Тема 13 соціологія конфлікту

Конфлікти с невід'ємним елементом соці­альної взаємодії. У різні епохи різноманітні конфлікти охоплювали цілі континенти, країни і народи супроводжували формування та розвиток Оержав. соціальних спільнот та інституцій, життя окремих людей. Водночас люди завжди мріяли про безконфліктне суспільство, створювали його різноманітні теоретичні моослі. прагнули втілити їх у

життя Не випадково оос.іїОженню причин виникнення конфліктів, способів їх роїв язання та запобігання присвячено чимало праць філософів, соціологіє, економістів, політологів, фахівців у галузі менеджменту. Накопичені знання та навики дозволяють правильно виявляти причини конфліктів, здійснювати ефективний управлінський вшив на процеси їх протікання та разе язання.

0 План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

13.1.Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві.

2. Історія становлення соціології конфлікту. Сучасні соціологічні теорії конфлікту.

3. Структура та динамічні показники конфліктів.

4. Причини і умови виникнення конфліктів.

5. Управління соціальними конфліктами.

6. Соціальні конфлікти в Україні на сучасному етапі.

13.1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві

Будь-яке суспільство зазнає соціальних змін і внаслідок цього щоразу переживає соціальні конфлікти.

Р.Дорендорф

Термін "конфлікт" (від латинського соп/іісіиз) буквально означає "зіткнення". Тому під конфліктом традиційно розуміють певні протиріччя, антагонізми, колізії, що пов'язані із суперечливим перетином прагнень, інтересів.

поглядів окремих людей чи соціальних груп. Конфлікт виникає тоді, коли люди починають усвідомлювати, що їхні інтереси, потреби, цілі не можуть бути задоволеними у разі збереження існуючої системи соціальних відносин і починають діяти так, аби змінити ситуацію. Залежно від змісту, характеру та спрямованості таких дій конфлікт може наростати, послаблюватися, або розв'язуватись.

♦Отже, конфлікт - це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб 'єктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють суперечливість своїх І інтересів.

Конфлікт має соціальну природу, оскільки учасниками конфлікту завжди є люди або певні соціальні групи та спільноти. Соціальна природа конфлікту зумовлює включення його у коло проблем, які становлять безпосередній інтерес для соціології та окреслюють її предмет. Безконфліктного розвитку соціальних систем (від суспільства до особистості) не існує, тому, проблематика конфлікту є однією з найбільш актуальних у соціології і досліджується у рамках спеціальної соціологічної теорії - соціології конфлікту.

І ♦ Соціологія конфлікту - це галузь соціології, яка вивчає природу, механізми виникнення та розгортання, а також способи попередження

І та розв'язання соціальних конфліктів.

Соціологія конфліктів зосереджує свою увагу на * дослідженні соціальної природи та структури конфлікту, Фпричин та умов виникнення, Фмеханізмів попередження та подолання конфліктів, ^можливостей їх прогнозування. Значний інтерес для соціології становлять також питання типології та класифікації конфліктів, з'ясування їх ролі у функціонуванні соціальних систем. Коло зазначених та інших проблем і становить предмет соціології конфлікту.

Увага!

Конфлікти є повсякденним і природним явищем

суспільного життя, його невід'ємним атрибутом. Конфлікти є

джерелом змін, що відбуваються у суспільстві, розвиток якого є безперервним процесом виникнення та розв'язання різноманітних

суперечностей особистостей та соціальних груп. Саме внаслідок конфліктів

суспільні відносини стають більш мобільними, динамічними,

здатними до модернізації та оновлення, адже відкидаються

віджилі норми мислення та поведінки людей.

Предмет соціології конфлікту: з'псування соціальної природи та сутності конфліктів, принципів їх діагностики; соціологічний аналіз конфліктів, їх типологія та класифікація; визначення способів подолання та механізмів управління соціальними

конфліктами.

Не можна підганяти всі конфлікти під єдину універсальну схему. Є конфлікти сутички, коли супротивників розділяють непримиренні протиріччя і розраховувати можна тільки на перемогу; дебати, де можливі сварки, маневри і обидві сторони можуть розраховувати на компроміс; ігри, коли обидві сторони діють в рамках одних і тих же правил.

А.Раппокорт

Це не означає, звичайно, що конфлікти мають лише позитивне значення і не можуть виконувати деструктивну для розвитку особистості чи суспільства роль. Саме тому соціологія конфлікту акцентує увагу на необхідності створення таких суспільних умов і пошук)' таких форм соціальної взаємодії, у яких конфліктне зіткнення мало б культурний, цивілізований та гуманний характер.

Які ж конкретно функції виконують конфлікти у житті суспільства?

До позитивних функцій конфліктів більшість соціологів відносить:

соціально-діагностичну - виникнення конфліктів свідчить про недоліки у функціонуванні соціальних організацій, поглиблення суспільних протиріч, поляризацію інтересів різних соціальних груп.

*Ь регулюючу - конфлікти створюють і підтримують у суспільстві соціальну рівновагу, забезпечують баланс сил у структурах влади й управляння;

'Ьінтегративну - участь у конфлікті сприяє консолідації людей, які захищають спільні інтереси, формуванню їх зацікавленості у співпраці, узгодженні та об'єднанні своїх зусиль

*Ьінноваційну - конфлікти сприяють оновленню соціальних відносин, утвердженню нових норм та цінностей, дозволяють уникнути застою, є джерелом нововведень та прогресивних тенденцій;

*Ькомунікативну - пошук шляхів розв'язання конфлікту активізує соціальну взаємодію, забезпечує взаємопристосування його учасників, спільне вироблення взаємоприйнятних рішень;

'Ьсоціально-психологічну - конфлікти сприяють зняттю психологічної напруги, викиду негативних емоцій і поступовому зниженнюїх інтенсивності.

Водночас конфлікти можуть бути деструктивними, вони посилюють нестабільність соціальної системи, порушують її нормальне функціонування. У такому випадку говорять про негативні функції конфліктів, до яких відносять:

^дестабілізуючу - деструктивні конфлікти призводять до порушення соціальної рівноваги, громадського порядку, застосуванню насильницьких методів розв'язання існуючих проблем:

Ч> надлишково-витратну - конфлікти, як правило, потребують додаткових матеріальних, часових, моральних, зокрема, емоційних ресурсів для вирішення проблем, навколо яких вони виникають;

'Ьдезорганізуючу - конфлікти уповільнюють та ускладнюють процеси прийняття рішень, відволікають від виконання поточних планових завдань, порушують ритм та ефективність діяльності.

Величезне розмаїття конфліктів, що повсякчас виникають у нашому житті, надзвичайно актуалізує проблему їх класифікації, згрупування їх за певними ознаками для вибору адекватних методів управлінського впливу. Серед соціологів немає одностайності щодо класифікації конфліктів, однак більшість з них виділяє такі види конфліктів:

У за способом розв'язання - насильницькі або ненасильницькі;

>за сферою розгортання - політичні, соціальні, економічні, організаційні, юридичні, сімейно-побутові, ідеологічні, соціокультурні тощо;

~>за напрямком впливу - вертикальні та горизонтальні, залежно від характеру соціальних зв'язків між суб'єктами конфлікту;

У за ступенем виявлення -- відкриті та приховані; 226 РОЗДІЛ 13.