- •Підручник
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •§ 1. Фонетика
- •Алфавіт
- •§ 2. Вимова голосних і дифтонгів
- •§ 3. Вимова приголосних і буквосполучень
- •§ 4. Довгота і короткість звуків. Наголос
- •Ius romanum
- •§ 5. Граматичні категорії іменника
- •§ 6. Declinatio prima перша відміна
- •§ 7. Відмінювання дієслова esse — бути в теперішньому часі
- •Ius romanum
- •§ 8. Verbum дієслово
- •§ 9. Типи відмінювання дієслів
- •Розподіл дієслів за дієвідмінами
- •§ 10. Основні форми дієслова
- •§ 11. Praesens indicativi activi теперішній час дійсного способу активного стану
- •§ 12. Imperativus наказовий спосіб
- •Ius romanum
- •§ 13. Declinatio secunda друга відміна
- •§ 15. Declinatio tertia третя відміна іменників
- •§ 16. Три типи відмінювання
- •Ius romanum
- •§ 17. Adiectiva declinationis primae et secundae прикметники першої та другої відміни
- •§ 18. Pronomina possessiva присвійні займенники
- •§ 19. Pronomina personalia et pronomen reflexivum особові займенники і зворотний займенник
- •Ius romanum
- •§ 20. Adiectiva declinationis tertiae прикметники третьої відміни
- •§ 21. Participium praesentis activi дієприкметник теперішнього часу активного стану
- •Ius romanum
- •§ 22. Imperfectum indicativi activi минулий недоконаного виду дійсного способу активного стану
- •§ 23. Futurum I (primum) indicativi activi майбутній час (перший) дійсного способу активного стану
- •Ius romanum
- •§ 24. Declinatio quarta четверта відміна іменників
- •§ 25. Declinatio quinta п’ята відміна іменників
- •§ 26. Дієслова ііі дієвідміни на –io
- •De servis romanorum
- •Ius romanum
- •§ 27. Passivum temporum systematis infecti пасивний стан часів системи інфекта
- •Praesens indicativi passivi
- •Imperfectum indicativi passivi
- •Futurum I indicativi passivi
- •§ 28. Infinitivus praesentis passivi неозначена форма теперішнього часу пасивного стану
- •Iulianus l Octavius Cornelius Aemilianus
- •Ius romanum
- •§ 29. Tempora systematis perfecti часи системи перфекта
- •§ 30. Perfectum indicativi activi минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану
- •§ 31. Plusquamperfectum
- •Indicativi activi давноминулий час дійсного способу активного стану
- •§ 32. Futurum II (secundum)
- •Mancipatio
- •Ius romanum
- •§ 33. Supinum супін
- •§ 34. Participium дієприкметник
- •§ 35. Passivum temporum systematis perfecti пасивний стан часів системи перфекта
- •Ius romanum
- •§ 36. Pronomina demonstrativa вказівні займенники
- •§ 37. Pronomina determinativa означальні займенники
- •§ 38. Pronomen relativum відносний займенник
- •§ 39. Pronomina interrogate питальні займенники
- •§ 40. Pronomina indefinita неозначені займенники
- •§ 41. Pronomina negativa заперечні займенники
- •§ 42. Adiectiva pronominalia займенникові прикметники
- •Codicillus
- •Ius romanum
- •§ 43. Gradus comparationis adiectivorum ступені порівняння прикметників
- •Iustus, a, um
- •Iust-ior, iust-ius
- •Iust-issim-us, a, um
- •§ 44. Суплетивні ступені порівняння
- •§ 45. Adverbium прислівник
- •§ 46. Gradus comparationis adverbiorum ступені порівняння прислівників
- •Capitis deminutio
- •De effracturis
- •Ius romanum
- •§ 47. Verba anomala неправильні дієслова
- •§ 48. Дієслова, складні з esse
- •§ 49. Дієслово possum, potui, - , posse
- •§ 50. Дієслова volo, nolo, malo у теперішньому часі
- •§ 51. Verba deponentia et semideponentia відкладні і напіввідкладні дієслова
- •§ 52. Verba defectiva недостатні дієслова
- •Зразок відмінювання дієслів:
- •Ius romanum
- •§ 53. Відмінювання числівників
- •§ 54. Numeralia cardinalia et ordinalia кількісні і порядкові числівники
- •Ius romanum
- •§ 55. Infinitivus неозначена форма дієслова
- •Infinitivus praesentis Infnitivus futuriInfinitivus perfecti
