- •Підручник
- •Тема 1. Соціологія як наука, її предмет. Методи і
- •Тема 1 соціологія як наука, її предмет, методи і функції
- •1.1. Соціологія та її місце в системі сучасних наук
- •1.2. Об'єкт і предмет соціології
- •1.3. Закони, категорії і методи соціології
- •1.4. Структура і рівні соціологічного знання
- •1.5. Основні функції соціології
- •1.6. Зв'язок соціології і іншими суспільними науками
- •7 ) Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Тема 2
- •Історія розвитку соціології в країнах західної європи, сша та в україні
- •0 План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •2.1.Виникнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •2.1. Виникнення і розвиток соціологи як окремої науки
- •2.2. Основні етапи і напрями американської і західноєвропейської соціологи XX ст.
- •2.3. Соціологічна думка України
- •( 7 ] Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Суспільство як соціальна система
- •3.1. Сутність та типологія суспільств
- •Сьогодні менш як чверть мільйона людей у світі живуть із полювання та збирання їстівних рослин. Це становить тільки одну тисячну відсотка від сучасного населення Землі
- •3.2. Розвиток суспільств
- •9. До якого типу суспільства Ви віднесли б сучасну Україну?
- •Тема 4 соціальна структура суспільства та спеціальна стратифікація
- •4Л. Сутність та основні елементи соціальної структури. 4.2. Соціальна стратифікація: поняття та види.
- •4.1. Сутність та основні елементи соціальної структури
- •4. 2. Соціальна стратифікація: поняття та види
- •15.Чим відрізняється горизонтальна соціальна мобільність від вертикальної соціальної мобільності?
- •16.Які причини соціальної нерівності? Чи може нерівність бути справед-ливою?
- •Тема 5 Особистість у системі соціальних зв'язків
- •5.1 Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості
- •5.1. Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості
- •5.2. Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
- •Соціалізація, що відбувається у дитинстві, називається
- •Первинною соціалізацією, подальший процес засвоєння нових ролей,
- •Цінностей, знань, досвіду на кожному життєвому етапі називається
- •Вторинною соціалізацією (ресоціалізацією).
- •5.3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •5.4. Соціальна структура особистості
- •5.5. Соціальні регулятори діяльності та проблеми девіантної поведінки
- •Інформація, котру отримано в результаті тестування, є оперативною, будь-які зміни в умовах життєдіяльності індивіда можуть
- •5.7 Нові тенденції взаємодії людини і суспільства у сучасних умовах
- •7] Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Тема 6 економічна соціологія
- •6.1. Виникнення і розвиток економічної соціології, її суть і
- •6.2. Соціологія економічної і соціальної сфер
- •6.3. Основні наукові напрями економічної соціологи
- •6.4. Місце економічної культури в економічній соціології
- •6.5. Взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками
- •15.Чим обумовлюються нагальна погреба вивчення економічної соціології для Спеціаліста будь-якого профілю?
- •Тема 7 соціологія праці та управління
- •7.1. Предмет соціології праці та управління
- •7.2. Зв'язок соціології праці та управління з іншими науками про працю
- •7.3. Соціологія праці й управління і менеджмент
- •9 ) Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Тема 8 соціологія політики
- •0 План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •8.1. Предмет соціології політики
- •8.2. Галузі соціології політичних відносин
- •8.2.1. Соціологія політичних рухів і партій
- •8.2.2. Соціологія держави
- •1 Рабовласницький: Деспотична монархія
- •2. Феодальний Абсолютна чи обмежена монархія,
- •3. Капіталістичний Конституційна монархія, респуб-
- •8.2.3. Соціологія міжнародних відносин
- •Тема 9 соціологія культури
- •9.1. Предмет соціології культури, її структура та функції
- •9.2. Основні поняття, категорії та сфери соціології культури
- •9.3. Нова соціально-культурна реальність та розвиток національної культури
- •Тема 10 соціологія релігії
- •10.1. Предмет соціологи релігії та її функції
- •10.2. Релігія як соціальний інститут
- •10.3. Сучасна релігійна ситуація в Україні
- •Тема 11 соціологія молоді
- •11.1. Місце соціології молоді у системі соціологічного знання
- •11.2. Основні поняття і категорії соціології молоді
- •11.3. Стан дослідження молодіжних проблем та необхідність розвитку соціології молоді в Україні
- •Повторення
- •Тема 12 соціологія сім ї
- •12.1. Сім'я як об'єкт соціологічного вивчення
- •12.2. Сім'я як соціальний інститут і як мала соціальна група
- •12.3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку
- •Соціологи виявили, що найчастіше розлучаються діти
- •Розлучених батьків, ті, хто вступає в шлюб у ранньому віці, подружжя кік
- •Званих "змушених" шлюбів (з дошлюбною вагітністю).
