Тема 14. Конфлікти в суспільстві

14.1 Закономірність виникнення і функції конфліктів

Тема “Конфлікти в суспільстві” є вузловою проблемою політології, адже по кожній темі основного курсу політології простежуються конфлікти. І в темі “Історія політичної думки”, коли розглядаються суперечливі погляди мислителів на відносини в державі, і в темі “Особа як суб’єкт та об’єкт політики”, де підкреслюється, що саме конфліктні ситуації спонукають людину залучатися до політики, і в темі “Політичні партії”, які, стаючи на певну політичну платформу, неминуче входять у конфлікт одна з одною, з владою, і в інших.

Схематично це можна зобразити так:

У великому колі – сектори, що

умовно позначають теми курсу

політології.

У центрі позначено причетність тем до конфліктів, що дозволяє повніше розкрити сутність політичних процесів.

Конфлікти супроводжують людство на протязі усього історичного шляху, упродовж усього життя людини (конфлікти з природою, між родами та племенами, між бідними та богатими, між політичними силами, між державами, у виробничому колективі, у сім’ї).

КОНФЛІКТ- від лат.conflict (зіткнення), тобто зіткнення двох або більше різноспрямованих сил з метою реалізації своїх інтересів.

Було чимало проектів подолання конфліктів:

а) утопісти – шляхом поширення знань, створення ідеального суспільства, де всі рівні, живуть у злагоді;

б) марксисти – шляхом революцій, шляхом знищення ворога й позбавлення людей від конфліктів.

І в наш час існує думка про можливість подолання конфліктів шляхом так званого консенсусу, коли сторони домовляються, йдучи на поступки одна одній.

Але ж згода на поступки йде від чого- від конфлікту!

Конфлікт – це наслідок порушеного консенсусу

Консенсус – це результат подоланого конфлікту

Конфлікти зумовлені як об’єктивними так і суб’єктивними

ФАКТОРАМИ:

Нерівність людей,Кожна людина – особистість, в однієї

соціальних і національнихбільше здібностей, сил, в іншої – менше

спільнот одна спільнота – більш забезпечена,

інша – менше; це й викликає конфлікти.

Конфлікт гарного з У конфлікт вступають не обов’язково –

кращим, поганого із ще ворожі сили. У результаті сутички гарного

гіршим з кращим – наступає загальне поліп- шення; у результаті зіткнення поганого з гіршим – кращим виявляється погане.

Несумісність Колективне є вищим за особисте-офіційний

суспільних тапостулат радянських часів; однак це не

індивідуальнихвідповідало природним прагненням

цінностей людини до індивідуального; у сучасних

умовах – інша крайність- індивідуалізм

призводить до нехтування громадськими

інтересами.

Розлад міжВиборцям кандидат у депутати обіцяє

сподіваннями та реаліямиодне, а насправді – не виконує, будучи не в змозі чи забуваючи обіцянки; звідси

зневіра виборців до влади.

Прагнення одних доЦе породжує конфлікти між політичними

влади, інших -лідерами, партіями; тут діє і прагнення

утримати їїмати престиж і матеріальна вигода.

Відмінності у

політичній Це призводить до певних дій, іноді

культурі або її протилежних методів роботи, що породжує

недостатністьпротистояння, сутички.

Відмінність у типах Авторитарний тип і демократичний тип

лідерства несумісні, це відбивається на підходах до

подій та діях, а, отже, і на проявах конфлікту.

Інформаційна Коли причиною конфлікту стає неточна,

обмеженість застаріла, суперечлива, недостовірна

інформація або її відсутність взагалі.