§ 58. Gerundium герундій

Герундій — це віддієслівний іменник, що означає процес дії. В українській мові формі герундія звичайно відповідають імен­ники на -ння, -ття. Утворюється герундій шляхом приєднуван­ня до основи інфекта суфікса -nd- — для дієслів I та II дієвідміни, -end- — для дієслів III та IV дієвідмін, закінчень непрямих відмінків ІІ відміни.

Герундій відмінюється за ІІ відміною лише однини; у формі називного відмінка умовно вживається infinitivus дієслова від якого утворюється герундій; Vocativus відсутній; в Accusativus вживається з прийменником ad.

Зразок відмінювання герундія

Відмінок	I	II	III	IV
Nom.	condemnare осуд	docere навчання	absolvere виправдання	audire слухання
Gen.	condemnandi осуду	docendi навчання	absolvendi виправдання	audiendi слухання
Dat.	condemnando осуду	docendo навчанню	absolvendo виправданню	audiendo слуханню
Acc.	ad condemnandum для осуду	ad docendum для навчання	ad absolvendum для виправдання	ad audiendum для слухання
Abl.	condemnando осудом, засуджуючи	docendo навчанням, навчаючи	absolvendo виправданням, виправдовуючи	audiendo слуханням, слухаючи

Genetivus gerundii часто служить означенням до слів, після яких в українській мові вживається родовий відмінок, тобто неузгодженим означенням:

modus vivendi — спосіб життя, ius utendi — право користуван­ня, ius possidendi — право володіння.

Dativus gerundii вживається дуже рідко, має значення Dativus finalis:

studere legendo — посилено віддаватися читанню.

Accusativus gerundii служить для вираження мети: Homo ad intellegendum et agendum natus est. — Людина народжена для того, щоб мислити і діяти.

117

Ablativus gerundii має значення обставини способу дії; україн­ською мовою можна перекласти дієприслівником: Docendo discîmus (Sen.). — Навчаючи, вчимося.

§ 59. Gerundivum1 герундив

Герундив — це віддієслівний прикметник, який означає не­обхідність; як і герундій утворюється шляхом додавання до ос­нови інфекта суфіксів: -nd- — для дієслів I–II дієвідмін, суфікса -end- — для дієслів III–IV дієвідміни і закінчень -us (m), -a (f), -um (n), наприклад:

1. condemna nd us, a, um — той, якого слід засудити; який повинен бути засудженим;

2. doce nd us, a, um — той, якого слід навчати; той, який по­винен бути навченим;

3. absolv end us, a, um — той, якого слід виправдати; який повинен бути виправданим;

4. audi end us, a, um — той, якого слід слухати; який пови­нен бути вислуханим.

Герундив відмінюється як прикметники I–II відміни. Він може виступати як іменна частина присудка і як означення.

За допомогою герундива і форм дієслова esse у будь-якому часі утворюється описова дієвідміна пасивного стану (coniugatio periphrastîca passiva)².

Coniugatio periphrastîca passiva виражає необхідність, по­винність і перекладається за допомогою слів слід, треба, не­обхідно, наприклад: De gustîbus non est disputandum. — Про смаки не слід сперечатись. Pacta servanda sunt. — Договори повинні сберегатися.

Герундив за способом утворення нагадує герундій, тому при пере­кладі тексту необхідно пам’ятати, що: 1. Герундій відмінюється тільки в однині, як іменники II відміни середнього роду, а герун­див виступає в трьох родах і відмінюється як прикметник I–II відміни в однині та множині. 2. Герундій — неузгоджений член речення, а герундив узгоджується з іменником в роді, числі, відмінку, наприклад:

¹ Одні автори підручників користуються терміном gerundivum, інші —participium futuri passivi, а ще інші вживають ці терміни паралельно.

² Coniugatio periphrastîca activa (описова дієвідміна активного стану)див.§ 34.

118

Ars rem publlcam bene administrandi difficilllma est. - Мис­тецтво гарно керувати (гарного керування) державою дуже важ­ке. Administrandi герундій, тому що є самостійним членом ре­чення.

Caesar belli gerendi facultatem non habebat. Цезар не мав можливості вести війну (дослівно - веденої війни). Gerendi герундив, означення, узгоджене з іменником belli у роді, числі, відмінку (n., sing., Gen.)

