Загальні властивості відчуттів

Пороги відчуттів – характеристика залежності між інтенсивністю відчуття і силою подразника.Нижній абсолютний поріг відчуття — найменша сила подразника, при якій вперше виникає ледве помітне відчуття. Верхній абсолютний поріг відчуття — найбільша сила подразника, при якій ще виникає відчуття даного вигляду. Поріг чутливості до розрізнення — найменша надбавка до сили подразника, що діє, при якій виникає відмінність в силі відчуттів. Різницевий (диференціальний) поріг — найменша величина відмінностей між подразниками, коли вони ще відчуваються як різні.Часовий поріг — мінімальна тривалість дій подразника, необхідна для виникнення відчуттів.

Адаптація — пристосування чутливості до подразника, що постійно діє, що виявляється в пониженні або підвищенні порогів. Наприклад, коли людина входить в погано освітлену кімнату, спочатку не розрізняє предметів в ній, але після деякого часу перебування він починає помічати предмети. Це спостерігається у всіх видах чутливості, окрім больової.

Взаємодія відчуттів – зміна чутливості однієї системи аналізатора під впливом діяльності інший. Загальна закономірність взаємодії відчуттів: слабкі подразники в одній системі аналізатора підвищують чутливість іншої системи, сильні – знижують (слабкі смакові відчуття (кисле) підвищують зорову чутливість.

При взаємодії відчуттів наголошується синестезія – збудження виниклими відчуттями одного виду відчуттів іншого вигляду (під впливом звуків можуть виникнути колірні відчуття, колір може викликати відчуття холоду.

Контраст відчуттів — це зміна інтенсивності і якості відчуттів під впливом попереднього або супутнього подразника. Після холодного слабкий тепловий подразник здається гарячим. Відчуття кислого підвищує чутливість до солодкого.

Сприйняття

Сприйняття – психічний процес віддзеркалення предметів і явищ при їх безпосередній дії в даний момент на органи чуття; сприйняття дає цілісний образ предмету або явища.

Виділяють операції сприйняття: виявлення, розрізнення, ідентифікація, пізнання.Виявлення – на цій стадії суб'єкт може відповісти лише на просте питання, чи є стимул.Розрізнення — само сприйняття, формування перцептивного образу еталону.Ідентифікація — ототожнення сприйманого об'єкту з образом, що зберігається в пам'яті.Пізнання – включає віднесення об'єкту до певного класу об'єктів, що сприймалися раніше і витягання відповідного еталону з пам'яті.

Основні якості сприйняття

1. Вибірковість сприйняття має прояви: апперцепція і виділення фігури з фону.Апперцепція – залежність сприйняття від минулого досвіду.Виділення “фігури з фону” – виділення одних об'єктів в порівнянні з іншими (фігура – в центрі увазі, останнє – фон).

2. Свідомість сприйняття. Полягає в тому, що всяке сприймане явище ми осмислюємо з погляду наявних знань, накопиченого досвіду.

3. Ступінь узагальненості сприйняття – залежить від особливостей понять, що є у людини систем. Сприйняття може супроводжуватися словом (те, що сприймається, може бути назване).

4. Цілісність сприйняття полягає в тому, що в процесі сприйняття окремі елементи предмету зазвичай об'єднуються в ціле.

5. Константна сприйняття здатність зберігати відповідність образу відбиваному об'єкту.Ілюзії сприйняття – спотворення віддзеркалення дійсності при сприйнятті. Можуть викликатися фізичними причинами (ложка в стакані здається зламаною); фізіологічними (якщо натиснути на очне яблуко, то видимий предмет роздвоїться); психологічними (стріла з наконечниками, що розходяться, здається довшою, ніж з наконечниками, що сходяться, хоча обидві вони однакової довжини).