Економічна соціологія вивчає широке коло питань соціальної політики, яка стосується діяльності органів влади, спрямованої на регулювання стану, відносин і взаємодії основних елементів соціальної структури суспільства — класів, націй, верств і груп. Завдання цієї політики полягає у забезпеченні узгодження інтересів індивідів і спільностей з інтересами суспільства. Конкретні цілі соціальної політики грунтуються на потребах і умовах та спрямовуються на здійснення соціального захисту людей і соціальної справедливості в усіх сферах суспільного життя.

Соціальна політика тісно пов'язана з господарським механізмом, який включає сукупність важелів, зорієнтованих на форми відносин, самостійність підприємств, приватну власність, інтереси і мотивації людей.

теоретично-пізнавальна - дослідження соціально-економічних закономірностей економічного життя

прогнозуюча - визначення тенденцій розвитку соціально-економічного життя

управлінська - забезпечення системи управління економічною сферою у відповідності з розвитком соціальної сфери суспільного життя

соціальна - забезпечення економічної соціалізації працівників

6.2. Соціологія економічної і соціальної сфер

Характерна особливість економічної соціології полягає в тому, що вона грунтується на взаємозв'язках і взаємодіях соціальної та економічної сфер.

Увага!

Економічна соціологія розглядає соціальну сферу як доцільне

оточення, середовище, у якому формуються соціальні відносини між

сукупностями людей та індивідами.

Соціальна сфера впливає суттєво на функціонування і розвиток економіки, тобто на соціально-економічні процеси. Під соціальними процесами розуміють зміни у соціальних об'єктах, які відбуваються під впливом людського фактора.

Економічна сфера - цілісна підсистема суспільства, яка відповідає за виробшщтво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ та послуг, необхідних для життєдіяльності людей. Вона взаємодіє з політикою, культурою, освітою,

побутовими послугами та іншими елементами системи.

Між економічною і соціальною сферами існують тісні взаємовідносини. Насамперед, має місце вплив економічних відносин на соціальну структуру суспільства і на активність соціальних груп, а також вплив соціальних відносин на соціально-економічні процеси. Особливу роль у цих взаємовідносинах відіграє людський фактор, який є активною силою розвитку економіки і надання їй соціального характеру. Він впливає на розвиток економіки через соціальний механізм. Структура останнього має таку форму:

Розкриття наведених блоків соціального механізму свідчить, що функціональні імпульси зумовлюються соціальними відносинами, тобто із соціальної сфери трансформуються в економічну, а економічні відносини впливають на соціальні умови діяльності і поведінку соціальних спільностей. Соціальний механізм зв'язує всі елементи системи в єдине ціле, стає предметом дослідження, який лежить на стику економіки і суспільства.

Економічна соціологія формулює соціальний механізм, який фунтуєгься на організаційних формах і методах ідейно-політичного, культурно-творчого, морального і соціально-психологічного впливу на соціальні процеси, цінності, установки та орієнтації, на формування світогляду, активності і свідомості. Соціальний механізм об'єднує механізм економіки, соціального управління, демографічного розвитку, організації та стимулювання праці, формування міграційних процесів, впровадження досягнень науки у практику' та ін.

Під соціальним механізмом управління економікою розуміють стійку систему економічної поведінки і взаємодії різних іру п, регулювання дій соціальних чинників і забезпечення внутрішньої єдності функціонування складних соціально-економічних об'єктів, угодження розвитку економічної і соціальної сфер. ,

Соціальний механізм управління і розвитку економіки реалізується як на рівні країни в цілому, так і на рівнях регіону, області, міста, району, а також на відповідному рівні організаційної структури виробництва - відомства, об'єднання, підприємства, фірми тощо.

Отже, має місце множинна окремих соціальних механізмів, що діють на різних рівнях територіальних та організаційних структур економіки.

Вчення соціальних механізмів управління і розвитку економіки має на меті не лише фіксацію його нормального функціонування, а й виявлення дисфункцій, суперечностей та складнощів у розвитку економіки.

Аналіз причин дисфункцій соціального механізму має висвітлити специ­фічне становище окремих соціальних груп, що є суб'єктами механізму, а також умови, від яких воно залежить; виявити специфічні інтереси та потре­би суб'єктів, ступінь їх задоволення суспільством.

І.Орлова