2. Нормативно-правове регулювання організації навчального процесу у вищому навчальному закладі

Організація навчального процесу регламентується чинними нормативно-правовими документами України, стандартами вищої освіти з урахуванням принципів формування Європейського простору вищої освіти (ЄПВО).

Структура системи стандартів вищої освіти (ССВО) є ієрархічною сукупністю взаємопов’язаних компонент, які розробляються та затверджуються на рівні держави, галузі та вищого навчального закладу.

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання.

Систему стандартів вищої освіти складають: державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

Державний стандарт вищої освіти містить такі складові:

• перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями (циклами);

• перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями (циклами);

• вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;

• вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів (циклів) вищої освіти.

Галузеві стандарти вищої освіти містять такі складові:

• освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів;

• освітньо-професійні програми підготовки;

• засоби діагностики якості вищої освіти.

Засоби діагностики якості вищої освіти визначають стандартизовані методики, які призначені для встановлення досягнутого особою рівня сформованості компетенцій випускника.

Складовими стандартів вищої освіти вищого навчального закладу є:

• перелік спеціалізацій за спеціальностями;

• варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників

• вищих навчальних закладів;

• варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;

• варіативні частини засобів діагностики якості вищої освіти;

• навчальні плани та робочі навчальні плани;

• програми навчальних дисциплін.

Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу, є навчальний план.

Навчальні плани розробляються вищим навчальним закладом відповідно до освітньо-професійної програми підготовки та структурно-логічної схеми і затверджуються керівником вищого навчального закладу. Навчальні плани погоджуються з відповідною Науково-методичною комісією (підкомісією) Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Зміни нормативної частини навчальних планів здійснюються за перегляду стандартів вищої освіти і, як правило, для підготовки фахівців нового набору з початку навчального року.

Навчальний план визначає навчальне навантаження студента на вивчення навчальних дисциплін в академічних годинах і в кредитах ECTS. Кредити встановлюються для всіх навчальних дисциплін крім фізичного виховання та інших позакредитних навчальних дисциплін (факультатив). Кредити також присвоюються за всіма іншими видами навчальної діяльності студента (практики, курсові та дипломні роботи (проекти), державну атестацію).

Обсяг кредиту ECTS в Україні умовно становить 36 академічних годин, а річне навчальне навантаження студента – 60 кредитів ECTS при 40 тижневому навчальному році. На підставі відповідних освітньо-професійних програм розробляються навчальні плани підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями “спеціаліст” або “магістр”.

Робочий навчальний план складається на основі навчального плану з метою конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік та з урахуванням умов навчання в конкретному вищому навчальному закладі.

Структура робочого навчального плану включає:

• вихідні дані;

• графік навчального процесу;

• бюджет часу (в тижнях);

• план навчального процесу (за семестрами).

Навчальні дисципліни поділяються на нормативні та вибіркові.

Нормативні навчальні дисципліни встановлюється галузевим стандартом вищої освіти. Дотримання її назви та обсягу є обов’язковим для вищих навчальних закладів.

Вибіркові навчальні дисципліни визначаються вищим навчальним закладом і обґрунтовуються у варіативних компонентах освітньо-професійних програмах підготовки фахівців.

Місце і завдання навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до сформованості компетенцій, перелік рекомендованої літератури, інших методичних та дидактичних матеріалів визначає програма навчальної дисципліни.

Програми навчальних дисциплін розробляються вищим навчальним закладом відповідно до ОПП.

На підставі програми навчальної дисципліни та робочого навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча програма навчальної дисципліни.

Робоча програма навчальної дисципліни складається на навчальний рік і затверджується в установленому вищим навчальним закладом порядку.

Складові робочої програми навчальної дисципліни:

• титульна сторінка;

• вступ;

• опис навчальної дисципліни;

• структура навчальної діяльності студента;

• результати навчання;

• засоби діагностики (критерії оцінювання, методи оцінювання, шкала оцінювання);

• перелік методичного забезпечення;

• рекомендована література (основна і додаткова).

Форму і зміст титульної сторінки робочої навчальної програми дисципліни визначає вищий навчальний заклад, однак обов'язковими елементами є зазначення відомчої підпорядкованості; назви вищого навчального закладу; кафедри, яка обслуговує дисципліну; підпису, прізвища та ініціалів проректора з навчальної роботи; назви навчальної дисципліни; шифру і назви галузі знань, коду і назви напряму підготовки (спеціальності); дані про укладача робочої програми, відомості про затвердження робочої програми на засіданні кафедри.

В описі навчальної дисципліни вказується: мета вивчення дисципліни, навчальний семестр, загальний обсяг часу та відповідна кількість кредитів ECTS за навчальним планом, потижневе навантаження, код і назва напряму підготовки (спеціальності). В описі навчальної дисципліни подається також стисла характеристика навчальної дисципліни – статус (нормативна або за вибором), розподіл загального навантаження за видами навчальної діяльності (лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття, самостійна робота, форма підсумкового контролю). Обов’язково вказуються компетенції, які слід сформувати в результаті вивчення навчальної дисципліни (в т. ч. знання, які повинні забезпечити набуття умінь і навичок у студентів у процесі вивчення навчальної дисципліни). Метою навчальної діяльності є засвоєння навчальної інформації та формування компетенцій під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять, виконання завдань самостійної роботи та індивідуальних науково-дослідних завдань, підсумкового контролю.

Структура навчальної діяльності студентів під час засвоєння змісту навчальної дисципліни включає: обсяги та послідовність навчальної діяльності за видами, форми поточних та підсумкових контрольних заходів, оцінювання кожного навчального елементу, очікувані результати навчання.

Результати навчання передбачають розуміння та знання навчального матеріалу з кожної теми навчальної дисципліни, а також здатність застосовувати їх ефективно і творчо як в міжособистісних відносинах, так і в професійних ситуаціях.

Прогнозоване навчальне навантаження студента передбачає обсяг годин, що відводиться на певний вид навчальної діяльності. У розділі “Самостійна робота” необхідно вказати завдання, які передбачені для кожної теми дисципліни. Завдання самостійної роботи можуть передбачати ознайомлення студентів із нормативними документами, архівними матеріалами, літературними джерелами, навчально-методичною літературою, виконанням окремих розрахунків тощо. Індивідуальні навчально-дослідні завдання передбачають підготовку проектів, есе, звітів, складання порівняльних таблиць, схем тощо.

Методичне забезпечення дисципліни включає основну та додаткову

літературу, конспекти лекцій, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни, нормативні документи Міністерства освіти і науки України тощо.

Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому вищим навчальним закладом.

Вищий навчальний заклад надає студентам можливість користуватися навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.

Організація навчального процесу здійснюється підрозділами вищого навчального закладу (інститутами, факультетами, кафедрами, відділеннями, предметними або цикловими комісіями тощо).

3а якість освітньої діяльності персональну відповідальність несе керівник вищого навчального закладу. За відповідність рівня підготовки студента вимогам стандартів вищої освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу (інституту, факультету, відділення, кафедри, предметної або циклової комісії тощо).

За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.