1.3 Форми грошей і їх еволюція

Якщо зв'язувати форму грошей з натуральними властивостями грошового товару, то можна виділити шість типів (основних форм) грошей (мал. 1.2):

Рисунок 2 – Еволюція форм (типів) грошей

Примітивні гроші – це річ, деякою мірою граюча роль якогось однакового стандарту, який застосовується для здійснення значної частки платежів.

До товарно-рахункових грошей належать знаряддя праці, зброя, худоба, раби, прикраси, до товарно-вагових – продукти рослинного й тваринного походження, що добре зберігаються. Зливкова форма грошей з'являється набагато пізніше – коли видобуток золота й срібла суттєво зріс.

Первісно золото й інші благородні метали при обміні зважувалися, ділилися на відповідні шматки і т.д. Однак незручності, пов'язані з розподілом і втратою при цьому частини металу, визначенням його проби і т.д. викликали необхідність перехід до грошово-злиткової форми. Злиток являє собою той же шматок грошового металу, але оформлений і певний по вазі й пробі.

Повноцінні гроші – це форма грошей, при якій гроші можуть використовуватися крім грошових для не грошових цілей як товарів, при цьому товарна цінність грошей дорівнює їхній грошовій ціні.

Подальший розвиток грошово-зливкової форми вартості призводить до виникнення грошово-монетної форми.

Монета - є гарантована вага грошового металу, відбиток і фактура якого свідчать про його приналежність до певної грошової системи. Перші монети з'явилися майже 26 століть назад у Прадавньому Китаї й державі Лідія. У Київській Русі перші карбовані монети з'явилися в ІХ-Х ст. Монета більш пізнього розвитку грошового обігу мала встановлені законом відмітні ознаки (зовнішній вигляд, вагове наповнення). Найбільш зручної для обігу виявилася округла форма монети (менше стиралася), лицьова сторона якої називалася «аверс», оборотна – «реверс» і обріз – «гурт».

У монеті не тільки укладена певна кількість грошей, але вона й позначена, тобто монета - це не тільки товар, що відіграє роль загального еквівалента, але й знак грошей. Першою сходинкою знакової форми вартості є монетно-знакова, на початкових етапах якої оберталися неповновагі монети, що втратили частину своєї ваги внаслідок природного стирання в процесі обміну.

Особливість, у чинність якої неповновага монета в обігу може представляти повновагу, була потім використана для фальсифікації й випуску неповноцінних монет. На цій основі з'являються монети з неблагородних металів. У них реальне грошове втримування вже зовсім зникло, залишився лише його знак.

Розвиток грошової форми вартості приводить до витиснення монет паперовими грошима (мал. 1.3).

Паперові гроші - це представники, знаки, символи, замінники золота в обігу. У паперово-грошовій формі вартості грошовий знак остаточно відділився від позначуваних ним реальних грошей і одержав самостійний рух із властивими йому законами, які є прямою протилежністю законам обігу реальних грошей.

Рисунок 3 – Шляхи виникнення паперових грошей

Якщо реальні гроші обертаються тому, що мають вартість, то паперові гроші представляють вартість тому, що вони обертаються. Кількість реальних грошей, необхідних для обігу, залежить від їхньої вартості. Вартість же, що представляється паперовими грішми, залежить від їхньої кількості в сфері обігу. У той час, як маса реальних грошей в обігу залежить від рівня товарних цін, останній залежить від маси паперових грошей в обігу.

Подальшим запереченням грошового змісту є кредитні гроші (вексель, банкнота) і паперово-кредитна форма вартості, що виникла на їхній основі. З одного боку, вони заперечують гроші в такій істотній їхній функції, як засіб обігу, тому що в обмін на товар замість грошей видається боргове зобов'язання, з іншого боку – останнє саме починає обертатися.