Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3 курс / Деньги и кредит(укр.)-2012(Гаршина).doc
Скачиваний:
52
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
1.26 Mб
Скачать

1 Внутрішні:

- не грошові – структурні зрушення а також диспропорції в розвитку економіки, державно-монополістичне ціноутворювання;

- грошові – дефіцит державного бюджету, неконтрольована емісія, збільшення маси незабезпечених кредитних грошей (векселів), за рахунок яких покривалася нестача обігових коштів у підприємств.

2 Зовнішні фактори:

- світові кризи (сировинний, енергетичний, валютний), вивіз капіталу за рубіж, зростання цін на устаткування й технології на світовому ринку, які вітчизняні підприємства повинні закуповувати, отже, наші підприємства повинні платити мито за ввіз цього устаткування, а виходить, ціни на кінцеву продукцію підвищаться.

Підвищення цін і поява зайвої кількості грошей – це лише зовнішні прояви інфляції; її глибинною причиною є порушення пропорцій національного господарства.

У світовій економічній літературі виділяють три основні чинники, що приводять до дисбалансу національного господарства й інфляції:

  • державна монополія на емісію паперових грошей, на зовнішню торгівлю, на невиробничі, насамперед військові, та інші видатки, пов'язані з функціями сучасної держави;

  • профспілкова монополія, що задає розмір і тривалість того або іншого рівня заробітної плати;

  • монополія найбільших фірм на визначення витрат і цін.

Усі ці три причини взаємозалежні й кожна з них може вести до росту або падіння попиту та пропозиції, порушуючи їх баланс. Значення джерел інфляції важливо для вироблення конкретних заходів боротьби з інфляцією.

До найважливіших інфляційних причин зростання цін можна віднести наступні:

1 Диспропорційність незбалансованість державних видатків і доходів, так званий дефіцит державного бюджету. Часто цей дефіцит покривається за рахунок використання “друкованого верстата”, що приводить до збільшення грошової маси й, як наслідок, до інфляції.

2 Инфляційно небезпечні інвестиції – переважно мілітаризація економіки. Військові асигнування ведуть до створення додаткового платоспроможного попиту й, отже, до збільшення грошової маси. Надмірні військові асигнування звичайно є головною причиною хронічного дефіциту державного бюджету, а також збільшення державного боргу, для покриття якого випускаються додаткові паперові гроші.

3 Відсутність чистого вільного ринку й досконалої конкуренції як його частини. Сучасний ринок у значній мірі є олігополістичним. Олігополіст, прагнучи підтримати високий рівень цін, зацікавлений у створенні дефіциту (скороченні виробництва та пропозиції товарів).

4 «Імпортована інфляція», роль якої зростає з ростом відкритості економіки й залучення її в зовнішні господарські зв'язки тієї або іншої країни. Можливості для боротьби в держави досить обмежені. Метод ревальвації власної валюти, іноді застосовуваний у таких випадках, робить імпорт більш дешевим. Але ревальвація робить і більш дорогим експорт вітчизняних товарів.

5 Інфляційні очікування – виникнення в інфляції самопідтримуючого характеру. Населення й господарські суб'єкти звикають до постійного підвищення рівня цін. Населення вимагає підвищення заробітної плати й запасається товарами взапас, очікуючи їх швидке подорожчання. Виробники ж побоюються підвищення цін з боку своїх постачальників, одночасно закладаючи в ціну своїх товарів прогнозоване ними зростання цін на комплектуючі, розгойдуючи тим самим маховик інфляції.