яким розуміють тривалість шлюбу подружжя, яке становить ядро сім'ї. Нормальна послідовність фаз сімейного циклу може порушуватися внаслідок смерті одного з членів сім'ї або припинення шлюбу. В цих випадках набуває важливого соціального значення час та причини припинення шлюбу (смерть одного з подружжя або розлучення) вступ у другий шлюб тощо.

Частота і причини таких змін, а також їх вплив на розвиток сім'ї вивчені ще недостатньо. Однак зрозуміло, що при високій смертності населення основною причиною припинення шлюбу є смерть одного з подружжя, в умовах низької смертності - розірвання шлюбу.

Чи можна збільшити середню тривалість шлюбу? Для цього є, безумовно, багато можливостей: Ф зниження смертності, Фполіпшення показників середньої тривалості життя, Фзменшення загибелі людей від нещасних випадків, Фоздоровлення наїиого способу життя тощо.

Сім'я - це соціальна спільність (інститут і група), яка формується на основі шлюбу й зумовленої ним правової та моральної відповідальності подружжя за здоров'я дітей та їх виховання. Тому суттєве значення нині має "планування батьківства". При плану ванні останнього, як правило, враховуються такі фактори: ^загальна кількість дітей; >час народження першої дитини; Уімпервал між народженням наступних дітей.

Значення цих факторів визначається їх зв'язком не тільки із здоров'ям матері і дитини, із загальною психологічною атмосферою в сім'ї, умовами виховання дітей, але й з фінансово-матеріальною забезпеченістю сім'ї, її побутовими умовами.

Існує ще один соціологічний підхід до аналізу шлюбно-сімейних відносин: сім'я розглядається під кутом зору її способу життя. В цьому випадку виділяються такі основні сфери життєдіяльності сім'ї: Шрепродуктивно-виховна діяльність, введення домашнього господарства, ^трудова діяльність, Шаткування. Спосіб життя сім'ї дозволяє простежіїти взаємозв'язок різних сторін життя, а також співвідношення одного йтого ж виду діяльності у членів сім'ї.

12.3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку

Функції сім'ї відбивають систему взаємодії сім'ї і суспільства, з одного боку, і сім'ї й особи - з другого. Залежно від еволюції суспільства і зміни вимог, які ставляться до сім'ї як соціального інституту, змінювалися як зміст, так і її соціальні функції.

Особливе значення сім'ї випливає з двох ії основних функцій, які вона виконує в рамках суспільства: перша полягає в тому, що сім'я - це єдина соціальна група, яка збільшується не завдяки прийому нових членів іззовні, а завдяки народженню дітей, тобто це група, яка підтримує біологічну безперервність суспільства. Інша ії основна функція полягає в передачі культурної спадщини суспільства.

Я. Щепанський

——~~⁰^ Увага! ~—■

Під функціями сім'ї розуміють спосіб вияву активності, життєдіяльності всієї сім'ї та окремих ії членів.

Можна виділити функції сім'ї стосовно суспільства, функції суспільства щодо сім'ї, сім'ї стосовно особи й особи стосовно сім'ї. У зв'язку з цим функції сім'ї можна розглядати як соціальні (стосовно суспільства) й індивідуальні (стосовно особи). Функції сім'ї тісно пов'язані з потребами суспільства в інституті сім'ї і з потребами особистості щодо сімейної групи. Функції сім'ї глибоко історичні, тісно пов'язані із соціально-економічними умовами життєдіяльності суспільства, тому з часом змінюються як характер, так і їх ієрархія.

Як у вітчизняній, так і в зарубіжній соціологічній літературі відсутня єдина типологія функцій сім'ї. Залежно від сфер-життєдіяльності можна виділити такі основні функції сучасної сім'ї

# Репродуктивну функцію називають ще функцією дітонародження або відтворення населення. Прийнято виділяти три типи репродуктивності сім'ї: багатодітну, середньоденну, малодітну. Зараз намітилась тенденція до малодітного типу відтворення населення. З метою реіулювання дітонародження різні держави виробляють і проводять у життя демографічну політику.

