Види сприйняття

1. Відповідно до того, який аналізатор грає провідну роль в даному сприйнятті, розрізняють сприйняття: зорові, слухові, дотикові, кінестетичні, нюхові, смакові.

2. За формою існування відбиваної матерії виділяють сприйняття: простору, часу, руху.

3. У сприйнятті простори розрізняють сприйняття: величини, форми, об'ємності, глибини (або віддаленості) предметів.Сприйняття величини і форми предметів обумовлене спільною діяльністю зорових, м'язових і дотикових відчуттів.У сприйнятті об'ємності предметів основну роль грає бінокулярний зір. При цьому баченні виходять два зображення на сітківці очі, які, об'єднуючись, дають враження об'ємності предмету.Сприйняття глибини досягається також за допомогою бінокулярного зору.Сприйняття часу – це віддзеркалення тривалості і послідовності явищ або подій. Відчуття часу розвивається в процесі накопичення досвіду. Сприйняттям руху є сприйняття просторово-часового переміщення.

4. Залежно від ступеня цілеспрямованості діяльності особи, сприйняття розділяють на: ненавмисне (мимовільне) і навмисне (довільне).Ненавмисне сприйняття може бути викликане навколишніми предметами (їх яскравістю, незвичністю). У цьому сприйнятті немає вольової активності, тому воно і називається мимовільним.Навмисне сприйняття пов'язане з метою – сприймати предмет або явище.

Пам'ять

Пам'ять –форма психічного віддзеркалення минулого, що полягає в запам'ятовуванні, збереженні і відтворенні (пізнаванні) раніше сприйнятого або зробленого. У основі пам'яті лежать асоціації (зв'язки). Предмети (явища),зв'язані насправді, зв'язуються в пам'яті людини.

Сприймані предмети і явища навколишнього світу не зникають з нашої свідомості безслідно. Їх образи ми можемо в думках відтворювати в той час, коли предметів немає перед нами. Ці образи називаються уявленнями (служать матеріалом для процесів пам'яті і уяви).

Уявлення, що виникають у людини, класифікують по наступних підставах:

1) по вигляду переважаючого відчуття, лежачого в основі уявлення (зорові, слухові, рухові, нюхові).

2) по характеру сприйнятого раніше віддзеркалення (представлення пам'яті – відтворення предметів або явищ, що колись впливали на наші органи чуття;представлення уяви – уявлення про предмети і явища, які так ніколи нами не сприймалися).

3) по участі вольового зусилля у виникненні уявлення (довільні уявлення– виникають з вольовими зусиллями;мимовільні уявлення– виникають без поставленої мети).

Види пам'яті

За змістом психічної активності, переважаючій у мнемічній діяльності, розрізняють види пам'яті: рухова (моторна), образна, емоційна, словесно-логічна.

Рухова пам'ять — це запам'ятовування, збереження і відтворення різних рухів і їх систем; служить основою для формування рухових умінь і навиків (ходьба, водіння).

Образна пам'ять – запам'ятовування, збереження, відтворення образів предметів, що сприймалися, і явищ дійсності (зорова, слухова, дотикова, нюхова і смакова).

Емоційна пам'ять – пам'ять на пережиті відчуття і емоційні стани. Пережиті відчуття не зникають безслідно, а запам'ятовуються і відтворюються за певних умов.

Словесно-логічна пам'ять — запам'ятовування, збереження, відтворення думок, понять.

По ступеню вольової регуляції пам'яті розрізняють: довільну і мимовільну пам'ять.

Мимовільна пам'ять характеризується тим, що людина запам'ятовує і відтворює не по своєму бажанню і не відповідно до своїх намірів. Довільнапам'ять характеризується тим, що людина навмисно, на свій розсуд і бажанню щось запам'ятовує і відтворює.

За тривалістю закріплення і збереження матеріалу в пам'яті виділяють: короткочасну, довготривалу, оперативну пам'ять.Короткочасна пам'ять забезпечує збереження і відтворення матеріалу опісля декілька секунд після його одноразового нетривалого сприйняття.Довготривала пам'ять характеризується тривалістю, міцністю збереження сприйнятого матеріалу.Оперативна пам'ять обслуговує безпосередньо здійснювані людиною дії. Діяльність здійснюється по частинах, при цьому в пам'яті утримуються проміжні цілі і результати.Проміжна пам'ять накопичує інформацію протягом дня, а під час нічного сну – очищається, переводить все в довготривалу пам'ять. Видипам'яті не існують ізольовано.Так, пам'ять на поняття є довільною або мимовільною, короткочасною або довготривалою.