1.3.Основний зміст виробничого процесу

Сучасні процеси виготовлення продукції характеризуються зрощенням і переплетенням основних, допоміжних і обслуговуючих процесів, при цьому допоміжні та обслуговуючі процеси займають все більше місце в загальному виробничому циклі. Це пов'язано з відомим відставанням механізації і автоматизації обслуговування виробництва у порівнянні з оснащеністю основних виробничих процесів. У цих умовах стає все більш необхідною регламентація технології та організації виконання не тільки основних, але і допоміжних та обслуговуючих процесів виробництва.

Виробничим циклом виготовлення тієї чи іншої машини або її окремого вузла (деталі) називається календарний період часу, протягом якого цей предмет праці проходить усі стадії виробничого процесу - від першої виробничої операції до здачі (приймання) готового продукту включно. Скорочення циклу дає можливість кожному виробничому підрозділу (цеху, дільниці) виконати задану програму з меншим обсягом незавершеного виробництва. Це означає, що підприємство отримує можливість прискорити оборотність оборотних коштів, виконати встановлений план з меншими витратами цих коштів, вивільнити частину оборотних коштів.

Виробничий цикл складається з двох частин: з робочого періоду, тобто періоду, протягом якого предмет праці знаходиться безпосередньо в процесі виготовлення, і з часу перерв у цьому процесі.

Робочий період складається з часу виконання технологічних і нетехнологічних операцій; до числа останніх відносяться всі контрольні і транспортні операції з

18

моменту виконання першої виробничої операції та до моменту здачі закінченої продукції.

Структура виробничого циклу (співвідношення утворюючих його частин) у різних галузях машинобудування та на різних підприємствах неоднакова. Вона визначається характером виробленої продукції, технологічним процесом, рівнем техніки і організації виробництва. Однак, незважаючи на відмінності в структурі можливості скорочення тривалості виробничого циклу закладені як у скороченні робочого часу, так ів скороченні часу перерв. Досвід передових підприємств показує, що на кожній стадії виробництва і на кожній виробничій ділянці можуть бути виявлені можливості подальшого скорочення тривалості виробничого циклу. Воно досягається проведенням різних заходів як технічного (конструкторського, технологічного), так і організаційного порядку.

Виявлення резервів у виробничому процесі - важлива складова діяльності менеджера. Для того, щоб задіяти цю складову необхідно знати всі елементи конкретного технологічного процесу і добре орієнтуватися в компонентах виробничої системи та процедурах виробничого менеджменту.

Основою операційного менеджменту є управління виробничими системами. Виробнича система (Production System) - це система, що використовує операційні ресурси компанії, для перетворення введеного фактора виробництва ("входу")в обрану нею продукцію або послугу ("вихід"). "Вхід" може бути представлений сировиною, замовником або готовою продукцією, отриманою з іншої виробничої системи, а також клієнтом (у сфері послуг), якому необхідне обслуговування.

Рішення по виробництву приймаються в контексті загального функціонуванняпідприємства в залежності від місця і ролі компанії на ринку і прийнятою корпоративної стратегії (Corporate Strategy). Корпоративна стратегія грунтується на місії компанії і, по суті, відображає, як саме фірма планує використати всі свої ресурси і функції з метою забезпечення конкурентної переваги [1] (рис. 1.3.).

Місце на ринку

Корпоративна стратегія

Фінансова стратегія

Виробнича стратегія

Виробничий менеджмент

Маркетингова стратегія

ВХІД

Персонал

Заводи

Комплектуючі

Процеси

ВИХІД

МАТЕРІАЛИ,

КЛІЄНТИ

Система планування й керування

ТОВАР,

ПОСЛУГИ

ВИРОБНИЧА СИСТЕМА

Рис. 1.3. Модель виробничої системи в загальній структурі підприємства

19

Виробнича стратегія (Production Strategy) визначає спосіб і рівень використання виробничої потужності компанії, які сприяють реалізації корпоративної стратегії (точно також маркетингова стратегія фірми відбиває, якими конкретними методами здійснюватиметься збут товарів і послуг, а фінансова стратегія визначає найбільш ефективні варіанти використання фінансових ресурсів)

