- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука 6
- •1.2 Політологія як наука і навчальний предмет
- •Політологія
- •Теоретичний рівень
- •Прикладний рівень
- •Теоретична політологія
- •Прикладна політологія
- •Основні сфери застосування
- •Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- •2.1 Зародження та розвиток політичних вчень в епоху Стародавнього світу та Середніх віків
- •2.2 Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- •2.3 Розвиток політичної думки на сучасному етапі
- •2.4 Розвиток політичної думки в Україні
- •Тема 3. Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики
- •3.4 Участь особистості у політичному житті
- •Функції виборів:
- •Класифікація виборів:
- •Класифікація референдумів:
- •Тема 4. Політичне лідерство та політична еліта
- •4.1 Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства
- •Частина населення
- •Модель рекрутування політичного класу і еліти
- •4.5 Політична еліта України
- •Тема 5. Соціальна стратифікація і політика
- •5.1 Теорії соціальної стратифікації
- •Історичні форми соціальної стратифікації
- •Стратифікації на політичне життя
- •Політична роль середнього класу і його становлення в Україні
- •Основні висновки
- •Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- •Основні теорії нації
- •6.3 Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- •Тема 7. Політична система суспільства
- •7.1 Сутність та структура політичної системи суспільства
- •7.2 Держава як головний елемент політичної системи
- •Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- •8.1 Групи тиску і суспільно-політичні рухи
- •Тема 9. Політична влада
- •9.1 Влада: зміст і сучасна концептуалізація
- •9.2 Структура відносин влади
- •9.3 Легітимність політичної влади
- •9.4 Влада в Україні
- •Тема 10. Громадянське суспільство та правова держава
- •10.2 Правова держава та її принципи
- •10.3 Природні та невід’ємні права людини
- •Умовно права людини поділяють на
- •10.4 Формування громадянського суспільства та правової
- •Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- •11.3 Сутність і різновиди авторитаризму
- •11. 4 Демократичний режим, характерні риси й особливості
- •Тема 12. Політична демократія
- •12.1 Демократія: визначення й етапи розвитку
- •12.2 Теоретичні моделі демократії Класична ліберальна модель демократії (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.Монтеск'є). Концепція ліберальної демократії передбачає:
- •Рівність усіх громадян у використанні прав,
- •Плюралістична модель демократії
- •Модель демократичної участі (к. Пейтман, н.Боббіо, к.Макферсон)
- •12.3 Основні ознаки демократії
- •12.4 Умови демократії
- •Тема 13. Політична модернізація
- •13.1 Теорії модернізації
- •13.2 Особливості модернізаційного процесу в Україні
- •Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- •Розглянемо соціальний інтерес як узагальнюючий фактор.
- •Локальні
- •Розв’язання – це коли на основі певних конкретних дій
- •14.3 Особливості конфліктів в Україні
- •Тема 15. Світова система на сучасному етапі
- •15.1 Світова політика та міжнародні відносини.
- •15.2 Актори світової політики
- •15.3 Формування світової системи: історія та сучасність
- •15.4 Зовнішня політика держави: аспекти розгляду, засоби, форми
- •Тема 16. Політична культура
- •16.1 Зміст і структура політичної культури
- •16.2 Типи, види та функції політичної культури
- •16. 3 Політична культура сучасної України
- •Тема 17. Політичні процеси. Сутність та особливості політичного розвитку суспільства
- •17.1 Сутність та особливості політичного процесу як категорії політичної науки
- •17.2 Типології політичних процесів
- •17.3 Системна трасформація в Україні
Н
Політологія
ині як у кожній окремій науці, так
і у структурі політології в цілому чітко
виокремлюються два рівні знань –
теоретичний та прикладний, або емпіричний.
Теоретичний рівень
Прикладний рівень
Вивчення політики як специфіч- Вивчення політики як реального
ної сфери суспільного життя зіткнення вольових устремлінь
з притаманними їй суперечно- державних інститутів, партій,
стями, закономірностями тощо рухів та інших суб’єктів
Теоретична політологія
Є вищою формою спеціалізованого наукового відображення політики. Специфіка науково-теоретичного пізнання світу політики полягає в раціонально-критичному осмисленні політичної дійсності і створенні такої картини політики, яка описувала б і пояснювала це явище в цілому. Це форма абстрактного мислення, за допомогою якої людина вибудовує у своїй свідомості уявлення про зовнішні і внутрішні зв’язки політики на основі узагальнення і систематизації не індивідуального, а універсального досвіду. Як внутрішня форма науки теорія прагне передусім побудувати певну логічну модель політики. Теорія може побудувати безліч моделей (описову, нормативну, типологічну, прогностичну й т.д.)
Виходячи з існування необмеженої кількості трактувань політики, теорія може навіть “відриватися” від дійсності, створювати умоглядні образи, суб’єктивістські картини політики, що втрачають будь-який змістовний зв’язок із реальністю. Механізмом, який стоїть на заваді такій можливості, виступає наукова верифікація (співвіднесення теоретичних оцінок із практикою). Таким чином, теорія урізноманітнює уявлення про політику, наука надає її схемам переконливості й достовірності, відсікаючи бездоказові трактування.
Прикладна політологія
Вивчає безпосередні прояви політичної поведінки людей, а також політичні сценарії та політичні технології. Основні сфери застосування прикладної політології подані нижче.
Розробка програм у сферах, Визначення шляхів запо-
що мають практичну значи- бігання чи розв’язання
мість для держави: охорони конфліктів і досягнення
здоров’я, соціальна, націо- необхідного суспільного
нальна, оборонна політика консенсусу
Основні сфери застосування
Проведення виборчих кам- Ведення переговорів,
паній, створення іміджу, “технологія торгу”, визна-
застосування виборчих чення прийомів і способів
технологій взаємодії сторін
Вироблення і прийняття
політичних рішень
Політична наука виконує ряд функцій, пов’язаних як з вивченням політики, так і з практичною діяльністю у сфері публічної влади.
Дескриптивна – всебіч- ний
і повний опис світуполітики
Перетворювальна – формування
знань, які мають практичне значення
для раціоналізації суспільно-політичного
життя
Оціночна
– винесення суджень про прийнятність
чи неприйнятність чогось в політиці з
позицій суб’єкта
Прогностична
– вироб- лення знання, яке передбачає
можливі наслідки політичних
дій і процесів
Порівняльна– зіставлення різних політичних явищ
перед формулюванням вис- новків і оцінок
Соціалізації– формуван-
ня політичної свідомості у громадян
Слід зауважити, що реальна вагомість кожної з перелічених основних функцій політичної науки може бути різною в конкретному суспільстві і державі. Це залежить головним чином від розвиненості самої науки і від ставлення влади до неї.
Політологія як наука відрізняється від політології як навчальної дисципліни. Остання є частиною масиву знань політологічної науки. Її завдання - дати громадянину в доступний формі необхідний мінімум наукових знань, які б стали основою його політичної освіти й свідомого вибору власної поведінки в суспільно-політичному житті.
Основні висновки.
Поняття “політика” багатогранне і багатовимірне. Політику трактують як діяльність держави, як прагнення до участі в реалізації влади чи до здійснення впливу на розподіл влади, як конкуренцію інтересів, як публічне протистояння груп, як мистецтво досягати компромісів і згоди, як реалізований владою розподіл цінностей. Усі ці визначення відображають різні сторони реального світу політики.
Виокремлюють три основні аспекти прояву політики: як сфери суспільного життя, як різновиду активності соціальних суб’єктів, як типу соціальних відносин.
У структурі політики виділяють форму, зміст і процес. Основними функціями політики є владно-регулятивна, ціннісно-регулятивна, комунікативна, інтегративна. Політиці властиві універсальність, інклюзивність, атрибутивність. Основними видами політики є внутрішня, зовнішня, світова.
Слід усвідомлювати, що в цивілізованому суспільстві повинні існувати допустимі межі для політики, які оберігали б нас від надмірного її тиску.
Політична думка має тривалу історії формування, проте процес виокремлення політології в самостійну академічну дисципліну в основному завершився лише на початку ХХ ст.
Переконливою є точка зору, яка розглядає політологію як загальну, інтегральну науку про політику в усіх її проявах, включаючи до її складу всі політичні дисципліни.
Політологія є наукою, яка раціонально відображає політичного життя через систему знань про цілі, завдання, рушійні сили та зміст політичних процесів, про діяльність людей, партій, об’єднань, держав у сфері політичних відносин.
Методи політології як науки: інституційний, історичний, соціологічний, біхевіористський, структурно-функціональний, системний, порівняльний.
У структурі політології виокремлюються два рівні знань – теоретичний та прикладний.