Наукове вивчення як основна форма наукової роботи

Будь-яке дослідження від творчого задуму до остаточного оформлення науково-дослідницької роботи здійснюється повністю індивідуально. Проте, можна визначити і деякі загальні методологічні підходи до її проведення.

Сучасне науково-теоретичне мислення прагне проникнути в сутність явищ і процесів, які вивчаються. Це можливо за умов цілісного підходу до об’єкта вивчення, розгляду цього об’єкта у виникненні й розвитку, тобто застосуванні історичного підходу до його вивчення.

Відомо, що нові наукові результати й раніше накопичені знання знаходяться в діалектичній взаємодії. Краще і прогресивне від минулого переходить у нове, дає йому силу і дієвість. Іноді забуте старе відроджується на новій науковій основі і живе ніби друге життя, але в новому, більш досконалому вигляді.

Вивчати в науковому розумінні – значить вести пошукові дослідження, ніби заглядаючи в майбутнє. Уява, фантазія, мрія, що спираються на реальні наукові досягнення, є важливими факторами наукового дослідження. Але в той же час наукове вивчення – це обґрунтоване застосування наукового передбачення, це добре продуманий розрахунок.

Накопичення наукових фактів у процесі дослідження – завжди творчий процес, в основі якого лежить задум дослідника, його ідея. У філософському визначенні ідея становить продукт людської думки, форму відображення дійсності.

Ідеї народжуються з практики, спостережень навколишнього світу і потреб життя. В основі ідей лежать реальні факти і події. Життя висуває конкретні завдання, проте здебільшого не зразу знаходяться продуктивні ідеї для їх вирішення. Тоді на допомогу приходить здібність дослідника пропонувати новий, зовсім незвичайний аспект розгляду задачі, яку тривалий час не могли розв¢язати при звичайному підході до справи.

Розвиток ідеї до стадії розв’язання задачі зазвичай здійснюється як плановий процес наукового дослідження. Хоча в науці відомі випадкові відкриття, проте тільки планове, добре оснащене сучасними засобами наукове дослідження дає надійну основу для відкриття і глибокого пізнання об¢єктивних закономірностей у природі. В подальшому відбувається процес продовження цільової й загальноідейної обробки первинного задуму, а також уточнення, зміни, доповнення і розвиток накресленої схеми дослідження.

Наукове дослідження має носити творчий характер, наповнений постійним пошуком та експериментуванням. Саме за цих умов воно забезпечить найбільшу користь досліднику у процесі здобуття освіти і в подальшому житті, оскільки сьогодення надає творчості статусу соціальної цінності, а здатність до неї розглядає як вищу гідність особистості.

Наукове дослідження – це особлива форма процесу пізнання, систематичне цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовуються засоби та методи науки, і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об’єкт.

Науково-педагогічне дослідження – це свідомий цілеспрямований пошук шляхів удосконалення педагогічного процесу з використанням наукового апарату.

Основні критерії ефективності науково-педагогічного дослідження:

• одержання нового наукового результату;

• поповнення теоретичних знань, які сприяють процесу виховання, навчання та розвитку тих, хто навчається.

Вимоги до результатів науково-педагогічних досліджень:

• суспільна актуальність;

• наукова новизна;

• теоретична та практична значущість;

• наукова об’єктивність і достовірність;

• доступність висновків та рекомендацій для використання в практичній діяльності або в інших наукових дослідженнях.