- •В.А. Василенко, т.І Ткаченко
- •Виробничий (операційний)
- •Менеджмент
- •Навчальний посібник
- •Глава 1. Теоретична база й основні компоненти виробничого менеджменту...…................................
- •Глава 2. Організаційні аспекти виробничого менеджменту...…………………….................................
- •Глава 3. Особливості виробництва в сфері послуг...……………………………………………………
- •Глава 4. Виробнича стратегія йконкурентоспроможність ...……………………………....................
- •Глава 5. Проектування продукту...……………………………………………………………...............
- •Глава 6. Проектування й розвиток виробничого процесу ...………………………............................
- •Глава 7. Проектування потокового й автоматизованого виробництва...………………...................
- •Глава 9. Організація підготовки виробництва до реалізації рішень ...……………......……
- •Глава 10. Планування виробничої програми...………………………………………
- •Глава 11. Планування й організація матеріальних запасів...………………………………......
- •Глава 12. Система забезпечення «Точно в термін» і логістика...…………………………………......
- •Глава 13.Організація управління за допомогою мережного моделювання...……………………
- •Глава 14. Основи керування якістю...……………………………………………………….......
- •Глава 15. Оперативне керування й шляхи вдосконалювання виробничих процесів..
- •1.1.Сутність виробництва й еволюція розвитку виробничого менеджменту
- •1.2. Роль і місце виробничого менеджменту в системі керування
- •1.3.Основний зміст виробничого процесу
- •1.4. Концепція й принципи виробничого менеджменту
- •1.5.Виробнича система і її основні функції
- •2.1. Функції й мети менеджменту
- •2.2. Об'єкти виробничого менеджменту
- •2.3. Характеристика типів виробництва
- •2.4. Вплив типу виробництва на організаційну структуру керування
- •2.5. Моделі виробництва й сервісу
- •3.1. Характеристика послуг
- •3.2. Типи сервісних систем
- •3.3. Технології в сфері послуг
- •3.4. Розробка послуг
- •3.5.Система забезпечення сервісу
- •4.1. Сутність виробничої стратегії
- •4.2. Виробнича стратегія й конкурентні пріоритети
- •4.3. Місце й роль виробничої стратегії
- •4.4. Формування виробничої стратегії
- •4.5. Розвиток стратегії й рішення проблеми конкурентно-здатності
- •5.1. Традиційне проектування виробу
- •5.2. Сучасні методи прискореного проектування продукції
- •5.3. Проектування продукту очами споживача
- •5.4. Керування якістю при проектуванні виробу
- •5.5. Вартісної аналіз і вартісної інжиніринг
- •6.1. Вибір виробничого процесу
- •6.2. Проектування процесу виробництва продукції
- •6.3. Організаційно-технологічні аспекти розміщення встаткування
- •6.4. Гнучкість виробничого процесу
- •6.5. Система безперервного поліпшення продуктів і процесів
- •Глава 7. Проектування потокового й автоматизованого
- •7.1. Методи організації виробничих процесів
- •7.2. Сутність теорії потокового виробництва
- •7.3. Розрахунок параметрів потокового виробництва робіт
- •7.4. Проектування потокового виробництва роботи і його ефективність
- •7.5. Автоматизація виробничих процесів
- •Глава 8.Проектування виробничої потужності
- •8.1. Фактори, що визначають потужність
- •8.2. Попередні рішення
- •8.3. Вибір місця розташування підприємства
- •8.4. Проектування підприємств
- •8.5. Розрахунок виробничих потужностей
- •Розд3. Планування виробництва та забезпечення
- •Глава 9. Організація підготовки до реалізації рішень
- •9.6. Основи формування технічної й соціальної політики підприємства
- •9.2. Організація технічної підготовки виробництва
- •9.3. Організаційно-технологічна підготовка виробництва
- •9.4. Структурні рішення виробництва
- •9.5. Зовнішні інтеграційні рішення
- •Глава 10. Планування виробничої програми
- •10.1. Сутність і завдання виробничого планування
- •10.2. Загальні принципи формування виробничої програми
- •10.3. Планування завантаження виробничої потужності організації
- •10.4. Календарне планування
- •10.5. Планування матеріального забезпечення
- •Глава 11. Планування й організація матеріальних запасів
- •11.1. Сутність і мети створення запасів
