Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
menedgment_dlya_pochatkivciv / menedgment_dlya_pochatkivciv.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
775.68 Кб
Скачать

12.3. Управління запасами

Коло питань: основні типи запасів, механізми управління запасами.

Мета створення запасiв — створення певного буфера мiж послiдовними поставками матерiалів i забезпеченням необхiдних безперервних поставок.

Основні типи запасів

Існують три основні типи запасiв:

1 — запаси матерiалів, закуплених комплектуючих деталей та вузлів, що витрачаються для створення буферу мiж обсягом закупок i обсягом їх споживання у виробництвi;

2 — запаси незакінченого виробництва, що створюють певний буфер мiж послiдовними виробничими операцiями;

3 — запаси готової продукції, що є буфером мiж продуктивнiстю операцiйної системи i швидкiстю вiдвантаження або продажу продукції.

При управлiннi будь-якими запасами доводиться постiйно приймати два рiшення: а) рiшення про час формування замовлення на закупівлю чи виробництво товару для поповнення запасів; б)рiшення про кiлькiсть чи обсяг замовлень. Вiд ефективностi прийнятих рiшень залежать вартiсть обсягу закупки, витрати на оформлення замовлення, витрати на зберiгання матерiально-технічних запасiв, а також втрати, зумовлені вiдсутнiстю запасiв.

Механізми управління запасами

Однiєю iз особливостей оперційного менеджменту вважається система управлiння виробничими запасами. Суть її полягає в тому, що спецiальні графiки поставок дають змогу забезпечити подачу деталей, матерiалiв і заготовок на робочi мiсця саме тодi, коли в них виникає потреба не лише в межах цеху чи пiдприємства, а й цiлої групи технологiчно пов’язаних виробництв.

Механiзм цiєї системи може бути побудований на використаннi карток «канбан». Їх існує два види: для виробничого замовлення всього необхiдного вiдповiдно до щоденної норми випуску продукції i безпосередньо для частини щоденного замовлення, що передбачена графіком роботи.

В результатi застосування системи забезпечується гнучкiсть виробничого потоку в умовах iндивiдуального виготовлення продукції i пов’язаного з цим безперервного переналагодження обладнання при змiнах ритму роботи.

12.4. Забезпечення якості продукції

Коло питань: визначення якості, внутрішній і зовнішній компоненти якості, підхід У. Демінга, японський підхід, концепція Р. Кросбі, досвід кращих підприємств з якості.

Визначення якості

Якiсть — це умовний термiн, зміст якого різний для рiзних людей. Це якiсть вiдповiдно до технічних умов, якiсть конструкції i функцiональна якiсть — ступiнь, за якого робота або послуги чи товари фiрми задовольняють реальнi потреби споживачів.

Перший крок до забезпечення якостi — визначення потреб i розробка конструкції виробу чи послуг, якi покликані задовольняти цi потреби.

В американських фiрмах за якiсть традицiйно відповідає окрема служба — вiддiл контролю якостi. В Японії значно бiльша вiдповiдальнiсть за якiсть покладається на самих виробникiв.

Внутрiшнiй i зовнiшнiй компоненти якості

Внутрiшнiй — це споживнi властивостi товарiв — строки служби, технiчнi характеристики, рiвень виконання, дизайн; а для послуг — надiйнiсть, високi стандарти і швидкiсть обслуговування, доступнicть, низька цiна. Зовнiшнiй аспект якостi — наскільки продукт вiдповiдає потребам споживачiв.

Слiд вiдзначити, що споживачiв товарiв i послуг цiкавить не так рівень досконалостi, як цiннiсть — функцiя вiдповiдних експлуатацiйних характеристик i цiни. Саме цiннiсть визначає якiсть. Для з’ясування того, наскільки товари чи послуги організації цінні, споживач порівнює їх з продукцiєю конкурентiв, що задовольняє такi самі потреби.

Важливе питання при вивченнi якостi — це наяність дефектів. Для покупцiв iснує один можливий рiвень — їх повна вiдсутнiсть.

Підхід У. Демінга

У. Демiнг — консультант iз свiтовим iм’ям, пiдкреслював значення проведення постiйної всебiчної програми пiдвищення якостi, в якiй повиннi поєднати свої зусилля i постачальники, i споживачі, й iнвестори. В центрі уваги пiдходу Демiнга — постійний контроль змiн досконалості вихiдного продукту.

