- •Підручник
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •§ 1. Фонетика
- •Алфавіт
- •§ 2. Вимова голосних і дифтонгів
- •§ 3. Вимова приголосних і буквосполучень
- •§ 4. Довгота і короткість звуків. Наголос
- •Ius romanum
- •§ 5. Граматичні категорії іменника
- •§ 6. Declinatio prima перша відміна
- •§ 7. Відмінювання дієслова esse — бути в теперішньому часі
- •Ius romanum
- •§ 8. Verbum дієслово
- •§ 9. Типи відмінювання дієслів
- •Розподіл дієслів за дієвідмінами
- •§ 10. Основні форми дієслова
- •§ 11. Praesens indicativi activi теперішній час дійсного способу активного стану
- •§ 12. Imperativus наказовий спосіб
- •Ius romanum
- •§ 13. Declinatio secunda друга відміна
- •§ 15. Declinatio tertia третя відміна іменників
- •§ 16. Три типи відмінювання
- •Ius romanum
- •§ 17. Adiectiva declinationis primae et secundae прикметники першої та другої відміни
- •§ 18. Pronomina possessiva присвійні займенники
- •§ 19. Pronomina personalia et pronomen reflexivum особові займенники і зворотний займенник
- •Ius romanum
- •§ 20. Adiectiva declinationis tertiae прикметники третьої відміни
- •§ 21. Participium praesentis activi дієприкметник теперішнього часу активного стану
- •Ius romanum
- •§ 22. Imperfectum indicativi activi минулий недоконаного виду дійсного способу активного стану
- •§ 23. Futurum I (primum) indicativi activi майбутній час (перший) дійсного способу активного стану
- •Ius romanum
- •§ 24. Declinatio quarta четверта відміна іменників
- •§ 25. Declinatio quinta п’ята відміна іменників
- •§ 26. Дієслова ііі дієвідміни на –io
- •De servis romanorum
- •Ius romanum
- •§ 27. Passivum temporum systematis infecti пасивний стан часів системи інфекта
- •Praesens indicativi passivi
- •Imperfectum indicativi passivi
- •Futurum I indicativi passivi
- •§ 28. Infinitivus praesentis passivi неозначена форма теперішнього часу пасивного стану
- •Iulianus l Octavius Cornelius Aemilianus
- •Ius romanum
- •§ 29. Tempora systematis perfecti часи системи перфекта
- •§ 30. Perfectum indicativi activi минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану
- •§ 31. Plusquamperfectum
- •Indicativi activi давноминулий час дійсного способу активного стану
- •§ 32. Futurum II (secundum)
- •Mancipatio
- •Ius romanum
- •§ 33. Supinum супін
- •§ 34. Participium дієприкметник
- •§ 35. Passivum temporum systematis perfecti пасивний стан часів системи перфекта
- •Ius romanum
- •§ 36. Pronomina demonstrativa вказівні займенники
- •§ 37. Pronomina determinativa означальні займенники
- •§ 38. Pronomen relativum відносний займенник
- •§ 39. Pronomina interrogate питальні займенники
- •§ 40. Pronomina indefinita неозначені займенники
- •§ 41. Pronomina negativa заперечні займенники
- •§ 42. Adiectiva pronominalia займенникові прикметники
- •Codicillus
- •Ius romanum
- •§ 43. Gradus comparationis adiectivorum ступені порівняння прикметників
- •Iustus, a, um
- •Iust-ior, iust-ius
- •Iust-issim-us, a, um
- •§ 44. Суплетивні ступені порівняння
- •§ 45. Adverbium прислівник
- •§ 46. Gradus comparationis adverbiorum ступені порівняння прислівників
- •Capitis deminutio
- •De effracturis
- •Ius romanum
- •§ 47. Verba anomala неправильні дієслова
- •§ 48. Дієслова, складні з esse
- •§ 49. Дієслово possum, potui, - , posse
- •§ 50. Дієслова volo, nolo, malo у теперішньому часі
- •§ 51. Verba deponentia et semideponentia відкладні і напіввідкладні дієслова
- •§ 52. Verba defectiva недостатні дієслова
- •Зразок відмінювання дієслів:
- •Ius romanum
- •§ 53. Відмінювання числівників
- •§ 54. Numeralia cardinalia et ordinalia кількісні і порядкові числівники
- •Ius romanum
- •§ 55. Infinitivus неозначена форма дієслова
- •Infinitivus praesentis Infnitivus futuriInfinitivus perfecti
- •§ 56. Accusativus cum infinitivo et nominativus
- •§ 57. Ablativus absolutus самостійний або незалежний аблатив
- •Interpretatio stricta
- •Ius romanum
- •§ 58. Gerundium герундій
- •Зразок відмінювання герундія
- •§ 59. Gerundivum1 герундив
- •Ius romanum
- •§ 60. Modus coniunctivus умовний спосіб
- •§ 61. Praesens coniunctivi activi теперешній час умовного способу активного стану
- •§ 62. Imperfectum coniunctivi activi минулий час недоконаного виду умовного способу активного стану