ЧкДемографічна політика - це система соціальних заходів, спрямованих на формування бажаної для того чи іншого суспільства свідомої демографічної поведінки населення. Основне питання демографічної політики полягає в тому, як держава може впливати на рішення про народжуваність, які приймаються на рівні сім % з тіш щоб їх кінцевий результат відповідав економічним і соціальним потребам суспільства. Демографічні процеси відбуваються в сучасному світі бурхливо і досить неоднозначно. У зв'язку з тим, що існують два типи демографічної поведінки населення, і сама демографічна політика стосовно народжуваності може діяти у двох протилежних напрямах. Вона може бути націлена або на зростання народжуваності (там, де спостерігається її низький рівень) або, навпаки, на її зниження (там, де рівень народжу'ваності досить високий).

Нині очевидною є необхідність наукової розробки нової стосовно нових умов демографічної політики в Україні. Вона, мабуть, повинна стати передусім диференційованою для різних регіонів республіки, завчасно прогнозувати як сприятливі, так і несприятливі тенденції в розвитку демографічної ситуації.

Відомо, що з початку 90-х років XX ст. у нас намітилась тенденція до зменшення населення (чисельність вмираючих перевищила кількість народжуваних). Отже, постає необхідність державного стимулювання народжуваності. В січні 2002 р. Президент Л.Кучма підписав указ "Про заходи щодо заохочення народжуваності в Україні". Розробити та затвердити ці "плідні заходи повинен уряд." Це можуть бути, з одного боку, заходи безпосереднього стимулювання народжуваності, зокрема, надання жінкам більш тривалих післяродових відпусток з відповідною

оплатою та допомоги на дітей тощо, а з другого - заходи опосередкованого стимулювання народжуваності (розвиток соціальної сфери, вдосконалення охорони здоров'я, продаж помешкання в кредит тощо).

* Виховна функція сім "і - це здійснення соціалізації дитини і виховання дітей аж до досягнення ними соціальної зрілості. Під вихованням розуміють систему цілеспрямованого впливу на особистість з метою прищеплення їй певних моральних норм і зразків поведінки, а також певних морально-психологічних і фізичних якостей. Соціалізація - явище більш широке, яке включає також всю сукупність обставин і факторів, що стихійно складаються і впливають на стан та розвиток особистості. Внаслідок соціалізації особа засвоює певний рівень соціальних норм і цінностей, включається в суспільне життя.

В сучасних умовах відбувається поступовий перехід до такої форми сім'ї, яка інтегрує інтереси її членів. Важливого значення набувають функції, пов'язані із спілкуванням, взаємодопомогою, емоційними відносинами подружжя, батьків і дітей. Створення умов для розвитку особистостей і щастя кожного із подружжя, емоційна підтримка старих батьків догляд за ними, виховання дітей і підлітків - ці функції є однаково важливими як для суспільства, так і для членів сім'ї.

Слід підкреслити, що значення функцій, які задовольняють емоційні і соціально-психологічні потреби в сучасній сім'ї зростає. Навіть функції переважно матеріального характеру мають нині помітний емоціональний відтінок. Чим більше розвиваються великі міста з їх напруженим, стрімким ритмом життя, тим важливішу роль відіграє сім'я як своєрідне психологічне "сховище" зі своєю особливою, інтимною атмосферою, яка забезпечує людині і кардинальїгу зміну психологічної обстановки і, відповідно, зняття нервової напруга, що нагромадилась у процесі виробничої діяльності.

Сімейні об'єднання протягом багатьох століть були також центрами дозвілля. Правда, ця функція сім'ї із розвитком міської "індустрії дозвілля" (кіно, клуби, кафе тощо) все більше переходила безпосередньо до суспільства. Однак успіхи телебачення, відеотехніки і поліпшення житлових умов населення знову висунули "домашнє вогнище" на одне з перших місць у розподілі вільного часу людей.

І* Отже, сучасна сім 'я в основному зберегла всі функції попередніх форм сім % але при цьому змінились місце, значення і вага кожної з функцій, їх субординація, ієрархія. Успішне виконання сім'єю своїх функцій визначається не тільки її внутрішнім станом, але й соціальним здоров'ям суспільства. Кризові процеси в розвитку нашої країїш не могли не відбитися на функціонуванні сім'ї, особливо на її фінансово-матеріальному забезпеченні.

