Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хоміцька_ворд.doc
Скачиваний:
121
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
10.1 Mб
Скачать

§ 21. Participium praesentis activi дієприкметник теперішнього часу активного стану

Participium praesentis activi утворюється від основи інфекта шляхом приєднування суфікса:

44

-nt- — для дієслів I–II дієвідміни;

-ent- — для дієслів III–IV дієвідміни.

Дієприкметники відмінюються як прикметники III відміни одного закінчення. У Nominativus singularis перед закінченням -s звук [t] за загальним правилом асимілюється і спрощується, на­приклад: nom. sing. — accusant + s = accusans.

Словникова форма participium praesentis activi ідентична словникової формі прикметників одного закінчення, наприклад: accusans (m, f, nnom. sing.), accusantis (gen. sing.) — що зви­нувачує.

Зразок відмінювання participium praesentis activi:

Dat.

Acc.

Abl. Nom.

Gen.

Dat.

Acc.

Abl.

Число

Відмінок condemnans (m,f )Nom. condemnans

Gen.

condemnantis

condemnanti

condemnantem

condemnante condemnantes

condemnantium

condemnantlbus

condemnantes

condemnantlbus

condemnans (n)

condemnans

condemnantis

condemnanti

condemnans

condemnante condemnantia

condemnantium

condemnantlbus

condemnantia

condemnantlbus

При відмінюванні participium praesentis activi може демонст­рувати ознаки будь-якого різновиду III відміни. У Genetivus singularis у більшості випадків зустрічається закінчення -ium, але іноді в цій формі можна бачити закінчення -um. В Ablativus singularis дієприкметник частіше має закінчення , але у випад­ках вживання як прикметника — -i, наприклад:

cum consûle redeunte (з консулом, що повернувся);

trementi voce (тремтячим голосом).

У латинській мові від основи на -nt утворюються уже відомі іменники I відміни scientia, potentia. До української мови увійш­ли слова лаборант (що працює), окупант (що захоплює), сервант (що зберігає), агент (що діє), регент (що керує).

Вправи

I. Провідміняйте:

celer, celêris — швидкий; felix, felicis — щасливий; accusans, accusantis — що звинувачує.

45

II. Перекладіть:

1. Ars longa, vita brevis est. 2. Lex specialis dercgat generali. 3. Causa formalis. 4. Iudex est lex loquens.

5. Homo est anîmal sociale.5. Servus est instrumentumvocale. 6. Sapienti sat. 7. Fac simîle. 8. Iniuria realis.Iniuria verbalis. 9. Ira furor brevis est. 10. Omnis arsnaturae imitatio est. 11. Volens - nolens. 12. Sero venien-tlbus ossa. 13. Corpcre senex, anmo iuvênis. 14. Quod licetIovi, non licet bovi. 15. Par in parem non habetiurisdictionem. 16. Omnis definitio in iure civili periculosaest. 17. Fortuna fortes metuit, ignavos premit. 18. Voxemissa volat; littara scripta manet. 19. Non libarat diademacapîtis dolore. 20. Simulatio latens. 21. Sapiens omnia facitcum consilio. 22. Ratio est formalis causa consuetudînis.

  1. Reputatio est vulgaris opinio ubi non est verîtas.

  2. Probatio concludens debet esse. 25. Negatio duplex est affirmatio. 26. Quod vanum et inutîle est, lex non requirit. 27. Iniuria ex affectu facientis consistit. 28. Error scribentis nocere non debet.

Словник

I. ars, artis/- мистецтво; longus, a, um - довгий, довгий;brevis, e — короткий.

  1. formalis, e - формальний.

  2. iudex, iudîcis m - суддя; loquor, locutus sum, loqui - го­ворити.

  1. sapiens, entis - розумний, той, що знає, від sapio, ii (ivi), -, êre - бути мудрим; слідувати розуму; sat - досить.

  2. fac - imperativus sing. від facio, feci, factum, facêre - ро­бити, здійснювати; simîlis, e - подібний.

