У сфері економіки, в соціально-економічних відносинах функціонує вся культура. Наприклад, справедливість як загальнокультурна норма виявляється в усіх сферах суспільного життя. Таких феноменів культури чимало, зокрема Арівність, Рповага, Апрестиж, ^солідарність, Р-згода, ^конфронтація, ^порядок. Всі вони містяться у економіці і вивчаються економічною соціологією. Особливе значення для економічної культури мають цінності, які збагачують людей та колективи. До них належать 'багатство, 'влада, 'гроші, 'майно, •капітал, • взаємодопомога, •кооперація, •інтеграція, •концентрація, •обмін, •авторитет таін.

Економічна культура включає продукти діяльності соціальних інститутів, які належать до економічної сфери, і продукти функціонування соціальних груп, що містяться у соціальній сфері. Цінності і норми культури поділяються на особистісні та інституційні. З цими функціональними цінностями пов'язані соціальні якості суб'єктів. Наприклад, для професійно-зорієнтованих людей характерна висока цінність праці, а люди з пріоритетом споживацьких цінностей надають перевагу заробітку.

Економічна соціологія враховує не тільки здатність людей створювати і зберігати культуру, а й можливість знищувати і забувати спадщину.

Інституційний аспект економічної культури охоплює соціальні цінності і норми, які функціонують в економіці, але містяться в соціальних інститутах — Фполітиці, ^ідеології, Фнауці, Фсім % Фморалі, Фрелігії. Завдяки взаємозв'язку інституційного та особистісного аспектів економічна культура набуває відповідної цілісності.

Зміни в економічній культурі відбуваються повільно, під впливом різних внутрішніх та зовнішніх факторів. Наприклад, погіршення матеріального стану населення негативно впливає на його поведінку, формування соціальних установок, що відби-вається на ланцюгу зв'язків: результати-поведінка-культура.

Конкретні соціологічні дослідження економічної культури широко використовують методи емпіричного аналізу, які включають ^порівняльний, ^історико-генетичний і ^типологічний аналізи, а також ^соціологічні методи опитування.

6.5. Взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками

Економічна соціологія взаємопов'язана з багатьма науками. Особливо тісний її зв'язок з наукою управління, яка вивчає управлінські кадри, зокрема, склад, мобільність, вертикальні і горизонтальні відносини, різні міжколективні взаємодії, а також форми поведінки керівників, проблеми керівництва та

лідерства. В науці управління утвердилася теорія соціального управління, де об'єктами виступають соціальні системи. Дослідження організаційної структури керованих об'єктів, людського фактора та його поведінки є базою для розробки наукового положення економічної соціології. Особливе значення для економічної соціології має наука управління виробництвом з дослідження таких проблем:

• оптимізація співвідношення політичного і господарського управління економікою і науково-технічним прогресом;

• встановлення ефективного поєднання централізованих і демократичних засад в управлінні;

)- формування інститутів соціального контролю та участі трудівників в управлінні; А вироблення кадрової політики: принципів добору, підготовки, розстановки і

виховання управлінських кадрів, а також критеріїв оцінки ефективності їх

діяльності.

Водночас економічна соціологія розробляє наукові положення, які використовує наука управління, зокрема соціальні аспекти політичної влади, діяльності, поведінки, ціннісні орієнтації, соціальні норми, традиції, колективні інтереси тощо.

У теоретичних дослідженнях економічна соціологія використовує поняття, які розроблені соціальною філософією та соціологією. До них належать політична система, держава, суспільство, нація, колектив, особистість, свідомість, відносини, соціальний прогрес, соціальна сфера та ін. Досить міцні зв'язки має економічна соціологія з правовими науками, соціальною психологією та іншими суспільними науками.

Узагальнення наукових положень суміжних суспільних наук дозволяють економічній соціології розробити власну теорію.

