- •Європейський унІверситет
- •Ю.І. Палеха
- •Менеджмент
- •Для початківців
- •1. Менеджмент: суть і значення
- •Переднє слово
- •1. Менеджмент: суть I знаЧеннЯ
- •1.1. Зародження теорії управління
- •1.2. Визначення менеджменту
- •1.3. Проблеми менеджменту в історії суспільства
- •1.4. Школи та теорії менеджменту
- •2. Менеджер в органІзацІї
- •2.1. Менеджер і його місце в організації
- •2.2. Методи управління
- •2.3. Функції управління
- •2.4. Портрет сучасного менеджера
- •2.5. Робочий час менеджера
- •2.6. Ефективн³сть роботи менеджера
- •3. ОрганІзацІя Як система
- •3.1. Суть організації як об’єкта управління
- •3.2. Види організаційних структур
- •3.3. Концепція організації
- •3.4. Зовнішнє середовище
- •3.5. Вимоги до організації
- •4. Ефективність керiвництва
- •4.1. Влада і лідерство
- •4.2. Мотивація діяльності
- •4.3. Теорії управління
- •4.4. Системи керівництва
- •4.5. Стилі управління
- •4.6. Моделі і принципи управління
- •5. Управлiнська ІнформацІя
- •5.1. Інформація — важливий елемент бізнесу
- •5.2. Подання інформації
- •5.3. Види інформації
- •5.4. Організація і проведення ділових нарад
- •6. ДІловІ КомунiкацІї
- •6.1. Суть і види комунікацій
- •6.2. Комунікація як процес
- •6.3. Перешкоди в комунікаціях
- •6.4. Характеристики спілкування
- •7. СтратегІя і тактика ПереговорІв
- •7.1. Характеристики переговорів
- •7.2. Етапи проведення переговорів
- •7.3. Тактичні заходи та загальні правила в переговорах
- •8. СтратегІЧне плануваннЯ
- •8.1. Визначення стратегії розвитку підприємства
- •8.2. Стратегiчне планування - основа управлінських рішень
- •8.3. Характеристика етапiв стратегiчного планування
- •9. ПрийнЯттЯ управлІнського рiшеннЯ
- •9.1. Види управлiнських рiшень
- •9.2. Етапи та варіанти прийняття рішень
- •9.3. Методи прийняття рішень
- •9.4. Правила і способи прийняття рішень
- •10. УправлІннЯ персоналом
- •10.1. Людина як найвища цінність організації
- •10.2. Складові моделі управління персоналом
- •10.3. Удосконалення роботи з персоналом
- •11. УрегулюваннЯ конфлІктів
- •11.1. Конфлікт як процес
- •11.2. Типологія конфліктів
- •11.3. Управління конфліктами
- •12. УправлiннЯ виробництвом
- •12.1. Операційна система
- •12.2. Стратегія операційної діяльності
- •12.3. Управління запасами
- •12.4. Забезпечення якості продукції
- •12.5. Забезпечення росту продуктивності
- •13. Культура менеджменту
- •13.1. Визначення основних понять культури управління
- •13.2. Ознаки та методологія культури управління
- •13.3. Формування культури управління
- •14. Модель спецІалІста-менеджера і4.1. Характеристика управлінської діяльності
- •14.2. Структура діяльності менеджера
- •14.3. Вимоги до сучасного менеджера
- •Завдання 1
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 15
- •Завдання 25
- •Завдання 26
- •Завдання 33
- •Завдання 39
- •Завдання 40
- •Завдання 41
- •Тест 1. Чи є Ви організованою людиною?
- •Ключ до відповідей на запитання
- •Тест 2. Чи є Ви лідером?
- •Тест 3. Чи конфліктна Ви людина?
- •Оцінка результатів
- •Тест 4. Який Ваш тип темпераменту?
- •Використана і рекомендована література
- •03179, Україна, Київ-179, вул. М. Ушакова, 8а.
12.3. Управління запасами
Коло питань: основні типи запасів, механізми управління запасами.
Мета створення запасiв — створення певного буфера мiж послiдовними поставками матерiалів i забезпеченням необхiдних безперервних поставок.
