Глава 11. Планування й організація матеріальних запасів

11.1. Сутність і мети створення запасів

Запаси – це резерв матеріальних ресурсів підприємства. Запаси можуть грати

важливу роль в організації ефективного планування завантаження виробничих,

потужностей деякою мірою гасять коливання попиту. Послуги, як уже було раніше відмічені

але, зберігати не можна, однак можна створювати запаси товарів, які використаються в про-

цесі або супроводжують послугу. Таким чином, запаси стають важливим елементом

багатьох угод й у сфері послуг, наприклад, у роздрібній торгівлі. Крім товарних існує

безліч інших видів запасів - запасних частин, канцелярських приладдя, витратних

матеріалів, що є присутнім у всіх організаціях. Запаси також мають велике

значення й для внутрішньої організації системи календарного планування, про що було

розказано в главі 10.

Запаси відіграють центральну роль у раціональній й ефективній діяльності

більшості підприємств. Їхня висока вартість тільки підвищує значення планування

і контролю.

На підприємствах створюються три види запасів:

 готової продукції;

 вихідних матеріалів (виробничі запаси);

 запаси незавершеного виробництва.

213

Утворення запасів готової продукції викликане тим, що вона, як правило, не може

бути відразу відправлена споживачам. Необхідний час для нагромадження партії відправки,

комплектування, упакування, маркування й оформлення на неї супровідних документів.

В умовах ринкових відносин ці запаси можуть відігравати роль регулятора ринкового

попиту й ціни на продукцію підприємства. Їх ще називають збутовими, або товарними,

тому що вони обслуговують процес товарного обігу й керування або здійснюється

службою маркетингу підприємства.

До запасом готової продукції часто відносять і запчастини до випускають продуктам, що,

підлягаючі реалізації споживачеві. Запасні частини для продуктів фірми, особливо якщо

вони пропонуються покупцям як сервісна послуга, найкраще розглядати як

запаси готової продукції. Єдиний пов'язаний з ними ризик пов'язаний з тим, що їх можуть

використати у виробництві. Запасні частини для встаткування можуть зберігатися або на

виробництві, або в постачальника або його агента.

Любою товар, що перебуває в стані запасу готової продукції, може бути від-

правлений покупцеві в будь-який час. Основна причина створення подібних запасів складається в

тім, щоб роз'єднати виробництво й попит, так щоб обслуговувати непередбачений або

передбачуваний непостійний ринок можна було без зайвої зміни обсягу виробничих

потужностей. Інші причини містять у собі:

 Ефективність витрат. Іноді буває вигідніше випустити велику партію,

навіть якщо реальний попит невеликий.

 Помилки. Продукти надвиробництва, товари, виконані по невірним очікуванням

або виконані по скасованим пізніше замовленнях, вимушено попадають

у запаси готової продукції.

До виробничих запасів ставляться матеріали, що надійшли на

підприємство, але ще не піддані переробці в процесі виробництва.

Ці запаси звичайно зберігаються на складах служби постачання й у невеликій

кількості на робочих місцях.

Головна причина утворення запасів - періодичність надходження матеріалів

(диктується місткістю коштів транспортування й відстанню перевезення)

і періодичність потреби в даного виду ресурсах на виробництві

(залежить від технологічного процесу). Під сировиною й матеріалами розуміються

всі закуповувані товари, що стають частиною випускає продукції

У виробництві для перетворення сировини в готовий виріб може вимагатися

величезна робота, у той час як у торгівлі матеріали - не більш ніж упакування

або рекламно-представницькі елементи. Проте, принципи управління

зберіганням запасів і там, і там однакові. Запаси сировини й матеріалів

створюються по наступних причинах:







поставки ненадійні;

вигідніше закуповувати взапас, чим жити впроголодь;

при прийманні необхідна тривала перевірка;

214



безпека (багато операційних менеджерів і фахівці із закупівель відчувають

себе незатишно, якщо запаси підходять до кінцю).

Під запасами незавершеного виробництва розуміють матеріали, що

знаходяться на проміжних стадіях виробничого процесу даного

підприємства. Вони піддаються технологічній переробці, у результаті чого

поступово міняються їхні властивості, зростає вартість і з'являються нові

види продукції.