Дослідження економічної соціології грунтується на інтеграції соціологічного й економічного підходів. Необхідність такої інтеграції зумовлюється тим, що економісти, вивчаючи економічну сферу, не охоплюють соціальних відносин, зокрема сімейні відносини і бюджет, а навколишнє середовище, галузі культури, освіти, охорони здоров'я розглядають лише з точки зору фінансування і розвитку. Соціологи досліджують суспільні відносини без глибокого проникнення в економічні процеси. Інтеграція економічного і соціального підходів забезпечує визначення соціальної спрямованості у розвитку економіки. Економічний підхід означає, що цілі розвитку економіки визначаються матеріальними потребами суспільства, максимізацією суспільного продукту, національного доходу, фонду споживання тощо. Соціологи розглядають цілі розвитку економіки як похідні від цілей суспільства, а саму економіку як засіб, що дає можливість суспільству досягти розвинутого способу життя, соціальної справедливості та інших соціальних цілей.

Економісти ототожнюють механізм розвитку економіки з господарським механізмом, який регулює відносини економічних інститутів і організацій, але має внутрішньоекономічний характер і не охоплює відносин економіки з іншими сферами суспільства.

Соціологи розглядають механізм розвитку економіки значно ширше, включають взаємодії не тільки економічних, а й соціальних інститутів та організацій. Якщо економісти вивчають в основному формалізовані відносини, що грунтуються на регламентованих законодавчих нормах, посадових статусах, то соціологи враховують як формалізовані, так і неформалізовані відносини.

В економічному підході людина розглядається як елемент трудових ресурсів, носій робочої сили, що можна використовувати, розподіляти, формувати, і не враховується її поведінка. Людина в соціологічному підході виступає суб'єктом економічних і соціальних процесів з власними цінностями, особистими матеріальними і духовними потребами.

Формулювання економічного і соціологічного підходів пов'язують з розвитком відповідних відносин. їх об'єднання визначило появу і розвиток економічної соціології, але в результаті інтеграції вона одержала якості, яких немає в окремих підходах. Економічна соціологія включила в арсенал дослідження факторний, системний і ситуаційний підходи. Це дозволило глибше розкрити людський, інформаційний, науковий і культурний фактори, а також фактор часу.

Г^'«Цз|:і»][Ч^Г РЄЗЮМЄ

1. У сукупності спеціальних соціологічних теорій економічна соціологія посідає особливе місце як міждисциплінарна наука, яка розкриває зв 'язокміж соціологією та економікою, вивчає мотивацію економічної поведінки, закономірності розвитку економічної і соціальної сфер. Визнання економічної сощології у світовій науці відбулося лише у другій половині 50-х на початку 60-х рр. XX ст., що стало можливим завдяки дослідженнямМ.Вебера, Т.Веблена, Т.Парсонса, Н. Смелзера та ін.

2. Економічна соціологія формулює соціальний механізм, який об 'єднує механізм економіки, соціального управління, демографічного розвитку, організації та стимулювання праці, впровадження досягнень науки у практику та ін.

3. Дослідження економічноїсоціологи 'охоплюють як економічні, так і соціальні чинники розвитку суспільства, спираються на соціальну та економічну інаЬормацію, визначають економічну та соціальну ефективність.

4. Особливе місце в економічній соціологи займає економічна культура, під якою розуміють сукупність соціальних цінностей та норм (багатство, влада, гроші, майно, капітал, взаємодопомога, авторитет тощо), які є регуляторами економічної поведінки людей як виробників і споживачів.

5. Зв 'язок економічної соціології з різними науками дає можливість розгортати конкретні соціологічні дослідження з широкого кола питань та проблем, зосереджуючи основну увагу на взаємодії.

[ ? ] Запитання для роздуміві, самоперевірки, повторення

1. Що розуміється під економічною соціологією?

2. Що було основною передумовою виникнення економічної соціології як окремої галузі соціології?

3. Що ви розумієте під виразом "Процес соціологізації економічної науки"?

4. Як визначаються об'єкт і предмет економічної соціології?

5. Які питання соціальної політики є в центрі уваги економічної соціології?

6. Що ви розумієте під економічною і соціальною сферами суспільного життя?

7. Що включає в себе соціальна сфера?