партій, які по черзі, змінюючи одна одну, керують (США - демократична і республіканська, Великобританія - консервативна і лейбористська, Канада -консервативна і ліберальна, Аргентина - Громадянський радикальний союз і Хустисіалістська (ГІерошстська) партії).

6.Вкрай поляризована система (Італія, Франція).

7.Система помірно поляризована характеризується відсутністю ані «системних партій і двосторонньої опозиції, орієнтованістю всіх політич­них паргій на участь в уряді, прагненням увійти до складу коаліційних кабінетів (Швеція, Норвегія, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург Фінляндія, Ісландія, Греція).

Н.Муїьтипартійна система передбачає існування багатьох партій різної політичної орієнтації. У парламенті жодна з політичних партій нічого вирішувати самостійно не може. До таких систем належать країни Східної Європи: Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Румунія, Угорщина, Росія, Білорусь, Україна та ін.

♦ Як свідчить практика розвитку політичних партій в умовах демократичних режимів, загальною є тенденція спрощення партійних структур. Нині залишилося два - три варіанти партій або партійних блоків, і це, мабуть, природно механізми демократії вдоскона­люються, стають більш ефективними, оптимальними.

8.2.2. Соціологія держави

Дослідження політики так пов'язане з функціонуванням державної влади, що баї аго теоретиків ототожнюють її з дослідженням держави й апарату державної влади. Подібна точка зору має елемент перебільшення. Водночас ці автори випускають з виду надзвичайно важливі для політики форми масової діяльності, в тому числі діяльність партій і політичних рухів, в яких виражається політична активність громадян. Ми акцентуємо увагу на ролі держави і надаємо велике значення соціологічному дослідженню проблем держави.

Держава є предметом дослідження багатьох навчальних дисциплін. Соціологія політики займається державою з точки зору суспільної обумовле­ності й ефективності, проблематикою функціонування державної влади.

Соціологічна проблематика держави включає такі питання: 0генезис і функції держави; Фтипи і форми держави у їх взаємозв'язку із соціально-економічним ладом; Фсклад, структура і функції державного апарату.

Зрозуміло, що існують й інші питання соціології політики, які певним чином пов'язані з проблематикою держави (наприклад, розглянута вище проблематика партій, рухів та партійних систем)

Держава виникла унаслідок процесів, які відбувалися в суспільстві. Вона складалася з пізніх форм общинно-племінного ладу і розвивалася протягом

тривалого історичного періоду. Польський політолог С.Ерліх виділяє чотири головні риси, які відрізняють державу від до державних общинно-племінних організацій:

• Виникнення влади, яка вже не ототожнюється із суспільством. Це -публічна державна влада, ланками якої є організація озброєних людей, що займаються військовою справою.

• Територіальний поділ населення, при якому вже не враховуються кровні зв 'язкн.

• Поява групи людей, професією яких стало управління, а не продуктивна праця, тобто виникнення державного апарату.

• Поява різного роду податків.

Існують різні погляди на походження держави. Згідно з /неологічною теорією походження держави пояснюється Божою волею. Патріархальна теорія об'рунтовує положення про те, що держава - результат історичного розвитку сім'ї і абсолютна влада монарха є продовженням влади батька в сім'ї. Договірна теорія доводить, що держава виникла внаслідок угоди між людьми. Психологічна теорія пояснює державу особливими властивостями психіки, зокрема психологічною потребою людей у підпорядкуванні. Теорія насильства трактує походження держави актом насильства, завоювання одного племені Іншим За теорією марксизму, держава виникла разом з поділом суспільства на класи.

Суть держави проявляється в її функціях як основних напрямах діяльності, зокрема врегулюванні економічного життя, ^захисті прав людини, ^сприянні розвиткові освіти і науково-технічному прогресу, => забезпеченні обороноздатності країни, ^співробітництві з іншими народами. Ці функції не є статичними. Вони еволюціонують, відіграючи в різні періоди не однаково важливу роль.

Держава характеризується не тільки своєю суттю, функціями, механізмом. Вона мас також певні форми. Форма держави — це її структура, яка складається ^з політичного режиму, ^форми правління і ^державного устрою.

І* Політичний режим - це сукупність прийомів і методів, за допомогою яких здійснюється державна влада. Розрізняють такі режими, як тоталітарний, авторитарний, демократичний та ін. І * Форма правління -це організація верховної державної влади, порядок І утворення її органів та їх взаємовідносини з населенням. Усі держави І поділяють на монархії і республіки.

*Державний устрій - це територіальний устрій, хараюпер взаємо­відносин між складовими частинами, а також кожної з них з державою в цілому.

За своїм територіальним устроєм всі держави поділяються на прості (унітарні) і складні (імперії, конфедерації, федерації).