou plus), autrement dit « de deux éléments qui peuvent exister à l'état libre » ; ces composés ne sont pas toujours écrits « en un mot » :
Autres exemples : autoroute ; wagon-lit, chou-rave, eau-de-vie ; pomme de terre
2.2 La composition savante
Par contre, la composition savante, c’est-à-dire la composition à partir d’éléments latins ou grecs, ne se fait pas à partir de mots. En effet, pour un composé comme anthropologue, les deux éléments (anthropo-, -logue) n’existent pas à l’état libre, mais seulement dans des composés ou bien dans des dérivés cf.
Cette observation entraîne une redéfinition de la composition comme juxtaposition de deux éléments (ou plus) qui peuvent servir de base à des dérivés. La dérivation peut donc se formuler :
À remarquer qu’à la différence des affixes, les éléments qui entrent dans la composition peuvent être utilisés indifféremment comme premier ou comme deuxième terme d'un composé :
Autres exemples : thermomètre (: thermique, métrique) ; isotherme, baromètre
REMARQUE. — La formule « base + base mot composé » fonctionne aussi dans bien des cas de la composition « française », cf.
– mais elle rencontre des problèmes dans d’autres cas, cf.
La solution est peut être de définir la composition comme « juxtaposition d’éléments qui peuvent exister à l’état libre et/ou servir de base à des dérivés ».
18. Ізоморфізм та аломорфизм у префіксації, суф., преф.-суф. (Схожості, відмінності).
Цікаві також суфікси –iste і –isme. Ці суфікси може бути «інтернаціональними», оскільки пожива є і за іншими мовами, наприклад, у російській: марксист – марксизм, французькій: marxiste – marxisme. Як багато таких слів, освічених від основ власних назв, у мові преси, оскільки суфікс –iste утворює іменники, що означують людини, належав до якомусь політичному, літературному перебігу. Як кажуть, освіту на –iste і –isme взаємопов'язані. Не все слова на –iste і -isme довговічні, оскільки доля їх і життя мові залежить від долі й значення відповідного політичного або громадського діяча.
Суффикс –iste утворює як іменники, і прикметники. Так було в ході дослідження виявили, що з 83 слів на –iste 34 слова пов'язані з доктриною, ставленням до того що чи іншому політичному руху, і може зайняти позицію іменника і прикметника. Приклад: gauchiste, gaulliste, trotskiste, tapiste, nomenklaturiste, vichyste (від vichy). Цей вислів відповідають іменником на –isme. 41 слово позначає професію, вид діяльності, функцію, наприклад: graphiste, visagiste. Цей вислів частіше походить від іменних поєднань: mйdecine gйnйrale – gйnйraliste. 8 слів є прикметниками і позначають якість, зв'язок, ставлення, наприклад: miserabiliste, jazziste, dйflationniste.
Слід зазначити, що прикметники з суфіксом –iste пов'язані семантично і морфологічно з іменником на –isme, наприклад: dogmatiste m, f (догматик), dogmatisme m (догматизм, догматичність);conformiste m, f (консерватор),conformisme m (конформізм);lepйniste m (прибічник Ле Пена), lepйnisme.
Вирізняють дві семантичні групи - найбільш продуктивних і політично активних префіксів в сучасному французькою мовою. До першої групи ставляться префікси інтенсивності:super-, ultra-, archi-, extra-, sur-, які виражають чудову ступінь чогось і переводяться приставкамипонад-, через-, пере-. Приміром, у процесі дослідження виявлено такі слова з зазначеними префіксами:superproduction – фильм-боевик,supermarchй – універсам,superbin – вищого гатунку,superbйnйfice – надприбуток,supercarburant – бензин вищого гатунку,superchampion (-ne) – кількаразовий переможець, superciment – високоякісний цемент; ultrarйactionnaire – ультрареакционный,ultramoderne – надсучасний,ultrafiltre – ультрафильтр,ultraleger (-иre) – надлегкий, ultrasensible – надчуттєва,ultrason – ультразвук;archimillionnaire – архімільйонер,archifaux – вкрай помилковий, archiplein – переповнений;extrafort – надміцний,extraparlementaire – позапарламентський,extrajudiciaire – позасудовий,extraordinairement– надзвичайно,extrascolaire – позашкільний;surproduction – надвиробництво,surrйalisme – сюрреалізм,surprofit – надприбуток,surprix – підвищена ціна, націнка.
Слід зазначити дуже дорогу продуктивність перелічених префіксів, про що свідчать вищевказані приклади, як і того, що це префікси легко приєднуються як до іменником, і до прикметником і дієсловам.
19. Обсяг значення слова в порівнюваних мовах. Специфікація, конкретизація при перекладі.
Ukr. Et Fr. Les mots comme faire etre робити бути le sens enormement grand, mais les mots comme, рушник, ненька, лелека, писанка, les mots symboliques ils ne peuvent pas etre traduit. Seulement la lranslitération.
