значення для державних органів, які здійснюють управління макросоціальніши процесами, так і для окремого індивіда, котрий планує свою життєву кар єру і прагне обрати оптимальні варіанти поведінки в соціальному просторі.

5. Спільноти і групи формуються в суспільстві внаслідок процесіє соціальної диференціації та стратифікації. Ці процеси описують за допомогою номінальних та рангових параметрів соціальної структури суспільства. Знання цих параметрів дає можливість соціологам визначити природу таких базових характеристик суспільства, як гетерогенність та соціальна нерівність.

6. Поняття соціальної стратифікації відображає наявність у певному суспільстві численних соціальних утворень, представники яких різняться між собою нерівним обсягам влади та матеріального багатства, прав і обов 'язків, привілеїв і престижу. В такому ієрархічно вибудованому розподілі соціокультурних благ знаходить свій вираз сутність соціального розшарування, з допомогою якого суспільство отримує можливість стимулювати одні види діячьності та взаємодії, толерантно ставитися до інших та боротися з небажаними.

7. Знаючи, з яких соціальних спільнот і груп складається суспільство, яке місце на ієрархічній драбині вони займають, якими є їхні потреби та інтереси, якими цінностями вони керуються і які моделі поведінки властиві для їх членів, ми можемо оцінити соціальний потенціал суспільства в цілому та окремих соціальних груп, правильно спланувати політичні та маркетингові кампанії, прогнозувати перебіг великих макросоціачьних процесів та поведінку окремих індивідів.

[ 9 ) Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення

1. З яких класів, верств, груп складається суспільство?

2. Що означає категорія "соціальна структура суспільства"?

3. За якими параметрами соціологи виділяють соціальні спільноти?

4. Якими є критерії диференціації населення?

5. Кого Ви відносите до представників "вищого класу", "середнього класу", "нижчого класу"?

6. Якою є соціальна структура сучасного українського суспільства?

7. Що впливає на трансформацію соціальної структури суспільства?

8. Чим різняться між собою поняття "класова структура", "соціальна структура", "соціально-класова структура"?

9. Що є спільного і відмінного в "теорії класів" і "теорії стратифікації"?

10.Чому узагальнюючим поняттям для наукового визначення і розуміння відносин між людьми з приводу розподілу влади, власності, престижу, присвоєння видів ресурсів вважаються "соціальна стратифікація"?

11. Які Ви знаєте критерії соціальної стратифікації?

12. Що розуміють під "стратифікаційною системою"?

13. Які Визнаєтетипи стратифікаційних систем?

14. Що таке "соціальна стратифікація"?

15.Чим відрізняється горизонтальна соціальна мобільність від вертикальної соціальної мобільності?

16.Які причини соціальної нерівності? Чи може нерівність бути справед-ливою?

17. Кого можна віднести до маргінальних верств населення?

18. До якої страти Ви відносите себе і членів Вашої родини?

Тема 5 Особистість у системі соціальних зв'язків

('успільство - це світ людей. Людина живе у цьому світі. Вона в ньому народжується, розвивається, стає особистістю. Через нього сприймає певні знання, цінності, норми поведінки. Через нього включається в ріпи види діяльності, взаємодіє 3 оточенням, надувні певного соціального становища. З усім цим пов язана ціла низка таких важливих соціологічних понять, як соціалізація, соціальні статуті ралі, структура

особистості, девіантна поведінка і т.д., соціологічному аналізові яких і присвячена ця тема.

—

_а

0 План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

5.1 Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості

2. Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи.

3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості.

4. Соціальна структура особистості.

5. Соціальні регулятори діяльності та.проблеми девіантної поведінки.

6. Соціальні типи особистості.

7. Нові тенденції взаємодії людини і суспільства у сучасних умовах.

5.1. Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості

А Особистість - інтегральна (цілісна) сукупність соціальних властивостей людини, що дЬормується та видозмінюється протягом усього життя людини у результаті стадної взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників її розвитку, активної взаємодії із соціальним середовищем.

Особистість з'являється тоді, коли індивід починає самостійно, як суб'єкт, здійснювати зовнішню діяльність за нормами й еталонами, заданими йому іззовні, - тією культурою, у лоні якої він прокидається для людського життя, для людської діяльності.

Е. Ільснков

Формування особистості с результатом включеності людини до існуючої системи соціальних відносин шляхом засвоєння нею соціальних функцій, а також усвідомлення своєї приналежності до соціуму.

Поняттям "'індивід'" позначається людина як окремий представник людського роду. Він є основою формування особистості. Тобто особистість є результатом розвитку індивіда, найбільш повним втіленням його людськігх штастивостей

Соціальні властивості особистості є проявом у її поведінці та діяльності соціальних відносин - політичних, економічних, сімейних тощо. Проте кожна людина по-різному відбиває ці відносини. Вони ніби проходять крізь фільтри індивідуальності, утворюючи неповторний синтез соціального та індивідуального.

^кОтже, кожна особистість є унікальною, неповторною і саме у цьому виявляється їїсамоцінність, її право на суспільне визнання, шанування І гідності.

