Ііиховна функція соціології реалізується втому, що знання, які здобуваються цією наукоюбезпосередньо використовуються системою виховання і впливу па свідомість і поведінку людей з метою формування їх певних соціальних якостей. Цю фу іпсідю соціологія виконує також тому, що забезпечує передачу новому поколінню соївального досвіду попередніх покоііінь.

У визначенні методів вивчення соціальної реальності збору, обробки і аналізу первинної соціологічної інформації соціологія реалізує свою інструментальну функцію.

Світоглядна функція виявляється в тому, що озброюючи людей соціологічним знанням, вона тим самим формує їх погляди на соціальш процеси, дає їм теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності.

Дуже часто соціологи збирають дані, які потім використовують ті, хто приймає рішення. Це означає, що ці дані вони збирають, виконуючи певне політичне замовлення, базуючись на тій або іншій ідеології. Крім тою, віддзеркалюючи закони функціонування і розвитку соціальних сиситем, соціологія дає їх теоретичне об'рунтування з позицій певних соціальних і політичних сил, тією чи іншою мірою відображаючи їх погляди. Отже, соціологія викопує ідеологічну функцію.

Знання, які вишукує соціологія, є не тільки підвалиною для подальшого розвитку теоретичних поглядів. Воші орієнтовані на розв'язання практичних проблем, які постають як перед суспільством в цілому, так і перед різними соціальїшми групами. І Т,і знання безпосередньо вишріюпміуються для перетворенім соціальних інститутів, управління соціальними процесами тОїцо. В цьому знаходять реалізацію практична, регулятивна, ор, чтішнїїно-технаїогічна.уііротінсьш функції соціа'югії.

Зазначимо, що всі функції, які виконує соціологія, "працюють". взаємодоповнюй»ш одна одну.

1.6. Зв'язок соціології і іншими суспільними науками

Соціолога одержала широке визнання у всьому світі і міцно зайняла місце серед інших наук. Зростає і роль української соціології у вирішенні нагальних проблем реформування посткомуністичного суспільства, всієї системи соціальних відно­син, розбудови нової соціальної реальності в Україні.

Особливе місце соціології в системі суспільних і іуманітарних наук обумов­люється низкою чинників:

• вона є перш за все наукою про громадянське суспільство, його явища та процеси;

• включає загальну соціологічну теорію (або теорію суспільства), яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук;

• всі суспільні і гуманітарні науки, які вивчають різні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди включають соціальний аспект, тобто ті закони і законо­мірності, які досліджуються в тій чи іншій сфері суспільного життя, реалізуються у діяльності людській;

♦ техніка і методика вивчення людини та її діяльності, методи соціального виміру, які розробляються соціологією, використовуються всіма іншими суспільними і гуманітарни­ми науками;

* склаїась певна система досліджень, що проводяться на стику соціології та інших наук, які одержали назву соціаіьнихдосііджень (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-психологічні, соціально-демографічні та ін.).

Як наука про суспільство, соціологія водночас структурно включає як загальїгу теорію соціальної багатоманітності явищ і процесів суспільного життя, що є об'єктами дослідження суспільних і гуманітарних наук, так і соціальні теорії різних специфічних об'єктів, а саме соціальні теорії праці (соціологія праці), освіти (соціологія освіти), релігії (соціологія релігії) тощо. Те, що соціологія займає загальне, а не приватне місце серед суспільних і гуманітарних наук, ще не означає її перетворення у філософську науку.

Зауважимо, що у своїй теоретичній частині соціологія переплітається з філо­софією. Мова, зокрема, йде про такий розділ філософії, як соціальна філософія, яка має чимале соціологічне забаріиення. Водночас теоретігчна соціологія має елементи соціальної філософії. Деякі спеціалісти цілком слушно вважають соц-і&тьну філософію вищим теоретичним рівнем соціологічного знання. Соцішіьна філософія конструює загальні принципи соціального буття, закони його функціо­нування і розвитку, які станоачять логічну основу соціології. Крім того, через соц­іальну філософію в соціологію переходять і загальні принципи буття (онтологія) і загальні принципи пізнання (гносеологія, логіка, методологія). Отже, кордони між філософією і соціологією є нечіткими. Філософія через соціальну філософію глибоко проникає в соціологію і стає, по суті, частиною її теоретичної системи. Водночас соціологія, здійснюючи конкретний аналіз суспільного життя у всій його багатоманітності, сприяє збагаченню понятійного апарату і предметного змісту соціальної філософії, а також конкретизації її положень і висновків на основі роз­ширення і поглиблення їх зв'язку з реальним життям, практикою.

