§ 56. Accusativus cum infinitivo et nominativus

CUM INFINITIVO

ЗНАХІДНИЙ ВІДМІНОК З НЕОЗНАЧНОЮ ФОРМОЮ

ДІЄСЛОВА І НАЗИВНИЙ ВІДМІНОК З НЕОЗНАЧНОЮ

ФОРМОЮ ДІЄСЛОВА

У латинській мові існують два синтаксичних звороти: nomi-nativus cum infinitivo і accusativus cum infinitivo, які українською мовою перекладаються підрядними реченнями. Зворот Accusativus cum infinitivo являє собою двоскладне речення: іменник або займен­ник в Accusativus і Infinitivus дієслова. Цей зворот у реченні є склад­ним додатком, у якому іменник (або займенник) є логічним підме-том¹ , а Infinitivus дієслова — логічним присудком² звороту.

¹ Терміном «логічний підмет» позначається іменник (або займенник),який не стоїть в Nominativus, але за своїм значенням є суб‘єктом дії вінфінітивному або дієприкметниковому звороті.

² Терміном «логічний присудок» позначається неособова формадієслова (дієприкметник або інфінітив), яка є предикатом дієприкметни­кового або інфінітивного звороту.

110

Зворот Nominativus cum infinitivo складається з логічного підмета вираженого іменником (субстантивованим прикметни­ком чи займенником) у Nominativus, та логічного присудка, який виражається infinitivus дієслова.

Обидва звороти вживаються з дієсловами і висловами, що належать до духовної діяльності людини:

putare - думати, arbitrari - гадати, вважати, credêre - віри­ти, scire знати, sperare сподіватися;

dic ere, loqui говорити, promittêre обіцяти, respondere відповідати, tradere передавати, scribere - писати

sentire почувати, audire - чути, videre бачити;

velle (volo) - бажати, nolle не бажати, vetare - забороня­ти, iubere наказувати;

gaudere - радіти, dolere засмучуватися;

з безособовими виразами: notum est; constat est - відомо, oportet - слід, треба, necesse est необхідно, interest - важли­во й ін.

Зворот Nominativus cum infinitivo є пасивною конструкцією стосовно звороту Accusativus cum infinitivo. Виходячи з цього, слід фіксувати увагу на тому, що за наявності звороту Accusativus cum infinitivo у головному реченні ці дієслова вживаються в активно­му стані, за наявності звороту Nominativus cum infinitivo у па­сивному, наприклад:

Accusativus cum infinitivo Nominativus cum infinitivo

Titium heredem esse iubeo. — Sententia Iuliani vera esse videtur. —

Я наказую, щоб Тіций був Здається, що думка Юліана є

спадкоємцем. правильною.

Paulus negat actionem in hoc casu a Hic homo prudentisslmus esse

praetore dari. — Павел стверджує, що dicltur. — Говорять, що це

в цьому разі право на позов претором найрозсудливіша людина.

не дається.

§ 57. Ablativus absolutus самостійний або незалежний аблатив

Ablativus absolutus особливий зворот латинської мови, що не має аналога в українській мові, являє собою сполучення імен­ника, субстантивованого прикметника або займенника в Ablativus (логічний підмет звороту) і дієприкметника (participium perfecti passivi) також в Ablativus (логічний присудок).

Зворот називається Absolutus, тому що іменник, з яким у роді, числі та відмінку узгоджується дієприкметник у цьому звороті, не залежить від жодного з членів речення.

111

Зворот відповідає на питання коли? чому? яким способом? при якій умові? Перекладається підрядним реченням часу, при­чини, способу дії, умови, допустовим; іменниками з прийменни­ками, а також дієприслівниковим зворотом, якщо в Ablativus absolutus входить participium perfecti passivi.

Приклади перекладу звороту Ablativus absolutus:

Cicerone et Antonio consuUbus Catilinae coniuratio erupit. - За часів консульства Цицерона і Антонія була розкрита змова Катіліні. Коли Цицерон і Антоній були консулами була розкри­та змова Катіліні.

Bello Galllco confecto, legati multarum civitatum ad Caesârem gratulatum venerunt. - Коли закінчилася галльська війна посли багатьох громад прийшли привітати Цезаря. Після закінчення галльської війни посли багатьох громад прийшли привітати Це­заря.