Особистість - людина, як носій певних, неповторних якостей.Індивід - один п представників роду людського, окрема людина.Людини - узагальнюючий образ людського роду в цілому.

Якщо індивіо повторює риси всіх інших людей, то особистість завжди оригінальна, оскільки тут маються на увазі тільки гі. якості, які притаманні даній людині. Зівідси, кожна людина, з одного боку; - іноивід (один із роду людей), а з іншого - особистість (людина, яеа має свою індивідуальність). І якщо поняття '"людина" та "індивід" об'єднують всіх людей, то особистість відрізняє їх один від одного.

Індивідуальність - це успадковані й набуті, особливі й специфічні якості (природні, фізіологічні, і їсихологічні, соціальні і т.д.), які відрізняють одну людину від інших.

У понятті особа розкриваються предметні ознаки індивіду альності щодо окремих сощальних об' єктів- груп, інститутів, орішпзаційтощо, соціальна роль, яку відіграють окремі соціальні верстви у жиггс;ияльн(нлт суспільства. Якщо поняття "особистість" вживається стосовно кожної людини, то іюііяття "особа" соціальну сутність людини конкретизує узагальнено.

Сучасні досягнення наук про людину, передусім - фізіології, психології, соціології, накопичені ними конкретні наукові результати дозволяють виділити у сукупності атастивостей людини певні структурні компоненти, групи властивостей, котрі утворюють так звані рівш структури особистості:

>■ перший рівень - це генетично обумо&чені, успадковані компоненти структури особистості, психофізіологічні зада і ки.

>другий рівень - індивідуаіьно-психологічні властивості, що формуються на основі генетично обумовлених;

^третій рівень - соціально значулці компоненти, ті властивості, які формуються під впливом соціальних зв'язків та відносин, у процесі діяльності людини.

Стрижень особистості, самосвідомість - не що інше, як результат соціальної взаємодії, у процесі якої індивід навчився липні пси на себе як на об'єкт, очима інших людей. Особистість трактовано як об'єктивну якість, яку людина набуває в процесі соціального життя.

Дж. ми

-^''^ Увага! ^^^^^

Не тільки біологічні особливості людини впливають на ^^^^^ ^ формування соціально значущих властивостей, а й соціальні якості мають здатність змінювати психофізіологічні характеристики людини. Добре ^^^> відомо, що активна творча праця продовжує працездатний вік ^^^^^ ^^""^.^ людини. ^^^^

Наукові дослідження підтвердили гіпотезу про пнгбштннй взаємний зв'язок, взаємну обумовленість зазначеімх компонентів структури особистості.

А Спрощені уявлення про однозначнугенетичну чи соціальну обумовленість формування особистості не підтверджуються сучасною наукою. Людина від народження має не тільки певні передумови для розвитку вищих психічних властивостей - інтелекту, мислення, мовлення, але й схильності до певних типів поведінки, видів діяльності. Однак без відповідного соціального середовища, навчання і виховання закладені природою потенції людини не трансформуються в реальні її властивості. Структуру особистості слід розуміти як складну єдність двох взаємо проникаючих структур-психофізіологічної та соціальної, ця єдність є відносно стійкою, забезпечує цілісність особистості, її самоусвідомлення. Особистість є предметом вивчення багатьох наук, філософія розглядає особистість як суб' скттворчості, здатний пізнавати і зміїповати себе та оточення. Психологія вивчає особистість як комплекс психічних властивостей, станів та процесів, акцентуючи увагу на індивідуальних відмінностях людей.

Соціологія ж прагне виявити в особистості соціально-типове, з' ясувати зміст і особливості формування особистості і розвиток її потреб у нерозривному зв язку з функціонуванням і розвитком соціальній груп та спільнот. Вона акцентусувагу на вивченні закономірностей зв' язків особистості і суспільства, особистості і групи, регуляції і саморегуляції соціальної поведінки. Соціологічний аналіз особистості -це поілядна її духовшш і життєвий шлях через призму способу мислення та способу життя конкретного суспільства та його складових соціальних груп.

"Соціологічна теорія особистості" досліджує особистість як об' єкг і суб' єкт соціальних відносин на рівні взаємозв'язків із соціальними групами та спільнотами . Вона оперуєтакими поняттями, як "людина", "індивід ", "особистість ", "особа ", "індивідуальність", "соціальний статус", "соціальна роль", "соціалізація", "соціальна структура особистості", "види соціальної поведінки ", "соціаіьна адаптація ", "соціальний тип особистості ", " соціальна активність ", "соціальна поведінка " та ін.

Основні аспекти соціологічного аналізу особистості і відповідні групи проблем соц іол огії особи стості

•Людина вивчається як елемент соціальної системи, представник різноманітних соціальних утворень, соціальних спільнот, соціальних інститутів та організацій. Досліджуються проблеми інтеграції особистості до складу різних соціальних спільнот, процеси взаємозв'язку особистості і суспільства, особистості і соціальної групи (спільноти).