3.2 Пропозиція грошей. Рівновага на грошовому ринку

Пропозиція грошей містить у собі готівку поза банківською системою й депозити, які економічні агенти при необхідності можуть використовувати для угод (фактично це агрегат М1):

МS = С + D, (10)

де МS – пропозиція грошей,

С – готівка,

D – депозити до запитання.

У модель пропозиції грошей включено три екзогенні змінні.

1) Грошова база (гроші підвищеної потужності, резервні гроші) – це готівка в обігу, у тому числі в не фінансовому секторі й у касах кредитних організацій + сума обов'язкових резервів комерційних банків у центральному банку + кошти кредитних організацій на кореспондентських рахунках у центральному банку. Готівка є безпосередньою частиною пропозиції грошей, тоді як банківські резерви впливають на здатність банків створювати нові депозити, збільшуючи пропозицію грошей. Позначимо грошову базу через МВ, банківські резерви через R, тоді:

МВ = С + R, (11)

де МВ – грошова база,

С – готівка в обігу,

R – обов'язкові резерви комерційних банків у Центральному банку.

2 Норма резервування депозитів (rr) – це частка банківських вкладів, поміщених у резерви. Центральний банк установлює для комерційних банків норми резервів у вигляді безвідсоткових вкладів у Центральному банку. Норми резервів установлюються у відсотках від внесків у комерційних банках. Цей відсоток диференційований: вклади до запитання мають більш високий норматив, чому строкові вклади. У загальному виді резервна норма дорівнює:

, (12)

де R – величина обов'язкових резервів;

D – сума внесків відповідного виду.

Відношення rr залежить від норми обов'язкових резервів, яка встановлюється Центральним Банком, і від величини надлишкових резервів, які комерційні банки припускають тримати понад необхідну суму.

3 Коефіцієнт депонування грошей (сг) – відображає переваги населення в розподілі грошової маси між готівкою й депозитами. Визначається по формулі:

. (13)

Величина сr визначається, головним чином, поведінкою населення, що вирішує, у якій пропорції будуть перебувати готівка й депозити.

Дана модель показує залежність пропозиції грошей від грошової бази, норми резервування депозитів і коефіцієнта депонування. З її допомогою можна зрозуміти, як впливає на пропозицію грошей політика Центрального банку, комерційних банків і приватних осіб.

Більш загальна модель пропозиції грошей включає й таку змінну, як грошовий мультиплікатор.

Грошовий мультиплікатор (μD) – це відношення пропозиції грошей до грошової бази:

μD = . (14)

Грошовий мультиплікатор можна представити через відношення готівка - депозити сr (коефіцієнт депонування) і резерви - депозити rr (норму резервування):

μD = = . (15)

Розділимо чисельник і знаменник правої частини рівняння на D (депозити) і одержимо:

. (16)

Зобразимо ефект створення нових грошей на рисунку 13, звідки можна побачити, що розмір позички, видаваної в п'ятому банку, дорівнює 13 грош. од., а в шостому – 7,8 грош. од. Теоретично сума «нових грошей», створюваних у кожному наступному банку, визначається шляхом множення розміру позички на величину грошового мультиплікатора.

«Нові гроші» = (D - R) * μD (17)

Збільшення коефіцієнта депонування й норми резервів зменшує грошовий мультиплікатор.

Пропозицію грошей можна представити у вигляді:

MS = . (18)

Таким чином, пропозиція грошей прямо залежить від величини грошової бази – грошового мультиплікатора (або мультиплікатора грошової бази).

Рівновага на грошовому ринку – ситуація на грошовому ринку, коли кількість пропонованих коштів і кількість грошей, яку прагнуть мати на руках населення й підприємці, співпадають

Зобразимо ефект створення нових грошей на рисунку 13.

Рівновага на грошовому ринку є результат взаємодії попиту та пропозиції грошей. Ціною грошей на грошовому ринку є процентна ставка.

Крива попиту на гроші відображає взаємозв'язок між загальною кількістю грошей, яку населення й фірми прагнуть мати на руках у цей момент, і процентною ставкою по звичайних негрошових активах.

Крива пропозиції грошей відображає залежність пропозиції грошей від процентної ставки.

Депозит D = 100 Резерв = 100 * 40% / 100 = 40 (грош.од.)

Банк 1 - 100

Позичка =100 – 40 = 60 (грош.од.)

Депозит D = 60 Резерв = 60 * 40% / 100 = 24 (грош.од.)

Банк 2 - 60

Позичка = 60 – 24 = 36 (грош.од.)

Депозит D = 36 Резерв = 36 * 40% / 100 = 14,4 (грош.од.)

Банк 3 - 36

Позичка =36 - 14,4 = 21,6 (грош.од.)

Депозит D = 21,6 Резерв = 21,6 * 40% / 100 = 8,6 (грош.од.)

Банк 4 - 21,6

Позичка =21,6 - 8,6 = 13, (грош.од.)

Депозит D = 13 Резерв = 13 * 40% / 100 = 5,2 (грош.од.)

Банк 5 - 13

Позичка = 13 - 5,2 = 7,8 (грош.од.)

Депозит D = 7,8 Резерв = 7,8 * 40% / 100 = 3,2 (грош.од.)

Банк 6 - 7,8

Позичка = 7,8 - 3,1 = 4,7 (грош.од.)

Рисунок 13 – Ефект кредитно-грошової мультиплікації

Рівновага на грошовому ринку формується під впливом Центрального банку. У тому випадку, коли Центральний банк, контролюючи пропозицію грошей, має намір підтримувати його на фіксованому рівні незалежно від зміни процентної ставки, крива пропозиції буде являти собою вертикальну лінію, як це показано на рисунку 14.

M

Рисунок 14 – Рівновага на грошовому ринку

Рівновагу на грошовому ринку показано на рисунку 14 точкою перетинання кривих попиту та пропозиції в точці А. Рухлива процентна ставка втримує в рівновазі грошовий ринок. Коливання рівноважних значень ставки відсотка й грошової маси можуть бути пов'язані зі зміною рівня доходу, пропозиції грошей. Графічно це відображається зрушенням, відповідно, кривих попиту та пропозиції грошей.