- •В.А. Василенко, т.І Ткаченко
- •Виробничий (операційний)
- •Менеджмент
- •Навчальний посібник
- •Глава 1. Теоретична база й основні компоненти виробничого менеджменту...…................................
- •Глава 2. Організаційні аспекти виробничого менеджменту...…………………….................................
- •Глава 3. Особливості виробництва в сфері послуг...……………………………………………………
- •Глава 4. Виробнича стратегія йконкурентоспроможність ...……………………………....................
- •Глава 5. Проектування продукту...……………………………………………………………...............
- •Глава 6. Проектування й розвиток виробничого процесу ...………………………............................
- •Глава 7. Проектування потокового й автоматизованого виробництва...………………...................
- •Глава 9. Організація підготовки виробництва до реалізації рішень ...……………......……
- •Глава 10. Планування виробничої програми...………………………………………
- •Глава 11. Планування й організація матеріальних запасів...………………………………......
- •Глава 12. Система забезпечення «Точно в термін» і логістика...…………………………………......
- •Глава 13.Організація управління за допомогою мережного моделювання...……………………
- •Глава 14. Основи керування якістю...……………………………………………………….......
- •Глава 15. Оперативне керування й шляхи вдосконалювання виробничих процесів..
- •1.1.Сутність виробництва й еволюція розвитку виробничого менеджменту
- •1.2. Роль і місце виробничого менеджменту в системі керування
- •1.3.Основний зміст виробничого процесу
- •1.4. Концепція й принципи виробничого менеджменту
- •1.5.Виробнича система і її основні функції
- •2.1. Функції й мети менеджменту
- •2.2. Об'єкти виробничого менеджменту
- •2.3. Характеристика типів виробництва
- •2.4. Вплив типу виробництва на організаційну структуру керування
- •2.5. Моделі виробництва й сервісу
- •3.1. Характеристика послуг
- •3.2. Типи сервісних систем
- •3.3. Технології в сфері послуг
- •3.4. Розробка послуг
- •3.5.Система забезпечення сервісу
- •4.1. Сутність виробничої стратегії
- •4.2. Виробнича стратегія й конкурентні пріоритети
- •4.3. Місце й роль виробничої стратегії
- •4.4. Формування виробничої стратегії
- •4.5. Розвиток стратегії й рішення проблеми конкурентно-здатності
- •5.1. Традиційне проектування виробу
- •5.2. Сучасні методи прискореного проектування продукції
- •5.3. Проектування продукту очами споживача
- •5.4. Керування якістю при проектуванні виробу
- •5.5. Вартісної аналіз і вартісної інжиніринг
- •6.1. Вибір виробничого процесу
- •6.2. Проектування процесу виробництва продукції
- •6.3. Організаційно-технологічні аспекти розміщення встаткування
- •6.4. Гнучкість виробничого процесу
- •6.5. Система безперервного поліпшення продуктів і процесів
- •Глава 7. Проектування потокового й автоматизованого
- •7.1. Методи організації виробничих процесів
- •7.2. Сутність теорії потокового виробництва
- •7.3. Розрахунок параметрів потокового виробництва робіт
- •7.4. Проектування потокового виробництва роботи і його ефективність
- •7.5. Автоматизація виробничих процесів
- •Глава 8.Проектування виробничої потужності
- •8.1. Фактори, що визначають потужність
- •8.2. Попередні рішення
- •8.3. Вибір місця розташування підприємства
- •8.4. Проектування підприємств
- •8.5. Розрахунок виробничих потужностей
- •Розд3. Планування виробництва та забезпечення
- •Глава 9. Організація підготовки до реалізації рішень
- •9.6. Основи формування технічної й соціальної політики підприємства
- •9.2. Організація технічної підготовки виробництва
- •9.3. Організаційно-технологічна підготовка виробництва
- •9.4. Структурні рішення виробництва
- •9.5. Зовнішні інтеграційні рішення
- •Глава 10. Планування виробничої програми
- •10.1. Сутність і завдання виробничого планування
- •10.2. Загальні принципи формування виробничої програми
- •10.3. Планування завантаження виробничої потужності організації
- •10.4. Календарне планування
- •10.5. Планування матеріального забезпечення
- •Глава 11. Планування й організація матеріальних запасів
- •11.1. Сутність і мети створення запасів
- •11.2. Роль, облік й оцінка матеріальних запасів
- •11.3. Системи керування запасами
- •11.4. Моделі з фіксованим обсягом і періодом
- •11.5. Визначення рівня резервного запасу
- •Глава 12. Система забезпечення «Точно в строк» і логістика
- •12.1. Організаційна сутність системи «Точно в строк»
- •12.2. Організація й впровадження виробництва із системою «Точно в строк»
- •12.3. Переваги й недоліки системи «Точно в строк»
- •12.4. Логістичні рішення й процеси матеріального забезпечення
- •12.5. Системи складування й розміщення запасів
- •Глава 13. Організація керування за допомогою мережного моделювання
- •13.1. Мережна модель й її елементи
- •13.2. Правила побудови мережної моделі
- •13.3. Параметри моделі й розрахунок графіка
- •13.6. Визначення потреби в ресурсах й оптимізація графіка
- •13.7. Керування по мережних графіках
- •Глава 14. Основи керування якістю
- •14.1. Система якості
- •14.3. Ціна якості
- •Глава 15. Оперативне управління і шляхи вдосконалення виробничих процесів
- •15.1. Суть і завдання оперативного управління
- •15.2. Оперограми в оперативному управлінні
- •15.3. Диспетчеризація виробництва
- •15.4. Шляхи вдосконалення бізнес процесів
- •19. Дикман л.Г. Организация и планирование строительного производства:
7.3. Розрахунок параметрів потокового виробництва робіт
За допомогою графіків (див. мал. 4.11) можна вивести формули, що зв'язують між
собою основні параметри потоку. Загальна тривалість робіт у всіх бригад у потоці
Тбр однакова, а загальну тривалість робіт з об'єкта Т можна розбити на дві частини
Т1 і Т2, тоді
Т = Т1+Т2 або (2.2)
Т = k(m+n-1), (2.3)
де m – число захваток (у відмінності від раніше представленої формули 2.1;
n й k – величини, наведені у формулі (2.1), тобто число бригад і ритм потоку (модуль
циклічності) відповідно.
