- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука 6
- •1.2 Політологія як наука і навчальний предмет
- •Політологія
- •Теоретичний рівень
- •Прикладний рівень
- •Теоретична політологія
- •Прикладна політологія
- •Основні сфери застосування
- •Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- •2.1 Зародження та розвиток політичних вчень в епоху Стародавнього світу та Середніх віків
- •2.2 Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- •2.3 Розвиток політичної думки на сучасному етапі
- •2.4 Розвиток політичної думки в Україні
- •Тема 3. Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики
- •3.4 Участь особистості у політичному житті
- •Функції виборів:
- •Класифікація виборів:
- •Класифікація референдумів:
- •Тема 4. Політичне лідерство та політична еліта
- •4.1 Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства
- •Частина населення
- •Модель рекрутування політичного класу і еліти
- •4.5 Політична еліта України
- •Тема 5. Соціальна стратифікація і політика
- •5.1 Теорії соціальної стратифікації
- •Історичні форми соціальної стратифікації
- •Стратифікації на політичне життя
- •Політична роль середнього класу і його становлення в Україні
- •Основні висновки
- •Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- •Основні теорії нації
- •6.3 Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- •Тема 7. Політична система суспільства
- •7.1 Сутність та структура політичної системи суспільства
- •7.2 Держава як головний елемент політичної системи
- •Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- •8.1 Групи тиску і суспільно-політичні рухи
- •Тема 9. Політична влада
- •9.1 Влада: зміст і сучасна концептуалізація
- •9.2 Структура відносин влади
- •9.3 Легітимність політичної влади
- •9.4 Влада в Україні
- •Тема 10. Громадянське суспільство та правова держава
- •10.2 Правова держава та її принципи
- •10.3 Природні та невід’ємні права людини
- •Умовно права людини поділяють на
- •10.4 Формування громадянського суспільства та правової
- •Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- •11.3 Сутність і різновиди авторитаризму
- •11. 4 Демократичний режим, характерні риси й особливості
- •Тема 12. Політична демократія
- •12.1 Демократія: визначення й етапи розвитку
- •12.2 Теоретичні моделі демократії Класична ліберальна модель демократії (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.Монтеск'є). Концепція ліберальної демократії передбачає:
- •Рівність усіх громадян у використанні прав,
- •Плюралістична модель демократії
- •Модель демократичної участі (к. Пейтман, н.Боббіо, к.Макферсон)
- •12.3 Основні ознаки демократії
- •12.4 Умови демократії
- •Тема 13. Політична модернізація
- •13.1 Теорії модернізації
- •13.2 Особливості модернізаційного процесу в Україні
- •Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- •Розглянемо соціальний інтерес як узагальнюючий фактор.
- •Локальні
- •Розв’язання – це коли на основі певних конкретних дій
- •14.3 Особливості конфліктів в Україні
- •Тема 15. Світова система на сучасному етапі
- •15.1 Світова політика та міжнародні відносини.
- •15.2 Актори світової політики
- •15.3 Формування світової системи: історія та сучасність
- •15.4 Зовнішня політика держави: аспекти розгляду, засоби, форми
- •Тема 16. Політична культура
- •16.1 Зміст і структура політичної культури
- •16.2 Типи, види та функції політичної культури
- •16. 3 Політична культура сучасної України
- •Тема 17. Політичні процеси. Сутність та особливості політичного розвитку суспільства
- •17.1 Сутність та особливості політичного процесу як категорії політичної науки
- •17.2 Типології політичних процесів
- •17.3 Системна трасформація в Україні
12.2 Теоретичні моделі демократії Класична ліберальна модель демократії (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.Монтеск'є). Концепція ліберальної демократії передбачає:
Рівність усіх громадян у використанні прав,
автономність особистості щодо держави і суспільства,
поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову, з урахуванням розмежування їхніх функцій і повноважень,
формою демократичного правління повинна бути парламентська республіка.
Представницька (процедурна) модель демократії (Джеймс Медісон). При даній моделі демократії:
Править не народ, а його представники.
У представницьких структурах ніхто не має абсолютної влади.
Управління державою здійснюється компетентно, тому що в результаті виборів до влади приходять професійні політики.
Федеративний устрій та двопалатний парламент якнайкраще забезпечать демократичну владу в державі.
Дотримання принципу розподілу влади на три гілки не дозволить узурпувати владу будь-якою з груп.
Колективістська(народна) модель демократії (Ж.-Ж. Руссо, Дж. Ст. Мілль, А.Лінкольн).
Першоджерелом влади є народ у цілому.
Загальна воля у формі прямого волевиявлення переваг громадян є джерелом будь-яких законів.
Народний суверенітет не може бути відчужений, тому що будь-яка людина вільна відповідно до природного закону. Воля – підпорядкування загальній волі.
Кожен повинний брати участь у політичному житті, тому що це краще сприяє його розумінню процесів, які відбуваються.
Розгорнуту характеристику даної моделі демократії дав американський президент США А.Лінкольн: «government of the people, by the people, for the people», тобто правління народу, що здійснюється народом і для народу.
Колективістську модель демократії розробляли і класики марксизму, приділяючи особливу увагу ролі народних мас в історії.
Елітарна модель демократії (М.Вебер, Й.Шумпетер, Е.Даунс та ін.)
Суспільство поділяється на пануючу меншість і непануючу більшість.
Маса нездатна керувати через відсутність необхідних знань і повної інформації.
Політична участь маси обмежена виборами.
Демократія – це конкуренція між двома і більше групами еліт за владу на регулярних виборах.
Відповідальність за прийняття рішень лежить на лідерах.
Плюралістична модель демократії
Включення в політичне життя країни великої кількості суспільних рухів і партій, що мають різні політичні цілі, ідеологічні концепції і ведуть між собою боротьбу за владу.
Головними суб'єктами політики є не індивіди і не народ у цілому, а політичні групи.
Громадяни виражають свою думку через групи інтересів.
Модель демократичної участі (к. Пейтман, н.Боббіо, к.Макферсон)
Важливою умовою демократії є участь громадян в обговоренні і прийнятті політичних рішень.
Протистояти авторитаризму можна шляхом сильної влади знизу.
Демократія поширюється на всі сфери, тобто саморозвивається.
Зниження рівня участі приведе до тиранії меншості.
Модель «поліархічної демократії» (Р.Даль)
Р.Даль запропонував розрізняти ідеальний варіант демократії й інституціональний, який він пропонує називати терміном «поліархія» (гр. polys-численний, archi – старший, головний, тобто багатовладдя, або влада багатьох). Характерні риси поліархії:
Виборні посадові особи, які керують державою.
Вільні і чесні вибори.
Загальне голосування. Голоси членів суспільства рівні.
Право кожного претендувати на виборну посаду.
Свобода слова.
Альтернативна інформація.
Незалежність самоорганізації.
Подані теоретичні моделі загалом увібрали в себе весь демократичний досвід, і це дає можливість розглянути сучасну демократію з характерними ознаками й умовами, які вже сформувалися.