Зауважимо, що всі функції реалізуються сім'єю комплексно. При цьому зміна активності в якомусь одному функціональному напрямку знаходить віддзеркалення У відповідній зміні активності сім'ї в інших функціональних напрямках.

На кожному історичному етапі сім'ї притаманна певна ієрархія функцій, тобто певний рівеггь активності сім'ї в кожному із функціональних напрямків. Розвиток

Сфера сімейної діяльності	Суспільні функції	Індивідуальні функції
Репродуктивна	Біологічне відтворення	Прагнення мати дітей
Виховна	Соціалізація молодого покоління. Підтримка культурної безперервності суспільства	Задоволення потреби в батьківстві, контактах з дітьми, їх виховання, самореалізації в дітях
Господараіп-псбупюва	Підтримка фізичного здоров 'я членів суспільства догляд за дітьми	Одержання господарсько-іюбупіовіїх послуг одним членам сім ї від інших
Економічна	Економічна підтримка неповнолітніх і непраііездатннх членів	Одержання матеріальних засобів одними членами сім ї від інших (у випадку непрацездатності або в обмін за послуги)
Первісного соціального контролю	Моральна регламентація поведінки членів сім'ї в різних сферах життєдіяльності, а також відповідальність і зобов 'язання у відносинах між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього поколінь	Формування і підтримка правових і моральних санкцій за негативну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім ї
Духовного спілкування	Розвітюк особистості членів сім ї	Духовне взаємозбагачення членів сім 1 Зміцнення дружніх основ шлюбного союзу
Саііально-апапгусна	Надання певного соціального статусу членам сім ї. Відтво­рення соціальної структури	Задоволення потреб у соціальному просуванні
Дозвільна	Організація раціонального дозвілля. Соціальний контроль у сфері дозвіш	Задоволення потреб у сумісному проведенні дозвьш, взаємозбагачення дозвільних інтересів
Емоційна	Емоційна стабілізація індивідів та їх психологічна терапія	Одержання індивідами психічного захисту, емоційна підтримка в сім ї. Задоволення потреб в особиапісному щасті і любові
Сексуальна	Сексуальний контроль	Задоволення сексуальних потреб

сім'ї - процес щлеспрямоюних зрушень в ієрархії функцій, процес зміни активності сім' ї в найважливіших функціональних напрямках.

Як підсистема системи "суспільство", сім'я активно взаємодіє з іншими суспільними системами. Ці системи з тим чи іншим ступенем активності беруть участь в реалізації всіх найважливіших функцій сім'ї.

Сучасні тенденції в розвитку сій'і'характеризуються такими соціальними особливостями:

• Шлюб, який є основою сім 'ї, стає рівноправним, добровільним, вільним від примусу, матеріальних розрахунків, втручання або тиску третіх осіб, союзам жінки і чоловіка.

Ф Додержання принщту егалітарності на пропшвагу патріархальності, чоловічої автори­тарності, які не обмежують права і гідність чоловіка та жінки, забезпечують кожному з них рівні можливості професійного та духовного зростання.

0Нині створюються реальні передумови для подолання суперечностей між коханням і обоє 'язком, індивідуальним та суспільним інтересам в інтимному житті людини.

0 Суспільна цінність сім "і все більше вгинається її роллю в примноженні і передавати у спадок приватної власності, організагрївиробництва (у фермерів і ремісників), органі­зації споживання і побуту тощо.

До специфічних обставин, в яких формується, живе, функціонує сім'я, нале­жать: місце проживання (регіон, вид поселення); соціально-класова та етнічна належність; матеріальне становище;рівень освіти і культури членів сім 'ї: тра­диції, цінності, на які орієнтуються у своїх життєвих планах і прагненнях члени сім'/; стартова позиція, тобто таморачьна й економічна база, на якій будується кожна сім 'я і від якої багато в чому залежиш ь її здатніст ь до консолідації, згур­тування, інтеграції.

