§ 71. Підрядні речення наслідку

Підрядні речення наслідку приєднуються до головного за допомогою сполучника ut (що, так що) чи ut non (що не, так що не)

138

ñonsecutivum (наслідкове від дієслова consequor, consecutus sum, consequi,te - випливати).

У підрядних наслідку присудок завжди вживається в кон’юнк­тиві, а вживання часів відповідає правилу consecutio tempаrum, наприклад:

Nulla gens est quae non ita pacata sit, ut victoria nostra im-perioque laetetur. - Немає такого народу, який не примирився б настільки, аби радіти нашій перемозі і нашому пануванню.

§ 72. Підрядні допустові речення

Підрядні допустові поєднуються з головним реченням сполуч­никами ut, cum (concessivum, тобто допустові), quamquam, quamvis, etsi, etiamsi, tametsi, licet, кожний з яких можна перекла­сти, як: хоча (і); нехай (і); хай; незважаючи на те, що; навіть якщо тощо. Присудок у допустовому реченні може вживатися як в інди­кативі, так і в кон’юнктиві.

Сполучники cum або ut завжди вимагають кон’юнктива, часи якого відповідають правилу consecutio tempôrum. Сполучник quamvis теж уживається з кон’юнктивом. Сполучник quam­quam з індикативом. Сполучники etsi, etiamsi tametsi, licet вживаються як з кон’юнктивом, так і з індикативом. При реальній умові, про яку йдеться у підрядному реченні, присудок вжи­вається у indicativus, наприклад:

Qui ea mente alienum quid contrectavit, ut lucrifacêrit, tametsi mutato consilio id domîno postea reddîdit, fur est. - Хто викрав що-небудь чуже з метою збагачення, є злодієм, хоча б він, змінивши рішення, і повернув пізніше це хазяїну.

За умови можливого характеру присудок вживається в умов­ному способі, наприклад:

Pati quis iniuriam etiamsi non sentiat, potest, facêre autem nemo potest. - Хтось може бути ображеним, хоча б він цього і не ус­відомлював, але образити не усвідомлюючи, не може ніхто.

§ 73. Підрядні речення обставини часу

Такі речення приєднуються різними сполучниками cum temporale (часовим) - коли. Сполучники postquam - після того як ubi - коли, ut primum як тільки, dum, donec поки, antequam, priusquam раніше ніж і ін. З цими сполучниками завжди вживається indicativus.

139

Підрядні обставини часу, коли йдеться про події минулого можуть вводитися сполучником cum historîcum (історичне). З цьим сполучником вживається coniunctivus, час присудка під­порядковується правилу consecutio tempôrum, наприклад:

Q. Fabius Labeo, cum ad locum venisset, cum Nolanis et Neapo-litanis separatim locutus est. - Квінт Фабій Лабеон, після того як при-був на місце, поговорив, зокрема, і з мешканцями Ноли і Неаполя.

§ 74. Підрядні речення умови

Вирізняють три типи (casus) умовних речень:

• casus realis (реальний тип);

• casus potential (можливий тип);

• casus irrealis (нереальний, нездійсненний тип).Підрядні речення умови приєднуються до головного сполуч­никами si якщо, якби, nisi якщо не.

Casus realis

Підрядне речення вказує на неминучу умову внаслідок об’єк­тивних причин. Дієслово вживається в дійсному способі. Сполуч­ник si перекладається як якщо.

Si sententiae prudentium dissentiunt, iudîci licet (quam libet) sententiam sequi. - Якщо судження юристів розходяться, судді дозволяється приймати рішення на власний розсуд.

Casus potentialis

Дії головного та підрядного речення є припущенями. Присуд­ки головного та підрядного речень мають форму кон’юнктива (praesens або perfectum coniunctivi).

Сполучники si і nisi перекладаються - якби, якби не.

Sim imprudens, si plus postêlem, quam a homîne secundum rerum naturam postulari potest. - Це було б нерозумно, якби я став жа­дати від людини більше, ніж можна за природою речей.

Casus irrealis

Умови, від яких залежить дія головного речення, є нездійсне­ними.

Сполучники si і nisi перекладаються як якби, якби не.

Якщо йдеться про теперішній час, то присудки головного і підрядного вживаються в imperfectum coniunctivi, коли ж гово­риться про минуле, обидва присудки вживаються в plusquam-perfectum coniunctivi.

Nisi Alexander essem, Diognes esse vellem. - Якби я не був Александром, я хотів би бути Діогеном.