З формули (2.3), що є основною закономірністю будівельного потоку,
видно, що чим менше ритм потоку k, тим менше й загальна тривалість робіт. Але
можлива мінімізація величини обмежена значеннями багатьох факторів потоку. До них
у першу чергу ставляться:
розміри захваток;
раціональний склад бригад по кількості й професіям робітників;
технологічні умови виконання робіт й їхнього вв'язування між суміжними бригадами;
дотримання вимог охорони праці й т.д.
Як видно з малюнка (див. мал. 2.11а), на графіках наведена робота чотирьох потоків
(цифри в кружечках) на шести захватках. Для наочності пунктирними стрілками (перший
і четвертий складовий потік) показані переходи бригад із захватки на захватку. Потовщена
похила пунктирна лінія символізує характер (суть) циклограми з зворотнім ухилом.
У теорії потокового виробництва прийнято показувати розвиток потоків у просторі й часу висхідними похилими лініями (мал.2.11б).
Залежно від характеру вихідних даних за допомогою формули (2.3) можна роздивлятися
різні елементи потоку
K
T
(m n− 1)
. (2.4)
Кількість бригад при заданому Т и прийнятих к и m:
n
T
k
1− m , (2.5)
а кількість захваток:
m
T
k
1− n , (2.6)
Якщо на захватці наступну роботу можна виконувати тільки після певного
перерви – технологічного (tтехн) або організаційного (tорг), те такі тимчасові інтервали
необхідно враховувати в загальній формулі закономірності будівельного потоку, те
є:
Т = до(n+m-1) + tтехн + tорг .
(2.7)
У розвитку потоку (у рамках об'єкта або комплексу) виділяють наступні періоди:
період розгортання потоку (Тразв.);
період сталі (стабілізації) потоку (Туст.);
період згортання потоку (Тсв.);
період виробничого циклу (Тц);
період випуску готової продукції (Тв)
134
На стадії розгортання потоку Тразв. (його ще називають періодом технологічного
циклу Тц) у роботу послідовно включаються бригади й необхідні машини й досягають
своєї максимальної кількості по всіх захватках в одиницю часу. Їхня кількість
залишається постійним (сталим, стабільним) (див. мал. 2.11в) у період Туст., потім на
ступає період згортання Тсв., коли з потоку з інтервалом, рівним ритму до, послідовно
вимикаються бригади (ланки) робітників.
Період виробничого циклу Тц характерний тим, що він відображає повний цикл
виробничих процесів, тобто завершуються всі роботи на перших захватках і починається
випуск готової продукції Тв.
Якщо перша бригада потоку закінчує свою роботу, а остання ще не приступилася
до неї, то потік уважається несталим. Якщо число захваток m менше n, то число робочих
завжди менше максимального рівня.
При організації потокових методів ведення робіт прагнуть забезпечити що най більша
тривалість сталого потоку, що можливо при великій кількості об'єктiв, працюючих
, включених у потік, і спостерігається повною мірою на прикладі роботи організацій
тривалий час потоковими методами (безперервний потік).
Рівномірність потоку Рп визначають відношенням максимального числа робітників до
їхньому середньому числу за період функціонування потоку, тобто:
Р П
N max
N порівн
,
(2.8)
де N порівн
Q
Т
, (2.9)
де Q - загальна трудомісткість всіх робіт за час функціонування потоку.
Величина може бути підрахована як по планованим (нормативним) показниках,
так і за графіком потреби в ресурсах (діаграмі, епюри) якщо в якості наведених
ресурсів відобразити чисельність робітників, зайнятих у роботі (див. мал.2.11в). Трудомісткість
робіт у цьому випадку буде являти собою загальну площу діаграми (добуток
висоти - чисельності на ширину - період часу по кожній характерній ділянці диаграма)
.
