- •А. М. Москаленко
- •Розділ 1 загальні основи педагогіки вищої школи
- •Тема 1. Теоретико-методологічні основи педагогіки вищої школи
- •1. Педагогіка вищої школи як наука і навчальний предмет
- •2. Категорійно-понятійний апарат
- •3. Система освіти України
- •4. Нормативно правові документи, що регулюють діяльність системи освіти, визначають основні напрями її реформування
- •5. Система вищої освіти України
- •Завдання на закріплення лекційного матеріалу
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Тема 2. Методологія і методика наукового дослідження в педагогіці
- •1. Методологія наукової творчості
- •Наукове вивчення як основна форма наукової роботи
- •2. Організація та порядок виконання дослідницької роботи Підготовка дослідницької роботи
- •Інформаційне забезпечення науково-дослідної роботи (пошук і відбір літератури за темою дослідження)
- •Визначення понятійно-категоріального апарату (предмет, об’єкт, мета, завдання, основні поняття, дефініції)
- •Складання попереднього плану роботи, узгодження його з керівником
- •Визначення структури дослідницької роботи
- •Вивчення та конспектування джерел з обраної теми
- •Виклад теоретичної частини роботи згідно з її структурою
- •Виконання практичної частини роботи
- •Формулювання висновків, рекомендацій щодо реалізації
- •Усунення зауважень і врахування рекомендацій наукового керівника
- •Подача остаточного варіанту дослідницької роботи науковому керівнику
- •Підготовка відзиву науковим керівником
- •Рецензування дослідницької роботи
- •Подача дослідницької роботи до захисту
- •Організаційна підготовка до захисту
- •Підготовка студентів до захисту
- •Попередній розгляд роботи за місцем її виконання
- •Захист дослідницької роботи
- •Оцінювання дослідницької роботи
- •Вимоги до змісту
- •Вимоги до оформлення
- •Якісна характеристика педагогічних працівників загальноосвітнього навчального закладу № 1032
- •Розподіл випускників загальноосвітнього навчального закладу № 1032 за бажанням мати освіту (%)
- •Розподіл учнів-відмінників загальноосвітнього навчального закладу № 1032 за класами
- •Рівні розвитку художніх умінь в учнів 5-х класів
- •Розподіл управлінців з високим рівнем сформованості діагностичних умінь за стажем роботи
- •Відвідування вчителями навчальних семінарів
- •Процес формування та розвитку особистості
- •Функції наукового керівника
- •Завдання на закріплення лекційного матеріалу
- •1. Острозька слов¢яно-греко-латинська академія
- •2. Діяльність братських шкіл
- •3. Заснування школи при Києво-Печерській лаврі
- •4. Утворення та діяльність Київської колегії, надання їй статусу академії
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Тема 2. Становлення й розвиток університетської освіти в Україні
- •Львівський університет
- •Харківський університет
- •Київський університет
- •Новоросійський університет
- •Чернівецький університет
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •1. Сутність навчального процесу у внз
- •2. Нормативно-правове регулювання організації навчального процесу у вищому навчальному закладі
- •3. Порядок організації навчального процесу
- •4. Організація навчально-методичного забезпечення навчального процесу
- •5. Навчальний час студента, робочий час викладача
- •6. Інтеграція навчальної і наукової діяльності
- •7. Обліково-звітні документи з навчальної і навчально-методичної роботи
- •Завдання на закріплення лекційного матеріалу
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Тема 2. Форми організації навчання у вищих навчальних закладах
- •Навчальні заняття у вищих навчальних закладах
- •Лекція та методика її проведення у внз
- •Рекомендації щодо підготовки та проведення лекції
- •Рекомендації на замітку студентам щодо роботи на лекціях:
- •Семінарське заняття
- •Індивідуальні завдання з навчальної дисципліни
- •3. Самостійна робота студентів
- •4. Контрольні заходи
- •Таблиця відповідності шкали оцінювання ectSз національною системою оцінювання в Україні
- •Завдання на закріплення лекційного матеріалу
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Розділ 4 виховання студентства у вищих навчальних закладах
- •Тема 1. Виховання студентів у вищих навчальних закладах як педагогічне явище
- •Сутність, основні функції та мета виховання
- •2. Принципи, методи, засоби, прийоми, форми виховання у вищих навчальних закладах
- •3. Виховна робота у вищому навчальному закладі: сутність, особливості
- •4. Технологія виховання студентів вищих навчальних закладів
- •5. Основні напрями виховання студентської молоді
- •6. Складові виховного процесу та критерії його ефективності
- •7. Критерії вихованості особистості
- •Тема 2. Студент і студентство як об’єкт і суб’єкт виховання
- •1. Формування студента, студентського колективу
- •3. Права й обов’язки студентів
- •4. Діяльність академічної групи
- •Староста як організатор і координатор діяльності академічної групи
- •5. Система виховної роботи куратора академічної групи
- •Завдання на закріплення лекційного матеріалу
- •Сутність студентського самоврядування
- •2. Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні
- •3. Досвід зарубіжний країн у сфері студентського самоврядування
- •Завдання на закріплення лекційного матеріалу
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •1.1. Управління як процес
- •Сутність і зміст управлінської діяльності
- •1.3. Особливості управління вищим навчальним закладом
- •1.4. Керівництво вищим навчальним закладом
- •Список використаних джерел
- •Навчальне видання
- •72311, Запорізька обл., Мелітополь, вул. Леніна, 20.
