- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука 6
- •1.2 Політологія як наука і навчальний предмет
- •Політологія
- •Теоретичний рівень
- •Прикладний рівень
- •Теоретична політологія
- •Прикладна політологія
- •Основні сфери застосування
- •Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- •2.1 Зародження та розвиток політичних вчень в епоху Стародавнього світу та Середніх віків
- •2.2 Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- •2.3 Розвиток політичної думки на сучасному етапі
- •2.4 Розвиток політичної думки в Україні
- •Тема 3. Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики
- •3.4 Участь особистості у політичному житті
- •Функції виборів:
- •Класифікація виборів:
- •Класифікація референдумів:
- •Тема 4. Політичне лідерство та політична еліта
- •4.1 Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства
- •Частина населення
- •Модель рекрутування політичного класу і еліти
- •4.5 Політична еліта України
- •Тема 5. Соціальна стратифікація і політика
- •5.1 Теорії соціальної стратифікації
- •Історичні форми соціальної стратифікації
- •Стратифікації на політичне життя
- •Політична роль середнього класу і його становлення в Україні
- •Основні висновки
- •Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- •Основні теорії нації
- •6.3 Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- •Тема 7. Політична система суспільства
- •7.1 Сутність та структура політичної системи суспільства
- •7.2 Держава як головний елемент політичної системи
- •Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- •8.1 Групи тиску і суспільно-політичні рухи
- •Тема 9. Політична влада
- •9.1 Влада: зміст і сучасна концептуалізація
- •9.2 Структура відносин влади
- •9.3 Легітимність політичної влади
- •9.4 Влада в Україні
- •Тема 10. Громадянське суспільство та правова держава
- •10.2 Правова держава та її принципи
- •10.3 Природні та невід’ємні права людини
- •Умовно права людини поділяють на
- •10.4 Формування громадянського суспільства та правової
- •Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- •11.3 Сутність і різновиди авторитаризму
- •11. 4 Демократичний режим, характерні риси й особливості
- •Тема 12. Політична демократія
- •12.1 Демократія: визначення й етапи розвитку
- •12.2 Теоретичні моделі демократії Класична ліберальна модель демократії (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.Монтеск'є). Концепція ліберальної демократії передбачає:
- •Рівність усіх громадян у використанні прав,
- •Плюралістична модель демократії
- •Модель демократичної участі (к. Пейтман, н.Боббіо, к.Макферсон)
- •12.3 Основні ознаки демократії
- •12.4 Умови демократії
- •Тема 13. Політична модернізація
- •13.1 Теорії модернізації
- •13.2 Особливості модернізаційного процесу в Україні
- •Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- •Розглянемо соціальний інтерес як узагальнюючий фактор.
- •Локальні
- •Розв’язання – це коли на основі певних конкретних дій
- •14.3 Особливості конфліктів в Україні
- •Тема 15. Світова система на сучасному етапі
- •15.1 Світова політика та міжнародні відносини.
- •15.2 Актори світової політики
- •15.3 Формування світової системи: історія та сучасність
- •15.4 Зовнішня політика держави: аспекти розгляду, засоби, форми
- •Тема 16. Політична культура
- •16.1 Зміст і структура політичної культури
- •16.2 Типи, види та функції політичної культури
- •16. 3 Політична культура сучасної України
- •Тема 17. Політичні процеси. Сутність та особливості політичного розвитку суспільства
- •17.1 Сутність та особливості політичного процесу як категорії політичної науки
- •17.2 Типології політичних процесів
- •17.3 Системна трасформація в Україні
Тема 16. Політична культура
16.1 Зміст і структура політичної культури
Розвиток будь-якого суспільства, людини відбувається під значним впливом культури, яка, у свою чергу, пов’язана із свідомістю. Поза культурним оформленням поведінка й діяльність людини, соціальних спільнот втрачають спрямованість розвитку, сенс існування. У культурі відображаються спосіб людського буття, ступінь оволодіння нагромадженим досвідом, традиції, цінності та механізм їх реалізації. Стан культури – це обличчя, найхарактерніша цінність, а рівень культури – вирішальна умова прогресу суспільства.
У соціологічних і політологічних дослідженнях існують різноманітні підходи до визначення поняття «політична культура»: суб'єктивний, що трактує політичну культуру як явище виключно ментальне, тобто як оцінку, цінності, знання суб'єктів політичного процесу; об'єктивний і біхевіористський, в яких політична культура розглядається на ментальному й поведінковому рівнях; культурологічний, що передбачає розуміння політичної культури як сукупності цінностей і символів.
Політична
культура –
це система знань про суспільство;
поглядів, переконань, духовних цінностей;
принципів і засобів політичної діяльності
із урахуванням історичного досвіду.
Елементами змісту поняття “політична культура” є думки, почуття, оцінки більшості громадян, які відображають їхнє ставлення до такого політичного об’єкта як держава, до гілок влади, до того, ким та як приймаються політичні рішення. М.Кубаєвський вважає, що таке ставлення охоплює три рівні:
Коли кожен громадянин засвоює
гносеологічний
держави, структуру політичних
органів
аксіологічний
чи негативно оцінює політичне
життя своєї країни
К
практичний
Елементами змісту поняття “політична культура” є такі національні цінності, як:
свобода
державність
гуманізм
справедливість
бажання захистити незалежність та економічні інтереси своєї держави.
Серед елементів змісту політичної культури важливе місце посідають ті, які сприяють формуванню і збереженню державних інституцій. Кожний державний народ має свої традиційні державні органи, які регулюють внутрішнє життя та міждержавні відносини. Існують і певні норми участі народу в таких органах. Важливим елементом змісту поняття “політична культура” є національна ідентичність.
Політична культура є своєрідним процесом, у якому можна виділити ряд операцій, дій, зокрема:
формування елементів політичної культури (ідей, ідеалів, норм, стереотипів тощо);
трансляцію вироблених елементів культури на всі регіони держави на кожну соціальну групу, на все суспільство;
функціонування політичної культури;
удосконалення системи політичної культури щодо нових умов життя.
Політична культура має свої ознаки.
* відображення класових, соціально-групових, національних суспільних інтересів на основі пріоритету політичних інтересів;
* інформаційний аспект (сукупність знань, поглядів);
* ціннісний аспект (перетворення політичних знань на переконання);
*поведінково-правовий аспект (участь громадян у суспільно-політичному житті);
* нормативний аспект (матеріалізація політичних ідей у нормах, традиціях, інститутах).
Розрізняють політичну культуру:
суспільства;
громадської групи;
особистості.
Якщо розглядати політичну культуру великої громадської групи, слід зазначити, що соціальні та психологічні регулятори її діяльності мають певну специфіку. Скажімо, члени громадсько-політичної організації, партії, утворюючи спільноту, добровільно регламентують її діяльність, створюють внутрішні правила гри.
Індивідуальна політична культура характеризується рівнем знання, емоційного сприйняття та практичного опанування нормами політичної соціалізації, загальнокультурним рівнем, компетентністю в політиці, адекватністю оцінок, рівнем свідомості, розумінням своєї соціальної ролі.
Термін «політична культура» вперше запровадив німецький філософ кінця ХУІІІ ст. Й.Г.Гердер, а в активний ужиток його ввів у 1956 р. американський політолог Г.Алмонд.