Значення Рп, як правило, більше одиниці, але чим більше тривалість установивши
потоку, тим більшою мірою показник Рп наближається до одиниці й дорівнює їй в
багаторічним безперервному потоці за якийсь період (наприклад, рік).
В
але визначити по формулі:
, (2.10)
Т
В
випадку несталого потоку.
Здесь величина Рп , как правило, меньше единицы и равна нулю при N≤ n+1, т.е. в
При організації потоку із кратним ритмом повинні дотримуватися умови:
ритм потоку дорівнює найменшому з ритмів роботи бригад;
величина k для всіх бригад кратна цілому числу (2, 3, 4);
кількість бригад, що виконують той самий процес, дорівнює значенню кратне
ритму цієї бригади ритму потоку.
Остання умова необхідно трактувати в такий спосіб. Кратне ритмічний
потік можна й часто приводять до ритмічного. Це провадять шляхом скорочення тривалості
двох, трикратних (2k, 3k) складових потоків до єдиного ритму k за рахунок
135
Иногда оперируют показателем равномерности потока во времени Рп , который мож-
PПВ
Т уст
збільшення у два-три разів числа бригад, що працюють паралельно, або за рахунок збільшення
змінності роботи трудових колективів.
Приклад зрівноважування кратний ритмічного потоку наведений на малюнку 2.12, котрий
представлений у вигляді двох циклограм (теорія потоку процеси відображає тільки так).
Періоди часу
m
1
2
3
4
5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15
6
5
4
1
2
3
4
3
2
1
k
сk
tтех
k
k
Tбр
а)
Періоди часу
Тобщ
m 1
2
3 4 5 6 7 8
9
10
6
5
2
4
3
1
2
3
4
2
1
б)
k
сk
k
k
Тобщ
Рис.2.12. Циклограми кратне ритмічного потоку: а) неврівноваженого;
б) урівноваженого.
У даному прикладі зрівноважування провадиться по прискореному темпі, тобто по
потокам, що мають меншу тривалість, а, виходить, більшу швидкість функціонування
(темп). Прискорення «відстаючого» потоку №2 досягається за рахунок залучення
кількості виконавців (ланки, бригади), які повинні бути рівними
по чисельності й кваліфікації вихідному контингенту потоку №2 і працювати паралельно
с їм.
Загальна тривалість урівноваженого кратна ритмічного потоку значно
менше вихідного й дорівнює:
Тобщ’ = km+n-1+(c-1),
(2.11)
де з – коефіцієнт кратності (у цьому випадку з=2).
136
При організації роботи неритмічними потоками (загальний випадок) ритм роботи
кожної бригади по захватках має всілякі значення.
Безперервність роботи кожної бригади потоку (крім першої) досягається за рахунок
зміни строків початку робіт наступної бригади з урахуванням строків закінчення робіт
попередньої (попередньої). Інакше кажучи, кожна наступна бригада (потік) на
даній захватці може приступати до роботи тільки після закінчення роботи
бригади.
Це правило повинне дотримуватися у всіх випадках при безперервності функціонування
кожної бригади (потоку), що послідовно переходить із однієї захватки на іншу
(мал.2.13).
Періоди часу, дні
Періоди часу, дні
5
10
15
20
25
30
35
6
5
4
3
1
2
3
4
2
1
Tp
Тобщ
Рис. 2.13. Циклограма по-різному ритмічного потоку
Як видно з наведеного малюнка, дотримання викладеного правила в по-різному
ритмічних потоках неминуче приводить до появи значних розривів (tp) у часі
між суміжними потоками, при яких спостерігаються простої фронту робіт (захваток).
Це відбувається внаслідок нерівності темпів виконуваних робіт на різних захватках,
які, у свою чергу, залежать від трудомісткості й тривалості робіт на захватках.
Якщо в дорівнює ритмічних потоках простою фронту робіт немає (кожен наступний
потік включається в роботу на захватці відразу ж після закінчення попереднього), те в наведеному
випадку таке положення може спостерігатися як мінімум один раз (наприклад, на
захватці 6 між потоками 1 й 2). Це також може відбуватися на захватці 5 між n2 й
n3, захватках 3, 5 між n3 й n4.
Нерівність темпів по-різному ритмічних потоків можна, якоюсь мірою, збалансувати
за рахунок прийому, наведеного для кратно ритмічного потоку, а також зрівноважування
потоків по вповільненому темпі прибігаючи до різнойменної роботи бригад. Мається на увазі,
що одні спеціалізовані бригади працюють в одну зміну, інших - у дві зміни, треті
- у три зміни. Однак, у цілому повністю зрівноважити й привести до єдиного ритму всі
потоки не вдається, тому в по-різному ритмічних потоках головним критерієм
повинні бути безперервність і рівномірність споживання трудових ресурсів.