Gaudeamus

Міжнародний гімн студентів, музика якого була написана фламанд­цем Йоганном Окенгеймом у XV ст., а текст у його поширеному вигляді -у 1781 р. мандрівним поетом К. В. Кіндерлебеном (початкова версія, ймовірно, належить до XIV ст. і явно складена студентами одного з німець­ких університетів, можливо Гейдельберзького). П. І. Чайковський у 1874 р. переклав музику для чотириголосного чоловічого хору з фор­тепіано, в тому ж році під псевдонімом Б. Л. (так Чайковський підпису­вав свої музикальні фейлетони) була видана хорова партитура.

Gaudeamus igltur,

Iuvenes dum sumus! }bis

Post iucundam

iuventutem,

Post molestam senectutem

Nos habebit humus (bis).

Доки в жилах кров буя, Веселімось, друзі! Сплине молодість, як пісня, Прийде старість ненависна, — Помремо у тузі!

Ubi sunt, qui ante nos In mundo fuere? Transeas ad superos, Transeas ad inferos, Hos si vis videre! (bis).

}bis

Де поділися старі Наші побратими? Треба їх в раю спитати, Чи до пекла завітати, Щоб зустрітись з ними!

129

Vita nostra brevis est, Brevi finietur; Venit mors veloctter, Rapit nos atrociter, Nemni parcetur (bis).

Vivat Academia, Vivant professores! Vivat membrum quodlrbet Vivant membra quaelrbet, Semper sint in flore! (bis).

Vivant omnes virgnes, Gracfles, formosae! Vivant et mulieres Tenerae, amabfles, Bonae, laboriosae!(bis)

Vivat et Respublica Et qui illam regunt! Vivat nostra civttas, Maecenatum caritas, Qui nos hic protegunt!(bis).

Pereat tristitia, Pereant dolores, Pereat diabolus, Quivis antiburschius Atque irrisores! (bis)

}bis

}bis

}bis

}bis

}bis

Гей, короткий плин життя, Пам’ятаймо всюди. Швидко прийде смерть з косою Забере усіх з собою, Ми ж бо смертні люди!

Віват академія, Слава професорам. Слава лекторам-доцентам, Бакалаврам і студентам Над моря і гори!

Хай дівчата всі живуть Ніжні та красиві! Хай живуть і молодиці Чорноброві, білолиці, Добрі, не лениві!

Хай живе республика І хто нею править! Слава матері-вітчизні І добродіям всім, звісно, За їх щедрість слава!

Смутку досить, киньте сум, Розігнити спини! Хай усі ті поконають, Що студентам не сприяють, Тим чи іншим чином.

(Переклад В. Литвинова)

fuere = fuerunt (sum, fui, –, esse);

supêri, orum m — тут: небожителі;

transîte — див.: transeo;

infêri, orum m — тут: мешканці пекла;

Maecênas, atis m — Меценат (I ст. до н. е. відомий опікун Горація, Проперція, Вергілія; тут вжито в загальному значенні);

carîtas, atis f — прихильність, милість;

pereat, pereant — див.: pereo;

antiburschius, i m [антібуршіус] — ворог студентів (слово, штучно утворене від німецького Bursch — студент);

irrisor, oris m — глузливець.

130

Pater noster

Pater noster, qui es in coelis: sanctificetur nomen tuum. Adveniat regnum tuum. Fiat voluntas tua, sicut in coelo et in terra. Panem nostrum quotidianum da nobis hodie. Et dimitte nobis debîta nostra, sicut et nos dimittîmus debitorîbus nostris. Et ne nos inducas in tentationem, sed libêra nos a malo. Amen.

(Vulg.)

sanctifîco, -, -, are - освячувати;

quotidianus, a, um - повсякденний;

tentatio (temptatio), onis f — спокуса.

DE VITA ROMAE ANTIQUAE

PERSONALIA

Sabinus Masurius

Сабін Мазурій (І ст. н. е.)

Був простого походження, існував тривалий час за рахунок гонорарів від своїх учнів. Тільки в 50 років зібрав гроші на осад­ницький ценз. Імператор Тиберій надав йому, першому з верш­ників (equîtus), право давати відповіді (ius respondendi). Писати почав ще за Нерона. Головна його праця Ius civile збігається з назвою твору Сцеволи, під впливом якого формувалися погля­ди Сабіна. Ius civile (три книги) були підручником і коментува­лися багатьма юристами до III ст.

Мазурій Сабін разом зі своїм учнем Кассієм Лонгіном ство­рив правову школу, що одержала назву школи сабініанців. Сабі-ніанці (Sabiniani) - авторитетне ім’я в історії римського права.