- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука 6
- •1.2 Політологія як наука і навчальний предмет
- •Політологія
- •Теоретичний рівень
- •Прикладний рівень
- •Теоретична політологія
- •Прикладна політологія
- •Основні сфери застосування
- •Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- •2.1 Зародження та розвиток політичних вчень в епоху Стародавнього світу та Середніх віків
- •2.2 Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- •2.3 Розвиток політичної думки на сучасному етапі
- •2.4 Розвиток політичної думки в Україні
- •Тема 3. Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики
- •3.4 Участь особистості у політичному житті
- •Функції виборів:
- •Класифікація виборів:
- •Класифікація референдумів:
- •Тема 4. Політичне лідерство та політична еліта
- •4.1 Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства
- •Частина населення
- •Модель рекрутування політичного класу і еліти
- •4.5 Політична еліта України
- •Тема 5. Соціальна стратифікація і політика
- •5.1 Теорії соціальної стратифікації
- •Історичні форми соціальної стратифікації
- •Стратифікації на політичне життя
- •Політична роль середнього класу і його становлення в Україні
- •Основні висновки
- •Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- •Основні теорії нації
- •6.3 Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- •Тема 7. Політична система суспільства
- •7.1 Сутність та структура політичної системи суспільства
- •7.2 Держава як головний елемент політичної системи
- •Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- •8.1 Групи тиску і суспільно-політичні рухи
- •Тема 9. Політична влада
- •9.1 Влада: зміст і сучасна концептуалізація
- •9.2 Структура відносин влади
- •9.3 Легітимність політичної влади
- •9.4 Влада в Україні
- •Тема 10. Громадянське суспільство та правова держава
- •10.2 Правова держава та її принципи
- •10.3 Природні та невід’ємні права людини
- •Умовно права людини поділяють на
- •10.4 Формування громадянського суспільства та правової
- •Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- •11.3 Сутність і різновиди авторитаризму
- •11. 4 Демократичний режим, характерні риси й особливості
- •Тема 12. Політична демократія
- •12.1 Демократія: визначення й етапи розвитку
- •12.2 Теоретичні моделі демократії Класична ліберальна модель демократії (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.Монтеск'є). Концепція ліберальної демократії передбачає:
- •Рівність усіх громадян у використанні прав,
- •Плюралістична модель демократії
- •Модель демократичної участі (к. Пейтман, н.Боббіо, к.Макферсон)
- •12.3 Основні ознаки демократії
- •12.4 Умови демократії
- •Тема 13. Політична модернізація
- •13.1 Теорії модернізації
- •13.2 Особливості модернізаційного процесу в Україні
- •Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- •Розглянемо соціальний інтерес як узагальнюючий фактор.
- •Локальні
- •Розв’язання – це коли на основі певних конкретних дій
- •14.3 Особливості конфліктів в Україні
- •Тема 15. Світова система на сучасному етапі
- •15.1 Світова політика та міжнародні відносини.
- •15.2 Актори світової політики
- •15.3 Формування світової системи: історія та сучасність
- •15.4 Зовнішня політика держави: аспекти розгляду, засоби, форми
- •Тема 16. Політична культура
- •16.1 Зміст і структура політичної культури
- •16.2 Типи, види та функції політичної культури
- •16. 3 Політична культура сучасної України
- •Тема 17. Політичні процеси. Сутність та особливості політичного розвитку суспільства
- •17.1 Сутність та особливості політичного процесу як категорії політичної науки
- •17.2 Типології політичних процесів
- •17.3 Системна трасформація в Україні
16.2 Типи, види та функції політичної культури
У сучасній політичній науці існують різноманітні типи політичної культури. Американські політологи Г.Алмонд та С.Верба виділили три типи політичної культури.
відсутність у людей інтересу до
політичної влади;
Патріархальна
організацій від релігійних норм;
орієнтація членів суспільства на
вождів племені, шаманів.
відзначається певним інтересом
с
Підданська
суб'єкти не виявляють особливої політичної активності.
характеризується значним інтересом
громадян до політичної системи та
Активістська
активною орієнтацією на особисту
участь у політичному процесі.
Г.Алмонд та С.Верба відзначають, що у реальній політичній практиці поєднуються усі три типи політичної культури, утворюючи нові змішані типи, а саме:
патріархально-підданський
піддансько-активістський
патріархально-активістський.
Чимало дослідників виділяють закриті та відкриті типи політичної культури.
о
Закриті
Відкриті
але виявляють інтерес до інших політич- них ідей, моделей політичного устрою.
У межах кожної національної політичної культури розрізняють:
Елітарну
громадян, інших активних учасників
політичного процесу;
Масову
держави.
Орієнтація суспільства на ті чи інші регулятивні механізми в рамках політичної системи породжує відповідні типи політичної культури:
зорієнтована на відносини купівлі-
п
Ринкову
розв'язує
політичні проблеми за допомогою
Бюрократичну
Різноманітність інтересів різних спільнот породжує відмінні моделі політичних культур – субкультури, які існують в усіх країнах.
Окрім типів політичної культури, дослідники виділяють її види:
культура депутатської діяльності;
культура діяльності об'єднань громадян;
електоральна (виборча) культура та ін.
Функції політичної культури обумовлюються її сутністю і розкривають дію і вплив в політичній системі суспільства.
Найважливішим з них є:
пізнавальна – вивчає політичні уявлення, знання,
міфи, чутки та політичну ідеологію;
інтегративна – досягнення на основі загально-
прийнятих політико-культурних цінностей злагоди
в межах існуючої політичної системи;
комунікативна – дозволяє встановити зв'язок між учасниками політичного процесу, а також переда-вати елементи політичної культури від покоління до покоління, накопичувати політичний досвід;
реалізація класових і національних інтересів;
регулятивна – забезпечення ефективності
функціонування політичної системи на основі
ритаманних їй ідеалів, норм, традицій;
виховна – формування «політичної людини» на грунті цінностей і норм, які відповідають інтересам певних соціальних класів і груп;
прогностична – передбачення можливих варіантів
розвитку класів, соціальних верств, націй у певних
соціально- політичних ситуаціях.
Формування політичних культур – справа не одного покоління і не одного століття. Навіть кардинальна перебудова політичних структур звичайно не може радикально змінити цінності попередньої культури.