Література:

Основна:

1.О.Больнов. "Філософська антропологія та її методичні принципи" – в кн. "Сучасна зарубіжна філософія" – К., 1996. – с.96-111

2.М.Шелер. – "Положення людини в космосі" – в кн. "Зарубіжна філософія ХХ ст." – К., 1993. – с. 146-152

3.Антологія "Это человек" – М., 1995. – с. 159-165, 221-225, 243-245, 49-53, 87

4.Т. де Шарден. – "Феномен людини"– в кн. "Зарубіжна філософія ХХ ст." – К., 1993. – с. 159-166

Додаткова:

1.Агацци Э. Человек как предмет философии // Феномен человека: антология. – М., Высшая школа, 1993//

2.Леви-Стросс К. Структурная антропология. –М., 1985.

3.Петрушенко В. Філософія. – К., “Каравела”, 2001. – с.277-293

4.Диалектика жизни и смерти в духовном опыте человека. – М., 2003.

Семінар 6 Історія як простір людського буття. “Людиномірність” історії та історичність людини.

Мета: осмислити ідею історії, механізми і парадокси її самозмінення, еволюцію форм “включення” індивіда в історію.

Провідна ідея: «історія є грунт, що визначає межі наших можливостей, нашу свідомість і нашу ситуацію» (К.Ясперс)

Питання для обговорення :

1.Ідея історії: механізми і парадокси її самозмінення. Проблема цінності історії.

2.Проблема суб‘єкта історії. Поняття “народ”, “маса”, “натовп”. Видатна особи в історії. Еліти, їх роль в історії.

3. Проблема свободи історичного вибору та історичної відповідальності.

4. Про смисл історії: класика і пост класика. Цінності історії та цінності людського існування.

Ключові поняття: філософія історії, спрямованість історичного процесу, біфуркації, аттрактори, прогрес, регрес, роль особистості в історії, історична особа.

Творчі завдання:

1.Еволюція історичної свідомості: від «філософії історії» - до «критичних теорій суспільства».

2.Обгрунтування ідеї всесвітньої історії. Еволюція філософських уявлень про єдність людства та історичного процесу.

3.»Різомна модель» історичного процесу. Криза прогресистської ідеології. «Нова історична наука» (школа «Анналів»)

4.Соціальні рухи як агенти соціальних змін. Типи та динаміка соціальних рухів.

5.Проблема пізнання та інтерпретації історії. Гуманітарність історичного пізнання.

6.Україна в контексті соціокультурних змін та можливостей.

Література:

Основна:

1.Ясперс К. “Про сенс історії”. – Сучасна зарубіжна філософія”. – К., 1996. – с. 183-1888

2.Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни (Ницше Ф. сочинение в 2-х т., 1990 – Т.1)

3.Поппер К. Злиденність історицизму. – ж. “Філософська і соціологічна думка”, 1990. – №9, 10.

4.Франко І. Що таке поступ? – Твори у 50-т. – К., 1976-1986. – Т.45

Додаткова:

1.Грушин Б. Десять полемических вопросов о свободе. – ж. Вопросы философии», 1988. – №5

2.Нестеренко В. Г. Вступ до онтології людини. – К., 1995. – с. 256-259; 240-251.

3.Сучасна соціальна філософія. – в 2-х т. – К., 1993. - т. 2. – с. 52-60; 60-64.

4.ж. “Одиссей”. Человек в истории. – М., 1991. – с.7-25

5.Тойнбі Дж. Дослідження історії. – у 2-х т. – К., «Основи», 1995, 1995. – Т., с.14-24, 55-58.

6.Философия истории. Антология. – М., 1995. – с.3-19.

7.Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек. – М.: Ермак, 2005.

Семінар №7 Глобалізація як тенденція сучасного розвитку суспільства.

Мета: обґрунтувати процеси наднаціональної координації та інтеграції як суттєву історичну тенденцію сучасної доби, її самосуперечливість та можливі сценарії розв

Провідна ідея: осмислення людиною особливої ситуації, в якій вона несе відповідальність за збереження «родового життя», культурних досягнень людства.

итку.

Питання для обговорення :

1. Розуміння глобалізації в сучасних науках.

2. Періодизація глобалізації та теоретичні підходи до її вивчення.

3. Характеристика глобалізації.

4. Наслідки глобалізації.

Ключові поняття: глобальні проблеми, стійкій розвиток, глобалізація

Творчі завдання:

1.Від класичного до посткласичного образу соціальної реальності. Перехід від техногенної цивілізації до антропогенної як умова оновлення соціального поступу.

2.Визначення сучасності та її найважливіші ознаки. Сценарії “моделювання” майбутнього.

3.Поняття глобальної проблеми та методологія дослідження сучасних глобальних процесів. Загрози і небезпеки глобалізації.

4.Зростання ролі індивідуальної відповідальності людини перед історією. Яким мусить бути новий етос сучасного суб‘єкта історичної дії?

5.Суспільний рух антиглобалістів як спосіб протистояти глобалізації

6.Світ сучасних цивілізацій в теоретичних моделях.

Література:

Основна:

1.Сучасна соціальна філософія. – К., 1993. – Т.2. – с. 286-289; 239-304.

2.Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. – К., 1996. – с. 351-360.

3.Кримський С. Б. – “Метаисторические ресурсы философии истории. – ж. «Вопросы философиии», 2001. – №6, с.32-42

4.П. Штомпка. Социология социальных изменений. – М., 1996. – с. 100-109

Додаткова:

1.Абаньяно Н. Мудрость философии. – Спб, 1998. – с. 21-30, 173-180, 294

2.Білорус О. Глобалізація. Прийняти виклик часу. //Віче, 2000, №12//

3.Возняк Т. Глобалізація як виклик людству //Глобалізація, Європейський Союз та Україна. Незалежний культурологічний часопис. Число 19 //Ред.. Возняк Т. – Жовква, 2000//

4.Галлер Дітер. Амортизатор на шляху глобалізації Там же.

5.Геде А. Постистория? (“Общество и культура: проблемы множественности культур».) – М., 1998

6.Глобализация: контуры ХХЫ века //Ред. Ю.И.Игрицкий. – М., ИНИОН, 2002 – ч.1, ч.2, ч.3.

7. Горак Г. Філософія. – К., 1997. – с.240-257

8.Горбатенко В.П. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть. Монографія. – К., Видавничий центр «Академія», 1999.

9.Грани глобализации. Трудные вопросы современного развития. – М., Горбачев-фонд, 2003.

10.Колодко Г., Жегож В. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн. – К., Основні цінності, 2002.

11.Малюк А. Дискурс глобалізації з точки зору світ-системного аналізу //Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2005, №2//

12.Шаповалов В. Ф. Філософія. – М., 1998. – с. 545-549, 378-383