Основні типи запасів
Існують три основні типи запасiв:
1 — запаси матерiалів, закуплених комплектуючих деталей та вузлів, що витрачаються для створення буферу мiж обсягом закупок i обсягом їх споживання у виробництвi;
2 — запаси незакінченого виробництва, що створюють певний буфер мiж послiдовними виробничими операцiями;
3 — запаси готової продукції, що є буфером мiж продуктивнiстю операцiйної системи i швидкiстю вiдвантаження або продажу продукції.
При управлiннi будь-якими запасами доводиться постiйно приймати два рiшення: а) рiшення про час формування замовлення на закупівлю чи виробництво товару для поповнення запасів; б)рiшення про кiлькiсть чи обсяг замовлень. Вiд ефективностi прийнятих рiшень залежать вартiсть обсягу закупки, витрати на оформлення замовлення, витрати на зберiгання матерiально-технічних запасiв, а також втрати, зумовлені вiдсутнiстю запасiв.
Механізми управління запасами
Однiєю iз особливостей оперційного менеджменту вважається система управлiння виробничими запасами. Суть її полягає в тому, що спецiальні графiки поставок дають змогу забезпечити подачу деталей, матерiалiв і заготовок на робочi мiсця саме тодi, коли в них виникає потреба не лише в межах цеху чи пiдприємства, а й цiлої групи технологiчно пов’язаних виробництв.
Механiзм цiєї системи може бути побудований на використаннi карток «канбан». Їх існує два види: для виробничого замовлення всього необхiдного вiдповiдно до щоденної норми випуску продукції i безпосередньо для частини щоденного замовлення, що передбачена графіком роботи.
В результатi застосування системи забезпечується гнучкiсть виробничого потоку в умовах iндивiдуального виготовлення продукції i пов’язаного з цим безперервного переналагодження обладнання при змiнах ритму роботи.
12.4. Забезпечення якості продукції
Коло питань: визначення якості, внутрішній і зовнішній компоненти якості, підхід У. Демінга, японський підхід, концепція Р. Кросбі, досвід кращих підприємств з якості.
Визначення якості
Якiсть — це умовний термiн, зміст якого різний для рiзних людей. Це якiсть вiдповiдно до технічних умов, якiсть конструкції i функцiональна якiсть — ступiнь, за якого робота або послуги чи товари фiрми задовольняють реальнi потреби споживачів.
Перший крок до забезпечення якостi — визначення потреб i розробка конструкції виробу чи послуг, якi покликані задовольняти цi потреби.
В американських фiрмах за якiсть традицiйно відповідає окрема служба — вiддiл контролю якостi. В Японії значно бiльша вiдповiдальнiсть за якiсть покладається на самих виробникiв.
Внутрiшнiй i зовнiшнiй компоненти якості
Внутрiшнiй — це споживнi властивостi товарiв — строки служби, технiчнi характеристики, рiвень виконання, дизайн; а для послуг — надiйнiсть, високi стандарти і швидкiсть обслуговування, доступнicть, низька цiна. Зовнiшнiй аспект якостi — наскільки продукт вiдповiдає потребам споживачiв.
Слiд вiдзначити, що споживачiв товарiв i послуг цiкавить не так рівень досконалостi, як цiннiсть — функцiя вiдповiдних експлуатацiйних характеристик i цiни. Саме цiннiсть визначає якiсть. Для з’ясування того, наскільки товари чи послуги організації цінні, споживач порівнює їх з продукцiєю конкурентiв, що задовольняє такi самі потреби.
Важливе питання при вивченнi якостi — це наяність дефектів. Для покупцiв iснує один можливий рiвень — їх повна вiдсутнiсть.
Підхід У. Демінга
У. Демiнг — консультант iз свiтовим iм’ям, пiдкреслював значення проведення постiйної всебiчної програми пiдвищення якостi, в якiй повиннi поєднати свої зусилля i постачальники, i споживачі, й iнвестори. В центрі уваги пiдходу Демiнга — постійний контроль змiн досконалості вихiдного продукту.
Японський підхід
Ще один пiдхiд з японського досвiду — створення гуртків якостi. Така система контролю якостi покладає 85% вiдповiдальностi за досягнення якості на рядових робiтникiв i тiльки 15% — на лiнiйних керiвникiв, і запобiгає неякiсній роботі всього технологiчного ланцюга.
