Глава 7. Проектування потокового й автоматизованого

ВИРОБНИЦТВА

7.1. Методи організації виробничих процесів

Основними принципами раціональної організації виробничих процесів,

забезпечують планомірний ритмічний хід виробництва й високоефективне використовування

його різних факторів, є пропорційність і безперервність поповнення виробничих процесів і його складових.

Принцип пропорційності складових елементів виробничого процесу

зводиться до необхідності досягти такого подолу праці й організації виробництва

усередині підприємства, які забезпечують належну спеціалізацію підрозділів

(цехів, ділянок) підприємства, що виконують окремі елементи загального виробничого

процесу і їхнє взаємне вв'язування.

Пропорційність - необхідна умова безперебійного виконання виробничого

процесу й заданих планом кількісних й якісних показників роботи.

Порушення пропорційності веде до простоїв і збитків.

З поняттям «пропорційність» тісно зв'язана інша економічна категорія -

безперервність. Високий ступінь безперервності процесу виробництва значно скорочує

його тривалість, дозволяє прискорити оборотність оборотних коштів і помітно

підвищити ефективність виробництва.

Здійснення основних принципів організації виробничих процесів в

значній мері залежить від методів виконання цих процесів. Розрізняють три основних

127

виду організації руху виробничих процесів у часі: послідовний,

паралельний і потоковий.

Застосування цих принципів, по своїй суті, однаково скрізь у будь-якій галузі виробництва, будівництві, сфері послуг. Відмінність укладається лише в тім, що є

відносно нерухомим люди, устаткування (машини) або предмети праці (об'єкт

праці). Так, наприклад, у машинобудуванні люди перебувають на робочих місцях, а рухаються заготування, деталі, вузли. На кожнім робочому місці предмет праці проходить певну про

працю (операції), потім пересувається на інше робоче місце (верстат, пост), де проходить

комплекс інших операцій, після чого виріб передається на черговий пост в певної

технологічної послідовності до повної своєї готовності.

У будівництві, навпаки, об'єкт праці (будинок, спорудження) перебуває нерухомо,

а люди зі своїми інструментами й технічними коштами пересуваються з об'єкта на

об'єкт у міру завершення своїх операцій на кожному будинку (спорудженні).

Розглянемо сутність зазначених трьох методів організації роботи й проаналізуємо

їхня ефективність.

Для простоти приклада розглянемо ситуацію в будівництві, коли зводяться пари

однакових об'єкта. Процес виробництва по будівництву кожного об'єкта ставши

льон трьома стадіями (етапами) рівної тривалості (зведення підземної частини будівлі,

зведення надземної частини будинку, опоряджувальні роботи).

Графік провадження робіт доцільно представити в лінійній формі, у вигляді

графіка Гантта, що ще в 20-х роках минулого сторіччя запропонував технологічні

процеси в техніку відображати у вигляді відрізків прямій з фіксованими крапками початку й

закінчення процесу. Відстань між початком і закінченням в обраному масштабі й буде

відображати тривалість процесу. Взаємне розташування цих відрізків з зазначенням

виду процесів показує їхнє технологічне вв'язування в часі (мал. 2.8)[1].

Про будівлі

М

М

М

М

1

2

3

4

Т 1

Т 2

Т 3

Т 4

Тривалість

максимальна

У рем я , t

Ресурси , R

T T i M

m

i 1

T i

Потреба у ресурсах мінімальна

R r i

m

i 1

M

R i

t

- продовження у зведення підземної частини будівлі ;

- продовження у зведення підземної частини будівлі ;

- продовження е роботу сводом про об’єкт а в експлуатацію .

Р и с . 2.8. Г р а ф и к п р о и з у о д с т у а р а б о т п о с л е д о в а т е л ь н ы м м е т о д о м

При послідовному зведенні об'єктів всі будівельні роботи ведуться на першому

об'єкті М1 у строгому технологічному взаємозв'язку до повної готовності будинку (на

схемі відзначено жирною овальною крапкою). Після цього працівники із закріпленими за ними

спеціальними інструментами, машинами й механізмами передислокуються на випливаючи

128

∑

∑

об'єкт М2 де повний цикл робіт повторюється. Потім з об'єкта М2 працівники послідовно

переходять на третій і четвертий об'єкти.

Проаналізуємо графік послідовного переміщення коштів праці на об'єктах.