20. Словниковий склад фр. та укр. мови.
Існують такі види словників, як діалектні, зворотні, історичні (різновид тлумачного словника), ономастичні, орфоепічні, орфографічні та перекладні словники, а також етимологічний словник.
Енциклопедичні словники
Енциклопедичні словники фіксують і пояснюють не слова, а пов'язані з тими чи іншими словами (як назвами відповідних явищ) відомості з різноманітних ділянок знання, мистецтв, виробництв, політичного життя тощо. Тому в енциклопедичних словниках зовсім не мають місця слова таких граматичних категорій, як займенники, вигуки, сполучники, частки; прислівники, дієслова та прикметники подаються у цих словниках лише тоді, коли вони термінологізувались, тобто вживаються для точного вираження спеціальних понять і означення спеціальних предметів.
Є енциклопедичні словники загальні, або універсальні (тритомний «Український радянський енциклопедичний словник», 1986–1987 рр.) і галузеві, або спеціальні («Українська літературна енциклопедія», Т.1, 1988 р.).
Основні філологічні словники
Філологічні словники мають кілька основних типів і багато різновидів, але об'єктом описування в них завжди є саме слово. Залежно від типу й характеру філологічного словника, конкретне слово в ньому може розглядатися в одному чи в кількох аспектах, скажімо, з погляду походження чи функціонування протягом певного історичного періоду, правописання, вимови і т. д.
Філологічні словники можуть бути одномовні, двомовні і багатомовні.
Серед одномовних словників найважливішим типом є словник тлумачний. В ньому засобами рідної мови розкривається (витлумачується) значення слова, характеризуються його граматичні й стилістичні властивості, подаються типові словосполучення (речення) і фразеологічні звороти, де вживається слово у відповідному значенні («Словник української мови», Т 1-11, 1970–1980).
Словник етимологічний — лексикографічна праця, в якій з'ясовується походження слова: розкривається первісне значення, реконструюється найдавніша форма слова, вказується, чи слово запозичене, чи власне українське («Етимологічний словник української мови» у 7 томах).
Словник асоціативний — словник, у якому представлені результати асоціативного експерименту. Статті в А. С. розташовують за алфавітом. Назвою статті в асоціативних словниках служать слова-стимули, після яких наводять викликані ними реакції в алфавітному порядку; реакції з однаковою частотністю упорядковують за алфавітом у межах відповідної групи (Бутенко Н. П. Словник асоціативних норм української мови. — Львів, 1979; Бутенко Н. П. Словник асоціативних означень іменників в українській мові. — Львів, 1989; Мартінек С. В. Український асоціативний словник: У 2 т. — Львів, 2007).
Словник іншомовних слів — словник, у якому розкривається значення іншомовних слів, що ввійшли до лексичного складу рідної мови, і вказується, з якої мови вони засвоєні («Словник іншомовних слів», Довіра, 2000).
Словник історичний — один з різновидів тлумачного словника, в якому подаються слова певної історичної епохи за даними писемних пам'яток, з'ясовується їх значення, наводяться ілюстрації («Словник староукраїнської мови XIV–XV ст.», Т 1-2, 1977–1978).
Словник орфографічний — подають нормативне написання слів і їх граматичних форм відповідно до чинного правопису. Найновішим в українській лексикографії є "Орфографічний словник української мови" С. Головащука, М. Пещак, В. Русанівського, О. Тараненка (близько 120 тисяч слів), створений на основі 4-го видання "Українського правопису" (1993). Цей словник відображає сучасний стан розвитку всіх сфер літературної мови, включаючи й найновіші запозичення.
Словник орфоепічний — служить довідником правильної нормативної вимови і нормативного наголосу.Такими в українській мові є словник-довідник "Українська літературна вимова і наголос" (1973, укладачі І. Вихованець, С. Єрмоленко, Н. Сологуб, Г. Щербатюк), "Орфоепічний словник" М. Погрібного (1984).
Словник перекладний — словник, у якому реєстрове слово в різних його значеннях перекладається відповідниками іншої мови.
Словник синонімів — у ньому подані ряди синонімів, що групуються навколо стрижневих слів, розташованих в алфавітному порядку.
Словник термінологічний — словник, у якому подана система термінів певної галузі науки, виробництва, мистецтва.
21. Засоби розширення словникового складу.