- •§ 63. Perfectum coniunctivi activi минулий час доконаного виду умовного способу активного стану
- •§ 64. Plusquamperfectum coniunctivi activi давньоминулий час доконаного виду умовного способу активного стану
- •§ 65. Coniunctivi passivi утворення часів минулий час умовного способу пасивного стану
- •§ 66. Вживання кон’юнктива в незалежних реченнях
- •Gaudeamus
- •Pater noster
- •Ius romanum
- •§ 67. Consecutio temporum послідовність часів
- •Imperativus
- •Imperfectum coniunctiviPlusquamperfectum coniunctivi
- •§ 68. Quaestio obliqua непряме питання
- •De verbis legatorum
- •Ius romanum
- •§ 69. Підрядні речення мети з ut і ne finale
- •§ 70. Підрядні речення причини
- •§ 71. Підрядні речення наслідку
- •§ 72. Підрядні допустові речення
- •§ 73. Підрядні речення обставини часу
- •§ 74. Підрядні речення умови
- •Ius romanum
- •I. Основні функції латинських відмінків
- •Indicativus
- •Coniunctivus
- •Imperativus
- •Infinitivus
- •De iustitia et iure
- •Ius civile et ius gentium
- •De iure et lege
- •De statu hominem
- •De societate
- •De actionibus
- •Divisio hereditatis
- •De mandatis
- •De ritu nuptiarum
- •De furtis
- •De iure personarum
- •De iniuriis
- •De appellationibus
- •De obligationibus
- •De pollicitationibus
- •De testibus
- •Oratio in catilinam
- •Biblia sacra vulgata
- •Exodi caput XX
- •Psalmus I
- •Список скорочень
- •Підручники латинської мови
- •Додаткова
- •Умовн² скорочення
Ius romanum
Iudex — суддя в римському праві — це приватна особа, якій магістрат доручає винести рішення по тій чи іншій справі. Крім того, судді найчастіше не були професійними юристами і повинні були при винесенні рішення керуватися тільки своїми моральними і громадянськими переконаннями, а також приписами магістрату і доказами, які сторони наводили в процесі слухань. Суддею міг бути будь-який повнолітній римський громадянин, чия репутація не викликала сумнівів (найчастіше суддями були сенатори, іноді — вершники).
Pontî fex (мн. pontifî ces) — понтифік, жрець. Колегія жерців — collegium pontifîcum — складалася спочатку з чотирьох, потім з восьми та, нарешті, з п’ятнадцяти осіб, з верховним жерцем (pontîfex maxîmus) на чолі. Вона відала всіма питаннями культу.
У стародавні часи тільки понтифіки мали хоч якусь освіту, тому вони знали право; вони брали активну участь у тлумаченні та застосуванні права: складали судовий календар, тлумачили Закони XII таблиць, знали судові формули та допомагали сторонам починати і вести суперечку. Завдяки своїй широкій діяльності в галузі права понтифіки зробили значний внесок у його розвиток і стали основоположниками римської правової науки.
37
Римлянин з портретом предків
(Рим, палаццо Барберіні, I ст. до н. е., може бути копія епохи імперії). Портретні статуї в Давньому Римі нерідко сприймалися як свого роду офіційні документи, що свідчать про родовитість, знатність.
LECTIO VI (SEXTA)
§ 17. Adiectiva declinationis primae et secundae прикметники першої та другої відміни
У латинській мові відмінкові форми прикметників не відрізняються від відповідних відмінкових форм іменників.
Прикметники, що мають в Nominativus singularis закінчення -а відмінюються за I відміною; -us, -er, -um — за II відміною.
У словнику прикметники записуються за родами: повна форма чоловічого роду і закінчення жіночого і середнього роду, наприклад: legitîmus, a, um — законний; liber, era, erum — вільний; sacer, cra, crum — священний, святий.
Зразок відмінювання прикметників I–II відміни:
|
m |
f |
n |
|
|
Singularis |
|
Nom. |
legittmus |
legitima |
legittmum |
Gen. |
legittmi |
legittmae |
legittmi |
Dat. |
legittmo |
legittmae |
legittmo |
Acc. |
legittmum |
legittmam |
legittmum |
Abl. |
legittmo |
legitima |
legittmo |
|
|
Pluralis |
|
Nom. |
legittmi |
legittmae |
legitima |
Gen. |
legitimorum |
legitimarum |
legitimorum |
Dat. |
legittmis |
legittmis |
legittmis |
Acc. |
legittmos |
legittmas |
legitima |
Abl. |
legittmis |
legittmis |
legittmis |
Прикметники узгоджуються з іменниками в роді, числі і відмінку. Якщо іменник і узгоджений з ним прикметник належать до тієї самої відміни, то і закінчення у них збігаються. Якщо ж вони належать до різних відмін, то кожне слово матиме закінчення своєї відміни.