- •Тема 13 соціологія конфлікту
- •13.1.Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві.
- •13.1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
- •13.2. Історія становлення соціології конфлікту. Сучасні соціологічні теорії конфлікту
- •13.3. Структура та динамічні показники конфліктів
- •13.4. Причини й умови виникнення конфліктів
- •13.5. Управління соціальними конфліктами
- •13.6. Соціальні конфлікти у сучасній Україні
- •Тема 14 етносоціологія
- •14.1. Етносоціологія та предмет її дослідження
- •14.2. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •Підходи до визначений суті етносів
- •14.3. Концептуальні схеми етносоціології і соціології нації
- •14.4. Національне відродження України та роль етносоціології в розбудові українського суспільства
- •Фази національного віл родженії я.
- •10. Що таке національне відродження? Поясніть, в чому полягає специфіка національного відродження України.
- •Тема 15
- •Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •15.1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види
- •У 1949 р. Побачила світ книга відомого
- •Американського соціолога-теоретика Роберта Мертона "Соціальна
- •Теорія і соціальна структура" де її автор виступив із заявою про
- •Необхідність взаємодії емпірії з теорією і зазначав, що кінець
- •15.2. Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка
- •15.3. Методи збору та аналізу соціологічної інформації
- •Довідники і словники
- •Стислий зміст
- •Тема 1. Специфіка культорологічного знання
Бертон
ставить за мету розробку загальної
теорії розв'язання конфліктів на
основі синтезу різноманітних класичних
і сучасних концепцій конфлікту, теорії,
яка може бути застосована на усіх рівнях
соціальної взаємодії, від міжособис-тісного,
до міжнародного. Спираючись, зокрема,
на висновки теорії людських потреб,
Дж.Бертон об'ру нтовує положення проте,
що головним джерелом усіх соціальних
конфліктів є прагнення до задоволення
базових потреб -у -^безпеці,
-^ідентичності, •^визнанні, -^свободі
тощо,
які властиві як окремому індивіду, так
і соціальним групам, суспільствам.
Принципи
і підходи до
аналізу
і розв'язання
конфліктів, запропоновані
Дж.
БерТОНОМ
: необхідність
грунтовного аналізу базових потреб
різних соціальних груп та ступеню їх
задоволення існуючими соціальними
нормами та інститутами; зосередження
уваги на аналізі джерел виникнення
конфліктів і способів їх усунення, а
не на стримуванні або частковому
врегулюванні без відповідних структурних
змін соціальної системи; урахування
при розробці рішення як найближчих,
так і довгострокових наслідків з метою
запобігання виникнення конфлікту у
майбутньому.
♦ Теорія
Дж. Бертона закладає основи нової
дослідницької парадигми, яка передбачає
розгляд конфлікту як багаторівневого
феномену, елементами якого виступають,
поряд із протиріччями у інтересах,
цінностях і цілях, незадоволені базові
потреби людей і соціальних груп, що
дозволяє попереджувати виникнення
конфліктів шляхом своєчасного розв'язання
актуальних соціальних проблем.
