- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука 6
- •1.2 Політологія як наука і навчальний предмет
- •Політологія
- •Теоретичний рівень
- •Прикладний рівень
- •Теоретична політологія
- •Прикладна політологія
- •Основні сфери застосування
- •Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- •2.1 Зародження та розвиток політичних вчень в епоху Стародавнього світу та Середніх віків
- •2.2 Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- •2.3 Розвиток політичної думки на сучасному етапі
- •2.4 Розвиток політичної думки в Україні
- •Тема 3. Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики
- •3.4 Участь особистості у політичному житті
- •Функції виборів:
- •Класифікація виборів:
- •Класифікація референдумів:
- •Тема 4. Політичне лідерство та політична еліта
- •4.1 Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства
- •Частина населення
- •Модель рекрутування політичного класу і еліти
- •4.5 Політична еліта України
- •Тема 5. Соціальна стратифікація і політика
- •5.1 Теорії соціальної стратифікації
- •Історичні форми соціальної стратифікації
- •Стратифікації на політичне життя
- •Політична роль середнього класу і його становлення в Україні
- •Основні висновки
- •Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- •Основні теорії нації
- •6.3 Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- •Тема 7. Політична система суспільства
- •7.1 Сутність та структура політичної системи суспільства
- •7.2 Держава як головний елемент політичної системи
- •Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- •8.1 Групи тиску і суспільно-політичні рухи
- •Тема 9. Політична влада
- •9.1 Влада: зміст і сучасна концептуалізація
- •9.2 Структура відносин влади
- •9.3 Легітимність політичної влади
- •9.4 Влада в Україні
- •Тема 10. Громадянське суспільство та правова держава
- •10.2 Правова держава та її принципи
- •10.3 Природні та невід’ємні права людини
- •Умовно права людини поділяють на
- •10.4 Формування громадянського суспільства та правової
- •Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- •11.3 Сутність і різновиди авторитаризму
- •11. 4 Демократичний режим, характерні риси й особливості
- •Тема 12. Політична демократія
- •12.1 Демократія: визначення й етапи розвитку
- •12.2 Теоретичні моделі демократії Класична ліберальна модель демократії (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.Монтеск'є). Концепція ліберальної демократії передбачає:
- •Рівність усіх громадян у використанні прав,
- •Плюралістична модель демократії
- •Модель демократичної участі (к. Пейтман, н.Боббіо, к.Макферсон)
- •12.3 Основні ознаки демократії
- •12.4 Умови демократії
- •Тема 13. Політична модернізація
- •13.1 Теорії модернізації
- •13.2 Особливості модернізаційного процесу в Україні
- •Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- •Розглянемо соціальний інтерес як узагальнюючий фактор.
- •Локальні
- •Розв’язання – це коли на основі певних конкретних дій
- •14.3 Особливості конфліктів в Україні
- •Тема 15. Світова система на сучасному етапі
- •15.1 Світова політика та міжнародні відносини.
- •15.2 Актори світової політики
- •15.3 Формування світової системи: історія та сучасність
- •15.4 Зовнішня політика держави: аспекти розгляду, засоби, форми
- •Тема 16. Політична культура
- •16.1 Зміст і структура політичної культури
- •16.2 Типи, види та функції політичної культури
- •16. 3 Політична культура сучасної України
- •Тема 17. Політичні процеси. Сутність та особливості політичного розвитку суспільства
- •17.1 Сутність та особливості політичного процесу як категорії політичної науки
- •17.2 Типології політичних процесів
- •17.3 Системна трасформація в Україні
Тема 14. Конфлікти в суспільстві
14.1 Закономірність виникнення і функції конфліктів
Тема “Конфлікти в суспільстві” є вузловою проблемою політології, адже по кожній темі основного курсу політології простежуються конфлікти. І в темі “Історія політичної думки”, коли розглядаються суперечливі погляди мислителів на відносини в державі, і в темі “Особа як суб’єкт та об’єкт політики”, де підкреслюється, що саме конфліктні ситуації спонукають людину залучатися до політики, і в темі “Політичні партії”, які, стаючи на певну політичну платформу, неминуче входять у конфлікт одна з одною, з владою, і в інших.
Схематично це можна зобразити так:
У великому колі – сектори, що
умовно позначають теми курсу
політології.
У центрі позначено причетність тем до конфліктів, що дозволяє повніше розкрити сутність політичних процесів.
Конфлікти супроводжують людство на протязі усього історичного шляху, упродовж усього життя людини (конфлікти з природою, між родами та племенами, між бідними та богатими, між політичними силами, між державами, у виробничому колективі, у сім’ї).
КОНФЛІКТ- від лат.conflict (зіткнення), тобто зіткнення двох або більше різноспрямованих сил з метою реалізації своїх інтересів.
Було чимало проектів подолання конфліктів:
а) утопісти – шляхом поширення знань, створення ідеального суспільства, де всі рівні, живуть у злагоді;
б) марксисти – шляхом революцій, шляхом знищення ворога й позбавлення людей від конфліктів.
І в наш час існує думка про можливість подолання конфліктів шляхом так званого консенсусу, коли сторони домовляються, йдучи на поступки одна одній.
Але ж згода на поступки йде від чого- від конфлікту!
Конфлікт
– це наслідок порушеного консенсусу
Консенсус
– це результат
подоланого конфлікту
Конфлікти зумовлені як об’єктивними так і суб’єктивними
ФАКТОРАМИ:
Нерівність людей,Кожна людина – особистість, в однієї
соціальних і національнихбільше здібностей, сил, в іншої – менше
спільнот одна спільнота – більш забезпечена,
інша – менше; це й викликає конфлікти.
Конфлікт гарного з У конфлікт вступають не обов’язково –
кращим, поганого із ще ворожі сили. У результаті сутички гарного
гіршим з кращим – наступає загальне поліп- шення; у результаті зіткнення поганого з гіршим – кращим виявляється погане.
Несумісність Колективне є вищим за особисте-офіційний
суспільних тапостулат радянських часів; однак це не
індивідуальнихвідповідало природним прагненням
цінностей людини до індивідуального; у сучасних
умовах – інша крайність- індивідуалізм
призводить до нехтування громадськими
інтересами.
Розлад міжВиборцям кандидат у депутати обіцяє
сподіваннями та реаліямиодне, а насправді – не виконує, будучи не в змозі чи забуваючи обіцянки; звідси
зневіра виборців до влади.
Прагнення одних доЦе породжує конфлікти між політичними
влади, інших -лідерами, партіями; тут діє і прагнення
утримати їїмати престиж і матеріальна вигода.
Відмінності у
політичній Це призводить до певних дій, іноді
культурі або її протилежних методів роботи, що породжує
недостатністьпротистояння, сутички.
Відмінність у типах Авторитарний тип і демократичний тип
лідерства несумісні, це відбивається на підходах до
подій та діях, а, отже, і на проявах конфлікту.
Інформаційна Коли причиною конфлікту стає неточна,
обмеженість застаріла, суперечлива, недостовірна
інформація або її відсутність взагалі.