5. Навчальний час студента, робочий час викладача
Навчальний час студента. Обліковими одиницями навчального часу студентів є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік. Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години, як правило, становить 45 хвилин. Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин. Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин. Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається графіком навчального процесу. Облік навчального часу здійснюється в академічних годинах та кредитах ECTS. Ціна кредиту ECTS становить 36 академічних годин. На навчальний рік відводиться 60 кредитів. Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року, що включає час теоретичного навчання, практик, підсумкового контролю та канікул. Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.
Навчальні дні визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом. Навчальні заняття у вищому навчальному закладі проводяться за розкладом. Розклад забезпечує виконання навчального плану в повному обсязі. Відвідування студентами всіх видів навчальних занять є, як правило, обов'язковим. Відмітка про відвідування занять студентами здійснюється старостою в журналі обліку навчальної роботи академічної групи в обов'язковому порядку. З метою забезпечення академічної мобільності студентів, а також у разі неможливості виконання студентом чинного графіку навчального процесу у зв’язку зі складними сімейними обставинами, підтвердженими документально, стажуванням на підприємствах, в установах, організаціях за профілем навчання з перспективою майбутнього працевлаштування, може бути встановлений індивідуальний графік навчання та/або складання підсумкового контролю. Забороняється відволікати студентів від навчальних занять та контрольних заходів за розкладом, крім випадків, що регулюються чинним законодавством.
Робочий час викладача включає: проведення навчальних занять, методичну, наукову, організаційну та інші види робіт в межах річного робочого часу не більше 1548 годин і середній тижневій тривалості 36 годин. Максимальне навчальне навантаження викладача вищого навчального закладу регулюється чинним законодавством України. Мінімальне навчальне навантаження викладача встановлює вищий навчальний заклад з урахуванням виконання ним методичної, наукової, організаційної робіт. У вищих навчальних закладах 3 і 4 рівня акредитації мінімальний та максимальний обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює вищий навчальний заклад у відповідності до чинного законодавства з урахуванням виконання ним інших обов'язків (методичних, наукових, організаційних) і в порядку, передбаченому статутом вищого навчального закладу та колективним договором.
Обов’язковим є підвищення кваліфікації викладачів (рекомендовано 1 раз на 5 років). Викладачі вищого навчального закладу підвищують кваліфікацію та проходять стажування у відповідних наукових, освітньо-наукових установах, державних службах, провідних підприємствах відповідного профілю. Зміст підвищення кваліфікації має відповідати профілю діяльності викладача.
Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві виражений в облікових (академічних та астрономічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача. Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються кафедрою (предметною або цикловою комісією).
У випадках виробничої необхідності викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов’язкового обсягу навчального навантаження, визначеного індивідуальним робочим планом, в межах свого робочого часу. Додаткова кількість облікових годин встановлюється вищим навчальним закладом і не може перевищувати 0,25 мінімального обов’язкового обсягу навчального навантаження. Зміни в обов’язковому навчальному навантаженні викладача вносяться в його індивідуальний план роботи.
Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та інших видів робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з урахуванням особливостей напрямів, спеціальності та форм навчання. Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого графіка робочого часу. Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.
Планування роботи викладача здійснюється за індивідуальними планами, складеними у відповідності з планами навчальної та навчально-методичної і науково-дослідної роботи кафедри. Індивідуальні плани викладачів розглядаються і затверджуються на засіданні кафедри.