Японський підхід

Ще один пiдхiд з японського досвiду — створення гуртків якостi. Така система контролю якостi покладає 85% вiдповiдальностi за досягнення якості на рядових робiтникiв i тiльки 15% — на лiнiйних керiвникiв, і запобiгає неякiсній роботі всього технологiчного ланцюга.

Гурток якостi — це невелика група працюючих, яка складається з 3–10 чол.; керує її роботою майстер чи спецiально обранi досвiдченi i знаючi спецiалiсти. За допомогою спiльно визначених методiв дiяльностi всi новi iдеї обговорюються з точки зору їх корисностi i можливостi подальшого вдосконалення. В процесi обговорення робiтники навчаються та підвищують свою квалiфiкацію. Раз на один-два роки в організації проходять загальнi збори гурткiв якостi; скликаються також їх регiональнi i загальнонацiональнi конференції з присудженням золотих i срібних медалей, випускаються спецiальнi журнали.

Концепція Р. Кросбi

Зазначена концепція полягає в тому, що за якiсть не платять, гроші доводиться сплачувати за вiдсутнiсть i нестачу якостi, що i повинно бути предметом контролю.

Головний показник виробничої дiяльностi — продуктивність. На неї впливають рiзнi фактори, що дiють як iз зовнiшнього, так і з внутрiшнього середовища. Оскільки цi фактори впливають один на одного, абсолютних шляхiв пiдвищення продуктивностi не iснує.

Головне тут — це взаємозалежнiсть мiж якiстю i продуктивнiстю. Справа в тому, що дуже часто керiвники поглинуті питанням кiлькостi на шкоду питанню якостi. З двох факторiв, що впливають на продуктивнiсть, тобто прибутку i витрат, вони концентрують свою увагу здебільшого на прибутках i витратах тiльки в буквальному їх розумiннi.

Досвiд ефективних органiзацiй показує, що якiсть є важливим елементом витратного компоненту. Висока якiсть прямо знижує витрати за рахунок збiльшення частки продукції, яку можна продати, зменшує випадки повернення виробiв покупцями через дефекти, а також за рахунок скорочення обсягів гарантiйного ремонту.

Досвід кращих підприємств з якості

В Україні за останні роки спостерігається чітка тенденція динамічного зростання показників економіки, формуються цивілізовані взаємовідносини між вітчизняним виробником, підприємцем і споживачем, активізується використання сучасних підходів до вдосконалення менеджмента якості, впроваджуються в практику положення міжнародних стандартів ISO серії 9000 і 1400, OHSAS 1800, а також SA8000, а також концепції загального управління якістю TQM і модель досконалості EFQM.

Висока ефективність концепції TQM і моделі досконалості EFQM відмічена на вітчизняних підприємствах-переможцях конкурсів з якості, що проводяться Українською асоціацією якості. До таких підприємств відносяться: ТОВ «Сандора», АОЗТ «Агросоюз», ЗАО «Слобожанська будівельна кераміка», Міжнародна авіакомпанія УРГА, які досягли високих показників по формуванню і розвитку лідерства, командного стилю роботи, системою навчання персоналу і включення його до процесів вдосконалення. В 2002 році Европейський університет став також фіналістом цього престижного конкурсу з якості і є постійним членом Клубу Лідерів якості України

Щороку в столиці Фінляндії — Гельсінки проводиться наймасовіший захід року у галузі якості — Форум Європейського фонду управління якістю (ЄФУЯ), у якому бере участь біля 1000 провідних вчених і практиків з якості розвинутих країн світу. Головна тема форумів протягом останнього десятиріччя — людський фактор у стосунках підприємства з власним персоналом, організаціями-партнерами та суспільством у цілому. Головним джерелом конкурентоспроможності підприємства сьогодні може бути вища мотивація людей, їх бажання та натхнення працювати творчо.

Головна увага на Форумах ЄФУЯ приділяється поширенню кращого практичного досвіду провідних підприємств-лідерів якості, таких як General Electric, Ericsson, Nokia, Allesi, DHL, які діляться рецептами мотивації персоналу та управління ним.

Найбільш престижним комплексним науково-технічним заходом з якості на території СНД вважається міжнародний проект «Сузір’я якості», що проводиться ЄФУЯ, Міжнародною гільдією з якості, Українською асоціацією якості (УАЯ), Державним комітетом України з питань технічного регулювання і потреб політики, Держстандартом Росії, Всеросійською організацією якості та Російським Морським Регістром Судноплавства.