Гурток якостi — це невелика група працюючих, яка складається з 3–10 чол.; керує її роботою майстер чи спецiально обранi досвiдченi i знаючi спецiалiсти. За допомогою спiльно визначених методiв дiяльностi всi новi iдеї обговорюються з точки зору їх корисностi i можливостi подальшого вдосконалення. В процесi обговорення робiтники навчаються та підвищують свою квалiфiкацію. Раз на один-два роки в організації проходять загальнi збори гурткiв якостi; скликаються також їх регiональнi i загальнонацiональнi конференції з присудженням золотих i срібних медалей, випускаються спецiальнi журнали.
Концепція Р. Кросбi
Зазначена концепція полягає в тому, що за якiсть не платять, гроші доводиться сплачувати за вiдсутнiсть i нестачу якостi, що i повинно бути предметом контролю.
Головний показник виробничої дiяльностi — продуктивність. На неї впливають рiзнi фактори, що дiють як iз зовнiшнього, так і з внутрiшнього середовища. Оскільки цi фактори впливають один на одного, абсолютних шляхiв пiдвищення продуктивностi не iснує.
Головне тут — це взаємозалежнiсть мiж якiстю i продуктивнiстю. Справа в тому, що дуже часто керiвники поглинуті питанням кiлькостi на шкоду питанню якостi. З двох факторiв, що впливають на продуктивнiсть, тобто прибутку i витрат, вони концентрують свою увагу здебільшого на прибутках i витратах тiльки в буквальному їх розумiннi.
Досвiд ефективних органiзацiй показує, що якiсть є важливим елементом витратного компоненту. Висока якiсть прямо знижує витрати за рахунок збiльшення частки продукції, яку можна продати, зменшує випадки повернення виробiв покупцями через дефекти, а також за рахунок скорочення обсягів гарантiйного ремонту.
Досвід кращих підприємств з якості
В Україні за останні роки спостерігається чітка тенденція динамічного зростання показників економіки, формуються цивілізовані взаємовідносини між вітчизняним виробником, підприємцем і споживачем, активізується використання сучасних підходів до вдосконалення менеджмента якості, впроваджуються в практику положення міжнародних стандартів ISO серії 9000 і 1400, OHSAS 1800, а також SA8000, а також концепції загального управління якістю TQM і модель досконалості EFQM.
Висока ефективність концепції TQM і моделі досконалості EFQM відмічена на вітчизняних підприємствах-переможцях конкурсів з якості, що проводяться Українською асоціацією якості. До таких підприємств відносяться: ТОВ «Сандора», АОЗТ «Агросоюз», ЗАО «Слобожанська будівельна кераміка», Міжнародна авіакомпанія УРГА, які досягли високих показників по формуванню і розвитку лідерства, командного стилю роботи, системою навчання персоналу і включення його до процесів вдосконалення. В 2002 році Европейський університет став також фіналістом цього престижного конкурсу з якості і є постійним членом Клубу Лідерів якості України
Щороку в столиці Фінляндії — Гельсінки проводиться наймасовіший захід року у галузі якості — Форум Європейського фонду управління якістю (ЄФУЯ), у якому бере участь біля 1000 провідних вчених і практиків з якості розвинутих країн світу. Головна тема форумів протягом останнього десятиріччя — людський фактор у стосунках підприємства з власним персоналом, організаціями-партнерами та суспільством у цілому. Головним джерелом конкурентоспроможності підприємства сьогодні може бути вища мотивація людей, їх бажання та натхнення працювати творчо.
Головна увага на Форумах ЄФУЯ приділяється поширенню кращого практичного досвіду провідних підприємств-лідерів якості, таких як General Electric, Ericsson, Nokia, Allesi, DHL, які діляться рецептами мотивації персоналу та управління ним.
Найбільш престижним комплексним науково-технічним заходом з якості на території СНД вважається міжнародний проект «Сузір’я якості», що проводиться ЄФУЯ, Міжнародною гільдією з якості, Українською асоціацією якості (УАЯ), Державним комітетом України з питань технічного регулювання і потреб політики, Держстандартом Росії, Всеросійською організацією якості та Російським Морським Регістром Судноплавства.