- •Технологія галузі
- •Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса опорний конспект лекцій
- •Змістовий модуль 1
- •Технологія забою та первинної переробки худоби та птиці
- •Лекція 1
- •Контрольні запитання
- •Лекція 2 Типи і характеристика виробничих процесів на підприємствах м’ясопереробної галузі
- •Контрольні запитання
- •Лекція 3,4 Транспортування, приймання та утримування худоби та птиці на підприємствах м’ясопереробної галузі
- •Контрольні запитання
- •Лекція 5-8 Технологія переробки худоби
- •Контрольні запитання
- •Лекція 9-10 Технологія переробки птиці
- •Контрольні запитання
- •Лекція 11-12 Технологія холодильної обробки м'яса та м’ясопродуктів
- •Класифікація м’яса за термічним станом
- •Охолоджування м'яса і м'ясопродуктів
- •Підморожування м'яса і птиці
- •Заморожування м'яса і м'ясопродуктів
- •Розморожування м'яса
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 2
- •Технологія переробки побічних продуктів забою
- •Лекція 13-14
- •Технологія обробки харчових субпродуктів
- •Контрольні запитання
- •Лекція 15-16 Технологія переробки крові
- •Характеристика крові й продуктів її переробки
- •Контрольні запитання
- •Лекція 17 Технологія переробки ендокринно-ферментної та спеціальної сировини
- •Класифікація ендокринно-ферментної і спеціальної сировини
- •Вимоги до збору, обробки та консервування
- •Технологія обробки ендокринно-ферментної і спеціальної сировини
- •Контрольні запитання
- •Лекція 18-19 Технологія обробки кишок
- •Характеристика та класифікація кишок
- •Класифікація кишкової сировини
- •Технологічний процес обробки кишкової сировини
- •Контрольні запитання
- •Лекція 20-21 Технологія обробки шкур
- •Характеристика та класифікація шкур
- •Технологічний процес обробки шкур
- •Консервування шкур
- •Дефекти шкіряної сировини
- •Контрольні запитання
- •Лекція 22-23 Технологія виробництва харчових тваринних жирів
- •Характеристика харчових тварин жирів
- •Номенклатура і класифікація сировини для виробництва харчових жирів
- •Технологічні процеси виробництва харчових тваринних жирів
- •Контрольні запитання
- •Способи і режими зберігання яєць
- •Зберігання яєчних продуктів
- •Контрольні запитання
- •Лекція 26-27 Технологія виробництва желатину та клею
- •2. Батарейний
- •3. Змішаний
- •Контрольні запитання
- •Номенклатура і класифікація сировини
- •Технологічні процеси виробництва кормового борошна і кормових та технічних жирів
- •Переробка кератинвмістної сировини
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 4
- •Технологія виробництва напівфабрикатів та швидкозаморожених страв
- •Лекція 30-34
- •Технологія виробництва напівфабрикатів
- •Характеристика та класифікація напівфабрикатів
- •Принципова технологічна схема виробництва напівфабрикатів Технологія виробництва фасованого м’яса
- •Асортимент фасованого м'яса
- •Технологія виробництва натуральних напівфабрикатів
- •Технологія виробництва порційних напівфабрикатів
- •Технологія виробництва дрібношматкових напівфабрикатів
- •Технологія виробництва посічених напівфабрикатів
- •Напівфабрикати у тісті
- •Напівфабрикати з м'яса птиці
- •Контрольні запитання
- •Лекція 34-35 Технологія виробництва швидкозаморожених страв
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 5
- •Технологія виробництва ковбасних виробів
- •Лекція 36-44
- •Технологія виробництва ковбасних виробів
- •Характеристика та класифікація ковбасних виробів
- •Сировина та матеріали для виробництва ковбасних виробів
- •Підготовка м’ясної сировини
- •Характеристика процесу соління м'яса
- •Терміни та умови соління м’яса
- •Приготування фаршу
- •Формування ковбасних батонів
- •Термічна обробка ковбасних виробів
- •Пакування, транспортування і зберігання
- •Контрольні запитання
- •Лекція 45-48 Окремі технології ковбасних виробів
- •Технологічна схема виробництва варених ковбас, сосисок, сардельок, м’ясних хлібів
- •Принципова технологічна схема виробництва ліверних, кров’яних, паштетних ковбас
- •Технологічна схема виробництва напівкопчених ковбас
- •Технологічна схема виробництва варено-копчених ковбас
- •Технологічна схема виробництва ковбаси смаженої Технологічна схема виробництва копчено-запечених ковбас
- •Технологічна схема виробництва сирокопчених ковбас
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 6
- •Технологія виробництва копченостей
- •Лекція 49-53
- •Особливості технології виробництва продуктів зі свинини, яловичини і баранини
- •Характеристика та класифікація продуктів зі свинини, яловичини і баранини
- •Класифікація продуктів із свинини, яловичини, баранини
- •Вимоги до сировини і матеріалів
- •Технологія виробів із свинини, яловичини і баранини
- •Контрольні запитання
- •Технології окремих видів продуктів зі свинини, яловичини і баранини
- •Асортимент продуктів зі свинини, яловичини і баранини
- •Технологічна схема виробництва варених і копчено-варених виробів зі свинини
- •Технологічна схема виробництва сирокопчених виробів зі свинини
- •Особливості виробництва продукції формованого типу
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 7 Лекція 57-61 Технологія виробництва м’ясних консервів
- •Сировина і матеріали для виробництва консервів
- •Підготовка основної сировини
- •Контрольні запитання
- •Лекція 62-64. Окремі технології виробництва м’ясних консервів
- •Пастеризовані консерви
- •Натуральні шматкові м'ясні консерви
- •Фаршеві консерви
- •Контрольні запитання
- •4.Учбово-методичні матеріали до дисципліни
- •4.1. Основна література
- •4.2. Додаткова література
- •4.3. Законодавчі та інструктивні матеріали
- •«Технологія галузі»
- •«Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса» опорний конспект лекцій
2. Батарейний
Характеристика: спосіб послідовного насичення, чистою водою при найбільш високій температурі обробляють кістку, що містить незначну кількість колагену, а у міру насичення бульйон направляють в багатшу колагеном сировину, одночасно знижуючи температуру виварювання. Практикується переважно при виробництві клею. Залежно від числа свіжих вод, що заливаються в один дифузор, розрізняють – двохводну, трьохводну і т.д. схеми дифузії. Залишок клею після виварювання з кістки носить назву паренки (вихід близько 80% до маси полірованого шроту).