За даними перепису 2001р. в Україні налічується понад 17 млн. сімей, з яких понад 11 млн. - у міських поселеннях і майже 6 млн. - у сільській місцевості. Кількість сімей зростає швидше від кількості населення, що відбиває тенденцію до відокремлення молодих сімей і скорочення її величини як серед міського, так і сільського населення. Частка сімей з однією дитиною становить 30,4%, з двома -49,3%, з трьома -7,4%, багатодітних - 2,9%, бездітних - 10%.

Нині в Україні переважають прості сім'ї, які у своєму складі мають подружжя з дітьми (будь-якого віку) або без них. На сім'ї такого типу припадає майже 75%. А от сім'ї, які складаються з двох і більше подружніх пар, становлять лише 4,8%. Це в основному сім'ї, в яких діти, що одружились, живуть разом з батьками. Знач­на категорія сімей, у складі яких немає подружньої пари.

Процеси етнічної асиміляції приводять до утворення етнічно змішаних сімей, які об'єднують осіб різних наіцональностей. У міських поселеннях, де більше можливостей міжнаціонального спілкування, частка їх майже у три рази більша, ніж на селі.

У 1990-х роках в Україні розширилась тематика наукових досліджень сім'ї. Цьому в значній мірі сприяли створений у 1990 р. перший в країні приватний науково-дослідний інститут "Проблеми людини" і Центр досліджень сім "і та жінок, що функціонує з 1995 р. при Українському інституті соціальних досліджень.

Основні напрямки досліджень:

• етноправові особливості розвитку сім 'їу багатонаціональній державі;

• економіка та здоров 'я сім "і;

• реалізація виховної функції сім 'і;

• соціально-демократичний портрет студентської сім 'ї;

• соціальні орієнтації сімейної молоді;

• сім 'я та шлюб очима молоді та ін.

Перебуваючи у тісному взаємозв'язку із соціальним організмом, будучи його невід'ємною частиною, сім'я неминуче реагує на будь-які позитивні й негативні зміни у всій соціальній системі, підпадаючи під її вплив. Водночас вона сама впли­ває на її функціонування і розвиток. Спад виробництва, інфляція, безробіття, не­впевненість у завтрашньому дні, що стали прикметами нашого життя, сприяють виникненню деяких негативних моментів у функціонуванні та розвитку сім'ї, по-слабленшо її стабільності. Радикальні реформи щодо оздоровлення економічного, соціально-політичного та духовного життя нашого суспільства позитивно впли­ватимуть на зміцнення сім'ї, збагачення її соціальних функцій.

Водночас розвиток сім'ї, зміцнення її і стабілізація - справа не тільки держави і суспільства, а й кожної подружньої пари, оскільки суспільство не може передба­чити всі конкретні нюанси в сім'ї тієї чи іншої людини.

Будучи "фабрикою" людей, родина справді мусить відповідати за ту чи іншу підготовку майбутніх членів суспільства.

М.Шаповал

Кінець XX ст. і початок XXI ст. принесли у розвиток сім "і радикальні зміни, які

відбуваються в усьому світі, зокрема:

Узменшення кількості розширених сімей ти інших груп спорідненості; Узагальни тенденція вільно вибирати собі дружину чи чоловіка;

Узростанпя рівня сексуальної свободи, поширення відвертих дошлюбних статевих зносин;

Узростанпя економічної незалежності жінок та активне залучення їх до трудової

діяльності і опрацювання рішень сім "і; Увинахід надійних контрацептивних заходів і методів запобігання вагітності, гцо

дозволило відокремити секс від зачаття; Узбічьшення кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбам; Узбільшення кількості самотніх людей, які не одружуються;

Узменшення середньої тривалості итюбу, в таму числі внаслідок відкладання часу вступу у шлюб;

Узбільшення кількості розлучень (абсолютне й відносне).

Сім'я була і залишається найбільш сталим і гнучким соціальним інститутом. її монополія на регулювання інтимних стосунків, дітонародження і догляд за маленькими дітьми збережеться і в майбутньому. Безумовно, значення одних функцій сім'ї (наприклад, соціалізації, дозвільної, емоційної) може зтих чи інших причин зменшитися, а інших, навпаки, - збільшитися. Такою є діалектика її функціонування і розвитку у всі історичні часи.