Як видно з рис. 1.3, виробнича система включає в себе п'ять основних елементів, які отримали назву 5Ps (США) виробничого менеджменту (5Ps of production management) від наступних англійських слів: персонал (People), заводи (Plants), матеріали і комплектуючі вироби (Parts), процеси (Processes) і системи планування і управління (Planning and Control Systems). Персонал - це трудові ресурси, безпосередньо або побічно зайняті у виробництві продукції або послуг. Заводи - це фабрики,виробничі і сервісні підрозділи компанії, на яких виготовляється продукція або надаються послуги. Матеріали й комплектуючі проходять перетворення у виробничій системі. Процеси охоплюють обладнання та етапи виробництвапродукції та послуг. Системи планування і управління - це процедури і інформація, використовувані менеджерами в процесі експлуатації виробничої системи.

У процесі виробництва предмети праці (сировина, матеріали) змінюють (перетворюють) свій стан і перетворюються на продукт, необхідний людині. Виробничий процес виконується одним або групою (ланкою, бригадою) працівників і складаються з сукупності технологічно пов'язаних між собою операцій та об'єднаних єдністю кінцевої продукції. Процес складається з робочих операцій, що представляють собою організаційно неподільні повторювані однорідні елементи цього процесу. Зовнішньою ознакою операції є незмінність складу виконавців, предметів і знарядь праці. Кожна операція підрозділяється на декілька більш дрібних елементів, званих робочими прийомами, які, в свою чергу, складаються з робочих рухів.

Виробниче перетворення може мати наступний характер.

 Фізичне перетворення як результат виробничого процесу.











Зміна місця розташування як результат транспортування.

Обмін як результат роздрібної торговельної операції.

Складське зберігання як результат складського обслуговування.

Фізіологічне перетворення як результат медичного обслуговування.

Інформаційне перетворення як послуга телекомунікації.

Безсумнівно, перераховані вище перетворення не є взаємовиключними. Так, наприклад, супермаркет одночасно дозволяє покупцеві (1) порівнювати ціни і якість пропонованих їм товарів (інформаційне перетворення), (2) зберігати певні товари на складі до тих пір, поки в них не виникне необхідність (складування), і (3) продавати товари (обмін). У табл. 1.1 представлені приклади взаємозв'язків типу "вхід - перетворення - вихід" самих різних виробничих систем. Тут слід звернути увагу на те, що в ній зазначені тільки основні ресурси системи.

Необхідно відзначити, що процес надання послуг характеризується невідчутність, в той час як продукція являє собою фізичний результат конкретної виробничої операції. Образно висловлюючись, послуга - це те, що "падаючи на ногу, не заподіює болю" [1]. Інші відмінності полягають у тому, що в процесі надання послуг найчастіше дуже важливим чинником є ​​вдале розташування сервісних приміщень, а такожте, що в ньому нерідко беруть участь самі споживачі, чого практично не трапляється в процесі виробництва продукції. Однак дане твердження також не слід сприймати однозначно. Так, наприклад, виробники нерідко надають послуги у вигляді сервісного обслуговування випускається ними продукції; багато підприємств сфери обслуговування часто виробляють фізичну продукцію, яку пропонують своїм клієнтам, або самі в процесі надання послуг споживають будь-які матеріали. досить згадати

20

компанію McDonald's. Вона виробляє цілком відчутну продукцію, але, оскільки ця продукція пропонується так, щоб вона забезпечувала певний контакт із споживачами і тим самим завершувала процес обслуговування, то дана фірма належить до підприємств сфери послуг.

Таблиця 1.1

Взаємозв'язок “вхід - перетворення - вихід” у типових виробничих системах [1]

Якщо розглядати питання з точки зору операцій, то слід зазначити, що в процесі споживання більшості послуг, на відміну від споживання матеріальної продукції, клієнти знаходяться безпосередньо на місці їх надання: в заде ресторану, в хірургічній операційній, в купе поїзда і т.д. (в залежності від галузі). Крім того, існує також чимало сфер, в яких матеріальні "входи" і "виходи" задіяні неявно, приховано. Так, наприклад, великі авіакомпанії, банки і страхові компанії, як правило, містять великі допоміжні офіси, що забезпечують контакт з клієнтами. Вході роботи таких офісів проводиться обробка документів та інформації (квитків, чеків, скарг тощо), а отже, і процес управління ними багато в чому збігається з процесом управління небудь фабрикою чи заводом.