Значення соціології для інших наук полягає в тому, що вона дає науково об-гру нтовану теорію про суспільство та його структуру, забезпечу є розуміння законів і закономірностей взаємодії його різних сфер.

Соціологія має безпосередній вихід на ряд суспільних і гуманітарних наук. На- самперед спостерігається її тісний зв'язок із соціальною психологією. Соціолога, які розробляють проблеми соціальної поведінки індивідів та спільностей, чимало запозичають знань з досліджень у галузі психоаналізу і деяких розділів психіатрії. Соціальні психолога поряд з психологічними методами спостереження, лаборатор- ного і природного експерименту, тестуваїшя широко застосовують соціологічні ме- тоди - анкетні опитування та інтерв'ю, коптент-аналіз, соціальний експеримент. Спільними проблемами дослідження для соціології і соціальної психології є потреби та інтереси, соціальні установки і ціннісні орієнтації, думки та настрої людей тощо. Однак для кожної з них характерним є специфічний підхід до вив- чення цих явищ. Наприклад, при вивченні громадської думки соціолога цікаатять 20 ТЕМА 1.

передусім закономірності формування громадської думки людей, які належать до певних соціальних груп, тоді як соціально-психологічні дослідження спрямовані на пізнання психологічних механізмів формування і виразу громадської думки.

Соціологія активно співпрацює із соціальною статистикою - галуззю стати­стики, предмет якої - соціальна сфера суспільства, галузь соціальних відносин і процесів. Соціальна статистика забезпечує соціологію інформаційною базою для оперативного аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, в орієнтаціях і погедшці верств і груп для гіідготовки науково обгрунтоваїшх загальнодержавшк і регіональних соціальних програм, поточної соціальної політики, розробки надійних прогнозів і проектів соціальною розвитку. Однак сучасний стан соціальної статистики в Україні не може задовольтпи потреби соціології щодо повноти і надійності інформації, її доступності. Щоб змінити цей стан, необхідівтм є розвиток теорії суспільства, його структури, різних галузей соціологічіюї науки, покликаний методологічно забезпечи­ти вдосконалення соціальної статистики.

Тісний зв'язок існує між соціологією і правознавством. Відійшло в миігу-ле зневажливе ставлення до частини соціологів, які схильні були пояснювати соціологію лише як науку про процеси, що спонтанно виникають, і про сили, що спонтанно розвиваються. Водночас зменшилась кількість правознавців, які тривалий час схильні були нехтувати дослідженнями соціологів. Нині ці дві науки зближаються. І соціологи, і правознавці дійшли висновку, що по­вний опис і пояснення сучасних соціальних процесів вимагають об'єднання зусиль спеціалістів обох наук. Виникла спеціальна соціологічна теорія - "соціо­логія права".

Проте у системі суспільних і гуманітарних наук існує дисципліна, з якою зв'я­зок соціології найтісніший і взаємонеобхідний. Йдеться про історію. Об'єктом і предметом досліджень і історії, і соціології є суспільство та закономірності його розвитку віх конкретних проявах. І та й інша наука відтворюють соціальну дійс­ність в єдності необхідного і випадкового. Якщо історія відтворює (описує і пояснює) соціальні явища і процеси, що мали місце в минулому, то соціологія - ті, що спостеріїззються в даний час. Як історія, так і соціологія мають справу, з одно­го боку, з наявними у суспільстві об'єктивними, незалежними від волі і свідомості людей закономірностями, які детермінують зміст характер і націям йго розвитку, а з другого боку, з існуючими індивідуальними, петюіггорними явищами і процесами які не можуть бути причинно поясненими, але мають закономірний характер, су ті і во впливають на "зигзаги" суспільства та його історії. Саме цей, другий вид законо­мірностей, і є предметом вивчення як історії, так і соціології. Як і соціологія, історія опирається на філософію, зокрема, на соціальну філософію (іноді Гї називають філософією історії). Разом із соціальною філософією соціологія виступає як за­гальнотеоретична і методологічна основа історичної науки. Одним із проявів по­глиблення взаємозв'язку соціології і історії може бути виникнення соціології

історії, покликаної дати соціологічний аналіз історичного процесу.