Від латинського герундива утворилося кілька іменників, що увійшли в українську мову, наприклад:

• меморандум - нагадування (від memorandum est - те, що необхідно пам’ятати);

• референдум - всенародне опитування (від referendum est - те, що варто обговорити, докласти);

• дивіденди - доходи акціонерних товариств (від dividenda sunt - те, що підлягає розподілу);

• легенда - написи на монеті, карті (від legenda est - те, що потрібно прочитати);

• пропаганда - поширення (від propaganda sunt - те, що потрібно поширити).

Вправа

Перекладіть, визначаючи форми герундія і герундива:

1. De gustlbus non est disputandum. 2. Nunquam scelus scelêre vincendum est. 3. Deliberandum est diu statuendum est semel. 4. Quod est demonstrandum? 5. Cogitatio furti faciendi. 6. Pacta sunt servanda. 7. Non exemplis sed legîbus iudicandum est. 8. Publîcum privato est pra-eferendum. 9. Pax quaerenda est. 10. Patria nobis de-fendenda est. 11. Mores ridendo emenantur. 12. Per-spiciuntur in agendo virtutes. 13. Legendo mens formanda est. 14. Gutta cavat lapldem, non vi sed saepe cadendo. 15. Dicendo dicêre, scribendo scribêre discîmus. 16. Lex ferenda. 17. Ius iurandum. 18. Non numeranda, sed pon-deranda sunt argumenta. 19. Nulla aetas ad discendum sera est. 20. Ad audiendum considerationem curiae. 21. In statu nascendi. 22. Interpretare et concordare legis legîbus est optîmus interpretandi modus. 23. Non in legendo, sed in intelligendo leges consistunt. 24. Sensus videndi acerrîmus est. 25. Miles fortis exemplum aliis ad imitandum dedit.

119

26. Audienda et altêra pars. 27. Nihil sine ratione fa­ciendum est. 28. Tuis verbis, Cicêro, utendum est: Otempera, o mores!

Словник

1. gustus, us m - смак; disputo, avi, atum, are - cперечатися.

2. scelus, eris n - злодіяння, злочин

3. delibêro, avi, atum, are - обмірковувати; diu - довго; statuo, tui, tutum, êre - постановляти, вирішувати; semel -відразу.

5. cogitatio, onis f — задум; furtum, i n - крадіжка; facio, feci, factum, êre — робити, здійснювати.

7. exemplum, i n - приклад; iudico, avi, atum, are - судити.

8. praefero, tuli, latum, ferre - віддавати перевагу.

9. quaero, quaesivi, quaesitum, êre - шукати, домагатися. 11 mos, moris m - вдача; rideo, isi, isum, ere - сміятися;

emendo, avi, atum, are — виправляти лікувати.

12. perspicio, spexi, spectum, êre - осягати, пізнавати; ago, egi, actum agêre - діяти, досягати; virtus, utis f - чеснота, мужність, доброчесність.

12. mens, mentis f - розум.

12. gutta, ae f — крапля; cavat - тут: точить, довбає; lapis, îdis m - камінь; cado, cecîdi, casurus, êre - падати.

16. fero, tuli, latum,ferre - видавати

17. iuro avi atum, are - присягатися.

18. pondêro avi, atum, are - зважувати.

19. aetas, atis f - вік; serus, a, um - пізній.

20. consideratio, onis f — рішеня, розгляд, обговорення; curia, ae f - суд.

22. interprêtor, atus sum, ari - тлумачити, роз’ясняти; modus, i m - спосіб.

23. consisto, stiti, -, êre - полягати, складатися.

24. sensus, us m - почуття.

25. imîtor atus sum, ari - наслідувати; dedit - див. do.

27. ratio, onis f - розум.

28. utor, usus sum, uti - уживати, застосовувати, використо­вувати, висловлювати

DE SERVITUTIBUS PRAEDIORUM URBANORUM

Urbanorum praediorum iura talia sunt: [ius] altius tollendi et officiendi luminibus vicini aut non extollendi; item stillicidium avertendi in tectum vel aream vicini aut non avertendi; item immittendi tigna in parietem vicini et denîque proiciendi protegendive ceteraque istis similia.

(Gai.)