Становлення української конфліктології
лише тільки відбувається, оскільки у
радянські часи офіційна наука заперечувала
наявність при соціалізмі антагоністичних
протиріч, а отже - й під'рунтя для
виникнення конфліктів. Відповідно й
наукові дослідження конфліктологічної
проблематики практично не проводились.
Процеси
демократизації та ринкового реформування
вивели на поверхню конфліктний потенціал
українського суспільства, яке знаходиться
на шляху усвідомлення своїх дійсних
потреб, інтересів, цінностей. Це потребує
динамічного та інтенсивного розвитку
українського конфліктознавства,
активного продукування та розповсюдження
конфліктологічних знань серед найширших
верств населення.
Узагальнення
та зіставлення різних конфліктологічних
концепцій свідчить, що будь-який конфлікт
має деякі спільні складові, до яких
зазвичай відносять: *Ь
суб'єктів
конфлікту; *Ь
стосунки
між ними;
^
предмет (проблему, спірне питання), з
приводу якого він виникає;
*Ь
соціальне
середовище, у
якому протікає.
Розглянемо
характеристики кожного з цих компонентів.
1-
Суб 'єкти конфлікту (конфліктуючі
сторони) — це
безпосередні учасники
конфлікту, які
складають основні структурні елементи
будь-якого конфлікту,
оскільки своїми
діями вони породжують
сам
конфлікт, надають йому того чи
СОЦІОЛОГІЯ
КОНФЛІКТУ 23113.3. Структура та динамічні показники конфліктів
іншого
змісту та гостроти, визначають його
тривалість та зміни. Чітке визначення
суб'єктів конфлікту допомагає з'ясувати
його предмет, спрогнозувати динаміку
та можливі варіанти розв'язання.
Згідно
К. Боулдінгу, суб'єктами конфлікту
виступають або окремі індивіди, або
соціальні групи та спільноти, що з них
складаються. На цій підставі, за своїми
суб'єктами,як вже зазначалося, можна
виділити наступні види конфліктів:
•=>
між окремими особистостями -
міжособистісні;
■=>
між окремою особистістю та групою -
особистісно-групові;
^>
між ірупами - міжгрупові.
Окремим
видом конфлікту за цією класифікацією
можна вважати внутрішньоособіїстісншї
конфлікт,
коли індивід немовби ''роздвоюється"
на
протилежних суб'єктів і відчуває
внутрішню боротьбу із самим собою за
те, як
йому
ДІЯТИ.
Для
повної характеристики суб'єктів
конфлікту недостатньо співвіднести
(ідентифікувати) їх з тими чи іншими
індивідами та групами. Необхідно також
проаналізувати їх якісний га кількісний
склад, рівень організації, обсяг
ресурсів, а також здатність до ефективних
дій в умовах конфліктного протиборства.
2. Характер
відносин між конфліктуючими сторонами
визначається
ступенем
їх взаємодії та взаємозалежності.
Наприклад, у трудових та сімейних
конфліктах
конфліктуючі сторони пов'язані досить
високою взаємозалежністю,
а тому
поводять себе зазвичай достатньо
стримано, оскільки розуміють, що
вимушені
будуть спілкуватися і після завершення
конфлікту. Якщо ж у суб'єктів
конфлікту
у попередній період були відсутні
будь-які стосунки і вони не мають
наміру
підтримувати їх у майбутньому, вони
мають більш широкий вибір лінії
поведінки
у конфліктній ситуації. Тому важливо
встановити, які відносини між
учасниками
конфлікту були до його початку, у момент
конфлікту, і які відносини
між собою
вони планують після його завершення.
За
спостереженнями Л. Козера, якщо одна
із конфліктуючих сторін має можливість
оцінити силу протилежної сторони ще
до початку розвитку конфлікту і визнає
її достатньо високою, це може спонукати
її намагатися врегулювати спірне
питання неконфронтаційним шляхом. До
того ж, співставленім сил дає можливість
кожній із сторін обрати більш раціональні
засоби досягнення поставлених цілей
або взагалі відмовитись від подальшого
"розкручування"
конфлікту.