II. volens - part. praes. act. від volo, volui, -, velle - хотіти,виражати волю; nolens - part. praes. act. від nolo, nolui, -,nolle - не хотіти.

12. venio, veni, ventum, ire - приходити; os, ossis n - кістка. 14. licet, licuit (licîtum est), ere - дозволено, дозволяється; Jovi

від Juppîter Jovis m - Юпітер; bos, bovis m - бик. 17. fortis e - хоробрий, сильний; metuo, ui, utum, êre - по­боюватися, боятися; ignavus, a, um - ледачий, бездіяльний; premo, pressi, pressum, êre - давити, зневажати, топтати. 18 vox, vocis f - мова, голос; emitto, misi, missum, êre - по­силати, висилати, випускати; volo, avi, atum, are - літати; littêra, ae f літера; scribo, scripsi, scriptum, êre - писа­ти; maneo, mansi, mansum, ere - залишатися.

46

  1. diadema, atis n; diadema, ae f (грец.) — діадема; синя з білим пов’язка на тіарі перських царів; capîtis dolore — го­ловний біль.

  2. latens, ntispart. praes. act. від lateo, ui, –, ere — ховати­ся; simulatio latens — удавана хвороба.

  3. consilium, i n — тут: обачність.

  4. ratio, onis f — розум; consuetudo, dînis f — звичка.

  5. reputatio, onis f — репутація; vulgaris, e — загальний.

  6. probatio, onis f — доказ; concludens, ntis — завершений part. praes. act. від concludo, clusi, clusum, êre — укладати, завершувати.

  7. negatio, onis f — заперечення; duplex, îcis — подвійний; affirmatio, onis f — твердження.

  8. vanus, a, um — порожній, даремний; inutîlis, e — марний; requiro, quisivi, quisitum, êre — тут: вимагати.

  9. iniuria, ae f — тут: образа; affectus, us, m — душевний стан; faciens, ntis — що робить (перекласти: того, хто ображає) part. praes. act. від facio, feci, factum, êre — робити; над­ходити; consisto, stîti, –, êre — полягати, міститися, коре­нитися.

  10. error, oris, m — помилка; noceo, cui, cîtum, ere — шкодити.

DE VITA ROMAE ANTIQUAE

PERSONALIA

Augustus Gaius Iulius Caesar Octavianus

Август Гай Юлій Цезар Октавіан (63 р. до н. е. — 14 р. н. е.)

Засновник принципату, що зовні примиряв республіканців із прибічниками єдиноначальності, одна з найзначніших фігур в історії Риму. Здійснив багато реформ у галузі права — lex Iulia 19–41.

Законодавча діяльність Октавіана Августа була спрямована на удосконалення державної і судової системи, на зміцнення римської родини і моральних засад римського суспільства.

Час правління Августа — час розквіту мистецтв: у ці роки творили поети Вергілій, Горацій, Проперцій, історик Тит Лівій. При Августі в Римі були зведені Вівтар Світу, форум Августа, мавзолей на Марсовому полі.

ARS

Статуя Августа з в³лли Л³в³¿ в Прима Порта. Перша поло­вина I ст. н. е. Як полководець, що виступає з промовою перед військом, Август представлений у ватиканській статуї з Прима Порта. Рельєфи на панцирі представляють його перемоги. У верх­ній частині панцира видно бога сонця Геліоса, Аполлона і Арте-міду, що охороняли Августа.

47

За словами римського письмен­ника Светонія, імператор не від­різнявся міцним здоров’ям, «…лед-ве переносив і холод, і спеку. Взим­ку він надягав не лише чотири туніки і товсту тогу, але і сорочку, і вовняний нагрудник, і обмотки на стегна і гомілки». (Светоній, Бо­жественний Август, 81–82 рр.). Але в статуї він подібний могутньому атлету. У ніг Августа символ Аф-родіти — амур на дельфіні. Він указує на божественність роду принцепса — princeps (primus + capio) — імператор.