- •11.2. Роль, облік й оцінка матеріальних запасів
- •11.3. Системи керування запасами
- •11.4. Моделі з фіксованим обсягом і періодом
- •11.5. Визначення рівня резервного запасу
- •Глава 12. Система забезпечення «Точно в строк» і логістика
- •12.1. Організаційна сутність системи «Точно в строк»
- •12.2. Організація й впровадження виробництва із системою «Точно в строк»
- •12.3. Переваги й недоліки системи «Точно в строк»
- •12.4. Логістичні рішення й процеси матеріального забезпечення
- •12.5. Системи складування й розміщення запасів
- •Глава 13. Організація керування за допомогою мережного моделювання
- •13.1. Мережна модель й її елементи
- •13.2. Правила побудови мережної моделі
- •13.3. Параметри моделі й розрахунок графіка
- •13.6. Визначення потреби в ресурсах й оптимізація графіка
- •13.7. Керування по мережних графіках
- •Глава 14. Основи керування якістю
- •14.1. Система якості
- •14.3. Ціна якості
- •Глава 15. Оперативне управління і шляхи вдосконалення виробничих процесів
- •15.1. Суть і завдання оперативного управління
- •15.2. Оперограми в оперативному управлінні
- •15.3. Диспетчеризація виробництва
- •15.4. Шляхи вдосконалення бізнес процесів
- •19. Дикман л.Г. Организация и планирование строительного производства:
1.5.Виробнича система і її основні функції
Як вже говорилося поняття "операційна система" запозичена з закордонних джерел і, в першу чергу, американських. У вітчизняній науці управління існує вираз "виробничий процес", "система виробництва", які, на наш погляд, точніше відображають сутність досліджуваного явища. За визнанням самих авторів терміни "Операції" і "виробництво" взаємозамінні. При цьому під виробництвом вони розуміють випуск товарів і переробку сировини, а термін "операції" ширше, він включає не тільки виробництво товарів, але й надання послуг, видів діяльності, що входять в операційну функцію.
Необхідно відзначити, що слово "операція" з латинської operatio дослівно перекладається як "дія" і має значення:
а) механічний вплив на тканини і органи тіла (хір.)
б) військові дії
в) виконання якої-небудь задачі: фінансової, кредитної, торгової, страховий, промислової і т.д.
Слово "процес" (також з латинського) означає послідовну зміну станів,явищ, а виробництво трактується як процес створення продукту праці. Значить, ми з повним правом можемо говорити, що виробничий процес це послідовна зміна стану предметів праці, в результаті якого отримують продукт праці виріб, товар,послугу.
На користь вітчизняних, усталених виразів "виробничий процес", "система виробництва", "виробнича система" говорить ще один факт. Це поняття "операція", вживане в технології та організації виробництва: операція - організаційно неподільний і технологічно однорідний елемент технологічного процесу, що складається з ряду робочих прийомів. Таким чином, вводити в нашу практику ще один термін, який не краще існуючих і, додатково до всього, здатний внести плутанину в технологію, організацію та управління підприємством, навряд чи є виправданим.
На підтвердження і розвиток зробленого висновку розглянемо сутність операційної системи, схема якої наводиться у відомій монографії * (рис.1.5).
Інформація із зовнішнього середовища
Інформація про стан системи
Підсистема плани-
рования й контролю
Інформація із внутрішнього середовища
Плани, рішення, що коректують
взаємодії
На вході
Праця, матеріали, капи-
таль, інформація, енергія
Переробна під-
система
Підсистема забезпечення
На виході
Продукція, послуги
Рис.1.5. Операційна система[3]
Згідно концепції зазначених авторів, "операційна функція включає в себе ті дії, в результаті яких виробляються товари і послуги, що поставляються організацією в зовнішнє середовище". І далі: "функцію операцій мають всі організації, інакше вони просто не можуть існувати". Якщо в даному судженні термін "операція" замінити словом "виробництво", що відповідає думку самих авторів, то все стає абсолютно вірним:
*
Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджменту. /пер. с англ./ - М.: Справа, 1994.