3. Предмет
конфлікту є
змістовною характеристикою конфлікту
і передбачає
з'ясування його об
'єкту, тобто
того, що
саме зосереджує
на собі увагу та прагнення
учасників
конфлікту, і, водночас, протиставляє
їх один одному, а, отже, є об'єктивною
основою
виникнення між ними конфліктних
відносин.
Та
сукупність характеристик об'єкту, що
робить увагу до них та прагнення кожного
з учасників такими, що суперечать увазі
та прагненням іншого, і становить
предмет
конфлікту.
Загальновизнано,
що основними об'єктами більшості
соціальних конфліктів виступають
^ресурси,
1к
статус
та
^цінності.
До
ресурсів
відносять
все те, що може бути ефективно використано
для задоволення потреб суб'єкта,
реалізації його інтересів та цілей -
фінанси, техніка, технології, земля та
її надра тощо (матеріальні ресурси), а
також культура, наука, освіта та інші
види духовних ресурсів.
На
відміну від ресурсів, які переважно є
засобом
забезпечення
нормальної життєдіяльності суб'єктів
конфлікту, статус,
як
об'єкт боротьби між ними, є умовою
її
забезпечення. Саме від статусу залежить,
яким - рівноправним або нерівноправним
- буде положення суб'єкта у суспільстві,
серед інших соціальних суб'єктів,
наскільки вільними або примусовими
будуть його взаємини з ними, у якій мірі
буде збережене або принижене його
почуття людської гідності.
Нарешті,
цінності,
які
у даному випадку розуміються у вузькому
сенсі: як те, що є принципово важливим
для певного соціального суб'єкта та
його життєдіяльності, виступає для
нього самоціллю, виразом його розуміння
самого себе, своєї власної природи, з
втратою якої зникає він сам як власне
суб'єкт, який гідний визнання та поваги
інших суб'єктів. Конфлікти на грунті
цінностей виникають, як правило, на
фунті примусового нав'язування їх одним
соціальним суб'єктом іншому.
♦ Отже,
поряд із з'ясуванням об'єкту конфлікту
надзвичайно важливим є
визначення
власне предмету, тобто проблеми
конфлікту' (спірного питання або кола
питань), яку суб'єкти прагнуть розв'язати
вигідним для себе чином Для аналізу
предмету конфлікту надзвичайно важливим
є
використання
таких показників, як глибина
спірних питань, їх кількість та взаємозв
'язок, їх значущість для кожного з
учасників конфлікту, а також ступінь
та характер їх усвідомлення даними
учасниками.
4.
Зовнішнє соціальне середовище має
суттєвий вплив на виникнення та розвиток
конфліктів через стандарти у оцінках
соціальних ситуацій, стилі аналізу,
моделі вирішення проблем, способи
прийняття рішень, які сформувались у
даному середовищу. До факторів зовнішнього
середовища належать також засоби
масової інформації, громадська думка,
включення у конфліктний процес третьої
сторони тощо.
Якщо
структурні елементи конфлікту виступають
його статичними
характеристиками, то
динамічними
показниками конфлікту прийнято
вважати стадії розгортання конфлікту
і процес його розвитку від однієї стадії
до наступної.
Стадії
розвитку конфлікту: конфліктна
ситуація, коли формуються соціальні
умови, Що викликають розходження
інтересів та цілей учасників конфлікту,
відбувається усвідомлення такого
розходження соціальними суб'єктами,
формулюються цілі кожного з них та
шляхи їх досягнення; конфліктна
взаємодія, в межах якої відбувається
перша сутичка конфліктуючих сторін -
інцидент, наступне поглиблення
конфліктного протистояння - ескалація
конфлікту та досягнення вищої точки
напруги — кульмінації; завершення
конфлікту або вихід з нього конфліктуючих
сторін шляхом обраного однією