5. Спрямованість

Спрямованість особі – система спонук, що визначає відносини і активність людини. Розрізняють спрямованість особі: морально-політичну, професійну, побутову.

Морально-політична спрямованість особі виражається в її ідейності, політичній зрілості, моральній вихованості.Ідейність — керівництво в житті певними ідеалами і переконаннями.Політична зрілість – якість особи, що виявляється в здатності дати правильну оцінку подіям і зайняти відповідну позицію ним.Моральна вихованість – це характеристика особи з боку її відношення до людей, суспільних вимог, власних обов'язків. Професійнаспрямованість — стійке і сильне прагнення займатися якоюсь певною професією і вдосконалення в ній. Побутова спрямованість виражається в матеріальних, життєвих, культурних і естетичних індивідуальних устремліннях.

У основі спрямованості людини лежать потреби, тобто віддзеркалення потреби в чому-небудь. Вони є початковими спонуками людини до діяльності. Всі потреби можна розділити на декілька груп:

””Піраміда” потреб а.Маслоу

Нижчий рівень ієрархічної структури потреб складають фізіологічні потреби(у їжі, сексуальні потреби і ін.).Потреби в безпеці спонукають індивіда до діяльності, яка забезпечить організму недоторканність і безпеку, нормальні і зручні умови життя.Потреби в приналежності і любові схиляють людину бути членом групи, спілкуватися, щоб уникнути самоти, отримати підтримку. Потреби в престижі виявляються в прагненні досягти значущого, поважаного положення в суспільстві, добитися визнання. Потреби в самоактуалізації спонукають людину до діяльності, в якій він може розкрити свої духовний, творчий потенціал. Потреби усвідомлюються в образах, що відображають об'єкти і ситуації, в яких дана потреба задовольнялася раніше. Ці образи мають спонукаючий характер внаслідок того, що викликають передбачення певних переживань задоволення. Очікування майбутнього переживання задоволення і дає поштовх до дії.

Образи, що відображають об'єкти задоволення потреб і спонукаючі людину до діяльності по задоволенню цих потреб, називаються мотивами (від латів. movere — приводити в рух, штовхати). Всю сукупність мотивів, які формуються і розвиваються впродовж життя особи, називають мотиваційною сферою особи. В цілому розвиток мотиваційної сфери протікає залежно від обставин. Але все-таки в ній можна виділити стійкі мотиви, які направляють поведінку особи відносно незалежно від зовнішніх умов. Така сукупність стійких мотивів, орієнтуючих діяльність особи і щодо незалежних від наявних ситуацій, називається спрямованістю особі.

Залежно від потреб спрямованість особі може набувати наступних форм: установки, потяги, бажання, інтереси, схильності, ідеали, переконання, світогляд.

Мотиви (форми прояву спрямованості особі) можуть бути неусвідомлюваними і усвідомлюваними.

До неусвідомлюваних спонук відносяться установки і потяги.Установка – неусвідомлюваний особою стан готовності до певної діяльності, за допомогою якої може бути задоволена потреба.Потяг – неусвідомлена за змістом і цілі діяльності потреба. Якщо Фрейд ведучим називав потяг до проявів статевого інстинкту (“лібідо”), то його послідовники замінюють “лібідо” іншими потягами: “первинним страхом”, “потягом до руйнування” і ін.

До усвідомлених мотивів поведінки відносяться: бажання, інтереси, схильності, ідеали, переконання, світогляд.Бажання— це мотив, в основі якого лежить усвідомлена потреба, але вона не виступає ще в якості сильної спонуки до дії.Інтерес— це виборче відношення особи до об'єкту через його життєве значення і емоційну привабливість.Схильність – яскраво виражена потреба особи в постійній участі в певній діяльності.Ідеал — це важлива мета особистих прагнень людини, це що пройшов через емоційну сферу, приймався в свідомості і приклад, що зве.Світогляд особи відображає суспільне буття. Ядро світогляду складаютьпереконання, що представляють сплав з пізнавальних, емоційних, вольових компонентів.

Контрольні питання

1. Яке співвідношення понять людина, індивід, особа?

2. Розкрийте поняття структури особи.

3. Чим обумовлюються і як здійснюються формування і розвиток особи?

4. Яким чином відбувається становлення і розвиток самосвідомості людини?

5. Дайте визначення темпераменту. Що таке типи темпераменту?

6. Які якості особи слід віднести до властивостей темпераменту?

7. Який темперамент, на вашу думку, переважає у вас і чому?

8. Розкрийте зміст поняття характеру. Що входить в структуру характеру?

8. Розкрийте взаємозв'язок темпераменту і характеру.

9. Дайте визначення здібностей. Охарактеризуйте основні види здібностей людини.

10. Які взаємозв'язок і відмінність понять задатки, здібності, обдарованість, талант, геніальність?

11. Яка роль спрямованості в розвитку особи людини? Які форми спрямованості?

Список літератури, що рекомендується

1. Варій М.Й. Психологія : навч. посібник для студ. вищих навч. закладів/ М.Й. Варій.-К.: Центр учбової літератури,2007.-288с.

2. Возрастная психология: детство, отрочество,юность: хрестоматия: учеб. пособ. для студ., обуч. по пед. спец./ Сост. и науч. ред.:В.С. Мухина, А.А. Хвостов.-5-е изд., испр.-М.: ACADEMIA,2005.-624 с.

3. Григорович Л.А.Педагогика и психология: учеб. пособие для студ. вузов/ Л.А. Григорович, Т.Д. Марцинковская.-М.: Гардарики,2006.-476с.

4. Копець Л.В. Психологія особистості: навч. посібник для студ. вищих навч. закладів/ Л.В. Копець.-К.: ВД "Києво-Могилянська академія",2007.-460с.

5. Крайніков Е.В.Психологія розвитку: словник-довідник/ Е.В. Крайніков.-К.: Арістей,2004.-260с.

6. Лебедєва Н.Г.Психологія особистості: навч. посібник/ Н.Г. Лебедєва.-Алчевськ: ДонДТУ,2007.-159 с.

7. Лебедєва Н.Г. Психологія: навч. посібник[ для студ. вищих навч. закладів]/ Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко.-Алчевськ: ДонДТУ,2008.-269с.

8. Ложкін Г.В.Економічна психологія: навч. посібник для студ. вищих навч. закладів/ Г.В. Ложкін, В.В. Спасєнніков.-2-ге вид., перероб. та доп.-К.: ВД "Професіонал",2006.-400 с.

9. Немов Р.С.Психология: Словарь-справочник: в 2-х ч. Ч.2/ Р.С. Немов.-М.: ВЛАДОС-ПРЕСС,2004.-352 с.

10. Овчарова Р.В.Практическая психология образования: учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по напр. и спец. психологии/ Р.В. Овчарова.-2-е изд., стер.-М.: Academia,2005.-447с.

11. Орбан-Лембрик Л.Е.Соціальна психологія: у 2-х кн.: Кн.2:Соціальна психологія груп.Прикладна соціальна психологія: підручник для студ.вищих навч.закладів / Л.Е. Орбан-Лембрик.-К.: Либідь,2006.-560с.

12. Семенова А.В.Основи психології і педагогіки: навч. посібник/ А.В. Семенова, Р.С. Гурін, Т.Ю. Осипова.-К.: Знання,2006.-320 с.