Загальна тривалість робіт на всіх об'єктах складе їхню суму ( Ti), потреба

у ресурсах (в умовних одиницях) весь період буде постійна й становить величину,

необхідну для роботи на одному об'єкті (R = ri).

Безперервність і пропорційність загального виробничого процесу забезпечена,

чого не скажеш про його складові. Працівники, що спеціалізуються по кожному

циклу робіт зі своєю технікою й інструментами після закінчення робіт свого етапу простоюють,

- чекають відкриття фронту робіт на наступному об'єкті. Загальна тривалість

робіт внаслідок цього максимальна й дорівнює сумі складових величин. Втішним є лише те,

що потреби в ресурсах у будь-який період часу мінімальний і складну

величину, рівну якійсь одиниці ri.

При паралельному провадженні робіт спостерігається протилежна картина. Ресурсів одночасно необхідно в чотири рази (у М об'єктів) більше, причому разом

по всім зводяться об'єктах і по всіх однойменних етапах, зате загальна продовження

ведення робіт різко скорочується і являє собою тривалість зведення

одного об'єкта (Тi), що є цілком прийнятним (мал. 2.9).

Об'єкти, М

4

3

2

1

Тривалість -

мінімальна

Час, t

Ti

Тобщ = Тi

Потреба в ресурсах - максимальна

М

R = ri х М = ri

i=1

t

Рис.2.9. Графік провадження робіт паралельним методом

На основі представлених схем і виконаного експрес-аналізу виникає цілком

законне питання: «А як організувати роботу таким чином, щоб були збережені кожного методу й усунуті наявні недоліки?»

Відповідь на це питання може дати третій - потоковий або конвеєрний метод, що

значною мірою вирішує поставлену проблему. Світовий пріоритет у розробці

этихнув методів у будівництві (кінець 50-х років) належить нашим вітчизняним

ученим: Будникову М.С., Недавньому П.І, Ріьбальскому В.И.

Цей метод організації робіт у повному ступені відповідає вимогам безупинно,

пропорційності й істотно видозмінює підсумкові показники ефективності

зведення групи об'єктів (мал.2.10).

При потоковому методі здійснення будівництва спеціалізовані бригади

кожного етапу переміщаються по об'єктах, виконуючи закріплені за ними процеси по мірі

відкриття фронту робіт на черговому об'єкті. Кожен наступний цикл робіт на новому

об'єкті починається негайно після закінчення попереднього. При цьому однойменні

129

етапи робіт здійснюються послідовно, а різнойменні по періодах часу - паралельно (одночасно).

Загальна тривалість робіт різко зменшується в порівнянні з послідовним

методом, а використання ресурсів поліпшується в порівнянні з паралельним, прагнучи в

ідеалі до сталості. При значній кількості об'єктів воно завжди буде дорівнює числу

складових потоків (n), точніше сумарної потреби в ресурсах по всім трьох видах

різнойменних потоків (видів робіт), виконуваних на технологічних циклах будинку -

зведення підземної частини будинку, зведення надземної частини будинку, оздоблювальні роботи.

М

4

3

2

1

R

Тобщ = (М+n-1)k

3ri

2ri

ri

Тривалість -

оптимальна

Час, t

Потреба в ресурсах - оптимальна

ri

t

k

k

k

k

k

k

k=const

Рис. 2.10. Графік провадження робіт потоковим методом

Загальна тривалість робіт із всім чотирьох об'єктам складе:

Тпотобщ. = k(n+M-1),

(2.1)

де М – число об'єктів, включених у потік;

n – число потоків (бригад, що спеціалізуються на певному виді робіт, у нашому

випадку по трьох етапах (циклам));

k – модуль циклічності, ритм потоку, рівний тривалості робіт етапу (стадії).

Потоковий метод забезпечує рівномірність споживання ресурсів і ритмічність

випуску готової продукції (у цьому випадку - будинків). Потокова організація робіт створює,

у свою чергу, сприятливі умови для роботи організацій-суміжників: субпідрядних

організацій, заводів - постачальників, транспорту, постачальницьких організацій.

Таким чином, потоковим методом називають такий метод організації робіт, який забезпечує планомірний, ритмічний випуск готової продукції на основі безперервне

і рівномірної роботи трудових колективів (бригад, потоків) незмінного состава, із закріпленими за ними машинами й механізмами.