§ 49. Дієслово possum, potui, - , posse

Дієслово possum, potui, - , posse - могти, бути спроможним нале­жить до складних дієслів з esse, але, на відміну від дієслів, утворених шляхом префіксації, воно складається з основи -pot- (від невідміню­ваного прикметника potis могутній, потужний) і дієслова esse. Наведемо приклад відмінювання цього дієслова в дійсному способі.

Зразок відмінювання в часах системи інфекта і перфекта дійсного способу активного стану

		Praesens	Imperfectum	Futurum I	Perfectum	Plusquam-perfectum	Futurum II
	1	possum	poteram	potero	potui	potueram	potuero
	2	potes	poteras	poteris	potulsti	potueras	potueris
	3	potest	poterat	poterit	potuit	potuerat	potuerit
	1	possumus	poteramus	poterimus	potulmus	potueramus	potuerimus
	2	potestis	poteratis	poteritis	potuistis	potueratis	potueritis
	3	possunt	poterant	poterunt	potuerunt	potuerant	potuerint

§ 50. Дієслова volo, nolo, malo у теперішньому часі

Дієслова volo, volui, – , velle — хотіти, бажати і похідні від нього nolo, nolui, –, nolle — не хотіти; malo, malui, –, malle — воліти, віддавати перевагу є неправильними. Наведемо прикла­ди відмінювання цих дієслів у praesens indicativi activi.

Зразок відмінювання у praesens indicativi activi

Числo	Особа	velle хотіти	nolle не хотіти	malle віддавати перевагу
	1	volo	nolo	malo
	2	vis	non vis	mavis
	3	vult	non vult	mavult
	1	volumus	nolй mus	maliimus
	2	vultis	non vultis	mavultis
	3	volunt	nolunt	malunt

98

§ 51. Verba deponentia et semideponentia відкладні і напіввідкладні дієслова

Відкладні дієслова - це дієслова, що мають усі форми па­сивного стану, а значення активного стану, тобто значення ніби відкладається, відхиляється від пасивного змісту.

Відкладні дієсліва у словнику записуються у трьох формах:

1. Перша особа однини praesens indicativi activi.

2. Перша особа однини perfectum indicativi activi (складаєть-ся з participium perfecti passivi і дієслова esse у praesens indicativi activi).

3 Infinitivus praesentis passivi. Наприклад:

• patior, passus sum, pati - терпіти, дозволяти;

• utor, usus sum, uti - користатися, користуватися;

• arbitror, arbitratus sum, arbitrari думати;

• loquor, locutus sum, loqui говорити;

• nascor natus sum, nasci народжуватися;

• fateor, fassus sum fateri визнавати.

Напіввідкладні дієслова в часах системи інфекта мають фор­ми активного стану, а в часах системи перфекта - форми пасив­ного стану або навпаки, наприклад:

• gaudeo, gavisus sum, gaudere радіти;

• confido confisus sum, confidêre - довіряти;

• diffido, diffisus sum, diffidêre не довіряти;

• revertor, reverti, vertus sum, reverti повертатися;

• audeo, ausus sum, audere - наважуватися, насмілюва­тися.

У відкладних дієслів форма imperativus praesentis singularis утворюється, на відміну від загального правила, шляхом при­єднування закінчення -re до основи інфекта, для утворення imperativus praesentis pluralis до основи інфекта приєднується закінчення -mîni, наприклад:

Arbitrare! Думай! Arbitramîni! Думайте!

Fatere! - Визнай! Fatemni! - Визнайте!