28
наведена нижче схема (рис.1.6) жодним чином не вступає в протиріччя з сутністю рис.1.5.
Наведена модель (у прив'язці до конкретного продукту) відображає найважливіші операції виробничого процесу в їх технологічній послідовності за допомогою стандартних символів і широко застосовується в країнах СНД і Східної Європи. "Модель дозволяє наочно показати динаміку виробничого процесу, перетворення матеріалів та напівфабрикатів на окремих технологічних операціях, основну поопераційного структуру виробничого процесу, відстань між робочими місцями і їх просторове розміщення "[3].
Таким же чином можна показати і виробничий процес у сфері нематеріального виробництва - у сфері послуг. Отже, термін "операції" в управлінні, менеджменті застосовувати недоцільно. Слід користуватися традиційним, загальновизнаним поняттям "виробництво", залишивши за словом "операція" технологічну сутність, яка чудово вписується і в сферу послуг.
Зварювання
Зачищення
Пролеживание
Матеріал А
Матеріал B
Відрізка
Контроль
Складування
Чистова обробка
Токарська обробка
Обробка
Зборка й
Упакування
На реалізацію
контроль
Рис.1.6. Операційна модель виробничого процесу
На основі проведеного аналізу доцільно представити виробничу систему в наступному вигляді (рис.1.7).
Як видно з наведеного рисунка, виробнича система в загальному, принциповому підході відповідає схемі, зображеній на рис. 1.5 і складається з трьох основних підсистем - переробної, забезпечення і планування, але істотно уточнює і доповнює її. Наявність додаткових блоків у наведеній схемі і зворотних зв'язків, робить її більш конкретною і коректною.
Переробна підсистема є домінуючою і виконує виробничу роботу, безпосередньо пов'язану з перетворенням вхідних параметрів у вихідні результати (продукти або послуги).
Як видно з наведеного рисунка, виробнича система в загальному, принциповому підході відповідає схемі, зображеній на рис. 1.5 і складається з трьох основних підсистем - переробної, забезпечення і планування, але істотно уточнює і доповнює її. Наявність додаткових блоків у наведеній схемі і зворотних зв'язків, робить її більш конкретною і коректною
29
Інформація про
зовнішньому середовищу
Вихідні
Підсистема пла-
нирования й при-
нятия рішень
Вхід
Плани й
рішення по
виробництву
Переробляю-
щая підсистема
(технологічні
процеси)
Вихід
Продукти,
послуги
Ціль
аналіз
дані
Плани й
рішення по
Інформація про
забезпеченню
внутрішньої
середовищу й з-
стоянні сис-
теми
Підсистема
забезпечення
Ресурси
Облік, контроль
Регулювання
- прямі зв'язки
- зворотні зв'язки
Рис.1.7. Блок-схема виробничої системи
Переробна підсистема є домінуючою і виконує виробничу роботу, безпосередньо пов'язану з перетворенням вхідних параметрів у вихідні результати (продукти або послуги). Так, наприклад, для будівельної фірми основними результатами її діяльності є готова будівля або споруда, передане замовнику і введене в експлуатацію. Вступники матеріали, деталі і конструкції переробляються даною підсистемою. Вона вимагає значних капітальних вкладень, певної кількості трудових і матеріальних ресурсів, витрат на експлуатацію машин і механізмів по основному виробництву. Вагома частка витрат падає на всілякі тимчасові будівлі і споруди, необхідні для підготовки і здійснення будівництва..
Будівництво споживає значну кількість різних видів енергії, води, великі транспортні витрати, тому підсистема забезпечення відіграє винятково важливу роль. Підсистема забезпечення не пов'язана прямо з виробництвом виходу, але виконує важливі функції забезпечення безперебійної роботи переробної підсистеми.
Будівництво, наприклад, в даний час споживає продукцію всіх отраслей народного господарства, використовує понад 26 тисяч найменувань виробів і матеріалів, вироблених різними підприємствами країни.
Особливу роль відіграє транспорт, покликаний забезпечувати будівництва величезною кількістю матеріальних ресурсів. При цьому можуть бути задіяні всі види наявного транспорту - залізничний, автомобільний, водний, трубопровідний, тракторний і навіть повітряний.