Troia capta, Graeci domum reverterunt. - Після того як Троя була захоплена, греки повернулися додому. Після захоплення Трої греки повернулися додому. Захопивши Трою, греки повернули­ся додому.

Вправи

I. Зробіть граматичний аналіз речень і перекладіть:

I. Reus videbatur damnatum iri. 2. Dico Romanos vincêre,vicisse, victuros esse, sed nunquam victos esse et victumiri. 3. Legem brevem esse oportet. 4. Fur semper moramfacêre videtur. 5. Te esse felicem volo. 6. Vivare est cogitare.7. Multum interest inter dare et accipêre. 8. Scimus Ci-ceronem oratorem maxîmum fuisse. 9. Necesse est civi-tatem ab optîmus viris regi. 10. Iustum est sceleratos puniri.

II. Testator videtur non esse mentis. 12. Homerus dicîturcaecus fuisse. 13. Prometheus hominibus ignem dedissetradîtur. 14. Praetor ius reddêre dicîtur. 15. Debîtor tuus infraudem creditorum nihil facêre videtur. 16. Iam anteHomerum poetae fuisse putantur. 17. Magister dixit dis-cipûlos bene legêre. 18. Titium heredem esse iubeo. 19.Generali lege decernîmus nemînem sibi esse iudîcem velius sibi dicre debere.

II. Знайдіть зворот Ablativus absolutus в реченнях та перекладіть їх:

1. Discipûlis bene Latine scientîbus, examen non longe durat. 2. Bello confecto, pax venit. 3. Hiême adveniente,

112

Словник

natura dormitat. 4. Romûlo regnante bellum cum Sabinis fuit. 5. Utroque consûle occiso dictator nominatus est. 6. Me absente, consilium finitum est. 7. Abiecto furto effûgit fur.

1. 1. damno, avi, atum, are - засуджувати, визнавати винним.

3. oportet, uit, -, ere - потрібно, випливає, слід.

4. moram facêre - прострочувати.

5. felix, felicis - щасливий.

7. intersum, fui, -,esse - становити різницю, відрізнятися.

8. fuisse (inf. perf. act.) дієслово sum fui, esse.

10. sceleratus, a, um - злочинний.

10. testator, oris m - заповідач; mens, mentis f - розум, розум; sanus, a, um - здоровий.

11. Homerus, i m - Гомер, найдавніший з відомих грецьких поетів, якому приписується авторство «Іліади» і «Одиссеї».

12. Prometheus, i m - Прометей (грец. міф.), син титана Япе-та і Клімени. Виліпивши із глини людину, він оживив її за допомогою вогню, який викрав у Юпітера, за що був при­кутий до скелі Кавказу, де шуліка (орел) мучив його нут­рощі, доки Геркулес не звільнив Прометея; ignis, is m - во­гонь homo, homînis m - людина dedisse від do.

10. ius reddêre - вершити суд, судити.

11. fraus, fraudis/- обман; in fraudem - для обману.

18. Titium, i n — Тіций; heres, heredis m (f) - спадкоємець; iubeo, iussi, iussum, ere - наказувати.

19. decerno, crevi, cretum, êre - вирішувати, постановляти; dico, dixi, dictum, dicêre - говорити, тут: установлювати.

II. 1. duro, avi, atum, are - тривати, продовжуватися;

2. bellum, i n - війна; conflcio, feci, fectum, êre - закінчува­ти (робити, здійснювати);

3. advenio, veni, ventum, ire - приходити; dormito, avi, atum, are - засинати;

4. Romûlus, i n - Ромул, син Реї Сильвії і Марса, брат-близ-нюк Рема, міфічний засновник Рима і перший цар Рима у 753-716 рр. до н. е.; regno, avi, atum, are - царювати; Sabini, orum m, pl. - сабіняни, плем’я в гористій області до північного сходу від Рима;

5. utroque - тут: обоє; occisus, a, um - part. perf. до occido, cidi cisum, de - гинути.

6. me див. ego abl. sing

7. abicio, ieci, iectum, êre - кидати; furtum, i n - крадіжка; effugio, fugi, fugiturus, êre - тікати; fur, furis m - злодій.

113