Шляхи розвитку та поповнення словникового складу мови. Фактори, що зумовлюють розвиток і поповнення словникового складу мови можна розділити на: · Лінгвістичні, · Нелінгвістичні · І змішані Виділяють I. кількісне і II. Якісне збагачення словникового складу.
|
Кількісне поповнення - створення нових слів | |
|
Внутрішній спосіб - поповнення словникового складу мови за рахунок його внутрішнього потенціалу. Це продуктивний спосіб. |
Зовнішній спосіб |
|
|
Новоутворення, використовувані більшістю говорять даному мовою людей, але що з'явилися в мові порівняно недавно, називають Неологізми. I. Кількісне поповнення. Внутрішній спосіб. А. Конверсія - безаффіксальний спосіб словотворення, в результаті дії якого утворюється категоріально відмінне слово, що збігається в деяких формах з вихідним. Утворене конверсією слово має інше значення. The story was filmed. (З цієї історії був знятий фільм) He elbowed his way through the crowd. (Протиснувся) They kept us in the dark. I have no say in the matter. (Я не можу братиучасть у вирішенні цього питання)
При конверсії утворюється омонім, семантично пов'язаний з вихідним словом. Зрозуміти значення новоутворенняможна, спираючись на значення вихідного слова:
The actor was hissed off the stage (hiss - шипіння, шикання)
Основні різновиди переходів:
Вербалізація (освітадієслів)Субстантивація (обр. сущ.) Ад'ектівація (обр. докладаючи.) Адвербалізація (обр. прислівників.)
Конверсія протікає різна залежно від морфологічноїхарактеристики вихідного і похідного слів і буває 2х типів:
I тип: - якщо вихідне й похідне слова (або одне з них) морфологічно змінюються. Найбільш типово. конв. цього типу - вербалізація і субстантивація. II тип: - якщо вихідне й похідне слова морфологічно незмінні. Конверсія 2го типу полягає у зміні синтаксичної функції слова і його лексичного значення. Конверсією цього типу можуть бути пов'язані: прийменники та прислівники (on, off, in), прийменники та спілки (before, after), займенники та спілки (who, when, why).
I тип: - повна та часткова.
Повна - новоутворення приймає всі властивості іншої частини мови. Іменники та прикметники при вербалізації починають позначати дію і вживатися у функції присудка, і також беруть всі словозмінної форми дієслова: A tape - to tape: They are taping the programme. The programme has been taped. They 'll tape the programme, etc. Часткова - слово набуває не обов'язково всі ознаки іншої частини мови. Наприклад, багато іменники, обр. від дієслів у результаті часткової конверсії, використовуються тільки у формі однини: It gave me quite a scare. That was a good laugh. The film had a long run. Б. Аффіксація - це спосіб утворення нових слів шляхом приєднання до основи слова словотворчих афіксів. Афікси, за допомогою яких у певний період часу створюється відносно багато новоутворень, називаються продуктивними. Продуктивними в сучасній англійській мові є: суфікси:-ing,-y,-ee,-ist,-ette,-ed; префікси: anti-, super-, pro-, mis-, re-, etc. За допомогою цих афіксів створюються нові похідні слова (прості і складні): Summitolog ist (прихильник наради на вищому рівні) Super war (війна із застосуванням атомної зброї) A smart y (розумниця) A cut y (Красуня) Environmental ist (Бореться із забрудненням навколишнього середовища) В. Дезаффіксація - спосіб словотворення, при якому слова утворюються шляхом відкидання суфікса або елемента, зовні схожого з суфіксом. Beggar - to beg Legislator - to legislate Burglar - to burgle У сучасній англійській мові дезаффіксація частіше спостерігається при компресії словосполучень і призводить до утворення складних слів типу to vacuumclean (від vacuum clean ing), to stagemanage, to housekeep. Г. абревіація - утворення нових слів шляхом скорочення (усічення основи). У результаті - створюються слова з неповною, усіченою основою (або основами), звані абревіатурами.
Абревіатури можуть бути простими і складними.
Прості абревіатури утворюються шляхом відкидання кінцевого або початкового складів основи: caps (capital letters), demo (demonstration), intro (introductory sentence), ad (advertisement).
Абревіатури, що є вторинним найменуванням предмета та існуючі в мові нарівні з повною формою, є стилістично забарвленими словами і носять неофіційний розмовно-фамільярний характер:
Sis - sister, professor-prof, second - sec, difference - dif, etc.
Якщо вихідне слово забувається і рідше вживається, то абревіатура стає основним і стає стилістично нейтральним:
Plane (aeroplane), cab (cabriolet), phone (telephone).
Складні абревіатури (складноскорочені слова) утворюються дією аббревиации і основосложенія. Вони складаються з початкових букв або складів слів або з їх поєднання з повними основами:
LLC - limited liability company, V-Day - Victory Day, Interpol - international police, etc.
Акроніми (ініціальні абревіатури) - скорочення, що складаються з початкових літер слів і основ. Читаються вони по буквах або за словами за правилами читання. (Вуз, ЦККПСС)
Лексичні абревіатури (слова) слід відрізняти від графічних (графіч. сокращ.). Графічні абревіатури - це символи, використовувані замість слів і сполучень на листі.У усного мовлення їм відповідаютьполносновние слова тасловосполучення: