- •Підручник
- •Тема 1. Соціологія як наука, її предмет. Методи і
- •Тема 1 соціологія як наука, її предмет, методи і функції
- •1.1. Соціологія та її місце в системі сучасних наук
- •1.2. Об'єкт і предмет соціології
- •1.3. Закони, категорії і методи соціології
- •1.4. Структура і рівні соціологічного знання
- •1.5. Основні функції соціології
- •1.6. Зв'язок соціології і іншими суспільними науками
- •7 ) Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Тема 2
- •Історія розвитку соціології в країнах західної європи, сша та в україні
- •0 План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •2.1.Виникнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •2.1. Виникнення і розвиток соціологи як окремої науки
- •2.2. Основні етапи і напрями американської і західноєвропейської соціологи XX ст.
- •2.3. Соціологічна думка України
- •( 7 ] Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Суспільство як соціальна система
- •3.1. Сутність та типологія суспільств
- •Сьогодні менш як чверть мільйона людей у світі живуть із полювання та збирання їстівних рослин. Це становить тільки одну тисячну відсотка від сучасного населення Землі
- •3.2. Розвиток суспільств
- •9. До якого типу суспільства Ви віднесли б сучасну Україну?
- •Тема 4 соціальна структура суспільства та спеціальна стратифікація
- •4Л. Сутність та основні елементи соціальної структури. 4.2. Соціальна стратифікація: поняття та види.
- •4.1. Сутність та основні елементи соціальної структури
- •4. 2. Соціальна стратифікація: поняття та види
- •15.Чим відрізняється горизонтальна соціальна мобільність від вертикальної соціальної мобільності?
- •16.Які причини соціальної нерівності? Чи може нерівність бути справед-ливою?
- •Тема 5 Особистість у системі соціальних зв'язків
- •5.1 Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості
- •5.1. Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості
- •5.2. Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
- •Соціалізація, що відбувається у дитинстві, називається
- •Первинною соціалізацією, подальший процес засвоєння нових ролей,
- •Цінностей, знань, досвіду на кожному життєвому етапі називається
- •Вторинною соціалізацією (ресоціалізацією).
- •5.3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •5.4. Соціальна структура особистості
- •5.5. Соціальні регулятори діяльності та проблеми девіантної поведінки
- •Інформація, котру отримано в результаті тестування, є оперативною, будь-які зміни в умовах життєдіяльності індивіда можуть
- •5.7 Нові тенденції взаємодії людини і суспільства у сучасних умовах
- •7] Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Тема 6 економічна соціологія
- •6.1. Виникнення і розвиток економічної соціології, її суть і
- •6.2. Соціологія економічної і соціальної сфер
- •6.3. Основні наукові напрями економічної соціологи
- •6.4. Місце економічної культури в економічній соціології
- •6.5. Взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками
- •15.Чим обумовлюються нагальна погреба вивчення економічної соціології для Спеціаліста будь-якого профілю?
- •Тема 7 соціологія праці та управління
- •7.1. Предмет соціології праці та управління
- •7.2. Зв'язок соціології праці та управління з іншими науками про працю
- •7.3. Соціологія праці й управління і менеджмент
- •9 ) Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •Тема 8 соціологія політики
- •0 План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •8.1. Предмет соціології політики
- •8.2. Галузі соціології політичних відносин
- •8.2.1. Соціологія політичних рухів і партій
- •8.2.2. Соціологія держави
- •1 Рабовласницький: Деспотична монархія
- •2. Феодальний Абсолютна чи обмежена монархія,
- •3. Капіталістичний Конституційна монархія, респуб-
- •8.2.3. Соціологія міжнародних відносин
- •Тема 9 соціологія культури
- •9.1. Предмет соціології культури, її структура та функції
- •9.2. Основні поняття, категорії та сфери соціології культури
- •9.3. Нова соціально-культурна реальність та розвиток національної культури
- •Тема 10 соціологія релігії
- •10.1. Предмет соціологи релігії та її функції
- •10.2. Релігія як соціальний інститут
- •10.3. Сучасна релігійна ситуація в Україні
- •Тема 11 соціологія молоді
- •11.1. Місце соціології молоді у системі соціологічного знання
- •11.2. Основні поняття і категорії соціології молоді
- •11.3. Стан дослідження молодіжних проблем та необхідність розвитку соціології молоді в Україні
- •Повторення
- •Тема 12 соціологія сім ї
- •12.1. Сім'я як об'єкт соціологічного вивчення
- •12.2. Сім'я як соціальний інститут і як мала соціальна група
- •12.3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку
- •Соціологи виявили, що найчастіше розлучаються діти
- •Розлучених батьків, ті, хто вступає в шлюб у ранньому віці, подружжя кік
- •Званих "змушених" шлюбів (з дошлюбною вагітністю).
- •Тема 13 соціологія конфлікту
- •13.1.Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві.
- •13.1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
- •13.2. Історія становлення соціології конфлікту. Сучасні соціологічні теорії конфлікту
- •13.3. Структура та динамічні показники конфліктів
- •13.4. Причини й умови виникнення конфліктів
- •13.5. Управління соціальними конфліктами
- •13.6. Соціальні конфлікти у сучасній Україні
- •Тема 14 етносоціологія
- •14.1. Етносоціологія та предмет її дослідження
- •14.2. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •Підходи до визначений суті етносів
- •14.3. Концептуальні схеми етносоціології і соціології нації
- •14.4. Національне відродження України та роль етносоціології в розбудові українського суспільства
- •Фази національного віл родженії я.
- •10. Що таке національне відродження? Поясніть, в чому полягає специфіка національного відродження України.
- •Тема 15
- •Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •15.1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види
- •У 1949 р. Побачила світ книга відомого
- •Американського соціолога-теоретика Роберта Мертона "Соціальна
- •Теорія і соціальна структура" де її автор виступив із заявою про
- •Необхідність взаємодії емпірії з теорією і зазначав, що кінець
- •15.2. Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка
- •15.3. Методи збору та аналізу соціологічної інформації
- •Довідники і словники
- •Стислий зміст
- •Тема 1. Специфіка культорологічного знання
^^^^"""^ Увага!
На
зміну протосуспільству приходить
традиційне
або доіндустріальне аграрне суспільство.
Виникненню
сільськогосподарського виробництва
сприяв розвиток перетворюючих функцій
людини.
Завдяки
становленню та розгортанню виробництва
з'явилася можливість за допомогою
знарядь праці, створених людиною,
отримувати продукти, яких не було в
природі. Поступово з полювання
виникає тваринництво, коли
люди впевнилися, що приручити гварин
більш економічно, тііж здобувати їх
на полюванні. Із
збирання виростає городництво, а
з нього - землеробство,
тобто
інтенсивне та систематичне вирощування
сільськогосподарських культур.
Із
хліборобством пов язують зародження
держави, міста, класів, писемності -
перехідних
ознак цивілізації. Вони стали можливими
за умов переходу від кочового до
осідлого способу життя. Значна частина
людей вже може не працювати на землі,
спеціалізуючись на виконанні інших
соціальних ролей, які за домовленістю
визнаються необхідними у суспільстві.
З'являються міста. Вони, як правило,
складаються з людей, які безпосередньо
або опосередковано обмінюють свої
спеціалізовані послуги на про.тукти
сільського господарства. Набувають
сили політичні інститути, влада
зосереджується в руках одного індивіда,
виникають спадкові монархії. Влада
монарха, як правило, абсолютна. Від
нього залежить життя і смерть його
підданих. У найбільш розвинутих аграрних
суспільствах з'являються інститути
суду та урядової бюрократії. Багатство
в таких суспільствах поділено
нерівномірно, виникають класи. Релігія
набуває рис окремого соціального
інституту, в межах якого діють люди,
що виконують спеціалізовані соціальні
ролі і часто мають значний політичний
вплив. Релігії аграрних суспільств
включають, як правило, віру в «сім'ю»
надприродних істот,Сьогодні менш як чверть мільйона людей у світі живуть із полювання та збирання їстівних рослин. Це становить тільки одну тисячну відсотка від сучасного населення Землі
серед
яких обов'язково є найстарша і
найважливіша. Ця віра обумовлена земним
досвідом політично-ієрархізованого
суспільства абсолютної монархії.
З'являються і поступово еволюціонують
економічні інститути, зокрема, торгівля.
Гроші використовуються як еквівалент
обміну. Аграрні суспільства фактично
постійно перебувають у стані війни, а
це вимагає ефективної воєнної організації.
Вперше з'являються регулярні армії.
Потреба в транспортуванні та комунікаціях
у цих великих суспільствах веде до
розвитку мережі доріг та судноплавства
Таким чином, первинно ізольовані
суспільства, які розвиваються на базі
аграрного виробництва, мають більш
складну соціальну структуру та культуру,
ніж попередні. Кількість статусів у
суспільстві збільшується, зростає
кількість населення, виникають міста,
формуються нові інститути, політична
та економічна нерівність дедалі більше
стають невід'ємною рисою соціальної
структури. Культура стає більш
диверсифікованою. Характерною рисою
аграрного суспільства є інерційність,
несприйняття новацій. Поведінка індивіда
жорстко контролюється, регламентується
звичаями, нормами та соціальними
інститутами. Всі соціальні утворення
освячені традицією, вважаються
незмінними. Крамольною є сама думка
про можливі перетворення, зміни.
»
ФОтже, традиційне аграрне суспільство
- це суспільство з малорухомими Т
соціальними
структурами, з таким способом
соціокультурної регуляції, * який
базується на традиції.
Індустріалізм
як
спосіб виробництва з'явився в Англії
приблизно 250 років тому і відтоді
поширився на всі країни світу, абсорбуючи
та руйнуючи всі інші типи суспільств.
Індустріалізм
грунтується на використанні наукових
знань у виробничих технологіях. Він
стимулює використання нових джерел
енергії, дозволяє машинам використовувати
ту роботу, яку до того було покладено
на людей і тварин. Це високо ефективна
стратегія виживання, яка дає змогу
невеликій частині населення годувати
більшість. Оскільки винаходи та
відкриття грунтуються одне на одному,
рівень впровадження технологічних
новацій у процес виробництва швидко
зростає. Нові технології: парова машина,
двигун внутрішнього згоряння, атомна
енергія - стимулюгь зміни в економіці
та інших інститутах.
На
відміну від інших суспільств, індустріальне
суспільство знаходиться у стані швидких
соціальних змін. Як правило, індустріальні
суспільства є достатньо великими. Вони
високоурбанізовані, в усіх розвинутих
індустріальних суспільствах населення
живе або в містах, або навколо них, де
зосереджено більшість робочих місць.
Суспільний розподіл стає набагато
складнішим, комплексним, створюються
спеціалізовані типи робіт. Більшість
статусів є набутими, а не приписними:
індивід може народитися в сім'ї багатія
чи бідняка, активно діючи, він може
досягти високого статусу чи, навпаки
- скотишся вниз по соціальній драбині.
Сім'я втрачає багато своїх звичних
функцій. Вона перестає бути ланкою
виробництва і більше не несе
відповідальності за освіту молоді.
Родинні зв'язки стають слабшими Індивід
живе, у своїй нуклеарній сім'ї, окремо
від родичів. Послаблюється вплив релігії
як соціального інституту. Життєвий
досвід індивіда стає більш різноманітнішим,
а тому люди починають притримуватись
різноманітних, іноді конкуруючих
цінностей та вірувань. Тому традиційна
релігія втрачає своє значення як
унікальне джерело морального авторитету.
Самостійним важливим інститутом стає
освіта. Індустріальне суспільство
потребує масової грамотності, освіта
стає швидше обов'язковим елементом
функціонування суспільства, ніж
показником елітарності тої чи іншої
соціальної
групи.
На ранніх стадіях індусгріалізму є
глибока прірва в прибутках багатих та
бідних. Але загальна тенденція
індустріальних суспільств полягає в
поступовому зниженні напруження
соціальної нерівності. Спадкові монархії
поступаються місцем більш демократичним
політичним інститутам.
Доіндустріальне
суспільство Індустріальне
суспільство 1.
Період
виникнення -
б тис. рр. тому —
250
рр. тому
2.
Ключова сфера економіки сільське
господарство промисловість 3.
Провідну роль у суспільстві займають церква
й армія
промислово-фінансові
корпорації
4.Соціальна
структура відносно
проста: декілька статусів і ролей,
декілька (окрім сім V розвинутих
інститутів
складна:
розмаїття статусів і
соціальних
ролей, багато розвинутих інститутів,
таких як освіта, наука і т.п. 5.
Статуси в
основному приписні
зберігається
частина приписних, але зростає
кількість і роль набутих б.
Соціальні групи
переважно
первинні (персоналізовані, з тісними
зв язкаші)
переважно
вторинні (неперсоналізовані, анонімні)
7.
Розмір
територіальних спільнот невеликі
територіальиі спільноти (села)
великі
територіальні спільноти (міста,
урбаністичні агломерації) 8.
Розподіл
праці
відносно
невелика кількість критеріїв розподілу
праці, в основному тих, що базуються
на статетвих або вікових параметрах
більш
досконала система розподілу праці,
що грунтується на численних параметрах 9.
Цінності традиційно
орієнтовані, релігійні гомогенна:
більшість людей
зорієнтовані
на майбутнє, світські 10.
Культура
поділяють
спільні норми та цінності, обмежене
коло субкультур
гетерогенна:
численні субкультури дотримуються
різноманітних норм та цінностей 11.
Технологія примітивна:
грунтується в основному на м язовій
силі людей і тварин
розвинута:
грунтується в основному на енергії
машин та механізмів 12.
Соніачьні зміни повільні швидкі
13.
Система управління
примітивна
- спадкова влада, правління старійшин
складна
- функціонують інститути управління,
спеціальні органи управління
Хоча
готовність до збройного конфлікту
сягає якісно нового рівня, реальні
воєнні конфлікти виникають, як
правило, рідше. Соціологи з'ясували, що
доіндустріальні європейські суспільства
впродовж декількох століть знаходилися
в стані воєнного конфлікту в середньому
кожні
два роки. Натомість більшість
індустріальних суспільств сучасної
Європи втягувалися у воєнні
конфлікт тільки два рази за сто років.
Війна може виявитися руйнівною для
розвинутих індустріальних суспільств.
У ядерному військовому конфлікті
людство може просто не вижити.
В
індустріальному суспільстві збільшується
кількість вторинних
груп -корпорації,
політичні партії, державна бюрократія
і т.д. Більшість процесів відбуваються
в головному у вторинних групах, а не в
первинних. Відповідно, значна частина
соціальних взаємодій є анонімною і
неперсоніфікованою.
Різноманітні
життєві стилі та цінності створюють
більш гетерогенну культуру, ніж в
доіндустріальних суспільствах. Загальні
ж риси індустріальних суспільств
подібні. Частково через вплив глобальних
масових комунікацій, частково тому, що
індустріалізація ставить одні й ті ж
вимоги перед соціальною структурою та
культурою у будь-якій країні.
Індустріальне
суспільство швидко стає домінуючим на
планеті. Його тріумф пов'язаний із
безпрецедентною ефективністю експлуатації
навколишнього середовища, і з
перенаселенням, нестачею джерел енергії
та інших обмежених ресурсів, проблемами
з руйнування традиційних цінностей,
масовою анонімністю . Виникають проблеми
з адаптацією суспільства до швидких
змін у існуючій соціальній структурі.
т
Різкий
стрибок в ракурсі соціокультурної
еволюції - саме в такий спосіб І
можливо
охарактеризувати перехід від
доіндустріальних (традиційних)
*
до сучасних (модерних) індустріальних
суспільств. Це яскраво демонструє
вищенаведена таблиця.
У
70 - х роках XX ст, на думку спеціалістів
(Д.Белл,
З.Бжезинський та
ін), на зміну індустріальному суспільству
приходить постіндустріальне,
правда,
не у всіх країнах, а лише в найрозвинутіших.
У постіндустріальному суспільстві
переважає не промисловість, а інформатика,
іікрормащйно-комп'ютерні технології
та сфера обслуговування. Безлюдні
роботизовані заводські цехи, гігантські
супермаркети, космічні станції - ознаки
постіндустріальноіо суспільства, яке
ще часто називають інформаційним.
Глобальні якісні зміни відбуваються
у всьому соціокультурному комплексі.
Для
постіндустріального (інформаційного
або технотронного) суспільства
характерно: ♦ висунення на перший план
(після сільського господарства і
промисловості) теоретичної сфери
економічної діяльності - сфери послуг;
♦ індивідуалізація виробництва і
споживання, визначення провідної ролі
науки, знань, отримання і розповсюдження
інформації, а також університетів,
науковців, менеджерів; ♦комп'ютеризація
і відкритість суспільства, безперервна
освіта і різке зростання творчого
начала в пращ, професіоналізму,
відповідальності. Різницю стартових
умов соціального просування визначають
вже не расові, статеві або вікові
відмінності, а освіта, досвід, майстерність,
талант людини.