- •§ 56. Accusativus cum infinitivo et nominativus
- •§ 57. Ablativus absolutus самостійний або незалежний аблатив
- •Interpretatio stricta
- •Ius romanum
- •§ 58. Gerundium герундій
- •Зразок відмінювання герундія
- •§ 59. Gerundivum1 герундив
- •Ius romanum
- •§ 60. Modus coniunctivus умовний спосіб
- •§ 61. Praesens coniunctivi activi теперешній час умовного способу активного стану
- •§ 62. Imperfectum coniunctivi activi минулий час недоконаного виду умовного способу активного стану
- •§ 63. Perfectum coniunctivi activi минулий час доконаного виду умовного способу активного стану
- •§ 64. Plusquamperfectum coniunctivi activi давньоминулий час доконаного виду умовного способу активного стану
- •§ 65. Coniunctivi passivi утворення часів минулий час умовного способу пасивного стану
- •§ 66. Вживання кон’юнктива в незалежних реченнях
- •Gaudeamus
- •Pater noster
- •Ius romanum
- •§ 67. Consecutio temporum послідовність часів
- •Imperativus
- •Imperfectum coniunctiviPlusquamperfectum coniunctivi
- •§ 68. Quaestio obliqua непряме питання
- •De verbis legatorum
- •Ius romanum
- •§ 69. Підрядні речення мети з ut і ne finale
- •§ 70. Підрядні речення причини
- •§ 71. Підрядні речення наслідку
- •§ 72. Підрядні допустові речення
- •§ 73. Підрядні речення обставини часу
- •§ 74. Підрядні речення умови
- •Ius romanum
- •I. Основні функції латинських відмінків
- •Indicativus
- •Coniunctivus
- •Imperativus
- •Infinitivus
- •De iustitia et iure
- •Ius civile et ius gentium
- •De iure et lege
- •De statu hominem
- •De societate
- •De actionibus
- •Divisio hereditatis
- •De mandatis
- •De ritu nuptiarum
- •De furtis
- •De iure personarum
- •De iniuriis
- •De appellationibus
- •De obligationibus
- •De pollicitationibus
- •De testibus
- •Oratio in catilinam
- •Biblia sacra vulgata
- •Exodi caput XX
- •Psalmus I
- •Список скорочень
- •Підручники латинської мови
- •Додаткова
- •Умовн² скорочення
§ 21. Participium praesentis activi дієприкметник теперішнього часу активного стану
Participium praesentis activi утворюється від основи інфекта шляхом приєднування суфікса:
44
-nt- — для дієслів I–II дієвідміни;
-ent- — для дієслів III–IV дієвідміни.
Дієприкметники відмінюються як прикметники III відміни одного закінчення. У Nominativus singularis перед закінченням -s звук [t] за загальним правилом асимілюється і спрощується, наприклад: nom. sing. — accusant + s = accusans.
Словникова форма participium praesentis activi ідентична словникової формі прикметників одного закінчення, наприклад: accusans (m, f, n —nom. sing.), accusantis (gen. sing.) — що звинувачує.
Зразок відмінювання participium praesentis activi:
Dat.
Acc.
Abl.
Nom.
Gen.
Dat.
Acc.
Abl.
Відмінок condemnans (m,f )Nom. condemnans
Gen.
condemnanti
condemnantem
condemnante condemnantes
condemnantium
condemnantlbus
condemnantes
condemnantlbus
condemnans (n)
condemnans
condemnantis
condemnanti
condemnans
condemnante condemnantia
condemnantium
condemnantlbus
condemnantia
condemnantlbus
При відмінюванні participium praesentis activi може демонструвати ознаки будь-якого різновиду III відміни. У Genetivus singularis у більшості випадків зустрічається закінчення -ium, але іноді в цій формі можна бачити закінчення -um. В Ablativus singularis дієприкметник частіше має закінчення -å, але у випадках вживання як прикметника — -i, наприклад:
cum consûle redeunte (з консулом, що повернувся);
trementi voce (тремтячим голосом).
У латинській мові від основи на -nt утворюються уже відомі іменники I відміни scientia, potentia. До української мови увійшли слова лаборант (що працює), окупант (що захоплює), сервант (що зберігає), агент (що діє), регент (що керує).
Вправи
I. Провідміняйте:
celer, celêris — швидкий; felix, felicis — щасливий; accusans, accusantis — що звинувачує.