Слід мати на увазі, що часто функція, що вважається частиною підсистеми забезпечення в одній організації, може бути складовою величиною або повністю переробної підсистемою в іншій системі. Так, наприклад, проектна організація розробляє будівництвах необхідну проектно - кошторисну документацію (ПКД) і відіграє роль забезпечує підсистеми. У той же час усередині фірми - проектувальника підрозділи, розробляють ПКД, відіграють роль переробної підсистеми.
Те ж саме можна сказати про транспорт, банках, підприємствах оптової торгівлі, субпідрядних організаціях і т.д.
30
цели
ции, степени достижения
Информация о реализа-
ях
об отклонени-
Информация
Информация о
ходе производства
Система планування і контролю одержує від переробної підсистеми інформацію про її стан, системи в цілому, стан незавершеного виробництва. Інформація надходить із внутрішнього середовища організації про результати аналізу, результатів за звітний період, цілях, політиці фірми, хід виробництва, відхилення від графіка і т.п.
Інформація про попит на продукцію, вартість ресурсів, тенденції розвитку технології, нормативні акти, конкурентів та інших факторах надходить із зовнішнього середовища. Підсистема планування і контролю повинна обробити весь обсяг цієї великої і досить складної інформації і видати рішення щодо організації та коригуванні роботи переробної підсистеми.
Конкретні питання, що підлягають вирішенню, як правило, включають планування виробничої потужності, планування виробничого процесу, управління матеріально-виробничими запасами, контроль виробництва та якості продукції, що випускається.
Численні обов'язки операційних (виробничих) менеджерів можна розбити на три основні групи:
1. Участь у розробці та реалізація загальної стратегії фірми і основних напрям-ний її діяльності.
2. Розробка та впровадження виробничої системи, що включає розробку про-ничий процесу, рішення про місце розташування виробничих потужностей, проектування роботи підприємства, проектування продукту, введення стандартів і норм на виконання обсягів робіт.
3. Планування і контроль поточного функціонування системи, проектування провадження робіт (ППР).
Як видно з вищевикладеного матеріалу, керуючому операціями (виробництвом) приходиться мати справу з великими обсягами інформації. Він повинен мислити аналітично, мати здатність до сприйняття й оцінки нових технологій, вміти швидко і своєчасно приймати необхідні управлінські рішення.
У виконанні управлінських функцій зазвичай зайнято більше людей, ніж у будь-якій іншій області, так як саме люди, в кінцевому рахунку, визначають успіх чи невдачу будь-якої виробничої системи. Таким чином, керуючий виробництвом повинен володіти і вміти користуватися широким арсеналом знань і навичок в галузі аналізу, системотехніки, технології, а також поведінкових і соціальних наук.
Література
1. Гэлловэй Ліс. Операційний менеджмент. - Спб: Питер, 2001. - 320 с. - (серія «Теорія
і практика менеджменту»).
2. Чейз Ричард Б., Эквилайн Николас Дж., Якобс Роберт, Ф. Виробничий й операци-
онный менеджмент, 8-і видання. : Пер. англ.: М.: Видавничий будинок «Вільямс» 2001. -
704 с.
3. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджменту. /пер. с англ./ - М.: Справа, 1994.
4. Виробничий менеджмент: Підручник для вузів/ С.Д. Ильенкова, А.В. Бандурин, Г.Я.
Горбовцев й ін.; Під ред. С.Д. Ильенковой. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 583 с.
5. Василенко В.А. Про ролі вітчизняної науки й проблемах менеджменту.// Культура наро-
дов Причорномор'я. - 1999. - № 7. - С. 22-29.
6. Довбенко М. Канторович Леонід Віталійович (СРСР).//Економіка України. 1992, №1.
С.73 - 74.
7. Глухів В.В. Менеджмент: Підручник. - Спб.: Спеціальна література, 1999.
8. Веснин В.Р. Менеджмент для всіх - М.: Юрист,1994.
9. Фатхутдинов Р.А. Виробничий менеджмент: Підручник для вузів. М.: Банки й бир-
жи ЮНИТИ, 1997.
31
Розділ 2. Організаційні аспекти виробничого менеджменту