Дуже тісний зв'язок соціології зполітологією. Він визначається тим, що:

> соціальні спільності, соціальні інститути і організації с важливими суб­'єктами і об єюиалт політики:

> політична діяльність є однією з основних ({юрм життєдіяльності особистості та її спільностей, які безпосередньо впливають на сої/іальні зміни в суспільстві

Політика як д\ же широке, складне і багатоманітне явище проявляється у всіх сферах суспільною життя (економічна політика, соціальна політика, культурна політика і і. д.) і багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому. Особливо тісний зв'язок і взаємовплив соціології і політології відображається у появі таких спеціальних соціологічних теорій, як соціологія політики, соціологія влади, соціологія міжнародних відносин та ін.

Соціологія, особливо прикладна, грунтується на математичних знаннях і методах. Завдяки розвиткові математичного знання, у тому числі й закону ве­ликих чисел, на підставі відкриття певних константних залежностей і законо­мірностей між соціальними явищами, виникають принципово нові ідеї, аргу­менти і способи пояснення останніх, що змінює старі парадигми, зумовлює появу нових методологічних і світоглядних уявлень про суспільство. Саме в процесі зближення емпіричної соціології і математики виникла "математична соціологія" - спеціальна соціологічна теорія, в межах якої розробляються ос­новні компоненти соціального аналізу, стратегія побудови соціальних моделей. ♦■Отже, соціологія не може успішно розвиватися, не спираючись на ре­зультати досніджень соціальної фічософії, економічної теорії, політології, етнографії, етнології, культурології тощо. Не випадково творці соціології булилюдьми з широкою гуманітарною і соціальною освітою, широко окрес­лювали межі соціологічних досліджень. Історичний розвиток наук (не лише суспільних) свідчить про те, що в точках, де вони стикаються і взаємодоповнюють одна одну, виникають досить цікаві теорії.

Зв'язок соціології з іншими науками потрібно розглядати швидше через приз­му тенденції до їх інтеграції, зближення і об'єднання, аніж до їх розмежування. Сьогодні переважає тенденція комплексного, всебічного дослідження явищ і процесів суспільного життя, спільного дослідження їх кількома науками, комбінування (поєднання) їх пізнавальних можливостей.

Резюме

СУТТЄВО

1. Соціологія система наукового знання, яка прагне пояснити через призму соц­іального .механізми взаємозв 'язку і взаємодії різноманітних соціальних спільнот, за­кономірності соціальних дій і масової поведінки.

2. Об ектом соціології є суспільство як цілісна соціальна система, вен сукупність соціальних зв 'язків і соціальних відносин. Предметам соціології є соціальне життя суспільства, закони і закономірності функціонування і розвитку суспільства, соціальних суб 'єктів.Осповним поняттям соціології є «соціальне». Під соціальним розуміють сукупність тих чи інших властивостей і особливостей суспільних відносин.

1. Як і всі інші науки соціологія має свою систему законів і категорій. Закони соц­іології є результатом безлічі цілеспрямованих, послідовних дій і взаємодій соціальних суб 'єктів, різних соціальних зв 'язків. Категорії соціології- найбічьш загальні понят­тя, які віддзеркалюють суттєві сторони її об єкта і предмета, розкривають механ­ізми вияву законів і закономірностей, які вона вивчає. Досліджуючії соціальні явища і процеси, соціологія дотримується принципів історизму, порівняння, узагальнення, методологічного плюралізму, системного анаїізу та ін.

3. Складовими структури соціологічного знання є теоретична, фундаментальна, прикладна та емпірична соціологія. В структурі соціології'виділяютьмакросоціологію і мікросоціологію. Зазвичай виділяють три рівні соціологічного знання: загальносоц­іологічні теорії, спеціальні і галузеві соціологічні теорії; знання, представлені конк­ретними соціологічними досліОженнями.

4. Функції соціології визначаються її завданнями перед суспільством. Найголов­нішими уЬункціями соціології є пізнавальна, прогностична, виховна, інструменталь­на, ідеологічна, гуманістична, соціаіьного управління, практична, інпЬормаційна.

5. Соціологія пов 'язана з такими суспільними науками, як соціальна фіпософія, історія, правознавство, політологія, соціальна психологія та ін.