Завжди існує якесь незавершене виробництво, оскільки для перетворення

сировини й матеріалів у готовий виріб потрібен час. На проміжних стадіях виробництва

з'являються напівфабрикати - продукти, обробка яких уже почалася, але ще

не завершена в циклі виробництва. Частина напівфабрикатів понад цей мінімум попадає

у запас по наступних причинах:

 затримок у роботі, викликаних збоями в графіках і тривалимиміж операційним

транспортуваннями (одна з перших складальних операцій у компанії Morgan Cars за-

полягає в установці коліс на шасі, оскільки машині доводиться переборювати

великий шлях між стадіями техпроцесів)[1];

 створення проміжних запасів у вигляді буфера при наявності «вузьких місць» або для

прискорення випуску готових виробів у випадку підвищеного попиту (за допомогою замо-

розки готових блюд і мікрохвильових печей у сфері харчування готову продукцію вдається

запасати набагато ближче до фінальної стадії й тим самим швидше обслуговувати клієнтів).

Окремо варто відзначити питання створення стратегічних запасів. Стратегічні

запаси створюються для інших цілей, ніж для підтримки діяльності організації в

строгому змісті цього слова. Запаси сировини й матеріалів можуть створюватися через очікуваний

змін у середовищі постачальників або політичної нестабільності в країні, здатних не-

гативно позначитися на майбутніх поставках або на конкуренції. (Так, кілька років назад, була

почата спроба вплинути на ціни срібла за рахунок створення більших запасів, але вона

провалилася)[1]. Ніяких загальних рекомендацій з ведення стратегічних запасів дати

не можна. Більше того, ця сфера взагалі перебуває поза компетенцією виробничого менед-

жера.

Отже, всі фірми незалежно від сфери виробництва зберігають якийсь визначений

запас товарно-матеріальних цінностей. При цьому вони керуються наступними

міркуваннями[].

1. Забезпечення незалежності своєї виробничої діяльності. Запас мате -

ріалів на деякому робочому місці забезпечує певну гнучкість у виробництві.

Наприклад, у зв'язку з неминучістю витрат часу на переналагодження для кожного нового

виробу, наявність товарно-матеріального запасу дозволяє скоротити втрати часу.

2. Незалежність робочих місць бажана й на складальних лініях. Час, що

потрібно на виконання ідентичних операцій, природно, міняється від одного виробу до

іншому. Тому на робочому місці бажано мати запас із декількох деталей, щоб

при перевищенні планової норми часу на виконання операції з конкретною деталлю

можна було із запасу деталей компенсувати таку затримку обробки. Це забезпечує

висока сталість продуктивності.

3. Необхідність обліку коливань попиту на продукцію. Якщо попит на продукцію

відомий точно, її можна провадити в точній відповідності із цим попитом (хоча це й не

завжди економічно виправдано). Однак звичайно попит неможливо визначити абсолютно

точно, і тому, щоб згладити коливання попиту, необхідно підтримувати визначений

резервний, або буферний, запас готової продукції.

215

4. Забезпечення гнучкості виробництва. Наявність товарно-матеріальних запасів до -

зволяє послабити тиск обсягу випуску продукції на виробничу систему. Запас

дозволяє збільшити час підготовки до випуску продукції, що у свою чергу дає можливість

спланувати більше рівномірний і дешевий виробничий процес за рахунок

випуску більших партій продукції. Наприклад, при високих витратах на розміщення

замовлення вигідніше випуск більших обсягів готової продукції.

5. Забезпечення захисту від коливань періоду поставки сировини. Коли в постачальника

замовляють той або інший матеріал, можуть виникати різні затримки, які пояснюються

рядом причин. Серед цих причин можна відзначити звичайні коливання тривалість

доставки; дефіцит матеріалу на заводі постачальника, що викликає затримки у виповнення

замовлення; несподіваний страйк на заводі постачальника або в одній з компаній, що

займаються доставкою продукції; втрату замовлення й доставку дефектного матеріалу або не

того матеріалу, що був потрібний замовникові.

6. Використання переваг економічного розміру замовлення на закупівлю. Розміщення

замовлення пов'язане з певними витратами: трудові затрати, телефонні переговори, на-

бор відповідних текстів на друкарській машинці або комп'ютері, пересилання поштою й

т.п. Таким чином, чим більше обсяг кожного окремого замовлення, тим менше кількість

замовлень, які необхідно підготувати. Крім того, витрати на доставку також свідчать

на користь більших замовлень: чим більше обсяг поставки, тим менше витрати

на одиницю поставляє продукції.

Розглядаючи кожну з перерахованих причин (особливо це стосується п.п. 3, 4 й 5),

варто пам'ятати, що підтримка запасу пов'язане з певними витратами й що більші

запаси в загальному випадку небажані. Необхідність створення більших запасів зазвичай

обумовлена надмірно тривалими циклами поставок.