120

urbanus, a, um - міський;

ius, iuris n - право;

talis, e - такий;

altus, a, um - високий, глибокий;

tollSre (aedificia n pl. - від aedificium, i n - будинок, будівля) -підводити, будувати;

officêre luminîbus - обмежувати висвітлення;

vicinus, i m - сусід;

(servitus) non extollêre - (обов’язок) не підводити (будівлі);

item - також, а також;

stilliñidium, i n - крапання, жолоб;

averto, uti, aversum, êre - відвертати, відчинити, відкладати;

tectus, a, um - від tego, texi, tectum, &e - покривати, ховати;

area, ae f - рівнина, площа, угіддя, ділянка, площадка;

immito, misi, missum, êre - відпускати, просмикувати, вбудовувати, пускати;

tignum, i n - брус, балка;

paries, êtis n стіна;

denîque - нарешті, навіть, тільки, узагалі, саме;

proicеre - тут: робити прибудову (що нависає над чужою ділянкою);

protegêre - закривати дахом чужу ділянку;

cetеrus, a, um - інший;

iste, ista, istud - цей, той, він;

simîlis, e - схожий, подібний.

DE SERVITUTIBUS PRAEDIORUM RUSTICORUM

Servitutes rusticorum praediorum sunt hae: iter, actus, via, aquaeductus.

Iter est ius eundi, ambulandi homîni, non etiam iumentum agendi.

Actus est ius agendi vel iumentum vel vehicûlum. Itaque, qui iter habet, actum non habet; qui actum habet, et iter habet etiam sine iumento.

Via est ius eundi et agendi et ambulandi: nam et iter et actum in se via contînet.

Aquaeductus est ius aquam ducendi per fundum alienum.

In rustîcis [servitutîbus] computanda sunt aquae haustus, pecais ad aquam adpulsus, ius pascendi, calcis coquendae, harenae fodiendae.

Traditio plane et servitutum patientia inducet officium praetoris.

(Ulp.)

servîtus, utis/- рабство, сервітут;

praedium, i n — маєток, володіння;

rustlcus, a, um - сільський;

hic, haec, hoc - цей, ця, це (hae - Nom. pl.);

iter, itinêris n - шлях, прохід, право проходу;

121

actus, usт- хід, рух, прогін худоби, право прогону худоби;

via, ae/- дорога проїзд, право проїзду;

aquaeductus, us т - водопровід, провіз води;

eundi від еоіі, (ш),иит,іг- йти;

ambulo, avi, atum, are - гуляти, прогулюватися (мається на увазі не цілеспрямований рух через чужий маєток, але прогулянки, у тому числі і верхи);

iumentum, i, п - запряжений кінь, в’ючна тварина;

ago, egi, actum, agêre - гнати; робити, діяти, вести;

vehicйlum, i«- візок;

nam - тому що, адже, тому що;

compût, avi, atum, are - перелічувати, підраховувати;

пашішoшш- черпання;

pecus, pecбris«- худоба;

adpulsus (appulsus), us т - пригін;

pasco, pavi, patum, êre - пасти;

calx, calsis/- вапно;

coquo, coxi, coctum, êre - варити, обпалювати, гасити;

harena, ae/- пісок;

fodio, fodi, fossum, êre - копати, рити, добувати;

traditio, onis/- передача;

plane — явно, мабуть, розуміється;

patientia = permissum, i п- дозвіл;

inducêre officium - входити в обов’язок.

DE VITA ROMAE ANTIQUAE

PERSONALIA

Celsus Publius Iuventius, Celsus-filius

Цельс Публій Ювенцій, Уельс-син (ІІ ст. н. е.) Великий римський юрист II ст. н. е. Претор (105-106 рр.), консул (115 р.), консул-суфект (suffectus - додатково (тобто замість того, який вибув) обраний консул) (129 р.), радник Адрі-ана, намісник у Фракії й Азії, був головою прокуліанців (разом з Нерацієм Приском або зразу після нього). Його юридичні судження були незалежні, дотепні і проникливі. Цельс написав Дигести, у яких проаналізував всі галузі приватного права. Digesta об’єднали уривки з його більш ранніх творів: Epistûlae (Листи), Quaestiones (Роздуми), Commentarii (Коментарі).