Параметри:
- перші три розпарки ведуть під тиском 1...1,5 ат, наступні дві-три – 2 ат, інші – 3 ат;
- температура циркуляційних вод 95…100° С;
- тривалість циклу для одного дифузора 16…22 год. (якщо обводнення проводиться в дифузорі – до 28 год.).
3. Змішаний
Характеристика: поєднання двох попередніх способів (фракційно-батарейний). Один-два перших (нульових) бульйонів з свіжої кістки в кожному дифузорі одержують у вигляді фракції, а кістку, що залишається, потім знеклеюють за способом послідовного насичення. Використовують для вироблення технічного желатину і клею, скорочує тривалість процесу, знижує собівартість.
Параметри:
- сировина добре знежирена і відкалібрована (20…35 мм) кістка;
- попереднє замочування в чанах при температурі 10…15 °С протягом 20…24 год. із зміною води 2...3 рази;
- розпарювання шроту проводиться під тиском 1,5…2 ат протягом не більше 20 хв., настоювання при 90…100 °С протягом 30 хв.
Підготовка бульйонів до сушки складається з наступних операцій:
- консервація і відбілення (4–6%- ний розчин сірчистого газу (сірчистої кислоти), перекис водню, сірчанокислий цинк, цинковий пил, бісульфіт натрію);
- очищення від домішок і освітлення (видалення залишків кістки і м'яких тканин, кальцієвих солей і мила, білкових частинок, жиру і ін. шляхом відстоювання перед зливом бульйону з варильного казана і фільтруванням через тканину або целюлозну масу; тиск при фільтруванні – 200...300 кН/см2; можливо використання 0,3% активованого вугілля);
- концентрація (шляхом упарювання або осадження з них клейових речовин; желатинові до концентрації 10…30%, клейові до концентрації 35…45 %);
- желатинізація (доведення до драглеподібного стану; виключається при зневодненні розпилювальною сушкою; проводять в блоках (у формах), на безперервно рухомій стрічці і в краплях; охолоджують повітрям, водою, розсолом або органічною рідиною, що не змішується з бульйоном);
- нарізання холодцю (виключається при желатинізації в краплях).
Унаслідок втрати в'язкості бульйонів проміжок часу між виварюванням бульйону і його желатинізацією повинен бути не більше 4 год. Температуру бульйону слід підтримувати на рівні приблизно 60° С.
Сушка желатину або клею
Мета - підвищення стійкості до мікроорганізмів, збільшення вмісту корисних речовин в одиниці маси і об'єму готового продукту, поліпшення транспортабельності.
Параметри конвективного способу (у плитках, пластинах, в малих зразках):
температура повітря на вході в сушарку: не більше 13°С літом і 20°С зимою;
температура повітря на виході з сушарки: біля 20° С для клею і біля 25° С для желатину (дещо нижче за температуру плавлення драглю, що поступає в сушарку) ;
температура нагрітого повітря: для клею 30...35°С, для желатину 35...40°С;
відносна вологість повітря на вході 75…80% ;
швидкість руху повітря 1,5...3,0 м/сек;
тривалість сушки: желатин технічний 2...4 діб, харчовий 14...24 год.; плитковий клей взимку 5…8 діб, влітку 10…12 діб ;
усадка до кінця сушки приблизно 15% по довжині і ширині і 40…45% по товщині зразка.
Розпилювальна сушка.
При сушці в розпорошеному стані желатиновий і клейовий бульйони, нагріті до 50...60° С, розпилюються до крапельок розміром 0,01...0,04 мм.
Желатиновий бульйон рекомендується подавати на сушку з концентрацією не вище 12…13 % за початкової температури повітря 150…170° С, температура на виході 65° С.
Дроблення, калібрування, упаковка
Желатин сортують за формою, товщиною, кольором, прозорістю пластин і упаковують. Ламані пластини відбирають для дроблення.
Роздроблений желатин розсівають на три калібри: до 1 мм, від 1 до 10 мм і більше 10 мм. Останній калібр направляють на повторне дроблення.
Клей випускають в плитках або дроблять. У останньому випадку його калібрують на дві партії: крупноподрібнений (що проходить через сито з 4 отворами на 1 см2) і дрібноподрібнений (що проходить через сито з 20 отворами на 1 см2).