- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука 6
- •1.2 Політологія як наука і навчальний предмет
- •Політологія
- •Теоретичний рівень
- •Прикладний рівень
- •Теоретична політологія
- •Прикладна політологія
- •Основні сфери застосування
- •Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- •2.1 Зародження та розвиток політичних вчень в епоху Стародавнього світу та Середніх віків
- •2.2 Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- •2.3 Розвиток політичної думки на сучасному етапі
- •2.4 Розвиток політичної думки в Україні
- •Тема 3. Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики
- •3.4 Участь особистості у політичному житті
- •Функції виборів:
- •Класифікація виборів:
- •Класифікація референдумів:
- •Тема 4. Політичне лідерство та політична еліта
- •4.1 Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства
- •Частина населення
- •Модель рекрутування політичного класу і еліти
- •4.5 Політична еліта України
- •Тема 5. Соціальна стратифікація і політика
- •5.1 Теорії соціальної стратифікації
- •Історичні форми соціальної стратифікації
- •Стратифікації на політичне життя
- •Політична роль середнього класу і його становлення в Україні
- •Основні висновки
- •Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- •Основні теорії нації
- •6.3 Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- •Тема 7. Політична система суспільства
- •7.1 Сутність та структура політичної системи суспільства
- •7.2 Держава як головний елемент політичної системи
- •Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- •8.1 Групи тиску і суспільно-політичні рухи
- •Тема 9. Політична влада
- •9.1 Влада: зміст і сучасна концептуалізація
- •9.2 Структура відносин влади
- •9.3 Легітимність політичної влади
- •9.4 Влада в Україні
- •Тема 10. Громадянське суспільство та правова держава
- •10.2 Правова держава та її принципи
- •10.3 Природні та невід’ємні права людини
- •Умовно права людини поділяють на
- •10.4 Формування громадянського суспільства та правової
- •Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- •11.3 Сутність і різновиди авторитаризму
- •11. 4 Демократичний режим, характерні риси й особливості
- •Тема 12. Політична демократія
- •12.1 Демократія: визначення й етапи розвитку
- •12.2 Теоретичні моделі демократії Класична ліберальна модель демократії (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.Монтеск'є). Концепція ліберальної демократії передбачає:
- •Рівність усіх громадян у використанні прав,
- •Плюралістична модель демократії
- •Модель демократичної участі (к. Пейтман, н.Боббіо, к.Макферсон)
- •12.3 Основні ознаки демократії
- •12.4 Умови демократії
- •Тема 13. Політична модернізація
- •13.1 Теорії модернізації
- •13.2 Особливості модернізаційного процесу в Україні
- •Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- •Розглянемо соціальний інтерес як узагальнюючий фактор.
- •Локальні
- •Розв’язання – це коли на основі певних конкретних дій
- •14.3 Особливості конфліктів в Україні
- •Тема 15. Світова система на сучасному етапі
- •15.1 Світова політика та міжнародні відносини.
- •15.2 Актори світової політики
- •15.3 Формування світової системи: історія та сучасність
- •15.4 Зовнішня політика держави: аспекти розгляду, засоби, форми
- •Тема 16. Політична культура
- •16.1 Зміст і структура політичної культури
- •16.2 Типи, види та функції політичної культури
- •16. 3 Політична культура сучасної України
- •Тема 17. Політичні процеси. Сутність та особливості політичного розвитку суспільства
- •17.1 Сутність та особливості політичного процесу як категорії політичної науки
- •17.2 Типології політичних процесів
- •17.3 Системна трасформація в Україні
2.4 Розвиток політичної думки в Україні
Ідеї європейських дослідників лягли в основу політичних концепцій українських учених, які трансформували їх відповідно до українського контексту, що дозволяє стверджувати про існування української політології як науки. Теоретики української політичної науки, творчість яких є її методологічною основою, були професійними істориками, юристами і соціологами. Незважаючи на тривалі періоди бездержавності батьківщини, свої політичні концепції вони обгрунтовували з історичної точки зору, захищаючи право українського народу на власну державу.
У другій половині ХІХ ст. в Україні формується національно орієнтована народницька ідеологія, просвітництво. Народницькі ідеї – суспільний договір, рівність та свобода для всіх, критика кріпацтва та самодержавства. У 1846 р. з’явилося Кирило-Мефодіївське товариство, перша українська організація національно-демократичного характеру (М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко). Провідні ідеї - соціальне месіанство, панславізм, федералізм, егалітаризм (рівність), націоналізм, проголошення української демократичної республіки в складі федерації слов’янських народів.
З кінця ХІХ ст. в Україні розвиваються лібералізм (Туган-Барановський, Вернадський) та націонал-демократія (основні ідеї - верховенство інтересів нації та держави, демократії та республіки, визнання національної ідеї та психології основою життя нації).
Націонал-демократичні, соціалістичні погляди сповідував М.Драгоманов. Він вважав, що національні проблеми України можна розв’язати шляхом реорганізації Росії та Австро-Угорщини; виступав за надання конституційних прав громадянам та розвиток національної культури. Поглибили ідеї національного визволення і соціального благоустрою України І.Франко, С.Петлюра, М.Грушевський. М.Грушевський обґрунтував можливість федеративного або конфедеративного об’єднання України з Литвою та Білорусією, або перетворення Росії шляхом децентралізації, що дасть можливість Україні розвивати свою державність і культуру.
Дореволюційний етап - це етап становлення української політології. Його характерною ознакою було домінування народницької ідеології над державницькою.
Революція 1917 р. в Росії вплинула на розвиток політичної думки в Україні, основним змістом якої стало створення незалежної держави. Але після того, як в УРСР перемогли більшовики, розвиток політичної думки в Україні відбувався строго в рамках марксизму-ленінізму, який обгрунтовував здійснювані соціально-економічні експерименти і політичні методи побудови соціалізму. Український націонал-комунізм виник як результат проведення політики українізації в 20-х роках. М.Хвильовий вважав, що Україна може стати соціалістичною та незалежною, досягти європейського рівня.
Міжвоєнний етап української політології, найбагатший в теоретичному відношенні, дав різноманітні наукові концепції української державності. Українські політологи міжвоєнної доби – В.Липинський, С.Томашівський, В.Кучабський та інші – проводили свої політологічні дослідження головним чином в еміграції, а до початку 30-х років і в Україні. В цей період була розроблена відома концепція інтегрального націоналізму (М.Міхновський, Д.Донцов, С.Бандера, Я.Стецько). Основні ідеї якої - нація є найвища цінність, необхідно активніше виявляти прагнення до життя, влади, експансії, волі – стали на довгий час ідеологією боротьби ОУН та УПА.
Після Другої світової війни теоретичні проблеми української політології в історико-політичному аспекті досліджували професори Б.Крупницький, І. Лисяк-Рудницький, Я.Пеленський та інші.
З 1991 р. політична наука активно осмислює незалежний статус України. Розробляються теоретичні засади модернізації українського суспільства, шляхи переходу до демократії, розбудови правової держави і громадянського суспільства.