140

Вправа

Перекладіть:

1. In rem actio compêtit, ut res ipsa, de qua agîtur, revocetur. 2. Inventa sunt specûla, ut homo ipse se novisset 3. Hannîbal venenum sumpsit, ne vivus in potestatem Romanorum veniret. 4. Cum vita sine amicis doloris plena sit, ratio monet amicos comparare. 5. Cum legêre non possis, quantum habueris, satis est habere, quantum legas. 6. Omne debîtum demisi tibi, quoniam rogavisti me. 7. Aut do tibi, ut des, aut do, ut facias; aut facio, ut des, aut facio, ut facias (Paul.). 8. Si pecuniam do, ut rem accipiam, emptio - venditio est; si autem rem do, ut rem accipiam, permutatio est (Digesta). 9. Legîbus servimus, ut libêri esse possîmus. 10. Littêrae cum sint paucae, tamen innu-merabilia verba effeciunt. 11. Cum promises, fac! 12. Quidam tabûlas testamenti ita delet, ut testamentum legi non possit. 13. Apud me, ut bonum iudîcem, argumenta plus valent, quam testes. 14. Cum domi essem, litteras tuas gratas accepi. 15. Cum sis mortalis, quae sunt mortalia, cura (Ov). 16. Non scribo tibi, cum aegrotus sim. 17. Cum ver advenit, multae aves in nostras regiones advolant. 18. Si causas mali enumerare velim, dies me deficiat (Cic). 19. Si in ius vocat, ito (L. XII t.). 20. Si tacuisses, philosôphus masses. 21. Si iudîcas, cognosce!

Словник

1. actio, onis f — позов; compêto, ivi, itum, êre - вимагати; ipse, ipsa, ipsum - сам; ago, egi, actum, agêre - вести супереч­ку; revoco, avi, atum, are - повертати.

2. invenio, veni, ventum, ire - винаходити; specûlum, i n -дзеркало; novo, avi, atum, are - створювати, відновляти, тут: пізнавати.

3. Hannîbal, alis m - Ганнібал, головнокомандуючий карфа­генськими військами під час другої Пунічної війни; покінчив життя самогубством у 183 р. до н. е.; venenum, i n - отру­та; vivus, a, um - живий; potestas, atis f - влада.

4. moneo, ui, itum, ere - переконувати, умовляти; comparo, avi, atum, are - здобувати, знаходити.

6. debîtum, i n - борг; demitto, misi, missum, êre - спускати, звільняти; quoniam - оскільки; rogo, rogavi, rogatum, are -просити.

141

10. paucus, a, um - малий, малочисленний; innumerabllis, e -незліченний; efficio, feci, fectum, êre — робити, утворювати.

11. promitto, misi, missum êre - обіцяне (imperativus від facio, feci, factum, аr e - робити).

12. quidam - хтось; deleo, levi, letum, ere - руйнувати, знищувати.

15. curo, avi, atum, are - піклуватися.

18. velim - praes. con. дієслова volo; malum, i n - зло, неща­стя; deficio, feci, fectum, êre - виявлятися недостатнім, не вистачати, бракувати.

19. in ius - до претора (на суд); ito, –, -, are - ходити.

20. maneo, mansi, mansum, ere - зчишатися.

21. iudico, avi, atum, are - судити.

DE IURE CIVILI ET GENTIUM

Omnes popûli, qui legîbus et morîbus reguntur, partim suo proprio, partim communi omnium nоmіnum iure utuntur. Nam ius est, quod quisque popûlus ipse sibi ius constituit, id ipsius civitatis proprium est vocaturque ius civile, quasi ius proprium civitatis. Quod vero naturalis ratio inter omnes homînes constituit, id apud omnes popûlos peraeque custodîtur vocaturque ius gentium, quasi quo iure omnes gentes utuntur.

Popûlus itâque Romanus partim suo proprio, partim communi omnium homînum iure utîtur.

(Gai.)

partim - частково; перекласти в такому порядку: utuntur partim suo proprio [iure], partim communi iure omnium;

quod - тут: через те що, оскільки;

ipsius (тобто popûli) - Gen. possessivus;

naturalis ratio - природна причина, природний розум, природний зміст, тобто порядок речей, установлений самою природою;

peraeque - зовсім однаково, рівною мірою;

quo = eo (див.: is, ea, id).

DE VITA ROMAE ANTIQUAE

PERSONALIA

Diocletianus, imperator Caesar Aurelius Valerius Augustus

Діоклетіан, Імператор Цезар Аврелій Август (близько 243-316 рр. н. е.),

Імператор (284-305 рр.), чудовий полководець і організатор, засновник римської абсолютної монархії (доміната). За допомо-

142

гою кращих юристів, він домагався стабільності права. Численні рескрипти, що належали їхньому перу, ні за своєю формою, ні за юридичними зразками не поступаються рескриптам класичних часів. Діоклетіан увів у східній частині імперії латинську мову як офіційну.