Глава 15. Оперативне управління і шляхи вдосконалення виробничих процесів

15.1. Суть і завдання оперативного управління

Оперативне планування і управління є частиною загальної системи менеджменту і направлено на вирішення комплексу завдань в часі і просторі, пов'язаних з контролем, обліком і регулюванням ходу виробництва робіт відповідно до запланованих показників. Оперативні плани складаються на основі річних і квартальних планів в розрізі – місячних, недільно- (декадно-) добових і навіть внутрішньо змінних інтервалів часу.

Галузеве управління виробництвом включає комплекс робіт по організації розробки і виконанню планів виробництва продукції на рівні цехів, ділянок і робочих місць, забезпеченню їх необхідними ресурсами, контролю і регулюванню ходу виробництва відповідно до встановлених планів і завдань. На рівні підприємства оперативне управління здійснюється для вирішення принципіальних питань зняття, заміни запущених у виробництво виробів, забезпечення зовнішніх постачань комплектуючих виробів, використання внутрішніх матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Для оперативного управління виробництвом в цехах характерно сувора регламентація виконання робіт в часі по кожній позиції виробничої програми і номенклатурно-календарного плану залежно від фактичного,що складається в виробничій ситуації.

Роботи по оперативному управлінню виробництвом виконуються в реальному масштабі часі, що не допускає перерв в процесі виготовлення деталей і збірки виробів.

Часовий горизонт оперативного управління для цеху може бути в межах місяця, а ділянки (бригади) і робочих місць – в інтервалі тижня – зміни. Для міжцехового рівня цей інтервал розширюється від місяця до кварталу.

В даний час процедури оперативного управління все більше переплітаються з технологією і регульованому (диспетчеризацією) виробництва. Повсякденно виконувані управлінським персоналом функції по оперативному обліку, контролю і аналізу ходу виробництва є основою для вироблення варіантів регулюючих дій на хід виробництва.

Таким чином, оперативне управління виробництвом здійснюється на основі безперервного (повсякденного) контролю і регулювання ходу виробництва, надаючи цілеспрямовану дію на робітника для забезпечення безумовного виконання затверджених виробничих програм. Це досягається виконанням наступних умов:

• чітким розподілом робіт на короткі періоди часу (декада, тиждень, доба, зміна);

• строгою регламентацією технологічного процесу для цеху і ділянки в подетальному і вузловому розрізі, а для робочих місць – в подетально післяопераційному вигляді;

• чіткою організацією збірки, обробки і аналізу інформації про хід виробництва;

• комплексним використанням засобів обчислювальної техніки для підготовки варіантів управлінських рішень;

• повсякденним аналізом і керівництвом ситуацією в кожній ланці підприємства; своєчасним ухваленням рішень і організацією роботи по запобіганню порушенням в ході виробництва або швидкого його відновлення в разі відхилень.

Оперативне управління виробництвом здійснюється на основі оперативно-календарного плану (ОКП). Складання оперативно-календарного плану запуску-випуску деталей для цехів серійного виробництва – складна, трудомістка робота, що вимагає попереднього глибокого аналізу реальних умов виробництва в кожному цеху, виконання характерних особливостей і раціональних елементів в системі планерування[1], що склалася. На відміну від цехів багатосерійного виробництва із стійкою номенклатурою, тут виробництво деталей в кожному з планованих місяців може носити не завжди стабільний характер. Це означає, що запуск і випуск кожної партії деталей буде підпорядкований певним вимогам: або складки виробів, або умовам підтримки на нормативному рівні оборотних і страхових заділів в цехових коморах і центральному складі готових деталей підприємства.

Звідси витікає необхідність виявлення особливостей і встановлення основних чинників, що визначають процес розробки найбільш раціонального варіанту ОКП запуску-випуску деталей. ОКП розробляється в розрізі кожної партії деталей з вказівкою термінів виконання тих операцій, які повинні контролюватися і які слід строго витримувати.

Це положення спрощує процес розробки ОКП і дозволяє використовувати при розрахунках евристичні правила, що враховують раціональні прийоми у вирішенні завдань. ОКП розробляється до початку чергового планового періоду, з врахуванням наявного заділу у виробництві.

Розміри партії деталей по ходу процесу можуть розкрупнюватися по технічних, організаційних, виробничих причинах.

Отже, процес розробки ОКП складається з визначення черговості запуску  партій деталей в обробку і календарних термінів запуску-випуску партій деталей. Визначення черговості запуску партій деталей в обробку, календарних планів  їхнього запуску-випуску здійснюють технологи й організатори виробництва, виробничі менеджери виходячи, з конкретних умов і обставин, що склалися .