Вимір інфляції
1. Індекс цін. Інфляція ж – це завжди характеристика руху загального рівня цін, його підвищення.
Середній рівень цін – це середньозважена ціна різних товарів і послуг в економіці.
Рівень цін в економіці виміряється за допомогою індексу цін.
Індекс цін виражає взяте у відсотках відношення вартості певного набору товарів й послуг у даному періоді до його вартості в базовому періоді. Цей фіксований набір товарів і послуг називається ринковим кошиком
(19)
Наприклад: відповідь 110% означає, що за рік ціни в економіці виросли в 1,1 рази або на 10%.
Інфляція може вимірятися за місяць, рік, тиждень, десятиліття.
Найпоширенішим є індекс споживчих цін, що включає 300 найменувань споживчих товарів.
Наприклад: у середнього споживача 50% доходу спрямовується на придбання продовольства, 30% - на інші споживчі товари, 20% - на послуги. Якщо індекс цін на споживчі товари склав 95%, інші споживчі товари – 105%, послуги – 115%, то індекс споживчого кошика склав:
I = 95 * 0,5 + 105 * 0,3 + 115 * 0,2 = 102%
Оцінка рівня інфляції проводиться за допомогою базових і ланцюгових індексів цін. В основі розрахунків цих індексів лежить оцінка ринкового кошика.
(20)
(21)
Якщо, наприклад, за базовий рік прийняти 2000 р., то:
2. Темп інфляції. Для обчислення темпу приросту середнього рівня цін використовується наступна формула:
(22)
де І індекс цін звітного періоду;
І
індекс цін попереднього періоду.
3. «Правило величини 70». До виміру інфляції застосовують «правило величини 70».
(23)
де Тпр. - темп приросту інфляції.
Наприклад, при щорічному приросту цін в 5% вони подвояться за 14 років.
5.2. Форми прояву й види інфляції
Формами прояву інфляції є:
зростання цін на товари й послуги, що приводить до знецінювання грошей, зниженню їх купівельної спроможності;
зниження курсу національної грошової одиниці стосовно іноземної;
збільшення ціни золота, відбитої в національній грошовій одиниці.
Види інфляції
1. Залежно від темпів росту цін на ринку розрізняють інфляцію:
повзучу, при щорічних темпах приросту цін 3-4 %. Така інфляція властива для розвинених країн;
галопуючу, при щорічних темпах приросту цін на 10-50%. Така інфляція властива країнам, що розвиваються;
гіперінфляція, при щорічних темпах приросту цін понад 100%, яка властива країнам в окремі періоди, коли вони переживають корінне ламання своєї економічної структури.
2. Залежно від способів виникнення розрізняють два її типи:
- інфляція попиту;
- інфляція пропозиції.
Інфляція попиту традиційно виникає при надлишковому попиті й обумовлена «розбуханням» грошової маси й у зв'язку із цим платоспроможного попиту при даному рівні цін і в умовах недостатньо еластичного виробництва, здатного досить швидко реагувати на потреби ринку. Сукупний попит, що перевищує можливості проведення, викликає підвищення цін (рис. 15).
Рисунок 15 – Інфляція попиту
Надлишковий попит приводить до зльоту цін. Суть інфляції попиту іноді пояснюють однієї фразою: «занадто велика кількість грошей полює за занадто малою кількістю товарів». В умовах росту цін створюються можливості для підвищення прибутків. Підприємці розширюють виробництво, залучають додаткову робочу силу. Тиск безробіття в результаті цього падає, що сприяє підвищенню заробітної плати, а, отже – подальшому росту попиту й підвищенню цін.