§ 18. Pronomina possessiva присвійні займенники

Присвійні займенники відмінюються як прикметники I і II відміни. У словнику присвійні займенники записуються за родо­вою ознакою:

39

Рід	m	f	n
Відміна	II	I	II
	meus мій	mea моя	meum моє
	tuus твій	tua твоя	tuum твоє
	suus свій	sua своя	suum своє
	noster наш	nostra наша	nostrum наше
	vester ваш	vestra ваша	vestrum ваше

Присвійні займенники відповідають особі підмета, наприклад:

singularis:

(1 особа) nego culpam meam — я заперечую свою провину;

(2 особа) negas culpam tuam — ти заперечуєш свою провину;

(3 особа) negat culpam suam — він (вона) заперечує свою про­вину;

pluralis:

(1 особа) negamus culpam nostram — ми заперечуємо свою провину;

(2 особа) negatis culpam vestram — ви заперечуєте свою про­вину;

(3 особа) negant culpam suam — вони заперечують свою про­вину.

§ 19. Pronomina personalia et pronomen reflexivum особові займенники і зворотний займенник

Відмінювання особових і зворотного займенника

40

Число	Відмінок	1 особа	2 особа	Зворотний займенник
	Nom.	ego — я	tu — ти	—
	Gen.	mei — мене	tui — тебе	sui — себе
	Dat.	mihi — мені	tibi — тобі	sibi — собі
	Acc.	me — мене	te — тебе	se — себе
	Abl.	me — мною	te — тобою	se — собою
	Nom.	nos — ми	vos — ви	—
	Gen.	nostri — нас nostrum — із нас	vestri — вас vestrum — із вас	sui — себе
	Dat.	nobis — нам	vobis — вам	sibi — собі
	Acc.	nos — нас	vos — вас	se — себе
	Abl.	nobis — нами	vobis — вами	se — собою

У латинській мові немає особового займенника 3 особи, його функцію виконують вказівні займенники (§ 36). Зворотний зай­менник, який так само, як і в українській мові, не має форми Nomi-nativus singularis і pluralis, вживається для 3 особи однини та множини.

Іноді службові частини мови в латинській мові вживаються у вигляді постпозитивної (що стоїть наприкінці слова) частки і пишуться разом зі словом:

• прийменник cum (з) у сполученні з Ablativus особових і зворотного займенників, наприклад: mecum - зі мною, tecum -з тобою, secum - з ним, з нею, з ними, nobiscum - з нами, vobiscum - з вами;

• сполучник que (і), наприклад: leges XII tabularum «fons emnis publici privatique iuris» sunt. - Закони ХІІ таблиць -джерело цього публічного та приватного права.

• сполучник ve (чи, або), наприклад: Hostem latronemve quisdecipit, dolo malo non agit. - Не діє зі злим наміром той, хто вво­дить в оману ворога чи розбійника.

Вправи

I. Провідміняйте словосполучення:

furtum manifestum явна крадіжка, incбla liber -вільний житель, culpa mea - моя провина, ager pri-vatus - приватна земля.

II. Перекладіть:

1. Arbîter noster Marcus Tullius est vir laboriosus et iustus. 2. Omnia mea mecum porto. 3. Sibi bene facit, qui bene facit amico. 4. Pax vobiscum. 5. Reus culpam suam negat. 6. Defendunt patriam suam. 7. Vade mecum. 8. Cognosce te ipsum. 9. Non mihi solum vivo, sed etiam patriae. 10. Culpa tua lata est. 11. Si amicus meus es, tui amici mei sunt. 12. De tuo facto cavere debes. 13. Ego tibi, tu mihi. 14. Scіentia nobis lucet sicut stella in via. 15. Qui non est nobiscum, adversus nos est. 16. Suum cuique. 17. Socii mei socius, meus socius non est. 18. Noli me tangêre. 19. Meus filius servit tibi et tuus filius mihi. 20. Si vos valetis, bene est, ego valeo. 21. Habent sua fata libelli. 22. Marcus servus meus liber esto.

41

Словник

1. arbîter, tri m — суддя; vir, viri m — чоловік; laboriosus, a, um — працьовитий; iustus, a, um — справедливий.

2. omnis, e — весь, усякий; porto,avi, atum, are — носити.

3. bene — добре; facio, feci, factum, facêre — робити; amicus, i m — друг.

4. pax, pacis f — мир, світ.

5. nego, avi, atum, are — заперечувати.

6. defendo, defendi, defensum, êre — захищати; patria, ae f — батьківщина.

7. vado, – êre — направлятися.

8. ipse, ipsa, ipsum — сам, сама, саме.

9. solum — тільки; vivo, vixi, victum, êre — жити.

10. latus, a, um — широкий, великий.

12. factum, i n — справа, дія, вчинок; caveo, cavi, cautum, ere — передбачати, складати документи, пильнувати; debeo, debui, debîtum, ere — бути зобов’язаним.

14. sc³entia, ae f – знання; luceo, luxi, – ere — світити; sicut — як; stella, ae f — зірка.

15. qui — хто; adversus (ç acc.) — проти.

16. cuique = et qui тут: кожному.

17. socius, i m — товариш, спільник, партнер.

18. tango, tetîgi, tactum, êre — торкати, стосуватися.

19. filius, i m — син; servio, ivi, itum, ire — служити.

20. si — якщо; valeo, lui, litum, ere — бути здоровим.

21. fatum, i n — доля; libellus, i m — книжка.

22. liber, êra, êrum — вільний; servus, i m — раб.

DE VITA ROMAE ANTIQUAE

PERSONALIA Papinianus Aemilius

Папініан Емілій (?—212 рр. н. е., страчений за наказом імпе­ратора Каракалли)

Один з найзначніших римських юристів, Папініан мав ана­літичний склад розуму, що забезпечував йому глибоке розумін­ня життя. За законом про цитування 426 р. до н. е. з будь-якого правового питання пріоритет надавався судженню Папініана.

Основна спадщина Папініана складається з 19 книг Quaes-tiones (багато питань з них перенесені в Digesta і Responsa). У школах права весь третій рік навчання був присвячений їхньому аналізу (звичайно третьокурсників називали papiniastae — папініанцями). Стиль його письма був зразком стислості і точ­ності.

42

Німецький цивіліст Рудольф Зом писав, що Папініан «по­єднував етичну силу морально розвинутої особистості з грецькою добірністю і римською глибиною та гостротою думки».