45
II. Перекладіть:
1. Ars longa, vita brevis est. 2. Lex specialis dercgat generali. 3. Causa formalis. 4. Iudex est lex loquens.
5. Homo est anîmal sociale.5. Servus est instrumentumvocale. 6. Sapienti sat. 7. Fac simîle. 8. Iniuria realis.Iniuria verbalis. 9. Ira furor brevis est. 10. Omnis arsnaturae imitatio est. 11. Volens - nolens. 12. Sero venien-tlbus ossa. 13. Corpcre senex, anmo iuvênis. 14. Quod licetIovi, non licet bovi. 15. Par in parem non habetiurisdictionem. 16. Omnis definitio in iure civili periculosaest. 17. Fortuna fortes metuit, ignavos premit. 18. Voxemissa volat; littara scripta manet. 19. Non libarat diademacapîtis dolore. 20. Simulatio latens. 21. Sapiens omnia facitcum consilio. 22. Ratio est formalis causa consuetudînis.
Reputatio est vulgaris opinio ubi non est verîtas.
Probatio concludens debet esse. 25. Negatio duplex est affirmatio. 26. Quod vanum et inutîle est, lex non requirit. 27. Iniuria ex affectu facientis consistit. 28. Error scribentis nocere non debet.
Словник
I. ars, artis/- мистецтво; longus, a, um - довгий, довгий;brevis, e — короткий.
formalis, e - формальний.
iudex, iudîcis m - суддя; loquor, locutus sum, loqui - говорити.
sapiens, entis - розумний, той, що знає, від sapio, ii (ivi), -, êre - бути мудрим; слідувати розуму; sat - досить.
fac - imperativus sing. від facio, feci, factum, facêre - робити, здійснювати; simîlis, e - подібний.
II. volens - part. praes. act. від volo, volui, -, velle - хотіти,виражати волю; nolens - part. praes. act. від nolo, nolui, -,nolle - не хотіти.
12. venio, veni, ventum, ire - приходити; os, ossis n - кістка. 14. licet, licuit (licîtum est), ere - дозволено, дозволяється; Jovi
від Juppîter Jovis m - Юпітер; bos, bovis m - бик. 17. fortis e - хоробрий, сильний; metuo, ui, utum, êre - побоюватися, боятися; ignavus, a, um - ледачий, бездіяльний; premo, pressi, pressum, êre - давити, зневажати, топтати. 18 vox, vocis f - мова, голос; emitto, misi, missum, êre - посилати, висилати, випускати; volo, avi, atum, are - літати; littêra, ae f літера; scribo, scripsi, scriptum, êre - писати; maneo, mansi, mansum, ere - залишатися.
46
diadema, atis n; diadema, ae f (грец.) — діадема; синя з білим пов’язка на тіарі перських царів; capîtis dolore — головний біль.
latens, ntis — part. praes. act. від lateo, ui, –, ere — ховатися; simulatio latens — удавана хвороба.
consilium, i n — тут: обачність.
ratio, onis f — розум; consuetudo, dînis f — звичка.
reputatio, onis f — репутація; vulgaris, e — загальний.
probatio, onis f — доказ; concludens, ntis — завершений part. praes. act. від concludo, clusi, clusum, êre — укладати, завершувати.
negatio, onis f — заперечення; duplex, îcis — подвійний; affirmatio, onis f — твердження.
vanus, a, um — порожній, даремний; inutîlis, e — марний; requiro, quisivi, quisitum, êre — тут: вимагати.
iniuria, ae f — тут: образа; affectus, us, m — душевний стан; faciens, ntis — що робить (перекласти: того, хто ображає) part. praes. act. від facio, feci, factum, êre — робити; надходити; consisto, stîti, –, êre — полягати, міститися, коренитися.
error, oris, m — помилка; noceo, cui, cîtum, ere — шкодити.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA
Augustus Gaius Iulius Caesar Octavianus
Август Гай Юлій Цезар Октавіан (63 р. до н. е. — 14 р. н. е.)
Засновник принципату, що зовні примиряв республіканців із прибічниками єдиноначальності, одна з найзначніших фігур в історії Риму. Здійснив багато реформ у галузі права — lex Iulia 19–41.
Законодавча діяльність Октавіана Августа була спрямована на удосконалення державної і судової системи, на зміцнення римської родини і моральних засад римського суспільства.
Час правління Августа — час розквіту мистецтв: у ці роки творили поети Вергілій, Горацій, Проперцій, історик Тит Лівій. При Августі в Римі були зведені Вівтар Світу, форум Августа, мавзолей на Марсовому полі.
ARS
Статуя Августа з в³лли Л³в³¿ в Прима Порта. Перша половина I ст. н. е. Як полководець, що виступає з промовою перед військом, Август представлений у ватиканській статуї з Прима Порта. Рельєфи на панцирі представляють його перемоги. У верхній частині панцира видно бога сонця Геліоса, Аполлона і Арте-міду, що охороняли Августа.
47