6. Принцип індивідуального підходу у вихованні

Принцип індивідуального підходу у вихованні зобов'язує вихователя всесторонньо знати кожного вихованця і на цій основі диференціювання розвивати у нього особові якості. Кожній людині властиві неповторні риси і якості, що склалися в ході його індивідуального розвитку: спадкові і вікові особливості, інстинкти і завдатки, тип нервової системи, відчуття, сприйняття, уяви, пам'ять, увага, мислення, мова, емоції. Конкретний вихованець має свою індивідуальну структуру, зміст якої неоднаково на різних етапах його розвитку і виховної дії. Чим якісний виховання, тим більшою мірою виявляються у вихованця позитивні властивості особи.

7. Принцип опори на позитивне у вихованні

Принцип опори на позитивне у вихованні полягає в тому, щоб використовувати кращі, позитивні якості вихованця і спиратися на них в процесі розвитку його особи. Виховання не можна здійснювати тільки шляхом боротьби з недоліками. Щоб виховати особу, потрібно на кожному етапі її розвитку показувати паростки достоїнств, вірити в те, що вони стануть стрижнем характеру і визначать життєву позицію людини. Опора на позитивне у вихованні має глибокий психологічний сенс: добрі початки ростуть швидше, якщо про них пам'ятають і добре говорять. Добре слово народжує упевненість у власні сили.

8. Принцип зв'язку виховання з навчанням

Принцип зв'язку виховання з навчанням відображає важливу закономірність освіти – освіта в Україні направлена на всебічний розвиток людини. Правильно організований учбовий процес в учбових закладах вирішує двоєдину задачу: “навчаючи — виховуй, виховуючи — навчай”. Педагог на кожному занятті зобов'язаний керуватися конкретною метою виховання. Він розвиває розум і пам'ять, формує світогляд і переконання, привчає учнів до інтелектуальної праці, виховує особу. Програму навчання необхідно пов'язати з програмою виховання.

9. Принцип єдності і узгодженості виховних дій

Принцип єдності і узгодженості виховних дій припускає єдність вимог до вихованців і єдність педагогічних дій на них. К. Д. Ушинський відзначав, що численні виховні впливи на дітей, не зв'язані загальним виховним напрямом, не досягають своєї мети. Єдність вимог і дій на учнях необхідна в рамках педагогічного колективу, в роботі школи і сім'ї. Школа повинна переконати батьків в необхідності єдиного підходу до учнів однієї і тієї ж вікової групиз боку всіх дорослих членів сім'ї.

10. Принцип зв'язку виховання з життям, працею, реаліями суспільства

Принцип зв'язку виховання з життям, працею, реаліями суспільства зобов'язує вихователя йти в ногу з розвитком суспільства, враховувати трудову діяльність батьків, склад сім'ї, взаємини в сім'ї, постійно змінні умови життя вихованців. Людина з дитинства повинна бачити мир в світлі добра, краси, істини. Але реалії сучасного життя такі, що дитина, ще не усвідомивши прекрасне, стикається з дивно потворним оточенням. Важливо в процесі виховання з'єднати працю інтелектуальний насилу фізичним.

3. Методи виховання

Методи виховання — це сукупність засобів і прийомів, що впливають на психіку вихованця відповідно до заданої мети.Засоби виховання — це усне слово, методична допомога, підручники, художня література, наука, мистецтво, музика, спорт, засоби масової інформації і ін., з їх допомогою вихователь формує і розвиває відчуття, мотиви, якості, відносини.Прийоми виховання — це приватні способи використання вихователем засобів виховання. Метод виховання ефективний лише за наявності в нім перевірених на практиці засобів і прийомів і узгоджується з іншими методами виховної роботи.

Основні методи виховання: