- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука 6
- •1.2 Політологія як наука і навчальний предмет
- •Політологія
- •Теоретичний рівень
- •Прикладний рівень
- •Теоретична політологія
- •Прикладна політологія
- •Основні сфери застосування
- •Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- •2.1 Зародження та розвиток політичних вчень в епоху Стародавнього світу та Середніх віків
- •2.2 Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- •2.3 Розвиток політичної думки на сучасному етапі
- •2.4 Розвиток політичної думки в Україні
- •Тема 3. Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики
- •3.4 Участь особистості у політичному житті
- •Функції виборів:
- •Класифікація виборів:
- •Класифікація референдумів:
- •Тема 4. Політичне лідерство та політична еліта
- •4.1 Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства
- •Частина населення
- •Модель рекрутування політичного класу і еліти
- •4.5 Політична еліта України
- •Тема 5. Соціальна стратифікація і політика
- •5.1 Теорії соціальної стратифікації
- •Історичні форми соціальної стратифікації
- •Стратифікації на політичне життя
- •Політична роль середнього класу і його становлення в Україні
- •Основні висновки
- •Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- •Основні теорії нації
- •6.3 Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- •Тема 7. Політична система суспільства
- •7.1 Сутність та структура політичної системи суспільства
- •7.2 Держава як головний елемент політичної системи
- •Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- •8.1 Групи тиску і суспільно-політичні рухи
- •Тема 9. Політична влада
- •9.1 Влада: зміст і сучасна концептуалізація
- •9.2 Структура відносин влади
- •9.3 Легітимність політичної влади
- •9.4 Влада в Україні
- •Тема 10. Громадянське суспільство та правова держава
- •10.2 Правова держава та її принципи
- •10.3 Природні та невід’ємні права людини
- •Умовно права людини поділяють на
- •10.4 Формування громадянського суспільства та правової
- •Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- •11.3 Сутність і різновиди авторитаризму
- •11. 4 Демократичний режим, характерні риси й особливості
- •Тема 12. Політична демократія
- •12.1 Демократія: визначення й етапи розвитку
- •12.2 Теоретичні моделі демократії Класична ліберальна модель демократії (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.Монтеск'є). Концепція ліберальної демократії передбачає:
- •Рівність усіх громадян у використанні прав,
- •Плюралістична модель демократії
- •Модель демократичної участі (к. Пейтман, н.Боббіо, к.Макферсон)
- •12.3 Основні ознаки демократії
- •12.4 Умови демократії
- •Тема 13. Політична модернізація
- •13.1 Теорії модернізації
- •13.2 Особливості модернізаційного процесу в Україні
- •Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- •Розглянемо соціальний інтерес як узагальнюючий фактор.
- •Локальні
- •Розв’язання – це коли на основі певних конкретних дій
- •14.3 Особливості конфліктів в Україні
- •Тема 15. Світова система на сучасному етапі
- •15.1 Світова політика та міжнародні відносини.
- •15.2 Актори світової політики
- •15.3 Формування світової системи: історія та сучасність
- •15.4 Зовнішня політика держави: аспекти розгляду, засоби, форми
- •Тема 16. Політична культура
- •16.1 Зміст і структура політичної культури
- •16.2 Типи, види та функції політичної культури
- •16. 3 Політична культура сучасної України
- •Тема 17. Політичні процеси. Сутність та особливості політичного розвитку суспільства
- •17.1 Сутність та особливості політичного процесу як категорії політичної науки
- •17.2 Типології політичних процесів
- •17.3 Системна трасформація в Україні
15.4 Зовнішня політика держави: аспекти розгляду, засоби, форми
Зовнішня політика (ЗП) – це діяльність держави поза межами своїх національних кордонів, яка регулює відносини з іншими державами та акторами СП і спрямована на досягнення мети по захисту своїх національно-державних інтересів (НДІ).
НДІ – це комплексна категорія, яка включає систему компонентів, що охоплюють політичну, економічну, військово-стратегічну, технологічну, екологічну сфери суспільного життя. При формуванні НДІ існує об´єктивний взаємозв´язок зовнішньої та внутрішньої політики. Щодо концепції ЗП, воєнної доктрини, національної безпеки НДІ спирається на державні документи, забезпечуючи нормативне оформлення. Основною цінністю держави є державний суверенітет.
Суверенітет (нім., фр., - верховна влада) – незалежне від будь-яких обставин, сил і особистостей верховенство, незалежність держави у зовнішніх та внутрішніх відносинах. Правовою основою державного суверенітету виступає Конституція, декларації і принципи міжнародного права, які фіксують суверенну рівність держав, територіальну цілісність, невтручання у внутрішні та зовнішні справи, право націй на самовизначення.
Зміст та сутність ЗП російський вчений-міжнародник М. Косолапов пропонує розгядати в трьох аспектах:
1) конкретно-політичне наповнення ЗП – це об´єктивні видимі дані держави: географічне розташування, рівень економічного та соціально-політичного розвитку, масштаби і характер господарства.
Всесвітній Банк,
Міжнародний банк реконструкції та
розвитку виділяють три категорії держав
залежно від ВВП на душу населення на
рік: З
низьким рівнем доходів (від 765$ США і
нижче) Середнім
(від 766 до 9385$ США) Високим
рівнем доходів (вище 9386$ США)
2) ЗП
як структура
діяльності
–
це практичний
потенціал держави,
її статусне
місце в системі СП. Критерії
класифікації держав:
наявність ядерного
потенціалу, економічний, фінансовий
рівень, становище
в
світі, демографічний
показник та ін.
У період біполярного
протистояння країни поділяли на
наддержави,
середні
і малі. У сучасних
умовах
такого
чіткого розподілу не існує, для
визначення статусного місця держави
необхідно ураховувати всі вищезазначені
показники, особливо економічний і
ядерний потенціали.
Соціально-культурологічний аспект – це відповідність ЗП держави певним конфесійним, етнічним, історичним, антропологічним характеристикам.
Специфічним середовищем, де здійснюється ЗП, являються міжнародні відносини та світова політика. У межах цього середовища зовнішньополі-тична діяльність держави спрямована тільки на аналогічних суб´єктів МВ, тобто тих, які мають офіційний статус. Засобами здійснення ЗП є: дипломатія, економічні, науково-технічні, культурні, воєнні зв´язки.
Дипломатія є найважливішим інструментом здійснення ЗП. Функції дипломатії: забезпечення національних інтересів країни, реалізація ЗП курсу, ведення переговорного процесу, інформаційно-комунікативна. За межами своєї країни для захисту своїх інтересів держави мають свої дипломатичні представництва: посольства, консульства.
Форми зовнішньополітичної діяльності залежать від конкретного стану СП, розстановки сил у системі МВ та національних інтересів держави. Виділяють такі форми ЗП діяльності: політика двосторонніх відносин, політика регіонального співробітництва, політика міжрегіонального співробітництва, політика стратегічного партнерства, політика невтручання, політика самоізоляції, політика воєнного втручання, політика прямого та опосередкованого тиску, політика розрядки тощо.
Повна характеристика зовнішньополітичної діяльності держави залежить від політичного режиму конкретної національної системи та еліти, яка приймає зовнішньополітичні рішення.
Таким чином, фундаментальні політичні зміни, які відбулися наприкінці ХХ ст., суттєво вплинули як на теоретико-концептуальний, так і на практичний рівень СП. У теорії МВ спостерігається зміна парадигмальних підходів, перегляд основних категорій, які потребують їх подальшого вивчення і нового пояснення. На практичному рівні це формування нової системи співробітництва і вироблення спільних заходів в боротьбі з глобальними загрозами.